Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Пестушко - Нова програма

§ 16. ІТАЛІЯ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СЕКТОРІВ ЕКОНОМІКИ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

Які чинники визначають міжнародну спеціалізацію країни?

Які туристичні об’єкти і міста Італії вам відомі?

• Домінуючі складові третинного сектору. Сфера послуг Італії представлена такими найзначущішими складовими, як туризм, транспорт і банківська діяльність. Їх частка у ВВП становить понад 70 %.

Італію справедливо вважають музеєм просто неба, країною музики й архітектури. За кількістю іноземних туристів (понад 50 млн прибуттів) Італія посідає п’яте місце у світі і третє - у Європі. У туристичній сфері зайнято понад 1 млн осіб, або близько 5 % працездатного населення. За доходами від іноземного туризму (майже 40 млрд дол.) країна сьома у світі. Туристичні райони Італії - Лаціо, Кампанія, П’ємонт, Лігурія, Ломбардія, Венето, Емілія-Романья, Тоскана, Сицилія, Сардинія й інші - мають розширену спеціалізацію відповідно до туристичних ресурсів.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

За сайтом https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E_%D0%B2_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97 і додатковими джерелами підберіть інформацію про туристичні об’єкти, що належать до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Транспортний комплекс Італії не лише забезпечує внутрішні потреби країни, а й є південними воротами ЄС. Стосується це насамперед трубопровідних і морських магістралей. Морський торговельний флот Італії налічує 681 судно під національним прапором і ще 201 судно, що ходить під прапорами інших країн. Найбільші італійські порти розміщені в містах Трієст (71-ше місце у світі), Генуя, Неаполь.

Провідна роль у перевезенні пасажирів належить автомобільному транспорту. Загальна довжина автомобільних шляхів - понад 480 тис. км, з яких 6700 км - автобани.

Авіалінії Італії забезпечують переважно закордонні перевезення. Національним перевізником є компанія Alitalia, яка обслуговує 101 напрямок.

Банківська сфера завжди була розвинена щонайліпше. Проте кількість банків і обсяг їхніх активів невпинно скорочуються. Нині італійські банки суттєво поступаються аналогічним установам з інших провідних європейських країн. Лише два банки Італії належать до списку найбільших ТНК світу.

• Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Нині італійські промислові фірми за своїми розмірами і торговельним обігом не претендують на світове лідерство, проте мають сильні позиції в ЄС. Основними напрямами італійського машинобудування, що має міжнародне значення, є загальне машинобудування. Найуспішніше розвивається верстатобудування. За експортом цієї продукції Італія посідає третє місце у світі після Японії і Німеччини. Найбільшими компаніями, які виробляють різноманітні верстати і обладнання, є Komau (промислові роботи), Berco (шліфувальні верстати), Manconi Group (механічні й гідравлічні преси), Marposs (автоматичні лінії і системи контролю), Camozzi (верстати) та ін. Підприємства із загального машинобудування розміщені переважно на півночі країни.

Італія є значним виробником автомобілів, хоча у зв’язку зі зростаючою конкуренцією втрачає свої позиції на світовому і європейському ринках. За виробництвом автомобілів країна посідає 18-те місце у світі і шосте в Європі.

РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ

Найбільшим і фактично єдиним виробником автомобілів в Італії є компанія FIAT, якій, окрім автомобілів марки FIAT, також належать Alfa Romeo, Lancia, Ferrari, Maserati, підрозділ з виробництва вантажних автомобілів IVECO.

У 2014 р. компанія завершила об’єднання з американською компанією Chrycler. Її продукція представлена в 190 країнах світу, а кількість зайнятих працівників - понад 190 тис. осіб.

Окрім виробництва автомобілів, Італія є відомим і найбільшим на сьогодні в Європі виробником мотоциклетної техніки — мотоциклів, моторолерів, мопедів, скутерів, а також значним виробником продукції електроніки й електротехніки. Найліпші позиції мають виробники побутових електроприладів. Найвідомішою компанією є Indesit, що входить до трійки провідних європейських компаній із виробництва побутової техніки.

Хімічна і легка промисловість Італії також спеціалізується на випуску продукції на міжнародний ринок. За виробництвом хімічної продукції країна посідає третє місце в Європі, поступаючись Німеччині і Франції, і контролює до 10 % європейського ринку. Близько 50 % продукції, виробленої на підприємствах хімічної промисловості, йде на експорт (полімери, синтетичні волокна, автомобільні шини тощо).

