Література (українська та зарубіжна). Інтегрований курс. Частина 2. 8 клас. Ніколенко

Григорій Сковорода

(1722-1794)

Його поезія та філософія — це найвищий злет українського літературного бароко, так само, як в Англії — творчість Джона Мільтона, в Голландії — Йоста ван ден Вондела, в Іспанії — Кальдерона, в Італії — Торквато Тассо, в Німеччині — Ангела Сілезія, у Чехії — Яна-Амоса Коменського. Сковорода завершує добу українського бароко, а водночас і барокову літературу всієї Європи.

Леонід Ушкалов

1. Що для вас означає поняття «самопізнання»? Навіщо це людині?

2. Як ви пізнаєте себе й удосконалюєте власні інтелектуальні та моральні якості?

В історії кожної нації є люди, які належать не лише своїй країні, а й світові. Вони чують та бачать і свій час, і майбутнє, розуміють значно більше за інших людей свого покоління. Вони наділені особливим баченням і відчуттям світу, яке називають прозрінням, спалахом свідомості чи осяянням. Це те, що відбувається не від книжних знань чи практичного досвіду, а походить від глибокої внутрішньої роботи, творчої інтуїції та особистого діалогу з Богом. Особливим баченням і відчуттям світу володіють лише обрані люди, яких ми називаємо геніями. Таким є український філософ і письменник Григорій Сковорода.

Григорій Сковорода народився в родині козака в містечку Чорнухи (нині Полтавської області). Закінчивши початкову школу, вступив до Києво-Могилянської академії, яка на той час була передовим осередком науки і культури. Там опанував філософію, літературу, іноземні мови та інші предмети. Брав участь у виступах імператорської капели і разом з нею побував у багатьох європейських країнах, де глибоко вивчав здобутки іноземних митців.

П. Маринець. Учитель. 2022 р.

Закордонні подорожі Г. Сковороди тривали й після завершення навчання в Києво-Могилянській академії. Виконуючи різноманітні обов’язки, відвідав міста, що нині розташовані в Угорщині, Австрії, Німеччині. Повернувшись на батьківщину, учителював і займався літературною працею. З 1759 р. викладав поетику, іноземні мови та інші дисципліни в Харківському колегіумі (навчальний заклад, що існував у 1722-1817 рр.). Однак Г. Сковороду вабив інший шлях — служіння Богові й людству. Тому він полишив викладання та обрав новий спосіб життя — у молитвах, роздумах, писанні творів, мандрівках.

Останній прихисток Г. Сковороди — село Пан-Іванівка, або просто Іванівка (нині с. Сковородинівка), що належало родині Ковалевських. Житло йому надав Андрій Ковалевський — на той час поміщик і предводитель (очільник) місцевого дворянства, чийого сина Г. Сковорода навчав у Харківському колегіумі.

Будинок Г. Сковороди (реконструкція). Літературно-меморіальний музей Г. Сковороди, с. Чорнухи (Полтавська область). Сучасне фото

У будинку Ковалевських Г. Сковорода 29 жовтня 1794 р. помер. Поховали його в Пан-Іванівці, неподалік від дуба, під яким він любив відпочивати й писати. На могилі зробили напис: «Світ ловив мене, але не піймав». Життєвий шлях Г. Сковороди — це постійне самопізнання, глибока внутрішня праця і пошук істини, якою він прагнув поділитися з людством.

Г. Сковорода залишив цікавий літературний спадок у різних жанрах — філософські трактати та діалоги, поезії, байки, афоризми тощо. У його творах поєднані елементи високого (книжного) і низового (народного) бароко, що свідчить про широту творчого мислення митця.

Дуб Г. Сковороди. Національний музей Г. Сковороди, с. Сковородинівка (Харківська обл.). Сучасне фото

Нашим сучасникам нелегко сприймати твори Г. Сковороди, бо він писав їх давніми мовами — староукраїнською (що спиралася на книжну традицію), слов’яноруською (слов’яноукраїнською), книжною українською (де менше церковнослов’янських елементів), латиною. Тому тексти Г. Сковороди часто перекладають, щоб донести його ідеї до широкого загалу. Сучасною українською мовою твори митця перекладали й адаптували Г. Хоткевич, М. Зеров, Вал. Шевчук, В. Яременко, С. Жадан, Л. Ушкалов та ін. Багато висловлювань Г. Сковороди стали крилатими.

