Українська література. 9 клас. Міщенко

Усна народна творчість

Втіхо моя, пісне українська!..

Велика, незрівнянна, певно,

твоя сила, коли ти зачудувала

Європу, перейшла нетрі Азії,

прийнялася в Америці...

І лунаєш ти на славу рідної країни

і того люду великострадного,

в серці котрого зародилася,

серед мук та лихоліття котрого

побачила світ.

О, твої чудові, тиховійні звуки!

Павло Грабовський

Родинно-побутові пісні

Не викликає сумніву твердження, що світ не може існувати без пісні. Геніальний німецький письменник Фрідріх Шиллер радив: «Де співають, там охоче лишайся жити, лихі люди не мають пісень». А в Україні співали завжди. Співала мати, схиляючись над колискою новонародженої дитини, співала наречена, йдучи під вінець, співали-тужили мати й батько, прощаючись із сином-рекрутом, співали закохані, милуючись красою тихої української ночі, співало славне наше козацтво, ідучи в бій...

Ліричні пісні виникли, вочевидь, тоді, коли людина відчула потребу висловити свої почуття, поділитися зі світом своїм щастям чи горем. Ліричні пісні - найпотужніший і надзвичайно великий за обсягом масив народної творчості, напрочуд багатий на жанрові різновиди.

ПАМ’ЯТАЙМО!

До ліричних належать календарно-обрядові, родинно-обрядові, родинно-побутові та соціально-побутові пісні.

Пригадайте, які календарно-обрядові та соціально-побутові пісні вам уже відомі.

Родинно-побутові пісні — один з найцікавіших і найбагатших набутків нашого фольклору. Це твори, що дотепер активно трансформуються завдяки неабиякій популярності: часто талановиті виконавці додають власні куплети, змінюють акценти, музичний супровід.

ПАМ’ЯТАЙМО!

Родинно-побутові пісні поділяють на дві тематичні групи: пісні про кохання та пісні про сімейне життя. У свою чергу до пісень про родинне життя належать колискові, дитячі, жартівливі, сирітські, вдовині.

Один з найталановитіших польських поетів-романтиків Адам Міцкевич писав: «Українські простори є столицею ліричної поезії. Звідси пісні невідомих поетів поширювалися часто по всій Слов’янщині».

Звернімося до пісень, які, поза сумнівом, сповнюють серце кожної людини, коли вона кохає, коли пісня приходить сама - за тими загадковими законами генетичної пам’яті, за якими людина пам’ятає історію свого народу, материну колискову, запах теплого житнього хліба... Так, це пісні про кохання.

Закохані завжди знаходять найніжніші слова, щоб висловити свої емоції, наповнюють освідчення незвичайними образами-символами. Адже кожен своє кохання вважає неповторним, гідним пензля художника й пера поета.

ПАМ’ЯТАЙМО!

Мотиви пісень про кохання надзвичайно розмаїті: вірність і пристрасть, зрада і ревнощі, кохання нерозділене і зневажене, розлука, ніжність, приворот тощо.

Чому, на вашу думку, люди часом вірили, що можна приворожити? Чим це пояснюється?

Микола Пимоненко. Святочне ворожіння

Одна з найвідоміших в Україні пісень - «Місяць на небі, зіроньки сяють». Кілька куплетів умістили в собі історію життя двох закоханих (пісню можна виконувати дуетом). Зверніть увагу: «козак чує» - отже, пісня створена, очевидно, в часи козаччини, коли січовий нетяга тільки й сподівався після кривавого бойовища зустріти ту єдину, з якою відпочине серцем, відігріється душею. «Як ми любились та й розійшлися» - у цьому рядку немає тропів, а проте в ньому є щось приховано драматичне, що завдає болю, якісь гіркі спогади чи про образу, чи про зраду, чи про гірку примху долі. «Ви ж мені, очі, вік вкоротили» - приворожила дівчина коханого навік. До речі, цей рядок є типовим свідченням варіантності фольклорних творів: інший його варіант - «Ви ж мене, очі, плакать навчили».

