Література (українська та зарубіжна). Інтегрований курс. Частина 2. 8 клас. Ніколенко

Україна та українська література в добу Ренесансу XV — початок XVII ст.

Повіяло в Україні новим європейським духом.

Іван Франко

1. Як ви гадаєте, які риси характеру були необхідні українським письменникам і діячам доби Ренесансу, щоб протистояти викликам і сприяти культурному відродженню України?

2. Яке значення має книгодрукування, для розвитку культури та. освіти України?

3. Розкрийте значення книжок у сучасну добу. Які книжки привернули вашу увагу останнім часом?

Особливості української літератури епохи Ренесансу. Український літературний Ренесанс — важлива частина загальноєвропейського культурно-духовного Відродження. Це складна й суперечлива доба в українській культурі. У XIV—XV ст. українські землі були спустошені турецькими й татарськими ордами, унаслідок чого ослаблена країна опинилася в складі об’єднаної литовсько-русько-польської держави. Спочатку українська мова і культура співіснували з польською, збагачуючи одна одну, але згодом влада почала чинити перепони розвитку української національної ідентичності.

Проте Україна залишалася частиною православної візантійської культурної спільноти. У ранній княжий період (XI—XII ст.) візантійство позитивно впливало на літературний процес. Але в XIV—XVI ст. ці впливи почали стримувати розвиток культури. В Україні понад два століття не було помітних творів літератури. Крім того, народна мова не була популярною, на відміну від Західної Європи, де місцеві мови здобули популярність.

presentation

Болонський університет, м. Болонья (Італія). Сучасне фото

В останній чверті XVI — першій половині XVII ст. Україна разом з іншим світом переживала часи піднесення культури, активно переймала ідеї та образи європейського гуманізму: оволодіння культурною спадщиною, патріотизм, любов до рідного краю. Почалася інтенсивна відбудова культурного й громадського життя, з’явилися нові літературні жанри, зокрема поетичні, та шкільна драма. Панегірики, поеми й оди втілювали гуманістичні ідеї та ідеали, акцентуючи увагу на особистісних якостях людини, які ставилися вище за її місце в соціальній ієрархії.

Українську літературу доби Ренесансу творили різними мовами, зокрема латиною. Одним із найвідоміших українських поетів, який писав латинською мовою, був Юрій Дрогобич (Котермак), доктор медицини і доктор мистецтв у Болонському університеті, ректор цього університету, а також учитель астронома Миколая Коперника.

Юрій Дрогобич (прибл. 1460-1494) — український освітній діяч доби Ренесансу

Болонський університет, м. Болонья (Італія). Сучасне фото

Важлива ознака Ренесансу європейських народів — творення національних літератур національними мовами. В Україні у другій половині XVI ст. освічені люди з міщанства і селянства також намагалися розвивати українську літературу народною мовою. Завдяки зусиллям творчих сил нації українська мова поступово почала проникати в церковні переклади та оригінальні твори.

Книговидавнича справа. У XVI ст. в Україні розквітло книгодрукування. Український першодрукар Іван Федоров (прибл. 1510-1583) за допомогою меценатів створив у Львові типографію, де в 1574 р. власним коштом та на зібрані ним серед містян гроші надрукував збірник описів життя святих «Апостол», а також «Буквар» з граматикою. Через якийсь час Іван Федоров на запрошення князя Костянтина Острозького переїхав до міста Острог. Там почався грандіозний проєкт — підготовка до друку першого в слов’янському світі повного видання Біблії церковнослов’янською мовою. Для пошуку достовірного тексту князь Острозький відправив послів до Чехії, Польщі, Московії, Болгарії, Греції та Палестини, вів листування із Вселенським патріархом і створив комісію з перекладу Святого Письма при Острозькій академії. До підготовки видання були залучені сімдесят два перекладачі та грецькі вчені. У 1581 р. Острозьку Біблію (1256 сторінок) було надруковано. Вона стала взірцем для всього православного слов’янства. Її наклад становив півтори тисячі примірників, а книгу придбали королівські бібліотеки Швеції та Франції, що свідчило про її високу якість.

