Правознавство. Профільний рівень. Повторне видання. 10 клас. Наровлянський

§ 10. Поняття та види виборів

1. Поняття «вибори»

Серед форм прямої демократії чільне місце посідають вибори. На сучасному етапі саме вони є найпоширенішою її формою — відбуваються майже в усіх державах і досить регулярно.

Вибори — це форма прямого народовладдя, що передбачає формування складу представницьких органів державної влади й місцевого самоврядування шляхом загального голосування.

Для демократичної держави вибори є однією з головних засад державної влади, політичного режиму. Завдяки проведенню регулярних вільних виборів влада отримує легітимність — підтвердження підтримки її народом. Регулярна виборність змушує кожного представника політичної еліти пам’ятати про необхідність через певний проміжок часу пройти через вибори й отримати підтвердження свого права представляти суспільство.

2. Види виборів

Правова наука передбачає кілька способів класифікації виборів.

Напевно, найзрозумілішою є система класифікації за суб'єктом обрання, тобто залежно від того, кого обирають. Майже в усіх країнах світу (окрім небагатьох абсолютних монархій, у яких не існує представницького органу) парламенти формують шляхом виборів. Ці вибори мають назву парламентські. Там, де існує посада президента, проводять президентські вибори. Обирати потрібно не лише вищі органи влади та вищих посадових осіб на загальнонаціональному рівні, а й представницькі органи на рівні області, штату, землі, департаменту, району, міста, села, селища. Отже, необхідним елементом демократичної системи є муніципальні вибори — вибори представницьких органів на регіональному та місцевому рівнях.

У більшості держав, крім представницьких органів, обирають глав територіальних громад. У багатьох державах світу передбачено обрання суддів. Вважають, що такий механізм формування суддівського корпусу, що передбачає відповідальність перед населенням, яке регулярно має підтверджувати свою довіру до судді, сприяє підвищенню відповідальності суддів. У деяких державах передбачено обрання й інших представників державної влади. Наприклад, у США обирають шерифів та їхніх заступників/заступниць, шкільну раду міста, округу тощо.

Вибори поділяють також і за територією, на якій їх проводять. Вибори парламенту, президента проводять на всій території держави. Вони мають назву загальнодержавні (загальнонаціональні). Коли йдеться про вибори районної чи сільської ради, мера міста чи шкільної ради округу (у США) — це місцеві вибори. А коли обирають органи, влада яких поширюється на штат, землю, область, тобто на велику територіальну складову держави, вибори мають назву регіональні.

Важливе значення має поділ виборів за способом вираження своєї волі на прямі та непрямі.

Прямі вибори (див. схему, складену на прикладі України) передбачають, що виборці безпосередньо прямо (звідси й назва) роблять свій вибір щодо органів усіх рівнів. Так, в Україні виборець сам, безпосередньо, голосує на виборах депутатів усіх рівнів — від сільської ради до Верховної Ради України, від сільського голови до Президента України.

У разі застосування системи непрямих виборів виборець безпосередньо голосує лише на виборах депутатів, посадовців найнижчого рівня. Саме такі вибори застосовують у КНР. Виборці в цій державі безпосередньо обирають лише депутатів селищних, повітових, міських (якщо місто не має районного поділу) зборів народних представників. Депутатів наступного рівня — зборів народних представників провінції, міста, що має районний поділ, — обирають депутати нижчого рівня (від імені своїх виборців); депутати зборів народних представників провінцій, міст, автономних районів обирають депутатів всекитайських зборів народних представників (парламенту КНР). Таку систему називають непрямими багатоступеневими виборами.

Непрямі багатоступеневі вибори

Іншу систему непрямих виборів називають опосередкованими виборами. Прикладом такої системи є обрання президента США. Відповідно до конституції США, у день виборів виборці формально віддають свої голоси не безпосередньо кандидатам, а так званим виборникам, які отримують від виборців доручення представляти їх на подальших виборах. Унаслідок виборів формується колегія виборників, які потім і здійснюють голосування за кандидатів у президенти США. Нині ця система в США значною мірою є формальною, швидше даниною історичній традиції, аніж реальним механізмом. Вітання щодо свого обрання президент США отримує вже наступного дня за днем обрання виборників — задовго до їхнього формального зібрання та голосування.

Важливу роль відіграє поділ виборів за часом їхнього проведення. Для кожної виборної особи чи органу встановлено певний строк повноважень. У демократичній державі саме цей строк визначає періодичність проведення чергових виборів. Так, вибори президентів Франції, України та Верховної Ради України відбуваються через кожні п’ять років, президента США — через кожні чотири роки. Отже, чергові вибори — це вибори, які відбуваються після закінчення встановленого законодавством строку повноважень виборного органу чи посадової особи. Законодавством більшості держав передбачена можливість проведення позачергових (дострокових) виборів. Причиною проведення позачергових виборів є, як правило, дострокове припинення повноважень обраного органу чи посадової особи. Для президента й мера такими причинами можуть бути добровільна відставка (саме так 23. 01. 2022 р. заявив про відставку Президент Вірменії А. Саркісян), смерть (так, у 1974 р., будучи президентом Франції, помер Ж. Помпіду), неможливість виконання своїх обов’язків за станом здоров’я, а також імпічмент (висловлення недовіри у зв’язку із скоєнням злочину тощо; наприклад, унаслідок імпічменту в 1995 р. за допущені правопорушення було припинено повноваження Президента Бразилії Ф. Коллора де Мелло). Для колегіального органу позачергові вибори відбуваються здебільшого внаслідок дострокового припинення його повноважень главою держави чи власного рішення органу. Так, у 2007 р. і 2014 р. Президент України достроково припиняв повноваження Верховної Ради України. Тричі достроково припиняли повноваження парламенту Великої Британії за час перебування на посаді прем’єр-міністра М. Тетчер.