Центральний образ твору - «очі дівочі». Невідомий автор скористався традиційним порівнянням - «темні, як нічка, ясні, як день». Саме очі дівчини навіки полонили серце козака, а без них життя немає: «Де ж ви навчились зводить людей?».

Мотив розлуки, зневаженого кохання пронизує пісню «Цвіте терен, цвіте терен». Це монолог дівчини, що нарікає на зрадливого коханого: «Десь поїхав мій миленький іншої шукати». Пісня тужлива, що символічно увиразнено образом терну. Ця рослина дуже гарно цвіте, а проте торкнутися свого квіту не дозволить: надто гострі має шпичаки. Так і нерозділене кохання: квітне буйно, але колючками болю безжально ранить серце. І в цій пісні дівчина звинувачує очі, адже саме вони обрали того негідного парубка, якого «люди обминали». Образ очей у народних піснях про кохання надзвичайно глибокий: недаремно кажуть, що слова не потрібні, коли говорять очі закоханих.

Які ще образи є важливими в поезіях, піснях про кохання? Які образи використовують у сучасних піснях?

А от у пісні-діалозі «Сонце низенько, вечір близенько» - історія зустрічі двох закоханих: лунають лагідні звертання парубка до дівчини й навзаєм: «рибонько», «дорогий кришталю», «серденько». Ніжні почуття закоханих підсилені пестливими суфіксами, рефренами, що виділяють ключові слова пісні. Тут варто звернути увагу на ще одну суттєву особливість пісень про кохання: ліричними героями в них завжди є або двоє закоханих, або один з них. Проте часто згадують і про інших людей, переважно про матерів, які так чи інакше визначають долю дітей.

Про матір згадано й у пісні «За городом качки пливуть»:

Ой не хоче твоя мати

Мене, бідну, знати,

Хоче собі багатую

Невістку шукати!

А ось один з варіантів пісні «В кінці греблі шумлять верби»:

Не я його полюбила -

Полюбила мати.

Заставила мене мати

Рушнички в’язати.

Ці пісні вирізняються також тим, що це не просто монологічне («В кінці греблі шумлять верби») чи діалогічне («За городом качки пливуть») мовлення. Частина пісні виконується ніби від третьої особи, яка й визначає основний конфлікт твору: «Вбогі дівки заміж ідуть, а багаті плачуть» або «Росла, росла дівчинонька та й на порі стала; ждала, ждала козаченька та й плакати стала».

Поясніть зміст цієї картини Миколи Пимоненка. Наскільки характерні для свого часу персонажі, зображені художником? Свою думку аргументуйте.

Провідним мотивом пісні «В кінці греблі шумлять верби», як і пісні «Цвіте терен, цвіте терен», є мотив нерозділеного кохання, розлуки, самотності. В одному з її варіантів драматизм твору посилює згадка про те, що вибір нав’язала дівчині матір. А от у пісні «За городом качки пливуть» звучить мотив соціальної нерівності: матір заможного нареченого не бажає бідної невістки, та парубок хоче побратися лише з коханою дівчиною. Такий мотив був надзвичайно популярним у піснях про кохання та й загалом в українській літературі.

Пригадайте, у яких вивчених вами творах є подібний мотив. Чи актуальний він для сучасної літератури?

Родинно-побутова пісня «Ой під вишнею, під черешнею» давно підкорила серця мільйонів українців. Її жартівливий характер припав до душі багатьом виконавцям, а свою найголовнішу роль пісня, напевно, відіграла у п’єсі Івана Петровича Котляревського «Наталка Полтавка».

