Акушерство. Підручник. Хміль

Розрив матки, що відбувся

При розриві матки (після раптового різкого болю внизу живота роділля непритомніє, з’являються ознаки шоку, швидко наростають явища анемії, припиняється пологова діяльність, частини плода пальпуються під шкірою, серцебиття плода не прослуховується) єдиним засобом, що може врятувати життя роділлі, є операція. Слід негайно викликати акушерську хірургічну бригаду. Тим часом необхідно налагодити внутрішньовенне введення кровозамінників. Хвора з розривом матки нетранспортабельна.

Після прибуття лікарської бригади допомогу надають у три етапи:

  • 1. Реанімаційні заходи одночасно з лапаротомією, при якій здійснюють тимчасовий гемостаз, накладаючи затискачі або перев’язуючи магістральні судини.
  • 2. Операційна пауза для виведення хворої із стану шоку.
  • 3. Завершення операції у необхідному обсязі (зашивання, ампутація чи екстирпація матки. При масивних гематомах доцільне перев’язування a.hypogastrica).

Профілактика. Фельдшер та акушерка повинні госпіталізувати за 2-3 тижні до пологів усіх жінок, у яких можливий розрив матки. Необхідно виділити групи ризику розриву матки:

  • жінки з рубцями на матці після кесаревого розтину чи після видалення міоматозних вузлів;
  • жінки, що багато разів народжували;
  • з ускладненим перебігом попередніх пологів;
  • з ускладненим перебігом післяпологового періоду (ендометрити) після попередніх пологів;
  • за наявності в анамнезі багатьох абортів, особливо ускладнених;
  • вагітні з великим плодом, у разі анатомічно звуженого таза.

У стаціонарі за ці 2 тижні вагітну потрібно ретельно обстежити і скласти раціональний план ведення пологів. Пологи у цієї групи жінок повинен вести досвідчений лікар в акушерському стаціонарі, де забезпечена цілодобова акушерська і анестезіологічна служба.

До заходів профілактики належить також раціональне ведення пологів у жінок, що не належать до групи ризику, вміле і виправдане застосування утеротонічних препаратів.