Література (українська та зарубіжна). Інтегрований курс. Частина 2. 8 клас. Ніколенко

Розділ 5. Перлини бароко

Специфіка та різновиди українського бароко

В Україні ідея бароко була надзвичайно поширеною і фактично закладена в основу художнього мислення. Є італійське бароко, польське, а є й українське, яке творилось саме на нашій землі. У жодного народу, який будував у стилі бароко, немає стилю, подібного нашому. Він унікальний.

Валерій Шевчук

1. За допомогою інтернету знайдіть карту українських земель XVII—XVIII ст. Які події тоді відбувалися в Україні та Західній Європі?

2. Кого з українських суспільних діячів того часу ви знаєте? Який внесок вони зробили в українську історію?

3. Назвіть видатних українських та західноєвропейських представників культури та науки XVII—XVIII ст.

Що означає слово «бароко»? Бароко (з італ. barocco) означає «дивний», «химерний». У португальській мові існує словосполучення perrolabarroca, тобто перлина неправильної форми. Термін «бароко» має кілька значень: 1) доба в літературі та мистецтві (XVII—XVIII ст.); 2) художній напрям у XVII—XVIII ст.; 3) художній стиль (тобто сукупність ознак, характерних для творів певного часу, напряму, манери письменника чи письменниці); бароковий стиль не обмежений XVII—XVIII ст., виявлявся і в пізніших періодах.

Бароко виникло майже одночасно в Західній Європі та в Україні. Можна стверджувати, що саме із XVII ст., тобто з початком бароко, українська культура увійшла в широке русло європейської культури, не втрачаючи власної самобутності. З того часу українське та західноєвропейське мистецтво вступило в період активної взаємодії та взаємозбагачення.

Передумови розвитку українського бароко. Бароко — яскравий період в історії української культури та літератури, який припав на XVII—XVIII ст. Культура Західної Європи справила значний вплив на українське мистецтво, однак українське бароко мало свою національну специфіку.

Розвиткові українського бароко сприяла козацька старшина, яка визначала вектор державної політики в часи Гетьманщини (XVII—XVIII ст.). Значну роль у поширенні барокових форм в архітектурі, живописі, літературі відіграли релігійні братства та освітні заклади, зокрема братські школи. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури, пов’язане з діяльністю Києво-Могилянської академії. Особливе місце в українському мистецтві доби Бароко належало художній школі та друкарні Києво-Печерської лаври.

Завдяки подорожам, дипломатичним зв’язкам та освітнім контактам митці отримували доступ до західноєвропейських барокових творів і стилів, прокладаючи нові шляхи для української культури.

Церква Андрія Первозванного. 1747-1762 рр., м. Київ. Сучасне фото

Особливості та різновиди українського бароко. Бароко проникло в різні види українського мистецтва — архітектуру, живопис, іконографію, гравюру, а також у літературу. Українське бароко як напрям і стиль має такі особливості: 1) багатство і пишнота форм; 2) багатозначність образів; 3) насиченість творів складними проблемами духовного буття; 4) яскрава символіка; 5) містичність; 6) поєднання релігійних та світських мотивів; 7) різноманіття форм та ін.

Літературне бароко в Україні ґрунтувалося на національних джерелах — києво-руських і фольклорних, що виявилися на «високому» і «низовому» рівнях.

Маріїнський палац — офіційна резиденція Президента України, м. Київ. 1750-1755 рр. Сучасне фото

«Високе» бароко ще називають книжним, релігійним, бо в ньому відчутний релігійно-духовний струмінь, прагнення до пошуку істини в діалозі з Богом, а християнські мотиви переважають над світськими. У «високе» бароко ввійшли особливі герої — люди, які відчувають суперечності між тілесним і духовним, життєвими благами та моральними нормами. Вони прагнуть духовного життя, аскетичного самообмеження, хоча й не заперечують розкоші й насолод світу. Ідеалом «високого» бароко є філософ, аскет, чию душу переповнює жага небесного, вічного, неминущого. Українські митці усвідомлювали двоїстість натури людини і водночас вірили в можливість її духовного прозріння, по-новому розкриваючи її та світ довкола. Це спричинило світоглядні шукання митців, їхню цікавість до людини у її зв’язках з Богом, Вічністю, Часом, Всесвітом. За стилем твори «високого» українського бароко характеризуються дидактизмом, риторичністю і посиленою увагою до етичних питань.