Ви запитаєте, чому вона була такою важливою для однієї з найвідоміших українських п’єс? А тому, що саме в ній, опублікованій ще до появи твору Котляревського, невідомий автор розповів колись фактично сюжет п’єси, яку Іван Петрович напише значно пізніше. І тепер народна пісня настільки «зрослася» з історією створення «Наталки Полтавки», що за образами цієї чудової пісенної перлини - «стояв старий з молодою» - ми негайно уявляємо собі Возного, що залицяється до красуні Наталки, а у жартівливих відповідях молодої дівчини виразно чуємо слова героїні п’єси, яка не спокусилася статками заможного нареченого.

Фрагмент опери «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка

Образна та нескладна за формою, ця народна пісня, однак, є надзвичайно глибокою за змістом: вона підкреслює, що майнова нерівність часто калічила людські долі, давала змогу заможним людям принаймні пробувати «купувати» почуття бідніших за себе, силувати їх приймати ті чи інші рішення. Створена у формі діалогу, вона підкреслює емоційність стосунків подружньої пари. Молода жінка пробує жартувати, пояснюючи старому дідові своє бажання жити яскравим повнокровним життям, але фінальним акордом пісні все ж є її зізнання в тому, що в такому шлюбі на її долю випадуть хіба що гіркі сльози.

Цю чудову пісню презентували на українській сцені чимало виконавців: Борис Гмиря, тріо Мареничів, Наталя Кончаківська. Вона була і є окрасою українського пісенного світу, незглибиме багатство якого визнане в усьому світі.

ПАМ’ЯТАЙМО!

Основні риси поетики пісень про кохання:

  • виразно виявлені романтичні почуття;
  • сентиментальний пафос;
  • наявність образів-символів, порівнянь, постійних епітетів.

Символіка в піснях про кохання пов’язана переважно з природою, що проектується на стан душі ліричного героя (героїв). Це може бути етюд місячної української ночі або ж згадка про болото із чортами - залежно від характеру пісні. Часто звертаються в піснях до образу води: вона може символізувати чистоту почуттів, плин часу; в одну й ту саму воду двічі вступити не можна; тиха вода шепоче так м’яко й лагідно, як закохана дівчина, а бурхлива - нуртує, як почуття в серцях закоханих. Видатний український громадський і культурний діяч, письменник Микола Костомаров писав: «Осмислення народом природи показує разом із релігією, що таке народ... а це веде до розуміння подальших історичних питань - чому народ діяв так, а не інакше».

Відшукайте у вивчених піснях образи-символи, проаналізуйте, які з них сталі, традиційні, а які трапилися вам уперше.

Цікаво, що пісні про кохання часто мають романсовий характер, стають джерелом для прислів’їв, приказок («Хто в любові не знається, той горя не знає»).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

  • 1. Пригадайте відомі вам жанри і види народних пісень. До якого жанру належать пісні про кохання?
  • 2. Перелічіть образи, які найчастіше використовують у піснях про кохання.
  • 3. В якій формі було створено народну пісню «Ой під вишнею...»?

Міркуємо

1. Проілюструйте прикладами роль фольклору в житті народу.

2. Продовжте твердження:

  • A. Українські народні пісні про кохання розповідають про...
  • Б. Відомі мені пісні про нещасливе кохання - це...
  • B. Пісні про кохання можуть бути побудовані у формі...
  • Г. Часто в піснях про кохання згадується про...

3. Поясніть, чому провідним образом-символом пісень про кохання є вода.

Аналізуємо

1. Узагальніть здобуті знання про фольклор. Наскільки вагомою є його роль у розвитку літератури? Чим це зумовлено?

2. Чому Іван Котляревський включив пісню «Ой під вишнею...» до п’єси «Наталка Полтавка»?

3. Проаналізуйте особливості поетики календарно-обрядових і родинно-побутових пісень, визначте їхні спільні й відмінні риси.

Дискутуємо

  • 1. Обговоріть кожну з розглянутих пісень за такими характеристиками: а) провідний мотив; б) особливості поетики, наявність образів-символів; в) центральні образи; г) провідний настрій та особливості пісенної форми.
  • 2. Поміркуйте, чому пісня «Ой під вишнею...» мала таку популярність у народі та привертала увагу стількох знаменитих виконавців.
  • 3. Висловте свою думку щодо змісту, який вкладали невідомі автори в певні пісенні образи. Що саме вони прагнули виділити в кожному конкретному випадку?