Чорна кам'яниця, м. Львів. Архітектор П. Красовський. Кінець XVI ст.

Купол каплиці Боїмів. Збудовано 1615 р., м. Львів. Сучасне фото

Друкарська справа активно розвивалася по всій Україні. До середини XVII ст. вже існувало до сорока друкарень, створених за підтримки меценатів та Війська Запорозького. Активно організовували друкарні також братства. Найбільшою з них була друкарня Києво-Печерської лаври, яка за перші п’ятнадцять років надрукувала сорок книжок. У XVI ст. перекладали й публікували наукові трактати, поширювали переклади Святого Письма. Одним із найцінніших перекладів є Пересопницьке Євангеліє, створене в 1561 р. Це перший переклад Святого Письма українською мовою, зроблений ченцями Пересопницького монастиря на Волині.

Розвиток книгодрукування та ознайомлення з перекладною літературою стимулювали розвиток української ренесансної літератури. Це був час формування національної мови, нових стилів і жанрів, порушення нових, раніше заборонених тем.

Пам'ятник Івану Федорову, м. Львів. Сучасне фото

Титульний аркуш оригінального видання «Апостола» друкарні Івана Федорова. 1574 р.

Творчість письменника-полеміста Івана Вишенського. На зламі XVI—XVII ст. особливого розквіту досягла ренесансна полемічна література, зумовлена суперечностями між Західною та Східною церквами щодо культурних зв’язків та перспектив подальшого розвитку. Серед українських полемістів цього періоду були Герасим Смотрицький, Христофор Філарет, Мелетій Смотрицький.

У той період заявив про себе Іван Вишенський (прибл. 1550-1621) — український релігійний і літературний діяч раннього нового часу, православний монах. Родом він з Галичини, містечка Судова Вишня (нині — Яворівський район Львівської області). За місцем народження взяв собі прізвище. Приблизно з 1570 р. служив ченцем у монастирі на горі Афон (Греція), що в ті часи була духовним центром православ’я на Сході. Його служіння на Афоні тривало майже сорок років. Звідти надсилав свої послання в Україну. У 1604 р. повернувся в Україну, де жив у різних монастирях, відтак знов відбув на Афон.

Свято-Успенська Унівська лавра, де служив Іван Вишенський, м. Унів (Львівська область). Сучасне фото

Іван Вишенський — майстер ораторсько-викривального стилю, автор відомих творів «Посланіє до єпископів» («Вельможним їхнім милостям панам...»), «Пересторога», «Тобі, котрий мешкає в землі, що зветься Польська» та ін. Це палкі, одухотворені проповіді, що мають яскраво виражений гуманістичний характер. Протягом чверті століття Вишенський вів пристрасну і непримиренну боротьбу, звертаючись до українського народу з посланнями у стилі біблійних пророків проти вищих ієрархів, що шукали розкоші й веселого панського життя. Письменник був переконаний, що очиститися від гріхів можливо через повернення до простоти та аскетичного життя. Адже людина цінна своєю духовністю, моральними чеснотами, а не багатством чи високим становищем.

Іван Вишенський був не тільки теологом, а й справжнім демократом і патріотом. У своїх творах він часто писав про важливість соціальної рівності. Мріяв бачити Україну як країну, де людина почувається вільною, де панує братерство і всі живуть за принципами раннього християнства, які він вважав істинними.

Розквіт гравюри в українському книгодрукуванні

Поява книгодрукування сприяла поширенню і вдосконаленню такого напряму образотворчого мистецтва, як гравюра. Поворотним етапом у розвитку староукраїнської графіки стало використання гравюри у Львівському виданні «Апостола» Івана Федорова, у якому було вміщено дві гравюри. Одна з них зображувала євангеліста Луку. Образ Луки виконано у своєрідному стилі тодішнього українського іконопису. Автором гравюри, очевидно, був місцевий художник, який приховав своє ім’я за ініціалами «W. S.» (можливо, Войцех Стефанович). Гравюра із зображенням євангеліста Луки з львівського «Апостола» засвідчила появу нового мистецького явища — книжкової гравюри.

