Історія України. 7 клас. Панарін

Розділ 3. Русь-Україна у другій половині XI – першій половині XIII ст.

§ 9. Русь-Україна за Ярославовичів

ПРОВОКАЦІЯ

Поміркуйте, які асоціації виникають зі словом «поліцентричність» або «поліцентризм». Висловіть припущення, як цей термін може стосуватися схеми, розміщеної нижче.

ПРАКТИКА

1. Дослідіть схему «Нащадки Ярослава Мудрого». Поміркуйте, чому князі по кілька разів правили в Києві.

2. Розгляньте карту і легенду до неї на с. 79. Яких імен бракує у схемі?

Утворення тріумвірату

Прочитайте текст. Поміркуйте, чи міг бути дієвим принцип престолонаслідування, запроваджений Ярославом Мудрим.

За свідченням «Повісті временних літ», Ярослав Мудрий незадовго до своєї смерті склав заповіт. У ньому було зазначено: щоб запобігти чварам між синами за владу в Києві, князь запроваджує новий принцип престолонаслідування. Київ і Київська земля мали перейти під князювання старшого Ярославового сина Ізяслава. Решту руських земель було розподілено за старшинством між молодшими синами та племінниками: Чернігівська земля відійшла Святославу, Переяславська — Всеволоду, Володимир на Волині — Ігореві, а Смоленськ — В’ячеславові. Великий князь заповів їм «не переступати братнього уділу», тобто не претендувати на землі брата. Задум Ярослава полягав у тому, щоб кожен із його синів по черзі перебував на київському столі. Щойно в якомусь князівстві звільниться престол, кожен із братів пересувався щаблем вище і ближче до Києва.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Святослав Ярославович (1027-1076) — великий князь київський і чернігівський. Крім Чернігова з волостю, володів Муромом, Білоозером і Тмутороканню.

Після смерті Ярослава Мудрого троє його старших синів — Ізяслав, Святослав і Всеволод — об’єднали свої землі й почали правити утрьох, тобто утворили тріумвірат. Князі зміцнювали об’єднані володіння за рахунок загарбання земель молодших родичів. Насамперед тріумвірат захопив Полоцьку землю. Ізяслав приєднав Волинську, Святослав — Новгородську, Всеволод — Смоленську землі. Така політика братів викликала обурення в молодших Ярославовичів і стала приводом до початку князівських усобиць.

Проте й сам тріумвірат виявився нестійким. У 1068 р. у битві на річці Альта, що неподалік Переяслава, князі зазнали нищівної поразки від половців.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Ізяслав Ярославович (1024-1078) — великий князь київський, князь турівський і новгородський. Зять польського короля Мешка II.

Всеволод Ярославович (1030-1093) — великий князь київський, князь переяславський і чернігівський. Зять візантійського імператора Константина Мономаха.

Прочитайте уривок із літопису. У чому автор убачає причину поразки князів? Які слова вказують на те, що літопис було укладено після подій, про які йдеться? Припустіть, на що натякає розповідь літописця.

«В літо [1068] прийшли іноплемінці на Руську землю — сила-силенна половців. Ізяслав, Святослав і Всеволод вийшли проти них на Альту, і коли настала ніч, пішли вони один на одного. За гріхи наші наслав Бог на нас поганих, і перемогли половці. У гніві своєму наводив Бог чужинців на землю [нашу], і тільки після поразки від них згадали про Бога. На міжусобні ж війни спокушає диявол. Адже Бог не бажає зла людям, а добра. А диявол радіє зі злого вбивства і кровопролиття, збуджує чвари і заздрощі, братоненависництво, наклепи. А коли ж у гріх впадає якась країна, то карає Бог смертю, або голодом, або нашестям поганих, або засухою, або гусінню, або іншими карами, щоб ми покаялися, і в каятті нам Бог велить жити».

СЛОВНИК

Поліцентричність, або поліцентризм — наявність у державі кількох політичних центрів.

Половці ж пограбували Переяслав і рушили до Києва. Літописець зазначає, що кияни, обурені безпорадністю Ізяслава, попрямували до князівського палацу з вимогою дати їм зброю для захисту власних домівок. Натомість Ізяслав, наляканий погрозами киян, непомітно втік із міста. Князь попросив про підтримку польського короля Болеслава ІІ Хороброго і з його допомогою жорстоко розправився з повстанцями й повернув собі київський престол.

Князівські з’їзди (снеми) — колегіальні органи влади в Київській державі. Їх скликав великий князь київський. Учасниками з’їздів, окрім київського князя та його двору, були удільні князі в супроводі найближчих однодумців, «синів» (васалів), «думців» (членів боярськоїради), церковних служителів. На з’їздах вирішували питання укладення або розірвання військових союзів, проблеми законодавства, відносин з іншими державами та розвитку державной: устрою. Ішлося і про надання дозволу на княжіння, добровільну відмову від столу та обмін княжими столами.

Розгляньте карту на с. 79 і дайте відповіді на запитання.

