Історія України. 7 клас. Панарін

§ 8. Русь-Україна наприкінці X — на початку XI ст.: релігійне життя, культура

ПРОВОКАЦІЯ

На які сфери життя впливала релігія за середньовіччя? Відповідь оформіть як хмару ідей.

ПРАКТИКА

Прочитайте текст, розгляньте схему та обговоріть, як були пов’язані релігія, культура й держава в Русі-Україні наприкінці X — у першій половині XI ст.

Наприкінці X — у першій половині XI ст. у Русі-Україні релігія, культура й держава були тісно пов’язані між собою. Християнство, яке було прийнято в 988 р., набуло статусу державної релігії. Це зумовило значні зміни в культурі та державі.

Релігія стала головною духовною силою в Русі-Україні. Вона об’єднала народ навколо спільних цінностей та ідеалів. Християнство також сприяло розвитку освіти й культури. У цей період були засновані перші школи та бібліотеки, перекладені руською мовою перші церковні книжки. Видатні церковні діячі митрополит Іларіон та преподобний Нестор Літописець зробили значний внесок у розвиток християнської культури та освіти в Русі.

Були створені шедеври середньовічної руської літератури «Повість временних літ» та «Ізборник Святослава». За середньовіччя розквітла архітектура: з’явилися Софія Київська та Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

Християнською стала держава. Князь Володимир Великий, який прийняв хрещення, став першим християнським князем Русі-України. Він сприяв поширенню в державі нової релігії. Після 988 р. для провадження церковних справ була утворена Київська митрополія.

СЛОВНИК

Київська митрополія — перша митрополія Русі-України, заснована в 988 р. після прийняття християнства. До її складу входили всі єпархії Русі. Митрополит київський був першоієрархом усієї православної церкви в Східній Європі.

Єпархія — у християнстві церковно-адміністративна одиниця, яка охоплює певну територію і яку очолює єпископ.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Висвячення митрополита Іларіона. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Іларіон (XI ст.) — церковний і політичний діяч, філософ. Призначений митрополитом на соборі єпископів, скликаному Ярославом Мудрим. Перший очільник Київської митрополії з-поміж русичів, а не греків. Автор «Слова про закон і благодать» — однієї з найдавніших пам’яток оригінальної літератури Русі-України. У ній, окрім релігійних, простежуються й політичні ідеї. За допомогою цього твору Іларіон прагнув забезпечити собі та своїй країні рівні права з Візантією, зокрема, довести, що колишній язичник має право керувати християнською церквою.

Розподіліть наведені приклади здобутків Русі-України за сферами культури. Оформіть відповіді у вигляді таблиці за зразком, наведеним нижче.

Сфера культури	Приклади
Література й книжність
Архітектура
Образотворче мистецтво

«Ізборник Святослава» — збірник творів, укладений в XI ст. Книжка містить зразки середньовічної руської літератури, переклади з грецької та латинської мов, а також власні твори укладачів «Ізборника»

Софійський собор — храм, присвячений Софії, Премудрості Божій. Він подібний до основного храму в Константинополі, також Софійського. Будівництво доручили майстрам із Візантії. Проте деякі елементи були місцевими, незвичними для візантійського будівництва (зокрема, не використовували мармур)

Остромирове Євангеліє — рукопис великого розміру (аркуш 35x30 см), найдавніша датована руська книжка, написана дияконом Григорієм на пергаменті в 1056-1057 рр. на замовлення новгородського посадника Остромира. У ній три великі зображення євангелістів, яскраві заставки (орнамент на початку розділу) із золотом, велика кількість розмальованих великих літер на початку частин — ініціалів

«Повість временних літ» — найдавніший літопис Русі, створений в XI ст. Літописець Нестор розповідає історію Русі від її заснування до часу написання твору. «Повість временних літ» є важливим джерелом інформації про історію, культуру та звичаї Русі-України

Спасо-Преображенський собор у Чернігові закладений князем Мстиславом Володимировичем, а завершений не пізніше ніж у середині XI ст. Давня будівля майже цілком збереглася до нашого часу. Будували майстри з Візантії

КРАЩЕ ОДИН РАЗ ПОБАЧИТИ

Внутрішню частину Софійського собору сформовано навколо купола заввишки 29 м. Із чотирьох боків до нього прилягають чотири частини, що утворюють хрест. У соборі були влаштовані добре освітлені хори (ще одна риса, відмінна від візантійської традиції) — балкон, на який можна піднятися сходами в добудованих вежах.

