Українська література. 9 клас. Міщенко

Українські народні балади

При добрій годині чужі кумаються, При лихій годині свої цураються.

Народна балада

«Доведеться усю правду людям розказати...»

Українська балада має давню і славну історію, адже це один із жанрів українського фольклору, завдяки якому світ пізнавав Україну. Ось як писав про це видатний дослідник українського фольклору Григорій Нудьга: «Баладні пісні... західноєвропейські вчені ще в XIX столітті зараховували до числа найкращих балад світу. Перегорнемо англійські, іспанські чи інші періодичні видання або ж філологічні дослідження того часу, і ми неодмінно натрапимо на заголовки “Балади України”, “Козацькі балади”, “Балади степу”... Поетична Україна для зарубіжного дослідника, письменника чи просто читача неодмінно асоціюється з баладою...».

Існують кінокартини, названі баладами: «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Балада про солдата» тощо. Як ви вважаєте, чим особливі такі фільми? Можливо, ви бачили якийсь із них?

ПАМ’ЯТАЙМО!

Балада як літературний жанр зародилася в XII-XIII століттях. Спочатку так називали любовну пісню до танцю в Провансі (провінція Франції). Згодом у творчості італійця Данте Аліґ’єрі балада втратила своє «танцювальне» забарвлення. У французькій поезії XVI століття балада набула канонічних літературних ознак: постійні три строфи, стала схема римування, обов’язковий рефрен, звертання до певної особи. Розквіт літературної балади припав на епоху Відродження. Його пов’язують із творчістю французького поета Франсуа Війона.

Які інші відомі вам фольклорні жанри поступово трансформувалися, втрачали свої первинні ознаки?

ПАМ’ЯТАЙМО!

Балади поділяються на:

  • міфологічні;
  • легендарно-історичні;
  • родинно-побутові;
  • любовні.

Найдавнішими є балади з міфологічним мотивом. В основі сюжету таких балад лежать фантастичні історії про перетворення юної вродливиці на тополю, про кущ калини чи сопілку, що озиваються тужливим співом, дівчину-зозулю, що згорьована прилетіла до вбитого козака...

Пригадайте вивчену в 7-му класі баладу Тараса Шевченка «Тополя». Про яке перевтілення там ідеться? Що ви пам’ятаєте про жанр літературної балади?

Карпо Трохименко, Василь Кравченко. Весна 1648 року Що відображено на картині? Поясніть її назву.

Одна з найпронизливіших українських балад - «Ой летіла стріла». Основа твору - реалістична, а фантастичні елементи свідчать про генетичний зв’язок фольклору з міфологією. У цій баладі розповідається про загибель удовиного сина. Вдова - найтрагічніший образ українського фольклору, тому й емоційне напруження балади максимальне. Доля самотньої жінки в уярмленій Україні була незмірно важкою, а втрата єдиного сина для матері - гірше смерті.

Зозулями прилетіли оплакати юнака мати, сестриця й кохана. Образ зозулі в цій баладі має цікаву тріаду варіацій.

Пригадайте, у яких фольклорних творах використовувався принцип тріади. Чому він такий популярний у народній творчості?

Образ матері-зозулі — один з найпоширеніших у вітчизняному фольклорі. Натомість сестра чи кохана в образі сумної птахи з’являються значно рідше, адже тільки мати плакатиме вічно:

Ой матінка плаче,

Поки жити буде.

Що ж до сестри та милої загиблого юнака, невідомий автор хоча й жорстокий, проте справедливий:

А сестриця плаче,

Поки не забуде;

А миленька плаче,

Поки його бачить...

Саме в цих рядках - глибока життєва мудрість, реалістичність твору.

Зачин балади побудований у формі діалогу. Справді, переказами з уст в уста розповсюджувалися світом у давнину новини, від подорожніх чекали звісток про своїх дітей згорьовані матері.

А далі плине тужлива розповідь, пересипана пестливими словами: «зозуленьки», «головоньках», «серденька», «ніженьках». Сумний речитатив балади, насичений такими словоформами, посилює трагізм прощання з дорогою людиною.

ПАМ’ЯТАЙМО!

Балади, у яких ідеться про трагічну смерть героїв, прощання із загиблими, споріднені з таким фольклорним жанром, як голосіння (ознаки спорідненості: тужливий настрій, спільні художні засоби).

Сповнена глибокими почуттями, надзвичайно виразними образами-символами балада «Ой на горі вогонь горить». Лицар-козак загинув у жорстокому бою, на що вказують доволі промовисті епітети: «порубаний, постріляний, китайкою покриваний». Так, саме червоною китайкою закривали очі загиблим героям. А поряд схилив голову вірний кінь, який не раз рятував товариша від смерті, та цього разу не зміг. У багатьох народних піснях постає образ мудрого коня, якого козак шанобливо називає і другом, і братом.

Які елементи козацького спорядження символізовані, персоніфіковані, яким з них надавалося магічне значення в баладі?

