Історія України. 7 клас. Панарін

§ 7. Суспільний і політичний устрій та господарське життя Русі-України наприкінці X — у першій половині XI ст.

ПРОВОКАЦІЯ

Пригадайте або знайдіть у словнику значення слів «верства», «стан». Розгляньте мініатюри з літопису. Як гадаєте, що саме на них відтворено та представники яких верств руського суспільства зображені?

ПРАКТИКА

Середньовічне європейське суспільство умовно поділяють на три стани: «людей війни», «людей молитви» та «людей праці». Поміркуйте, хто належатиме до вказаних категорій і до якої з них зарахуємо князів, якщо суспільство Русі класифікувати за тим самим принципом.

Розгляньте зображення — реконструкції одягу представників різних верств середньовічного суспільства. Порівняйте елементи вбрання. Які з них свідчать про певний статус людини? Поміркуйте, що з елементів одягу використовується нині, а що — ні. Чому? Чи зараз вбрання людини є ознакою її соціального статусу? Відповідь обґрунтуйте.

Князі

Суспільство Руської держави, так само, як і європейське, поділялося на кілька станів. Становище людей визначалося їхнім походженням, заняттями та рівнем статків.

Князь. Княгиня. Реконструкція З. Васіної

Якщо уявити суспільний поділ Русі у вигляді піраміди, то на її верхівці буде князь і його родина. Упродовж перебування роду Рюриковичів на київському столі змінювалося уявлення про статус князівської влади. Спочатку київський князь підпорядкував собі всіх місцевих родоплемінних князів. За правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого родоплемінна знать утратила привілейований статус на користь удільних князів — синів чи братів великого князя київського. Удільні володарі самостійно розпоряджалися на своїх землях, однак підпорядковувалися Києву. Варто розуміти, що отримати титул князя можна було тільки за народженням. Заслужити його, купити чи здобути в якийсь інший спосіб було неможливо.

Дружинники й бояри

«Люди війни» — це воїни, або, як у той час їх називали, — княжа дружина. За часів перших руських князів дружинники жили в княжому дворі, харчувалися, вдягалися та озброювалися за кошти володаря. Княжа дружина складалася з різного люду: найманців норманів-русів та кочовиків, а частково — із представників місцевого слов’янського населення. З розвитком і зміцненням Русі-України військова служба перетворилася на спадкове заняття. Писемні джерела свідчать, що за вірну службу князі справно платили дружинникам. Окрім участі у воєнних походах, дружина допомагала князю в державних справах. Дружинники відали судом, збирали податки, залагоджували господарські справи тощо. Згодом із княжої дружини виділилися «старші мужі» — воєначальники, що утворювали князівську раду. Пізніше цих радників почали називати боярами.

Із бояр формувалася військова еліта. Часто бояри одружувалися із представницями місцевої родоплемінної знаті, утверджуючись на отриманих землях. За службу князь виділяв боярам «кормління», тобто право збирати податки з населення, що жило на певній території, а також землеволодіння — вотчину, яку можна було закріпити у власність: продавати, дарувати і передавати у спадок. Бояри й княжі дружинники не сплачували жодних податків, натомість були зобов’язані служити у війську.

Прочитайте твердження і поміркуйте, які з них стосуються повноважень князів, а які — іншої верстви руського суспільства. Якої саме? Свою думку обґрунтуйте.

Бояри. Боярині. Реконструкція З. Васіної

Дружинники. Реконструкція З. Васіної

Були верховними правителями країни або землі-князівства;
основним заняттям були воєнні походи;
обіймали посади в князівській адміністрації;
опікувалися законодавством і судочинством;
отримували землю за службу;
керували військом;
ухвалювали рішення про оборону країни;
брали участь у воєнних походах;
налагоджували відносини із сусідніми державами;
укладали мир;
оголошували війну;
брали участь у княжій раді.

Духовенство

Після запровадження християнства як державної релігії в Русі-Україні почала формуватися нова суспільна верства — духовенство. У Європі його представників назвали би «людьми молитви». Духовенство поділялося на чорне — ченців і біле — священників, які мали право на одруження. Духовенство було привілейованим суспільним станом: не сплачувало податків, мало привілеї та маєтки, які князь виділяв у користування церкві й монастирям. Тривалий час «люди молитви» залишалися найосвіченішою верствою руського суспільства. Їхнє завдання полягало в тому, щоб не тільки поширювати християнство, а й навчати князівських дітей.