Внутрішні стіни прикрашено фресками та мозаїками. Загальна площа мозаїк становила 640 м² (збережено 260 м²). Найпомітніші — це велике (заввишки 6 м) зображення Богородиці Оранти. У головному куполі центральним є зображення Христа Вседержителя. На сьогодні збереглося майже 3 тис. м² фресок. Окрім сюжетів із Біблії, є унікальні композиції світської тематики (зокрема портрет родини Ярослава Мудрого).

Стіни викладені з плінфи (плоскої великорозмірної прямокутної цегли) та каміння. На жаль, зовнішня частина збережена дуже мало. Храм відновлювали у XVII ст. в новому архітектурному стилі — бароко. І тільки не поштукатурена частина — оригінальна, з часів Русі-України.

Родина князя Ярослава Мудрого. Фреска. XI ст.

СЛОВНИК

Фреска — техніка настінного живопису, у якій фарби наносять на свіжу вапняну штукатурку. Коли штукатурка висихає, фарби змішуються з нею й утворюють міцну плівку, що робить фреску довговічною.

Мозаїка — вид декоративно-прикладного мистецтва. Її створюють, наклеюючи на основу дрібні шматочки камінців, смальти, скла, кераміки, дерева, металу тощо різних кольорів і розмірів.

Графіті — написи, малюнки або інші зображення, які наносять на споруди, стіни чи інші поверхні.

Ікона — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма.

Книжкові мініатюри — ілюстрації, які розміщують у рукописних книжках.

Собор — великий храм, головний у єпархії. Щодо Русі-України слово «собор» найчастіше використовують на позначення великого храму. Собори були не тільки важливими центрами церковного життя, а й символами могутності та величі держави. Побудовані у візантійському стилі, вони вражали красою і величчю.

На підставі вивченого матеріалу пригадайте, як Володимир Великий та Ярослав Мудрий здійснювали міжнародну політику. З якими країнами взаємодіяли правителі Русі-України? Наведіть приклади (війни, посольства, шлюбна дипломатія, торгівля тощо).

Виконайте проект «Пам’ятки культури Русі-України першої половини XI ст. на території нашого краю».

Дослідіть українські паперові гроші номіналом 1 та 2 гривні. Визначте, які пам’ятки культури зображені на них. Чому?

Доповніть тези прикладами з вивченого матеріалу, щоб утворилася цілісна розповідь. Обговоріть з однокласниками та однокласницями запропоновані варіанти.

Вступ	Наприкінці X — у першій половині XI ст. Русь-Україна була однією з наймогутніших держав Європи. Її територія простягалася від Балтійського до Чорного моря.
Теза 1	Русь-Україна мала сильну армію та флот, які давали їй змогу вести успішні війни із сусідніми державами.
Теза 2	Русь-Україна була розвиненою державою з високою культурою.
Теза 3	Прийняття християнства в 988 р. сприяло...
Теза 4	Русь-Україна посідала важливе місце в європейській торгівлі. Вона була важливим торговельним центром, який сполучав Скандинавію, Візантію та країни Центральної Європи.
Висновки	Загалом Русь-Україна в цей період була однією з найпрогресивніших держав Європи. Вона здійснила значний вплив на розвиток європейської культури і торгівлі.

ПРОГРЕС

	Ні	Важко сказати	Так
Я знаю хронологічні межі розбудови Київської митрополії
Я знаю, як були пов’язані релігія, культура й держава в Русі-Україні
Я вмію характеризувати пам’ятки культури
Я можу назвати приклади пам’яток культури Русі-України першої половини XI ст.
Я розумію, яке місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства
Я розумію, як були пов’язані релігія, культура та держава в Русі-Україні

УРОК-УЗАГАЛЬНЕННЯ:

https://forms.gle/Q9XqzE9U7QydryQt7

Зміст