Г. Сковорода, безперечно, належав до епохи Бароко. А цій добі було притаманне розуміння безмежності Всесвіту. Філософ порушив проблему духовного наповнення людини. Він закликав усвідомити боротьбу плоті й духу і зрозуміти, що саме в духовному розвитку полягає безкінечність людини. Він вірив у її можливості. Віримо й ми!

Могила Г. Сковороди. Національний музей Г. Сковороди, с. Сковородинівка (Харківська обл.). Сучасне фото

Незламний Сковорода! Незламна Україна!

У 2022 р. Національний музей Г. Сковороди в с. Сковородинівка Харківської області готувався до 300-річного ювілею митця. Але 6 травня 2022 р. приблизно о 23.00 у цей будинок XVIII ст. було спрямовано ракету з території країни-агресора. Це був постріл у серце української культури. Від будинку залишилися тільки стіни. На варварські дії загарбників відреагував Президент України Володимир Зеленський, який у своєму зверненні 7 травня 2022 р. сказав: «Російська армія витратила ракету, щоб знищити музей Г. Сковороди в Харківській області. Ракету, щоб знищити музей. Музей філософа і поета, який жив у XVIII ст. Який учив людей того, що таке справжнє християнське ставлення до життя і як людині пізнати себе. Що ж, схоже, що це страшна небезпека для сучасної Росії — і музеї, і християнське ставлення до життя, і пізнання людьми себе». Але спадок Г. Сковороди живий! Його не зламати, як не зламати Україну на шляху до свободи!

Будинок Ковалевських, де жив Г. Сковорода. Національний музей Г. С. Сковороди після ракетного обстрілу. 2022 р.

«САД БОЖЕСТВЕННИХ ПІСЕНЬ»

Художні твори Г. Сковороди не друкували за його життя. Перші публікації текстів митця з’явилися в XIX ст. Не була винятком і барокова збірка поезій «Сад божественних пісень», створена в 1753-1785 рр. Її надрукували аж у 1861 р. у книзі «Твори у віршах та прозі Григорія Савича Сковороди».

Чому збірка Г. Сковороди має назву «Сад божественних пісень»? Чому саме сад? Звідки ця метафора? Образ саду походить з Біблії. Це символ Бога, який створив людей і перший сад для них — Едем, місце праведності й гармонії. У християнській традиції Ісуса Христа зображують як сад, виноградну лозу, де люди — Його гілки.

У добу Бароко, коли жив Г. Сковорода, символ саду став одним із провідних у літературі та мистецтві. Адже сад утілює думку про зв’язок людини й Бога і про те, що людина може брати духовні сили для свого зростання й розвитку у Священному Писанні. Божий сад у розумінні філософа — це місце гармонії, спокою, душевного миру. Тому Г. Сковорода дуже любив сади. Хай де б він був, завжди намагався писати на лоні природи, у саду, який сприймав як рай і місце розмови з Богом. Сад — це, на думку митця, ще й образ душі. Душу треба дбайливо доглядати й ростити, як сад. А найкращим садівником для людини, вважав Сковорода, є Бог, Ісус Христос.

Ісус Христос — виноградна лоза. Ікона XVII ст.

Є ще одне значення саду, що походить із суто української традиції. Сад і дім у свідомості українців тісно пов’язані між собою. Це домашній простір, де поєднуються природа, Бог, дім і душа людини. Отже, у назві «Сад божественних пісень» Сковорода наголошує на ролі Бога в житті й духовному розвитку людини.

Збірка містить тридцять пісень, в основі яких — цитати з Біблії, які філософ поетично переосмислив і розкрив їхній зміст.

Пісня 10-та «Всякому місту звичай і права...». У збірці «Сад божественних пісень» відображено не лише велич Бога і хороші якості людини, а й людські гріхи. Г. Сковорода наче знаходить у Божому саду «погані гілки» — гріхи, викриває людські та суспільні вади й показує, як їх потрібно позбуватися. Про це йдеться в Пісні 10-й. Цей твір сатиричний, бо в ньому звучить критика суспільства. Водночас автор протиставляє суспільству ліричного героя, який думає не про прибутки і не про славу, а про життя з Богом. Отже, Г. Сковорода оспівує чисте серце, чисту совість людини. Це шлях до перемоги над смертю, до вічного духовного життя.

Ю. Кафарський. «Сад божественних пісень». 2022 р.

Сад божественних пісень (1753-1785)

(Уривок)

Пісня 10-та

«Всякому місту звичай і права...»

1. Зверніть увагу на описи людських гріхів у тексті. Назвіть ці гріхи, продовжуючи ряд слів: гонитва за чинами, брехня, марнославство, ...