Облачения митрополита. Реконструкція З. Васіної

Міщани й ремесла

Найчисленнішою верствою руського суспільства були «люди праці».

Більшість населення міст становили ремісники. Деякі з них були залежними від князя чи бояр майстрами. Вони жили й працювали в садибах господарів, виготовляючи на їхню потребу предмети побуту, прикраси, зброю тощо. Поруч із княжими та боярськими в містах чи за їхніми межами працювали й вільні ремісники.

Дівчина-міщанка. Купці. Ремісники. Реконструкція З. Васіної

Які ж ремесла розвивалися в Русі-Україні? Мешканці українських земель здавна добували з болотяної руди залізо. Спочатку руду плавили в земляних печах. Із VIII ст. з’явилася досконаліша споруда — домниця. Її наповнювали деревним вугіллям та подрібненою рудою, а за допомогою спеціальних шкіряних міхів усередину подавали повітря. У результаті одержували так звану крицю — метал зі шлаками та іншими домішками.

Археологічні знахідки свідчать про активний розвиток ковальського ремесла в Русі-Україні. Зокрема, знайдені залишки кузень та готової продукції підтверджують, що руські ковалі знали різноманітні техніки обробки чорного металу. Вільне кування, зварювання, цементування, паяння заліза й сталі, термообробка сталі, покриття й інкрустація залізних виробів кольоровими та благородними металами, художнє кування... Загалом руські ковалі вміли виготовляти майже 160 різних виробів.

Кушнір за роботою. Сучасна реконструкція

Майстер плете кошики. Сучасна реконструкція

Тіпання конопель. Сучасна реконструкція

Майстерня гончаря. Сучасна реконструкція

Кузня. Сучасна реконструкція

Майстерня бондаря. Сучасна реконструкція

Удосконалювалася обробка міді, срібла й золота. Вичинювання шкіри волів і коней, з якої шили взуття, було відоме в Русі під назвою чинбарство, вичинку овечої шкіри для одержання овчини називали кушнірством. Розвивалося й гончарство. Майстри-гончарі виробляли предмети побуту, посуд, глиняні дитячі іграшки. Чимало речей для господарства виготовляли способом плетіння. Як сировину використовували лозу, верболіз, хвойну та дубову скіпки, коріння ялини, сосни, кору дерев молодої липи і берези тощо.

Видобуток залізної руди. Сучасна реконструкція

Ткацтво — чи не найдавніше ремесло, займалися ним переважно жінки. Ремісниці та ремісники виготовляли з конопель і льону тканини спочатку для власного вжитку, а з IX-X ст. — уже й на продаж. Бондарство відоме в Русі-Україні вже в X ст. Бондарі робили місткий посуд: діжі, барила, відра, балії, дійниці тощо.

Розгляньте малюнки, що зображають ремісників і ремісниць різних спеціальностей, і дайте відповіді на запитання.

1. Чому саме такі види ремесел були відомі за часів Русі-України? Чи існують ці ремесла нині? Що замінило їх?
2. Роздивіться хмару слів і згрупуйте ремесла за галузями (гончарство, текстильне виробництво, обробка металу, деревообробка, вичинка шкіри та хутра). Яка галузь охоплює найбільше ремесел? Як ви вважаєте, чому так сталося? Зіставте вашу інформацію з текстом параграфа. Які з перелічених ремесел виникли за часів Русі-України, а які з’явилися пізніше? Відповідь обґрунтуйте.

Гончарство

Текстильне виробництво

Обробка металу

Деревообробка

Вичинка шкіри та хутра

Купці й торгівля

Опрацюйте пункт параграфа. Використайте мапу на с. 47, а також застосунок Google Maps або сучасну карту світу для порівняння. З’ясуйте, території яких сучасних країн перетинали міжнародні торговельні маршрути, що пролягали руськими землями. Придумайте сучасні назви цим торговельним маршрутам.

Скарб давньоруських срібних гривень. Сучасне фото

Ще однією численною групою міського населення були купці. Територією Русі-України проходила низка міжнародних торговельних маршрутів. Про їхнє функціонування свідчать писемні джерела. У них зазначено, що купці об’єднувалися в певні корпорації на підставі торговельної спеціалізації.