1. Які князівські уділи розташовувалися в межах сучасної України?
2. На які з руських земель поширювалося правління тріумвірату?
3. Які з руських земель межували з половецьким степом?
4. Поміркуйте, чому Ярослав Мудрий у заповіті здійснив саме такий розподіл руських земель між синами. До яких наслідків, на вашу думку, це могло призвести?

Київська держава за правління Ярославовичів

Вишгородський з’їзд князів 1072 р.

Щоб запобігти сутичкам і чварам між князівською владою і різними верствами руського суспільства, у 1072 р. було скликано Вишгородський з’їзд князів. Приводом для зібрання стало перенесення мощей святих Бориса і Гліба до новозбудованої церкви. Крім князів, були запрошені митрополит і єпископи. На з’їзді було ухвалено «Правду Ярославовичів» — доповнення до «Руської правди» Ярослава Мудрого.

Прочитайте пункти «Правди Ярославовичів». Чи вважаєте їх справедливими? Чи обстоювали вони інтереси всіх верств руського суспільства? Чи могли припинити усобиці в Русі-Україні? Відповідь обґрунтуйте. Запропонуйте кілька власних пунктів до «Правди Ярославовичів».

Зміст «Правди Ярославовичів»:

скасовано кровну помсту за вбивство;
подвоєно штрафи за вбивство привілейованих громадян;
збільшено штрафи за порушення права власності на землю;
землевласникам заборонено без княжого суду катувати селян;
збільшено штраф за вбивство смерда, який працював на княжій землі.

Вишгородський з’їзд не зміг запобігти загостренню суперечок між представниками княжого роду. Уже наступного, 1073 р. київський стіл захопив князь Святослав, вигнавши рідного брата Ізяслава. Новий князь почав зміцнювати владу в Києві. Для цього перерозподілив землі Русі між власними синами та племінниками, домігся визнання своєї зверхності майже над усіма князями. Святослав мав неабиякий авторитет серед руського духовенства та київського боярства.

У 1076 р. князя спіткала раптова смерть. Це породило нові усобиці в родині Ярославовичів, жертвою яких став князь-вигнанець Ізяслав.

Зрештою в 1078 р. почав князювати наймолодший із Ярославових синів Всеволод. Його п’ятнадцятирічне князювання вважають відносно спокійним періодом в історії Русі-України. Щоб запобігти князівським чварам, Всеволод погодився на певну самостійність частини князівств, тож його реальна влада поширювалася лише на окремі руські землі. Літописець зазначає, що Всеволод був високоосвіченою людиною, знав п’ять мов, любив проводити час за світськими бесідами та читанням книжок. Князь намагався залагодити конфлікти між родичами дипломатичним шляхом або ж вдавався до маніпуляцій, підбурюючи одного князя проти іншого.

Любецький з’їзд князів 1097 р.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Святополк Ізяславович (1050-1113) — великий князь київський. Зять половецького хана Тугоркана. Провів Любецький (1097) і Витичівський (1100) з’їзди князів. Після його смерті спалахнуло Київське повстання.

Після смерті в 1093 р. князя Всеволода в Києві сів Ізяславів син Святополк. Новому князю доводилося протистояти не лише посяганням родичів на київський стіл, а й зовнішнім загрозам. Постійні набіги половців потребували єдності князівських сил. На допомогу Святополкові виступив переяславський князь

Володимир Всеволодович. У 1097 р. він ініціював скликання нового князівського з’їзду в місті Любечі.

Прочитайте уривок із «Повісті временних літ». Виконайте завдання.

1. Знайдіть у тексті джерела інформацію, яка вказує на причини Любецького з’їзду. Доповніть схему «Причини — Подія — Наслідки».
2. Використовуючи уривок із джерела і малу на с. 79, доповніть схему «Учасники Любецького з’їзду» (с. 82). 3. Розгляньте мініатюру з Радзивіллівського літопису. Знайдіть у тексті джерела підтвердження двом сюжетам, відображеним у правій та лівій частинах мініатюри. 4. Поміркуйте, як могли розгортатися події після Любецького з’їзду. Складіть власну історію-продовження.

Любецький з’їзд князів 1097 р. Мініатюра XV ст.

«Року 1097 прибули Святополк Ізяславович, і Володимир Всеволодович, і Давид Ігорьович, і Василько Ростиславович, і Давид Святославович, і брат його Олег і зібралися в городі Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк — Київ Ізяславів; Володимир — Всеволодів уділ (Переяслав); Давид, і Олег, і Ярослав — Святославів уділ (Чернігів); іншим хай будуть городи, які їм роздав Всеволод (Ярославович): Давидові — Володимир (Волинь); двом Ростиславовичам (Галичина): Перемишль — Володареві, а Теребовля — Василькові”. І на цім вони цілували хреста: “А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будемо ми всі і чесний хрест”. І, поцілувавшись, пішли вони до себе. І прийшли Святополк із Давидом у Київ, і раді були всі люди, і тільки диявол засмучений був доброю згодою цією, і проник сатана у серце деяких мужів, і почали вони підбивати Давида Ігорьовича такими словами: “Володимир змовився з Васильком проти Святополка і проти тебе”. І повірив Давид брехливим словесам (диявола)».

