Література (українська та зарубіжна). Інтегрований курс. Частина 2. 8 клас. Ніколенко

Українські народні думи

Терпкими соками суворої і величної історії,

волелюбністю народного серця і незміренною

любов’ю до рідної, навпіл засіяної зерном

і кров’ю землі вирощена українська дума.

Михайло Стельмах

• Хто такі кобзарі? Яке їхнє значення в українському суспільстві? Чому їхня діяльність важлива для збереження національної ідентичності? Чи можуть сучасні митці виконувати таку роль?

Виникнення дум. Героїчний народний епос України багатий на взірці оригінального жанру — народної думи, якого немає у фольклорі інших народів. Думи як великі сюжетні пісенно-розповідні твори виникли в XV—XVI ст., одночасно з появою козацтва. Завдяки поетичній образності, тонкому ліризмові та мелодійності українська дума здобула визнання у всьому світі.

У думах народ зображував мужніх, благородних і сильних духом героїв та героїнь, готових пожертвувати життям заради свободи: захисників рідної землі, полонених у турецькій неволі, козаків, що борються з польською шляхтою. У цих творах прославляються народні герої, такі як Богдан Хмельницький, Іван Сірко та Іван Богун, оспівуються їхні воля, розум і рішучість, завдяки яким вони вистояли та рятували інших. Також засуджуються негідні вчинки тих, хто став зрадником або боягузом.

Уперше термін «дума» згадано в хроніці 1587 р. польського історика Станіслава Сарницького (1532-1597). Першим дослідником українських дум став М. Максимович (1804-1873), фольклорист, етнограф, ректор Київського університету. Т. Шевченко свою першу книжку назвав «Кобзар», і до неї увійшло кілька віршів, які починаються словами «Думи мої».

Т. Шевченко. Михайло Максимович. 1859 р.

Особливості будови дум. Характерною ознакою структури дум є те, що вони не поділені на строфи. Думи можуть мати окремі періоди (тиради) і характеризуються нерівномірністю рядків — від чотирьох до тридцяти і більше складів. Рядки в них не обов’язково заримовані, але завжди мають виразний ритм. Епічна розповідь чергується з ліричними відступами, суто пісенними уривками, що й зумовило виконання дум речитативом, коли під акомпанемент кобзи, бандури чи ліри окремі рядки народний співець декламував, промовляв, а інші — проспівував. Для виконання дум необхідна спеціальна підготовка, яку в наші дні здійснюють кобзарські школи.

В. Штернберг. Малюнок із першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. 1840 р.

Традиційна структура народної думи

1. Заспів (зачин, «заплачка»).
2. Основна розповідь.
3. Закінчення («славословіє»).

Зміст і проблематика дум. Розрізняють дві основні групи дум: історичні та соціально-побутові. Історичні думи висвітлюють героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників і турецьку неволю XIV—XV ст. («Дума про Самійла Кішку», «Втеча трьох братів з Азова»), а також оспівують козацькі повстання проти гніту польської шляхти (XVI — початок XVII ст.). Найпоширенішими є думи про конкретних історичних постатей: «Хмельницький і Барабаш», «Дума про Івана Богуна». Соціально-побутові думи, створені переважно в період Руїни і політичного занепаду (кінець XVII ст.), відображають явища суспільного та родинного життя. У цих думах діють безіменні герої-козаки, які постають у побутових ситуаціях, зокрема у стосунках з рідними й близькими. Відомі думи цього циклу — «Сестра та брат», «Вдова і три сини», «Прощання козака».

М. Михайлошина. Кобзар. 2012 р.

О. Шупляк. Мамай Усміхнений. 2015 р.

Виконавці народних дум. Людей, які співали думи, називали кобзарями, бандуристами, лірниками. Прихід народного співця до села чи міста в давнину був великим святом: і молоді, і старі залишали свої справи, щоб зібратися і послухати народні розповіді в його виконанні. Майже кожну хату поряд з іконами прикрашав образ козака Мамая — легендарного бандуриста-запорожця, захисника українського народу, степовика, мандрівника, воїна. На картинах його завжди зображували з кобзою — символом співучої душі народу. Видатні кобзарі й лірники України XIX—XX ст. — Остап Вересай, Михайло Кравченко, Григорій Любисток, Данило Бандурка, Іван Стрічка. Найвідомішими сучасними виконавцями народних дум є Тарас Компаніченко та Василь Нечепа. Народ завжди поважав кобзарів і лірників, високо цінуючи їхню пісенну творчість та важливу роль у вихованні українців у дусі свободи, патріотизму, звитяги.