Слова вже мертвого козака, звернені до вірного коня-побратима, свідчать про віру людей у потойбічний світ, у безсмертя душі. Тільки такого вірного друга може козак просити, аби той сповістив батьків про його смерть. Самотній кінь сумно іржав біля воріт, і вже не треба було слів: кінь без вершника повертався додому лише в одному випадку...

Уявний діалог матері й коня посилює драматизм балади, відтворює потужність образного мислення українців, здатність гармонійно співіснувати з навколишнім світом:

Не плач, мати, не журися,

Та вже ж твій син оженився.

Та взяв собі паняночку -

В чистім полі земляночку.

Дієслівні рими надають творові динамізму, сюжетного руху, який окреслюється лише проханням, з яким загиблий козак звертається до свого коня.

ПАМ’ЯТАЙМО!

Серед інших пісенних жанрів баладу вирізняють:

  • романтичний пафос;
  • фантастичні елементи;
  • трагічний фінал;
  • моралізаторство.

Надзвичайно цікавий масив родинно-побутових балад. У цих творах порушено низку проблем, які хвилювали суспільство: соціальна нерівність, моральні конфлікти, шлюб з нелюбом, родинний деспотизм тощо.

Пригадайте, який конфлікт призвів до перетворення красуні дівчини на тополю в баладі Тараса Шевченка «Тополя».

ПАМ’ЯТАЙМО!

Українські літературні балади постали на ґрунті балад народних, на вже сформованих особливостях жанру. Часто літературні балади переймали мотиви фольклорних балад.

В українській поезії балада, жанрово споріднена з думою та романсом, поширювалася також у творчості поетів-романтиків, яку ви будете вивчати згодом. У другій половині XIX століття цей жанр представлений у творчості Юрія Федьковича, Бориса Грінченка та інших поетів.

У XX столітті балада з’являється в українській ліриці зрідка. Вона набула соціально-побутового звучання, але не втратила і свого драматичного напруження, про що свідчить баладна творчість Івана Драча і його збірка «Балади буднів».

Твори кого з вищеназваних письменників ви знаєте?

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

  • 1. Поясніть, що таке балади.
  • 2. Назвіть, до якої групи належить кожна з вивчених вами балад.
  • 3. Вивчіть напам’ять баладу або пісню (за вибором).

Міркуємо

  • 1. Поясніть, чим балада вирізняється з-поміж інших пісенних жанрів. Аргументуйте свою відповідь.
  • 2. Підтвердьте відповідними цитатами, що в баладах використовуються традиційні для інших фольклорних творів художні засоби.
  • 3. Застосуйте до кожної з балад прийом коментованого читання. Коментар повинен містити вказівки, де слід ставити логічний наголос, яку з балад потрібно виконувати речитативом, а яка передбачає виразне читання.

Аналізуємо

  • 1. Проаналізуйте поетику текстів прочитаних балад.
  • 2. Зіставте прочитані твори зі зразками раніше вивчених балад і виберіть ті сюжетні елементи й поетичні особливості, які їх споріднюють, і ті, за якими вони різняться.
  • 3. Чим пояснюється наявність у баладі реалістичного й фантастичного? Свою точку зору доведіть.

Дискутуємо

  • 1. Доведіть, що літературна балада споріднена з фольклорною баладою.
  • 2. Визначте роль і місце балади в системі фольклорних жанрів.
  • 3. Чому, на вашу думку, дума, наприклад, була надбанням фольклорної творчості лише українського народу, а балада стала одним з найпоширеніших жанрів світової літератури?
  • 4. Чи актуальними для людини XXI століття є моральні проблеми, про які йдеться в прочитаних баладах? Яким є для вас значення давньої культурної спадщини народу?

РОБОТА В ГРУПАХ

Об’єднайтеся в кілька груп, оберіть для аналізу будь-яку літературну баладу вітчизняного чи зарубіжного автора і, підготувавшись, презентуйте її. Презентація передбачає коротку довідку про письменника та історичну епоху, у яку він жив, інформацію про перекладачів цього твору українською мовою, історію написання твору, його аналіз в аспекті жанрової специфіки балади, декламацію.

У рубриці «Подорож літературами світу» зазначено, твори яких письменників стали надбанням класики світової баладної творчості.

ПРАЦЮЄМО З ПРОЕКТОМ

ВАШЕ ПОРТФОЛІО

Обговоріть і визначте три-чотири сюжети для сучасної балади. Врахуйте класифікацію балад: ви повинні запропонувати сюжети міфологічного, легендарно-історичного, родинно-побутового та любовного характеру; продумайте можливі сюжетні колізії.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

Доберіть музичний супровід до прочитаних балад, визначте, до репертуару яких сучасних виконавців могли б увійти ці твори. Поміркуйте також, які музичні інструменти вдало передають настроєву тональність балад і чому. Можливо, вам відомі твори сучасних іноземних виконавців, що належать до жанру балади. Влаштуйте імпровізований концерт, на якому частину творів можна прослухати в записах, а частину виконати самим.