Частка італійських компаній у текстильній і швейній промисловості країн ЄС становить близько 25 % виробленої продукції, проте країна поступово втрачає свої позиції на світовому ринку, що пов’язано зі значною конкуренцією.

За обсягами промислового виробництва друге місце, після машинобудування, посідає харчова промисловість. На європейському і світовому ринках Італія посідає провідні позиції з молочно-сирного, м’ясопереробного, кондитерського, виноробного виробництва.

Національне надбання

«Малі» італійські виробники. Вони постачають на внутрішній і зовнішній ринки верстати, інструменти, текстиль, одяг, взуття, меблі й інші товари і є дуже конкурентоспроможними. Так, у П’ємонті, «вовняній столиці» світу, три тисячі фірм постачають на міжнародний ринок % світового виробництва вовняних тканин. Місцева компанія «Алесей», що в невеличкому селі Крюзналло, завоювала міжнародне визнання виробництвом кухонного начиння. Бергамо став визнаним центром меблевого виробництва. У Брешіа десятки дрібних сталеплавильних компаній показали світу, як можна вигідно виробляти високоякісну сталь на міні-заводах. Містечко Вичевано - відомий центр взуттєвого виробництва, а Ареццо і Віченца - центри виробництва золотих прикрас. Фірми «Сафіло» і «Лукотика» постачають до 85 % італійських окулярів на експорт.

• Спеціалізація аграрного сектору. Сільське господарство Італії, на відміну від багатьох країн Європи, спеціалізується на рослинництві. Його частка у вартості товарної продукції становить майже 60 %.

Для країни характерне багатопрофільне рослинництво: вирощують зернові культури (пшеницю, овес, ячмінь, рис), картоплю, цукрові буряки, помідори, виноград, апельсини, яблука, маслини, баштанні культури. За збором овочів і фруктів Італія є лідером у Європі, а за обсягами вирощування цитрусових і оливок поступається лише Іспанії. Провідні позиції посідає країна також у вирощуванні й переробці винограду.

Розвиток тваринництва стримується нестачею кормової бази і конкуренцією дешевшої продукції з Франції, Нідерландів та інших країн ЄС. Спеціалізується Італія на вирощуванні великої і дрібної рогатої худоби, свиней.

Сільське господарство розподіляється по території країни рівномірніше, ніж промисловість. Проте основними районами сільськогосподарського виробництва є переважно північні й південні області країни.

• Характерні риси просторової організації господарства. За особливостями розвитку і розміщення господарства Італію поділяють на 11 економічних районів, об’єднаних у три групи: Північ, Центр, Південь.

На Північ припадає понад 40 % території і майже половина населення. Це найурбанізованіший регіон, у якому створюється 58 % ВВП країни. Північ — головний промисловий, сільськогосподарський і транспортний район Італії. Його промисловість зосереджена в так званому трикутнику: Мілан - Ґенуя - Турин. Тут розвиваються майже всі промислові виробництва країни — від металургії до автомобіле- і суднобудування й електронного машинобудування і текстильної промисловості. На Північ припадає головна частка управлінських, фінансових, наукових і культурних послуг. Мілан є неофіційною столицею Півночі Італії зі всесвітньо відомим Міланським собором, хмарочосами, скупченням ринкової інфраструктури - бірж, страхових компаній, штаб-квартир великих корпорацій.

Центр посідає друге місце в країні за економічним потенціалом, хоча є невеликим за площею і кількістю населення. Роль Центру в Італії визначається наявністю тут Рима і Флоренції. Нині Рим виконує багато столичних і міжнародних функцій. Це місто пов’язують із Папською державою Ватиканом і Давнім Римом, тут і понині зберігаються руїни Форуму, Колізею, Тріумфальна арка Тіта, колона Траяна і багато інших пам’яток архітектури.

До складу Півдня Італії входять не лише материкова, а й острівна частини. Цей район розвинений найменше. Проблемами Півдня є високий рівень безробіття, відтік населення, низькі доходи. Сільське господарство є провідним сектором економіки Півдня. У рослинництві тут переважає вирощування цитрусових, маслин, пшениці, а в тваринництві - вівчарство. Розвиваються нафтохімічна, металургійна промисловість. Неофіційною столицею Півдня є Неаполь - сучасне місто-порт, науковий і культурний центр.