Дзвіниця Софійського собору. Початок будівництва 1037 р. Сучасне фото

«Низове» бароко нерідко називають народним, бо в ньому виявляються яскраві народні форми, фольклорні джерела, інтерес до світського життя. Крім того, українське бароко тісно пов’язане із суто національними проблемами. Воно відображає складний шлях формування української державності. Митці бароко поетизували духовний світ козака, утверджували образ діяльного героя, який віддано служить вітчизні. Значний вплив на розвиток бароко справила історія та культура козацтва, тому невипадково бароко в Україні нерідко називають «козацьким».

presentation

Михайлівський Золотоверхий собор. Засновано у XII ст. Сучасне фото

У той період козацтво було носієм і творцем нових художніх цінностей, виступало провідником духовного життя народу. Це засвідчують козацькі думи, пісні, танці, козацькі літописи, ікони, козацькі собори. Свого розквіту козацьке бароко сягнуло за часів гетьмана Івана Мазепи, тому його називають ще «мазепинським» бароко.

Провідні жанри літератури українського бароко

Літературні жанри	Представники
Поезія (вірші, оди, поеми, елегії, епіграми та ін.)	Лазар Баранович, Іван Величковський, Стефан Яворський, Григорій Сковорода та ін.
Проповіді	Йоаникій Галятовський, Лазар Баранович, Антоній Радивиловський
Житія святих	Дмитро Туптало
Козацькі літописи	Самовидець, Самійло Величко, Григорій Граб’янка
Шкільна драма	Лаврентій Горка, Михайло Козачинський
Повчальна проза (релігійні та філософські трактати, байки, афоризми, ораторська проза)	Григорій Сковорода, Лазар Баранович, Йоаникій Галятовський, Мелетій Смотрицький
Мемуари, біографії, автобіографії	Микола Ханенко, Дмитро Туптало, Григорій Полетика, Іван Квітка, Пилип Мовчан

Література українського бароко поєднує елементи релігійної, світської, морально-етичної та історичної тематики. Їй притаманні яскрава образність, метафоричність, алегоричність та риторична витонченість. Образи та символи часто мають глибоке філософське та релігійне значення. Ця література емоційна, спрямована на те, щоб вразити читача пишним, барвистим стилем, мовою, риторичним оздобленням твору.

Цікаво, що твори «високого» бароко писали латиною, іноді — польською, давньоукраїнською книжною мовою, а твори «низового» бароко створювали живою народною мовою, хоч у них був помітний вплив книжних елементів.

Невідомий художник. Лазар Баранович. 1850 р.

Козак Мамай. Народна картина XVIII ст.

М. Підгорний. Портрет гетьмана Івана Мазепи. 1992 р.

«Історія Русів»

На межі XVIII—XIX ст. у середовищі української інтелігенції, яка плекала ідеї незалежної України, було написано «Історію Русів», автор якої досі не відомий. Твір охоплює період від найдавніших часів до кінця XVIII ст., зокрема у формі літопису описує події, пов’язані з історією Київської Русі, Гетьманщини, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького та інші історичні події. «Історія русів», яка вплинула на формування історичних поглядів Т. Шевченка, М. Костомарова, П. Куліша, упродовж XIX—XX ст. належала до заборонених книг, адже в ній автор розгорнув антитезу «Україна — Москва», називав українців русами і характеризував їх як «народ вільний і готовий кожночасно вмерти за свою вольність до останньої людини, і характер сей у ньому вроджений і не схильний до насилування». А в «народі московському» «панує рабство і невільництво у найвищій мірі, в них, окрім божого та царського, нічого власного немає і бути не може, і людей, на їх думку, створено нібито на те, щоб у світі не мали нічого, а тільки рабствували» (переклад І. Драча). Написано тут і про тиранію, яка проявляється в хижацькому посяганні на чужі землі: «Нападати на люд і шарпати його свавільно із самої примхи є розбишацтво, варварство і звірство, нічим не виправдане»; «Ніякі правила політичні не дозволяють входити в землі чужі із збройною силою» (переклад І. Драча).