2. Що непокоїть ліричного героя?

Із цього зерна: «Блажен муж, що в премудрості помре і що в разумі своїм повчається святині» (Сирах¹).

Всякому місту звичай і права,

Всяка тримає свій ум голова,

Всякому серцю любов своя є,

Всякому горлу до смаку своє.

А я у полоні одних лиш дум,

Одне непокоїть тільки мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,

Федір-купець обдурити прудкий.

Той зводить дім свій на новий манір,

Інший гендлює, візьми перевір.

А я у полоні одних лиш дум,

Одне непокоїть тільки мій ум.

¹ Сирах — це Книга Ісуса, сина Сираховського, яка вважається неканонічною, але раніше була частиною Біблії.

presentation

Той безперервно стягає поля,

Той іноземних завозить телят,

Ті на ловецтво готують собак,

В цих дім, як вулик, гуде від гуляк.

А я у полоні одних лиш дум,

Одне непокоїть тільки мій ум.

Той панегірик сплітає з брехні,

В лікаря мертві ідуть в підрядні.

Туза картяр і шанує, й честить,

В позов Степан, як на свято, біжить.

А я у полоні одних лиш дум,

Одне непокоїтъ тільки мій ум.

День народження Г. Сковороди в Національному літературно-меморіальному музеї Г. С. Сковороди, с. Сковородинівка (Харківська область). 2021 р.

Ладить юриста на тон свій права,

З диспуту учню тріщить голова,

Тих непокоїть Венерин амур,

Всякому голову крутить свій дур.

В мене ж турботи лише одні,

Щоб безрозумно не вмерти мені.

Знаю, що смерть, як коса замашна,

Навіть царя не обійде вона,

Байдуже смерті, мужик то чи цар,

Все пожере, як солому пожар.

Хто ж бо зневажить страшну ії сталь?

Той, чия совість, як чистий кришталь.

(Переклад Валерія Шевчука)

expresslesson

SKOVORODANCE

У 2023 p. з ініціативи Харківського літературного музею було організовано танцювально-філософсько-поетично-мистецький проєкт «SKOVORODANCE» — переспіви творів зі збірки «Сад божественних пісень» у виконанні С. Жадана та Ю. Гуржи. Як зазначено на сайті Харківського літературного музею, це проєкт про можливості українців відшукувати світло, спілкуватися, танцювати, співати навіть у тривожні часи. Він — про об’єднання навколо культурного минулого і спільного руху в культурне майбутнє. У межах проєкту С. Жадан переклав вірші Г. Сковороди, а Ю. Гуржа написав музику для них. Понад тридцять митців узяли участь у проєкті.

Поет С. Жадан у проєкті «SKOVORODANCE». Сучасні фото

Відшукайте в інтернеті й послухайте вірш «Всякому місту звичай і права...» у виконанні С. Жадана, Ю. Гуржи, І. Карпи та інших у межах проєкту «SKOVORODANCE». Яке ваше враження? Чи можете ви з вашими однокласниками/однокласницями станцювати філософські танці на ці ритми?

АКТИВНОСТІ

Комунікація

1. Назвіть персонажів, зображених у Пісні 10-й. Скільки їх? Кого з персонажів ви вважаєте негативними, а кого — позитивними? Поясніть чому.
2. Як автор розкриває поняття «життя» і «смерть»? Чи обійде смерть тих, у кого є влада і гроші?
3. Чому словосполучення «страшна сталь» використано щодо поняття «смерть»? Як символічно зображували смерть у давнину?

Аналіз та інтерпретація

4. Знайдіть у вірші повтори, виразно прочитайте. З якою метою їх використано у творі?
5. Який висновок зробив для себе ліричний герой? Чи правильний він?
6. Що символізує у творі «чистий кришталь»?
7. Знайдіть у вірші образ з античної міфології. Розкрийте його значення.

Творче самовираження

8. Створіть список гріхів сучасного суспільства. Стисло опишіть їх.

Цифрові навички

9. Які професії представлено у вірші? Які з них існують у наш час, а які — застарілі? За допомогою інтернету з’ясуйте значення слів на позначення застарілих професій.

Дослідження і проєкти

10. Назвіть вади, які Г. Сковорода викриває у вірші. Які з них можна вважати особистісними, а які — суспільними? Чи є такі вади, які можна вважати одночасно особистісними і суспільними? Спробуйте відобразити ваші спостереження в колах Вена.

Життєві ситуації