Дерево термінів

Думи — різновид героїчного народного епосу; великі за обсягом пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події, найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників.

Речитатив — протяжне проказування, що наближається і до декламації, і до співу. Використовують його виконавці народних дум — кобзарі, лірники, бандуристи.

Легендарний кобзар України

Один з найвідоміших кобзарів XIX ст. — Остап Вересай із Прилуччини. Під час виконання своїх дум він не просто хвилювався, а навіть плакав і притупував ногами. Особливий стиль виконання О. Вересая вражав багатьох дослідників, художники малювали його портрети. Він був відомий далеко за межами України, співав багато пісень історичних, побутових, козацьких, невільницьких, сатиричних. Виступ кобзаря у 1874 р. на археологічному з’їзді в Києві зацікавив українськими думами всю Європу. Твори у виконанні народного музиканта підкорили навіть серце Т. Шевченка. За рік до своєї смерті він презентував О. Вересаєві свій «Кобзар» з дарчим підписом. У 1959 р. у Сокиринцях заснували кімнату-музей О. Вересая, а в 1978 р. встановили йому пам’ятник.

Остап Вересай — український кобзар. Фото 1880 р.

Думи крізь століття

Систематичне збирання, вивчення і публікація текстів дум почалися у 10—20-ті роки XIX ст. на території тодішньої Полтавської губернії, у Миргородському повіті. Саме центральна частина Полтавщини (сучасні Полтавська, частково Чернігівська і Сумськаобласті) була територією поширення героїчного епосу. Перші публікації дум у першій половині XIX ст. здійснили М. Максимович, П. Куліш, А. Метлинський. У XIX—XX ст. було створено багато серій книг, у яких друкували тексти дум: «Дитяча бібліотека», «Шкільна бібліотека», «Кошові Запорізької Січі».

Катерина Грушевська (1900-1943) — українська вчена в галузі етносоціології, етнографії, культурології

Збірки українських народних дум виходили в різних містах України, а також в інших країнах: Франції (Париж), Польщі (Краків), Канаді (Торонто), Німеччині (Лейпциг, Штутгарт), Швейцарії (Женева). Найповнішим і найґрунтовнішим серед усіх видань українського героїчного епосу стали укладені Катериною Грушевською два томи «Українських народних дум» (1927, 1931). Перевидали їх аж після здобуття Україною незалежності.

Збірник українських пісень з нотами до них. 1897 р.

Видання «Думи та пісьні, які виконує Кобзарь Іван Кучеренко, уложені у ноти С. П. Дрімченком», м. Харків. Поч. ХХ ст.

«ДУМА ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ»

Історичні факти й домисли в думі. «Дума про козака Голоту» була створена в період боротьби українського народу проти турецько-татарських нападників. У ній ідеться про подвиг відважного козака, який здобув перемогу над багатим татарином. Прізвище головного героя утворено від слова голота, синонімами до якого є біднота, злидота, сірома, бідацтво.

В основу твору покладено події XVI—XVII ст., коли Україна переживала жорстокі війни з татарськими загарбниками. Єдиними гідними супротивниками татарів були українські козаки. Ці відважні воїни стали героями багатьох дум, пісень, легенд та історій.

Козак Голота — особа не історична, хоча деякі дослідники намагалися довести протилежне. Вони стверджували, що цей образ міг бути пов’язаний з Іллею Голотою — полковником і соратником Богдана Хмельницького, який брав участь у військових походах на Полісся та Литву за дорученням гетьмана і загинув у 1649 р. під час облоги Згола.

Місце дії думи — «поле Киліїмське» — це не вигадана назва, а реальна територія на румунському боці Сулінського гирла Дунаю, де розташований острів з висотами до шести метрів над рівнем моря. На півночі цього острова розкинулося місто Стара Кілія, яке існувало ще за часів створення думи.

Г. Якутович. Козак Голота. Гравюра. 1966 р.

Поєдинок козака Голоти з татарином. У «Думі про козака Голоту» протиставлено два світи, які уособлюють чесний і справедливий козак Голота, котрий усім серцем любить батьківщину, та корисливий татарин.