Наприклад, у Києві діяли корпорації «гречників» і «залозників» — купців, що простували «грецьким» та «залозним» торговельними шляхами. «Грецький» шлях, ширше відомий як шлях «із варягів у греки», простягався від Скандинавії через Балтійське море Дніпром та Чорним морем до Візантії. «Залозний» торговельний шлях починався в Києві, проходив густим «верболозним лісом», що вкривав Лівобережжя Дніпра, а далі — до Тмуторокані та Закавказзя. Існувала купецька група, яка контролювала «соляний» шлях із Криму до Києва.

На території Русі-України в обігу перебували різні грошові одиниці. Це й арабські дирхеми, і візантійські монети, згодом златники і срібляники Володимира Великого. Проте найпопулярнішими грошима були гривні — золоті й срібні зливки однакової форми та ваги. Найчастіше користувалися київськими шестикутними і чернігівськими плескатими гривнями.

Важливу роль у житті ремісничого та купецького населення міст відігравав особливий суспільний інститут — віче. Часто бояри використовували міське населення в політичній боротьбі, маніпулюючи його настроями. А інколи, на думку вчених, самі провокували скликання віч: коли йшлося про зміщення небажаного князя та запрошення на престол вигіднішої кандидатури.

Розгляньте малюнок-реконструкцію Києва на с. 67 і дайте відповіді на запитання.

1. Чим, на вашу думку, зумовлене розташування князівських палаців і ремісничої й торговельної частин міста?

Фрагмент реконструкції Києва. Автори О. Зорін, О. Кутовий, В. Розенберг; керівник-консультант П. Толочко

2. Чим зайняті жителі й жительки міста?
3. Пригадайте, чому міста часто виникали на берегах річок. Яку роль відігравала міська гавань?
4. Пригадайте, які місця публічного простору існують нині. Що залишилося незмінним із часів Русі?
5. Уявіть, що ви опинилися на вулиці середньовічного міста. Про що ви розпитали б середньовічну людину? Про що розповіли б їй?

У IX — на початку XI ст. у Русі налічувалося кілька десятків укріплених поселень, які мали всі ознаки міст. Руські міста складалися з кількох частин. Кожна мала певне функціональне призначення. Найстарішою, укріпленою стінами, ровами і валами частиною міста був дитинець (1). Князівські палаци (6) та боярські двори (7), церкви, собори й монастирі розташовували саме на дитинці. Князі й боярська знать жили в пишних двоповерхових будівлях, натомість переважна більшість міських будівель були одноповерховими. До князівських палаців звозили данину, тут відбувалися офіційні прийоми і бенкети. Нижче від укріпленого дитинця був розміщений посад, або поділ (2) — торговельно-реміснича ділянка міста. Посади Києва, Чернігова, Переяслава помітно зросли в другій половині XI ст. Це свідчить про активний розвиток різноманітних ремесел, а з ними й торгівлі. Велику частину подолу-посаду займало торговище (3) — ринкова площа, центр міського життя. Торговище було важливим місцем публічного простору. Тут не лише відбувалися торговельні операції, а й оголошували княжі розпорядження, новини, збиралися віча і виголошували вироки. Садиби простолюду тулилися на невеликих ділянках землі на подолі (8). Помешкання містян (9) здебільшого були однокімнатними, з глиняною долівкою, заглибленою на 20-70 см у землю, площею не більше ніж 18-20 м². Споруджували також господарські приміщення: навіси, клуні, хліви. Поділ-посад мав вихід до річкової гавані (4), де стояли кораблі купців. За подолом проходила друга лінія укріплень міста, тобто стіни, вежі, вали і в’їзні ворота. Поза міськими укріпленнями розташовувалися передмістя чи села (5). У них мешкали ремісники, спеціальність яких залежала від певних природних ресурсів, а також селяни.

Забудова середньовічних руських міст була не така щільна, як у Західній Європі й Візантії. Зазвичай будинки оточували пишні садки. Між рядами будівель залишали проїзд — вулицю. Напрямок вулиць міста нерідко залежав від рельєфу місцевості. Сходилися вони до торговища, міських брам чи дитинця. Вулиці вимощували дерев’яними настилами.

Село в Русі-Україні. Становище селянства

1. Розгляньте малюнок. Опишіть середньовічне руське село за цим малюнком. Що відрізняє село від міста?

Середньовічне село. Сучасна реконструкція

2. Поміркуйте, чи кардинально змінилося життя селян від часів середньовіччя. Що залишилося незмінним? Наведіть по три аргументи за чи проти життя в середньовічному та сучасному селі.