ВАШ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК

Балада (франц. танцювати) - жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом. Для балади характерні: напруженість, гострота, часом трагічність сюжету, висока емоційність, зображення однієї події з життя головного героя, нетривалий час дії, стислість розповіді, невелика кількість героїв.

На прикладі однієї з вивчених балад ретельно продемонструйте кожну із зазначених ознак балади.

Народна пісня - продукт колективної усної творчості, що відбиває національні особливості народу, звичаї, побут, історичні події. Відзначається жанровою своєрідністю, особливістю побудови, музичної мови. Народні пісні бувають одноголосі й багатоголосі. Існує багато варіантів однієї й тієї ж пісні.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Певно, вам цікаво буде довідатися, що на сюжет української балади «Бондарівна» Іван Карпенко-Карий написав драму під такою самою назвою. Блискучі переспіви творів Адама Міцкевича «Рибалка» і «Пані Твардовська» створив Петро Гулак-Артемовський, а балада Левка Боровиковського «Маруся» сюжетно пов’язана з баладою німецького поета Готфріда Бюргера «Ленора» та російського поета Василя Жуковського «Світлана».

Пригадайте, із життям якого класика української літератури пов’язане ім’я Василя Жуковського. Що вам відомо про цю людину?

ПОДОРОЖ ЛІТЕРАТУРАМИ СВІТУ

Балада, як відомо, виникла в романських народів у середньовіччі. Уже в XIII столітті в лицарській літературі жанр набуває певних канонічних ознак (обов’язкові три строфи, рефрен, певний вид римування). У Німеччині й Англії баладою називали народну епічну пісню з фантастичним, часто похмурим і таємничим колоритом, яка оповідала про події та героїв, що лишили слід у пам’яті народу (Карл Великий, Дуглас, Робін Гуд).

Що про цих героїв вам відомо з історії?

Розповсюджувачами й виконавцями балад були менестрелі, жонглери, барди. Серед музичних баладних шедеврів - твори Франца Шуберта, Михайла Глинки, Фридерика Шопена.

Музичне мистецтво яких країн представляють названі композитори? Яку роль, на вашу думку, відіграє музична класика в наш час?

Серед блискучих світових взірців жанру - балади Фрідріха Шиллера «Івікові журавлі», «Полікратів перстень», «Кубок»; Адама Міцкевича «Фарис», «Пані Твардовська»; Йоганна Вольфґанґа Ґете «Рибалка»; Василя Жуковського «Світлана»; Олександра Пушкіна «Пісня про віщого Олега», «Біси», «Утопленик»; Михайла Лермонтова «Повітряний корабель».

ВІДПОЧИВАЮЧИ, ВЧИМОСЯ

Сьогодні учасникам гри пропонуються слова, сюжетно пов’язані з однією з балад, і кілька зайвих слів. Кожен гравець під час жеребкування отримує слово, з яким повинен скласти речення. Фрази виголошують по черзі, так утворюється оповідання, як правило, доволі смішне. Напевно, ця гра припаде вам до душі. Тож грайтеся частіше, адже, як казав класик німецької літератури Фрідріх Шиллер, «...у грі людина отримує таку саму насолоду від вільного виявлення своїх здібностей, яку художник почуває в процесі творчості».

ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА ВІТАЛЬНЯ

ФЕДІР КОНОВАЛЮК

«Душа українського пейзажу»

Цей талановитий художник був гідно поцінований лише після того, як відійшов у вічність. Але його творча спадщина стала здобутком класики українського живопису XX століття.

Федір Коновалюк народився 1890 року на Вінниччині в бідній родині селянина-наймита. Бідування та сирітська доля (батько помер, коли Федорові було десять років) незагоєними ранами ятрили душу вразливого й чулого хлопця. Він, як ніхто інший, розумів, що довелося пережити в дитинстві Тарасові Шевченку, тож, узявшись за пензлі та фарби, став малювати героїв Шевченкового «Кобзаря».

Федір Коновалюк навчався спершу в Петербурзькій академії мистецтв, далі - у Києві, у Художньому інституті, у майстерні Федора Кричевського. Його вчителями були видатні українські художники - Іван Іжакевич, Олександр Мурашко, Володимир Маковський. Шевченкіана Коновалюка - понад 100 робіт - це справжній творчий подвиг! Він проілюстрував 35 творів, написав 97 картин, зобразивши події життя Великого Кобзаря, пейзажі його рідного села, місця, де бував Кобзар, пам’ятники в різних містах України.

Чимало творів написано й на історичну тематику: «Княгиня Ольга на могилі Ігоря», «Греки в князя Володимира», «Жертва ідолу».

ПОГЛИБЛЮЄМО ЗНАННЯ, РОЗШИРЮЄМО СВІТОГЛЯД

  • 1. Балади. Серія «Народна творчість». - К., 1987.
  • 2. І прадіди в струнах бандури живуть. - К., 1991.
  • 3. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості. - К., 1989.
  • 4. Наша дума, наша пісня. - К., 1966.