Голота належить до запорозької черні, про що свідчить його прізвисько. Портрет героя змальовано в деталях: бідний одяг, у його шапці «зверху дірка, травою пошита», проте зброя яскрава і кінь добрий. Козак Голота, за своєю суттю людина миролюбна, сміливо виходить на поєдинок, бо найважливішим обов’язком для себе вважає оборону рідної землі.

А татарин прагне лише наживи і багатства. Він готовий зрадити, захопити козака і продати його в неволю. Нападає першим, мов той хижий птах. Це акцентує його жадібність і підступність, що контрастує з чесністю і безкорисливістю козака. Голота є втіленням ідеалу українського народу, як позитивні персонажі героїчного епосу країн Західної Європи (Роланд, Сід та ін.).

У поєдинку Голота показує свою мужність і відвагу, перемагаючи татарина. Ця перемога є символом торжества українського національного характеру, його сили та віри у справедливість.

Ф. Гуменюк. Козак Голота. 1990 р.

Образ вірного сина і захисника української землі від чужинців. Козак Голота — це узагальнений образ українських козаків, вірних захисників своєї Батьківщини. Він сміливий і мужній воїн, справжній патріот, який бореться за вітчизну, а не за власну вигоду. У тексті його часто порівнюють із вовком, наголошуючи на основній рисі українського лицаря — прагненні до свободи.

Голота — народний герой, наділений такими чеснотами, як відвага, мудрість, незламність. Він досвідчений воїн, який завжди залишається пильним. Автор думи наділяє Голоту потужною силою, завдяки якій він здобуває перемогу над татарином, діючи справедливо й сміливо. Завершується дума славословієм — вдячністю козака киліїмському полю за підтримку «при нещасній годині».

«Дума про козака Голоту» нагадує, що мужні козаки своїми подвигами заповіли нам захищати й берегти рідну землю.

Дума про козака Голоту

1. Які емоції ви відчуваєте, коли читаєте про подвиги козаків, зокрема козака Голоти? Чому ці емоції важливі для розуміння нашої історії та розвитку суспільства?

2. Як опис зовнішності та одягу козака Голоти допомагає зрозуміти його характер та його ставлення до життя?

3. Як ви гадаєте, що означає бути справжнім патріотом? Як приклад козака Голоти може допомогти нам у цьому?

Ой полем киліїмським¹,

То шляхом битим гординським,

Ой там гуляв козак Голота,

Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота.

Правда, на козакові шати² дорогії —

Три семирязі³ лихії:

Одна недобра, друга негожа,

А третя й на хлів незгожа.

¹ Поле киліїмське — місцевість біля Килії (Одеська область), у XV—XVIII ст. тут була турецька фортеця, звідки турки нападали на Україну.

² Шати — багатий одяг.

³ Семиряга — свита з грубого сукна.

А ще, правда, на козакові

Постоли в’язові,

А онучі китайчані¹—

Щирі жіноцькі рядняні;

Волоки² шовкові —

Удвоє жіноцькі щирі валові.

Правда, на козакові шапка-бирка³ —

Зверху дірка,

Травою пошита,

Вітром підбита,

Куди віє, туди й провіває,

Козака молодого прохолоджає.

То гуляє козак Голота, погуляє,

Ні города, ні села не займає, —

На город Килію поглядає.

¹ Китайка — шовкова чи бавовняна тканина, переважно червоного або синього кольору, завезена з Китаю.

² Волоки — зав’язки на постолах.

³ Шапка-бирка — шапка з овечої шкури.

О. Шупляк. Вишиванка. 2015 р.

У городі Килії татарин сидить бородатий,

По горницях походжає,

До татарки словами промовляє:

«Татарко, татарко!

Ой, чи ти думаєш те, що я думаю?

Ой, чи ти бачиш те, що я бачу?».

Каже: «Татарине, ой, сідий, бородатий!

Я тільки бачу, що ти передо мною по горницях похожаєш,

А не знаю, що ти думаєш да гадаєш».

Каже: «Татарко!

Я те бачу: в чистім полі не орел літає, —

То козак Голота добрим конем гуляє.

Я його хочу живцем у руки взяти

Да в город Килію запродати,

Іще ж ним перед великими панами-башами вихваляти,

За його много червоних не лічачи брати,

Дорогії сукна не мірячи пощитати».

І. Новобранець. Козак Голота. 1994 р.

То теє промовляє,

Дороге плаття надіває,

Чоботи обуває,

Шлик¹ бархатний на свою голову надіває,

На коня сідає,

Безпечно за козаком Голотою ганяє.