Середньовічне село не було схоже на сучасне, витягнуте вздовж кількох вулиць із розташованими одна біля одної садибами. Руське село являло собою групу будівель, розміщених на одному дворищі, де жила селянська громада. Зазвичай громада складалася з кількох поколінь кровноспоріднених родичів. Вони спільно займалися землеробством на ділянках, що прилягали до їхніх дворищ. Земля, яку обробляли, вважалася власністю громади.

На прилеглих угіддях селяни займалися промислами: бортництвом, рибальством, мисливством. Села не мали захисних укріплень, тож у разі зовнішньої загрози їхні жителі й жительки ховалися за міськими мурами. В обмін на покровительство князя селяни сплачували данину на його користь.

Заможні селяни та селянки. Селяни-смерди. Реконструкція З. Васіної

Селяни-закупи. Реконструкція З. Васіної

Сільське населення було неоднорідним. Вільних селян, які працювали на власній землі, сплачували князеві данину за захист, називали смердами. У руських джерелах селян також іменують «челяддю» чи «холопами». Це були невільники, яких вважали майном-річчю, що нею власник міг розпоряджатися на власний розсуд. Невільників, працю яких використовували для обслуговування міських дворів, називали челяддю. Челядниками зазвичай ставали військовополонені. Холопи ж — переважно зубожілі смерди, які через борги мусили продавати себе і своїх дітей у рабство. Існували й тимчасові форми залежності. Такими були закупи — смерди чи збанкрутілі купці, які потрапляли в боргове ярмо й мусили відпрацьовувати позику в господарстві кредитора. Різновидом тимчасово залежних селян були й рядовичі — селяни-смерди, які уклади «ряд», тобто договір із князем чи землевласником, і відпрацьовували умови цього договору.

На підставі інформації з параграфа доповніть піраміду суспільних верств Русі-України. Знайдіть у словнику визначення терміна «ізгої». Поміркуйте, хто були «ізгоями» в Русі. На якому щаблі суспільної піраміди ви розмістите «ізгоїв»? До якої з описаних верств середньовічного руського суспільства ви хотіли б належати?

УПОРЯДКОВУЄМО ІНФОРМАЦІЮ

Використовуючи матеріал параграфа, створіть піраміду «Політичне життя Русі-України». Розмістіть органи влади, що існували, у порядку зменшення повноважень. Проаналізуйте, чи всі верстви суспільства могли брати участь у політичному житті держави. Що змінилося нині?

ДОСЛІДЖУЄМО ДЖЕРЕЛА

Відвідайте краєзнавчий музей вашого регіону або віртуальну екскурсію Національним музеєм історії України: https://virtual.nmiu.org/.

Розгляньте колекцію часів середньовіччя.

Пограйте в гру «Артефакт». Поміркуйте та оберіть для себе один артефакт (предмет побуту чи одягу, знаряддя праці, прикрасу, товар, страву), який ілюструє суспільне і господарське життя Русі-України. Розкажіть про цей артефакт класу. Поясніть, чому ви обрали його для дослідження.

ВЧИМОСЯ МАЙСТЕРНО ВИСЛОВЛЮВАТИ ДУМКУ

Об’єднайтеся в групи. Використайте здобуті на уроках знання й матеріали параграфа. Поділіть клас на суспільні стани: князі, боярство, дружинники, духовенство, ремісництво, купецтво, вільне селянство і невільні люди. Уявіть, що представники і представниці різних суспільних верств зустрілися на торговищі. Придумайте історію від першої особи про один день із життя суспільної верстви, до якої ви належите. Опишіть свій зовнішній вигляд. Які ви мали б права? Які обов’язки мусили б виконувати? Свої проекти представте в класі. Скористайтеся матеріалами практичної роботи на с. 182-185.

ПРОГРЕС

	Ні	Важко сказати	Так
Я знаю, на які суспільні стани поділялося руське суспільство
Я знаю, як розвивалися господарство й торгівля Русі-України
Я вмію зіставляти інформацію, відрізнити особливості життя міста й села Русі-України та сучасного міста й села
Я можу пояснити суспільне становище різних верств населення Русі-України та порівняти його
Я розумію, як змінилися правове й соціальне становище людей у сучасному світі порівняно із середньовіччям

Зміст