Гетьман Конашевич Сагайдачний. Гравюра в збірнику віршів Касіяна Саковича. 1622 р.

Ще один талановитий гравер доби Ренесансу зі Львова Лаврін Пухала (Лавриш Филипович-Пухальський) очолював майстерню граверів. Ці художники не лише створювали гравюри для книг, а й ретельно продумували їхнє оформлення — від заголовних літер до декоративних заставок, що робило кожну книгу справжнім мистецьким твором.

Гетьман війська Запорозького. Гравюра в збірнику віршів Касіяна Саковича. 1622 р.

Острозька академія — колиска української освіти та науки

У другій половині XVI ст. в Україні почали організовувати вищі школи. Острозька слов’яно-греко-латинська школа (академія), заснована в 1576 р. князем Костянтином-Василем Острозьким у місті Острозі, — найдавніша науково-освітня установа України. В академії студенти вивчали сім вільних наук — граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, музику, астрономію, а також вищі дисципліни — філософію, богослів’я та медицину. Вони також опановували п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку та латинську.

expresslesson

Острозька академія. Сучасне фото

Першим ректором школи став письменник Герасим Смотрицький, а серед викладачів були українські та зарубіжні науковці, як-от Дем’ян Наливайко, Христофор Філалет, Василь Суразький та ін. Острозька академія мала потужний вплив на розвиток освіти в Україні, надихаючи створення братських шкіл у Львові, Луцьку та Володимирі. Серед випускників академії були вчений і письменник Мелетій Смотрицький та гетьман Петро Сагайдачний. З Острозькою школою пов’язана значна частина творів, що з’явилися в публіцистично-богословській літературі українського Ренесансу. Хоча будівля академії не збереглася, на її місці тепер — чудовий парк. При Острозькій академії колись діяла і друкарня Івана Федорова.

Острог, малюнок Наполеона Орди. Сер. XIX ст.

АКТИВНОСТІ

Комунікація

1. Які впливи позначилися на літературному процесі в Україні в епоху Ренесансу?
2. Чому українська мова і культура стали об’єктом гонінь у XVI ст.?
3. Діяльність яких українських діячів мала важливе значення для розвитку культури й освіти в Україні та Європі?

Аналіз та інтерпретація

4. Поміркуйте, чому важливо було зберегти і розвивати рідну мову в добу Ренесансу.
5. Розкрийте значення книгодрукування для розвитку української літератури.
6. Проаналізуйте гуманістичні ідеї, відображені у творчості Івана Вишенського.

Творче самовираження

7. Напишіть короткий діалог між Іваном Вишенським та його сучасником про важливість збереження української культури.

Цифрові навички

8. За допомогою цифрових ресурсів створіть віртуальну виставку найвідоміших ренесансних архітектурних пам’яток України.

Дослідження і проєкти

9. Підготуйте мультимедійну презентацію на одну з тем: 1) «Вплив європейського Ренесансу на українську літературу»; 2) «Наукова, освітня і культурна діяльність Юрія Дрогобича»; 3) «Мистецтво української гравюри XV—XVII ст.».
10. Створіть проєкт на тему «Книгодрукування в добу Ренесансу і в сучасний період».

Життєві ситуації

11. Уявіть, що ви маєте можливість запросити одного з українських діячів Ренесансу до сучасного світу. Кого б ви обрали і чому? Які сучасні проблеми ви б обговорили з ним і які поради, на вашу думку, він би вам дав?
12. Як, на вашу думку, сучасні технології можуть сприяти збереженню та популяризації культурної спадщини українського Ренесансу?
13. Які уроки доби Ренесансу можуть бути корисними для сучасної України у сфері культури та освіти? Наведіть приклади.

check yourself

Зміст