То козак Голота добре козацький звичай знає, —

Ой на татарина скрива поглядає,

Каже: «Татарине, татарине!

На віщо ж ти важиш:

Чи на мою ясненькую зброю,

Чи на мого коня вороного,

Чи на мене, козака молодого?».

¹ Шлик — круглий або конічний головний убір, обшитий хутром.

К. Вітковська. Козак. 2020 р.

«Я, — каже, — важу на твою ясненькую зброю,

А ще лучче на твого коня вороного,

А ще лучче на тебе, козака молодого.

Я тебе хочу живцем у руки взяти,

В город Килію запродати,

Перед великими панами-башами вихваляти

І много червоних не лічачи набрати,

Дорогії сукна не мірячи пощитати».

То козак Голота добре звичай козацький знає.

Ой на татарина скрива поглядає.

«Ой, — каже, — татарине, ой сідий же ти, бородатий!

Либонь же ти на розум небагатий:

Ще ти козака у руки не взяв,

А вже за його й гроші пощитав.

А ще ж ти між козаками не бував,

Козацької каші не їдав

І козацьких звичаїв не знаєш».

То теє промовляв,

На присішках² став.

² Присішки — стремена.

О. Шупляк. Захист сторожової вежі. 2000-ні рр.

Без міри пороху підсипає,

Татарину гостинця у груди посилає:

Ой ще козак не примірився,

А татарин к лихій матері з коня покотився!

Він йому віри не донімає,

До його прибуває,

Келепом¹межи плечі гримає,

Коли ж огледиться, аж у його й духу немає.

Він тоді добре дбав,

Чоботи татарські істягав,

На свої козацькі ноги обував;

Одежу істягав,

На свої козацькі плечі надівав;

Бархатний шлик іздіймає,

На свою козацьку голову надіває;

Коня татарського за поводи взяв,

У город Січі припав,

Там собі п’є-гуляє,

Поле киліїмське хвалить-вихваляє:

«Ой поле киліїмське!

Бодай же ти літо й зиму зеленіло,

Як ти мене при нещасливій годині сподобило!

Дай же, Боже, щоб козаки пили да гуляли,

Хороші мислі мали,

Од мене більшу добичу брали

І неприятеля під нозі топтали!».

Слава не вмре, не поляже

Од нині до віка!

Даруй, Боже, на многі літа!

¹ Келеп — вид холодної зброї, бойова сокирка з металевою ручкою і металевим наконечником.

presentation

Г. Якутович. Гравюра до оповідання Марії Пригари «Козак Голота». 1966 р.

АКТИВНОСТІ

Комунікація

1. У чому виявляється військова доблесть козака Голоти?
2. Яким у думі зображено козака Голоту? Які риси його характеру увиразнює автор?
3. Що спонукало козака Голоту на поєдинок з татарином?

Аналіз та інтерпретація

4. Доведіть, що в думі протиставлено світ козака Голоти і світ татарина. Які художні засоби використано для цього?
5. Як ви вважаєте, образ козака Голоти є конкретним чи узагальненим? Поясніть свою думку.
6. Чому образ козака Голоти став популярним в українському фольклорі?
7. Чому важливо зберігати й досліджувати народні думи? Як вони допомагають зрозуміти історію та культуру?
8. У зв’язку з якою історичною ситуацією козак Голота змушений «гуляти полем килиїмським»? Чому козаки сторожували цю місцевість?

Творче самовираження

9. Напишіть коротку історію або фанфік, де козак Голота потрапляє в сучасний світ. Де б він знайшов своє місце в сьогоденні?

Цифрові навички

10. За допомогою інтернету відшукайте сучасні фільми (2-3) про козаків. Чи відрізняється зображення козаків у сучасних фільмах і серіалах від традиційних дум? Підготуйте презентацію, прокоментуйте.
11. Знайдіть в інтернеті інформацію про турецькі набіги на українські землі в XVI—XVII ст. Що очікувало захоплених татарами бранців? Як про це розповідається в «Думі про козака Голоту»?

Дослідження і проєкти

12. Підготуйте проєкт на тему «Героїчні битви українських козаків».

Життєві ситуації

13. Які моральні цінності утверджено в думі про козака Голоту? Чи актуальні вони нині?
14. Поясніть, чому козака Голоту вважають героєм. Кого із сучасників і сучасниць можна порівняти з ним?

check yourself

Зміст