«Повість временних літ»

На підставі матеріалів параграфа та додаткових джерел доповніть схему.

ПРОЄКТ

Об’єднайтесь у групи. Опрацюйте матеріал параграфа. На основі здобутої інформації створіть сторінки в соцмережах від імені: Ізяслава, Святослава, Всеволода Ярославовичів та Святополка Ізяславовича. Додайте інформацію про зовнішність, уподобання, професію і здобутки (перемоги). Створіть кілька постів із подіями з життя цих князів.

ДОСЛІДЖУЄМО ДЖЕРЕЛА

Прочитайте уривки з «Повісті временнихліт» і виконайте завдання.

1. Зверніть увагу на роки подій. Про які сфери життя руського суспільства розповідає джерело? На період правління яких князів Русі-України припадають події, описані в ньому? Між якими князями відбулася усобиця, описана в уривку 2? Чим вона закінчилася?

2. Про які природні лиха та біди згадує літописець? Що автор вважає причиною природних лих? Знайдіть у додаткових джерелах інформацію про справжню причину навали сарани.

Висловіть припущення про те, що має на увазі автор, вказуючи на «чорних бісів на конях», які забирають людей (уривок 1). Зіставте інформацію з першого та другого абзаців уривка 1. Чим могли бути спричинені масові смерті людей?

3. Розгляньте мініатюри із Радзивіллівського літопису. Знайдіть в уривках із джерел підтвердження сюжетам мініатюр. Придумайте назви мініатюрам. Розмістіть їх у хронологічній послідовності.

4. Поміркуйте, чи могли події, описані в уривках із джерел, вплинути на політичну ситуацію в Русі-Україні. Яким чином?

Уривок 1

«1093 р. Предивне було чудо в Полоцьку. У навожденні [диявольському], серед ночі був тупіт, стогнало опівночі, бігали, як люди, біси по вулиці. Якщо хто виходив із дому, хотячи подивитись, то його відразу невидимо вражали біси. І од того [люди] вмирали, і не сміли вони виходити із домів. Потім же стали [біси] вдень з’являтися на конях, але не було видно їх самих, а [було] видно коней їхніх копита. І так уражали вони людей у Полоцьку і його округу. Тому й говорили люди: “Мертвяки б’ють полочан”. У ці ж часи було знамення в небі: наче коло превелике було посеред неба. У це ж літо була засуха, так що вигорала земля, і багато борів загоралися самі, і болота. Багато знамень бувало на землі, і рать (напади) велика була од половців звідусіль, і взяли вони три городи: Пісочен, Переволоку, Прилуки, і багато сіл попустошили.

У ці ж часи багато людей умирало од різних недуг, так що говорили ті, які продають гроби: “Продали ми гробів од Пилипового дня до м’ясопусту (у 1093 р. це останній тиждень лютого — Масниця) сім тисяч. А це сталося за гріхи наші, бо умножилися гріхи наші і неправди. Се ж навів на нас Бог, велячи нам мати покаяння і здержатися од гріха, і зависті, і од інших злих діл диявольських”».

Уривок 2

«1094 р. Того ж року прийшов Олег [Святославович] із половцями з Тмутороканя і підійшов до Чернігова. Володимир же [Всеволодович] закрився в городі, а Олег підступив до города, і попалив навколо городи, і монастирі спалив. Володимир уладнав тоді мир із Олегом і пішов з города на отчий стіл до Переяславля, а Олег увійшов у город отця свого. Половці ж стали пустошити навколо Чернігова, [і] Олег [їм] не боронив, бо сам повелів був їм пустошити.

Се уже втретє навів Олег поганих на Руську землю. Його ж гріх хай би йому хоч Бог простив, тому що багато християн погублено було, а інших забрано в полон і розточено по землях. У сей же рік прийшла сарана на Руську землю, місяця серпня в шістнадцятий [день], і поїла всяку траву і багато хліба. І не було сього чувано у дні давні в землі Руській, що ото побачили очі наші за гріхи наші».

ВЧИМОСЯ МАЙСТЕРНО ВИСЛОВЛЮВАТИ ДУМКУ

На основі власних досліджень уривків та мініатюр із літопису напишіть невеличкого листа другу чи подрузі, які жили в XI ст., та поясніть, чим насправді можуть бути спричинені їхні біди. Дайте кілька порад, як уберегти своє життя в таких складних умовах.

ПРОГРЕС

	Ні	Важко сказати	Так
Я знаю, що таке поліцентричність, тріумвірат, князівські з’їзди
Я вмію зіставляти інформацію з різних видів джерел, виділяти основне і другорядне
Я можу пояснити причини і наслідки Вишгородського та Любецького князівських з’їздів
Я розумію значення Любецького князівського з’їзду для майбутнього Русі-України
Я розумію, як важливо об’єднати зусилля для збереження міцності держави

Зміст