Іноді можуть відбуватися додаткові вибори (різновид дострокових), коли в колегіальному органі припиняються повноваження депутата й виникає потреба замістити цю вакансію. Різновидом чергових виборів є часткові вибори, коли законодавство передбачає обрання колегіального органу не одночасно, а частинами. Так, до сенату США кожні два роки обирають сенаторів, кожні три роки переобирають 1/3 сенату Франції. Така система має на меті забезпечити наступність у роботі колегіального органу, поступову ротацію його членів.

3. Принципи виборчого права

Демократичними є лише такі вибори, які відповідають певним загальновизнаним стандартам, під час проведення яких дотримуються певних принципів. Вони закріплені в більшості конституцій сучасних демократичних держав, закріплено їх також і в Конституції України.

Загальність виборів означає, що в них можуть брати участь усі дорослі психічно здорові громадяни відповідної держави. Загальність виборчого права не виключає встановлення певних обмежень — так званих виборчих цензів, однак ці цензи мають бути обґрунтованими, не мати дискримінаційного характеру.

Рівність виборів передбачає, що всі громадяни, які мають право брати участь у виборах, мають рівні права й обов’язки щодо участі у виборах, права обирати й бути обраними. Ця рівність має бути забезпечена як виборцям, так і кандидатам на виборні посади. Рівність не виключає надання певних переваг соціальним групам, які з об’єктивних причин є більш слабкими, соціально вразливими. Так, в азіатській країні Бангладеш установлена обов’язкова квота представництва жінок у парламенті (30 місць із 330 парламентських мандатів), у Бутані 10 депутатських місць надають представникам буддистських монастирів, у верхній палаті парламенту Індії 1/12 депутатів обирають учителі. Рівність виборів має виявлятися й у приблизній рівності виборчих округів за кількістю населення (якщо від округів обирають однакову кількість депутатів).

Вільність виборів передбачає, що виборцю має бути надано безумовну можливість самостійно прийняти рішення щодо свого вибору — без морального чи фізичного тиску.

Для багатьох країн існує проблема абсентеїзму — ухилення виборців від участі у виборах, кількість тих, хто не бере участі в голосуванні, має тенденцію до збільшення. Для вирішення цієї проблеми в певних державах запроваджено норму щодо обов’язкової участі у виборах і відповідальність за ухилення від участі в них. Так, в Австралії та Австрії громадянина, який не взяв участі в голосуванні, карають штрафом; у Бельгії, крім штрафу, у разі повторення цього порушення передбачено позбавлення виборчого права на 10 років і неможливість державної служби; в Італії списки тих, хто не взяв участі у виборах, публікують у газетах; у Греції та Туреччині можливе позбавлення волі на певний строк.

Принципом демократичних виборів є таємне голосування. Для забезпечення таємниці голосування на виборчих дільницях створюють спеціальні місця, захищені від спостереження, — кабіни для таємного голосування, у деяких державах (зокрема, США) використовують спеціальні машини для таємного голосування.

Іноді принципом демократичних виборів є також принципи прямих виборів (про нього йшлося на с. 42-43), однак він не є загальновизнаним.

Другою важливою формою прямого народовладдя є вибори, за допомогою яких формуються представницькі органи державної влади та місцевого самоврядування. Вибори класифікують за суб’єктом обрання, способом вираження волі виборців, часом проведення, за територією проведення виборів. Вибори можуть бути визнані демократичними й такими, які відповідають загальновизнаним стандартам, якщо їх проведено з урахуванням принципів проведення виборів. Вибори мають бути загальними, рівними, вільними, з таємним голосуванням.

Сучасна машина для голосування в США

Запам’ятайте: прямі, непрямі, багатоступеневі, рівні, вільні, загальні вибори з таємним голосуванням, абсентеїзм.

Запитання та завдання

• 1. Поясніть поняття «вибори», «виборче право», «абсентеїзм».
• 2. Які види виборів вам відомі?
• 3. Визначте за допомогою додаткової літератури та мережі «Інтернет» держави, у яких застосовують різні види виборів.
• 4. Поясніть відомі вам принципи проведення виборів.
• 5*. Висловте свою думку, чи всі названі принципи виборів є необхідними для визнання виборів демократичними.
• 6*. Знайдіть у засобах масової інформації та мережі «Інтернет» повідомлення про порушення принципів виборів у різних державах.