• Зовнішні економічні зв’язки. Зовнішня торгівля є основною формою зовнішньоекономічної діяльності Італії. Країна майже не відрізняється від своїх сусідів структурою зовнішньої торгівлі. Так, в експорті переважає продукція машинобудування, зокрема верстати і обладнання для промисловості, транспортне обладнання, автомобілі, електротовари й інструменти, продукція хімічної промисловості. Близько 9 % експорту становлять текстиль, одяг і взуття. Імпортуються до Італії мінеральна сировина, метали і металопродукція, окремі хімічні продукти й електротовари.

Товарообіг зовнішньої торгівлі становить 884 млрд дол. Сальдо торговельного балансу є позитивним. Основними торговельними партнерами Італії як в експорті, так і в імпорті є країни ЄС, а також США і Китай (табл. 2).

Попри великий зовнішній борг, Італія є потужним джерелом економічної допомоги, яка загалом зорієнтована на країни Середземномор’я. Обсяг італійських інвестицій за кордон у 2015 р. сягав майже 700 млрд дол.

• Міжнародні зв’язки України з Італією. Італія належить до важливих торговельних партнерів України. Товарообіг між державами у 2015 р. склав 3124,2 млн дол., зокрема експорт України - 2113,1 млн дол., імпорт - 1011,1 млн дол. В українському імпорті переважають промислове обладнання, електротехнічна і хімічна продукція, тканини. Україна експортує до Італії мінеральну сировину, добрива, металургійну продукцію.

Відносини Італії й України розвиваються на взаємовигідній двосторонній основі. Обидві країни активно співпрацюють у рамках Ради Європи, ОБСЄ, регіональної організації Центральноєвропейська ініціатива. Італія підтримує Україну у відносинах з ЄС, НАТО і СОТ.

Італія інвестує в окремі сектори економіки України, зокрема в сільське господарство і машинобудування. За обсягом прямих інвестицій в українську економіку - 972,4 млн дол. - Італія посідає сьоме місце серед країн ЄС. В Україні створені спільні італійсько-українські підприємства. Перспективними напрямами спільного підприємництва є металургійна й електротехнічна промисловість.

Таблиця 2. Географія експорту й імпорту Італії

Країни

Експорт (%)

Імпорт (%)

Німеччина

12,3

15,4

Франція

10,3

8,7

Велика Британія

5,4

4,2

Іспанія

4,8

5,0

Швейцарія

4,7

3,4

США

8,7

4,2

Китай

4,8

7,7

Інші країни

43,0

51,1

ГОЛОВНЕ

Найрозвиненішими сферами послуг Італії є туризм, транспорт і банківська діяльність.

Міжнародну промислову спеціалізацію Італії забезпечують загальне машинобудування, автомобілебудування, хімічна, легка і харчова промисловість, а в сільському господарстві - рослинництво.

Італія поділяється на Північ, Центр, Південь, що відрізняються значними диспропорціями у розвитку і розміщенні господарства.

Переважаючими формами зовнішньоекономічної діяльності Італії є зовнішня торгівля, інвестування і спільне підприємництво.

Торговельними партнерами Італії є здебільшого країни ЄС.

Між Італією і Україною склалися ефективні партнерські відносини.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Які найголовніші риси сфери послуг Італії?

2. Яка продукція промисловості італійських торговельних марок існує в Україні?

3. Чим відрізняються промисловість і сільське господарство Італії від інших європейських країн «Великої сімки»?

4. Поясніть причини спаду експорту продукції легкої промисловості з Італії.

5. Користуючись картами атласу, позначте на контурній карті економічні регіони Італії, їхню спеціалізацію і центри розвитку промисловості.

6. Користуючись різними джерелами інформації, складіть туристичну візитівку Італії.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

Складання картосхеми просторової організації економіки однієї з Европейських країн «Великої сімки» (за вибором).

ДОСЛІДЖЕННЯ (на вибір учня/учениці)

1. «Нове обличчя» Руру - постіндустріальний розвиток: «зелені» міста замість похмурих ландшафтів.

2. Лондон, Берлін, Париж, Київ: схожість і відмінність сучасного розвитку міст.

3. Кластери в Італії як домінуюча форма організації виробництва товарів і послуг.