Великий академічний Слобожанський ансамбль пісні і танцю, м. Харків. Сучасне фото

expresslesson

Багатство української барокової драми

Сюжети та образи барокових містерій, міраклів і мораліте були запозичені з Біблії і втілювали повчальні ідеї.

Шкільна драма розвивалася завдяки тому, що шкільний театр був складовою частиною навчання в братських школах, колегіумах та академії. Драматичні твори писали викладачі, а студенти (спудеї) переважно були акторами, виконавцями. Театральне дійство пропагувало Слово Боже. Сцена шкільних вистав зазвичай була поділена на «рай» (верхній поверх), «пекло» (нижній поверх) і «земний» світ, де грали актори.

Персонажі давнього вертепу. XVIII ст. Експонати Полтавського краєзнавчого музею

Популярною була й вертепна драма, яку розігрували на Різдвяні свята. Вертеп — переносний невеликий будиночок або скринька, зроблена з дерева і картону, — мав два поверхи: на верхньому відбувалися різдвяні сцени за євангельськими мотивами, на нижньому — світські сцени побутового характеру. Керував ляльками за допомогою дротиків схований за будиночком вертепник, який озвучував дійових осіб. Для виготовлення ляльок використовували дерево, глину, ганчір’я, овочі.

Церковна та світська архітектура доби Бароко

Українське бароко знайшло цікаве втілення в церковній та світській архітектурі: багатокупольні церкви, монументальні палаци з пишними інтер’єрами, особливим освітленням і оздобленням кращими зразками монументального живопису, багатими орнаментами. Це Домініканський костел у Львові (1748-1764, архітектор Я. де Вітте), Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври (1731-1745, архітектор Й.-Г. Шедель), Костел святого Ігнатія Лойоли у Кременці Тернопільської області. У стилі бароко було відновлено Софійський собор у Києві (1744-1748, архітектор Й.-Г. Шедель), Собор Святого Юра у Львові (1744-1770, архітектор Б. Меретин), зроблено інтер’єр Андріївської церкви в Києві (1747-1753, архітектори Б. Растреллі, І. Мічурін).

Козацька церква Пресвятої Богородиці. Засновано XVIII ст., м. Київ. Сучасне фото

Свято-Преображенська церква. Засновано XVIII ст., с. Великі Сорочинці (Полтавська область). Сучасне фото

Іконостас Свято-Преображенської церкви, с. Великі Сорочинці (Полтавська область). Сучасне фото

АКТИВНОСТІ

Комунікація

1. Що вплинуло на розвиток українського бароко?
2. Визначте його особливості.

Аналіз та інтерпретація

3. Чим різняться «високе» і «низове» бароко?
4. Охарактеризуйте провідні образи українського бароко.
5. Чому українське бароко ще називають «козацьким»?

Творче самовираження

6. Одним із найпоширеніших образів українського бароко є Козак Мамай з бандурою, який став персонажем численних народних полотен XVII—XVIII ст. Роздивіться уважно його зображення. Напишіть твір-роздум на тему «Про що співає (розповідає) Козак Мамай?».

Цифрові навички

7. Відшукайте в інтернеті зображення одного із шедеврів українського бароко в образотворчому мистецтві або архітектурі та дізнайтеся про його історію. Підготуйте про нього пост для соцмереж.

Дослідження і проєкти

8. Робота в групах. Підготуйте проєкт на одну з тем:

1) «Бароко в українській музиці»;
2) «Бароко в українській архітектурі»;
3) «Бароко в іконописі»;
4) «Бароковий театр»;
5) «Поезія доби Бароко».

Життєві ситуації

9. Чи доводилося вам бачити пам’ятки українського бароко? Які емоції викликає у вас споглядання архітектурних пам’яток цієї доби? Чому важливо, щоб вони були збережені?

10. Прокоментуйте поетичні тексти представників українського бароко XVII ст. Розкрийте їхню актуальність для сьогодення.

Війна вбиває, а мир добро приносить,

Усьому живому з миром треба стояти,

Щоб після бою ями не копати.

Лазар Баранович

Облиш лінощі, молитву люби, зберігай чистоту душі,

Позбався злості й поганих розмов, поважай добрих людей, мій друже.

Іван Величковський