Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Ніколенко (2025)

Провідні літературні епохи

Розвиток має свою внутрішню мудрість.

Дмитро Затонський

1. Твори яких письменників/письменниць є популярними серед молоді України? Поясніть чому.
2. За творчістю яких митців/мисткинь ви особисто стежите? Розкажіть про їхні книжки, що привернули вашу увагу.

Література як постійний рух. Світова література має багатовікову історію розвитку. Від глибокої давнини до сучасності вона перебуває в постійному русі, виявляючи ті чи ті тенденції. Оскільки світова література є сукупністю різних національних літератур, які протягом століть зберігають свою самобутність, процес її розвитку не може бути монолітним. Водночас національні літератури мають деякі спільні закони розвитку, етапи й тенденції. У цьому полягає суть літературного процесу.

Літературний процес не є прямим, а відбувається по спіралі. Тому явища давнини можуть відроджуватися на наступних етапах, але вже в новій якості. У літературному процесі відбувається складна взаємодія різних тенденцій і явищ, у тому числі національних літератур, творчих здобутків митців/мисткинь, класичної та масової літератури тощо.

Як відбуваються зміни в літературному процесі? На розвиток літературного процесу впливають різні чинники. Серед зовнішніх чинників — розвиток суспільства, культури і мистецтва в той чи той період; стан розвитку людської свідомості, філософської думки, релігії; історична ситуація; вплив фольклору і міфології тощо. Внутрішні чинники розвитку літературного процесу — це власне закони художньої літератури, розуміння краси в певну добу, перебіг літературного життя, розвиток та взаємодія родів і жанрів, традиції та новаторство митців тощо. Хоча в літературі відображені суспільно-історичні явища та особливості культури певної доби, вона зберігає свою іманентність — внутрішню логіку розвитку, що позначається на літературному процесі.

Бібліотека герцогині Анни-Амалії, м. Веймар (Німеччина). Сучасне фото

Періодизація. Характерною ознакою літературного процесу є його стадіальність, на основі якої в ньому визначають епохи та періоди. Наприклад, у літературах Західної Європи виокремлюють Античність, Середньовіччя, Відродження (Ренесанс), Класицизм, Бароко, Просвітництво, романтизм, реалізм, модернізм, постмодернізм і етап сучасної літератури.

В Україні художня література мала свої етапи. У давній українській літературі виокремлюють українську середньовічну літературу XI—XV ст., літературу доби Ренесансу і Бароко. Етап нової української літератури охоплює романтизм і реалізм. Наприкінці XIX — на початку XX ст. сформувався модернізм, що згодом поступився постмодернізму. У сучасний період в українській літературі простежуються цікаві новітні явища.

Важливою ознакою літературного процесу є його нерівномірність у різних країнах. Наприклад, доба Відродження (Ренесансу) найраніше почалася в Італії — у XIII—XIV ст., а завершилася в XV—XVI ст., коли в інших європейських літературах тільки починалася.

Напрям і течія — складники літературного процесу. У літературному процесі виокремлюють літературні напрями і течії, які дають змогу визначити подібні явища в межах різних національних літератур і в певних періодах. Український літературознавець Дмитро Наливайко назвав у літературному напрямі такі складники, як суспільно-історична основа і спільність мистецьких принципів. За його словами, у відповідних художніх формах реалізується «ядро умонастроїв епохи».

Публічна бібліотека «Книжковий куб», м. Веймар (Німеччина). Сучасне фото

У межах літературних напрямів інколи на основі єдиних творчих підходів митців/мисткинь формуються різні течії. Ці підходи стосуються і змісту, і форми творів. Кожна літературна течія характеризується своїм стилем, проте для них усіх спільними є певні стильові домінанти в межах напряму.

Художні напрями й течії в літературному процесі не «ізольовані», їхні ознаки можуть накладатися одна на одну, і це зумовлює складність літературного процесу. У творчості одного письменника/письменниці виявляються елементи різних напрямів або течій (наприклад, Й.-В. Ґете, Ф. Шиллер, І. Котляревський, Т. Шевченко, Леся Українка та ін.).

Теорія літератури

Літературний процес — розвиток літератур різних народів, який характеризується певними закономірностями на кожному етапі від давнини до сучасності.

Літературна епоха (доба) — сегмент (етап, частина) літературного процесу, якому притаманні певні тенденції та закономірності. Вона окреслює вирішальні моменти в історії літератури/літератур.

АКТИВНОСТІ

Комунікація

1. У чому сутність літературного процесу?
2. Назвіть його основні ознаки.

Аналіз та інтерпретація

3. Які чинники впливають на розвиток літературного процесу?

Творче самовираження

4. Намалюйте схему «Літературний процес у Європі та в Україні». Які епохи є спільними?

Цифрові навички

5. За допомогою інтернету дізнайтеся про негативні чинники, що перешкоджали вільному розвиткові літературного процесу та діяльності українських перекладачів в Україні у XX ст. Наведіть приклади.

Дослідження і проєкти