РОБОТА В ГРУПАХ

Оберіть для дослідження творчість певного поета і підготуйте повідомлення на тему «Роль фольклору у творчості Тараса Шевченка (Івана Франка, Лесі Українки, Василя Симоненка та ін.)». У повідомленні проаналізуйте твори, укажіть жанри, види народної творчості, які вплинули на творчість або на конкретний твір поета. Неодмінно залучіть інформацію про фольклористичну діяльність зазначених письменників, літературно-критичні статті, довідкову літературу, відомості з Інтернету.

Роботу слід оцінювати за такими критеріями:

  • • новизна, ексклюзивність інформації;
  • • доказовість та оригінальність висновків;
  • • широта охопленого матеріалу;
  • • уміння працювати колективно.

ПРАЦЮЄМО З ПРОЕКТОМ

ВАШЕ ПОРТФОЛІО

Пропонуємо укласти музичний диск з народними піснями для презентації його за кордоном на спеціальному заході, присвяченому українській культурі, історії. Потрібно дібрати десять фольклорних творів, обґрунтувати, що саме вони допоможуть іноземцям якнайкраще пізнати нашу країну, народ, ментальність, мистецтво, традиції. Виконавців ви можете запропонувати самі або скористатися вже відомими фольклорними записами.

Для втілення проекту клас має розділитися на виконавців, експертів і журі, яке й підіб’є підсумки.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте репродукції картин Миколи Пимоненка, Сергія Васильківського та прокоментуйте, яку саме пісню можна проілюструвати певною картиною і чому. Самостійно, користуючись мистецькими альбомами, Інтернетом, доберіть ілюстративний матеріал до вивчених пісень. Поясніть, який критерій є визначальним для вас у доборі ілюстрацій: настрій пісні, сюжет, тло, на якому відбуваються описані події, тощо.

ВАШ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК1

Фольклоризм — зацікавлення письменників усною народною творчістю, застосування її в літературному творі (запозичення, стилізація, наслідування, переспів тощо). Це основне джерело творчості поетів-романтиків. Фольклоризм характерний для творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Бориса Грінченка, Панаса Мирного, Пантелеймона Куліша та багатьох інших письменників.

Фольклористика — наука про фольклор. Найвидатніші українські фольклористи: Михайло Максимович, Левко Боровиковський, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Павло Чубинський, Іван Франко, Володимир Гнатюк, Дмитро Яворницький, Михайло Грушевський, Філарет Колесса.

ПОДОРОЖ ЛІТЕРАТУРАМИ СВІТУ

Найдавніші згадки про українську пісню - у спогадах посла Венеціанської республіки Амброджо Контаріні, який, їдучи 1473 року через Україну до Персії, згадував, яких чудових пісень йому співали в Києві. Народну баладу «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» опублікував Ян Благослов у «Граматиці чеській» (близько 1550-1570 років), прокоментувавши: «Є в тій мові пісень і віршів або рим дуже багато». Польський учений Олександр Брюкнер зазначав, що українська пісня «користувалася в Польщі найбільшою славою». Він мав на це підстави, бо при дворі короля Яна Собеського (XVII століття) одним з найпочесніших співців був наш кобзар Веселовський.

1 Рубрику «Ваш літературознавчий словник» укладено на основі «Літературознавчої енциклопедії» Ю.І. Коваліва.

Згодом українські пісні були відомі вже в Англії. У XVIII столітті, завдяки сербським і хорватським студентам, що навчалися в Київській академії, наші пісні помандрували на Балкани: у рукописних пісенниках того часу збереглися такі перлини українського фольклору, як «Ой хто, хто Миколая любить», «Ой погнала дівчина овечок у поле» та ін. А видатний німецький поет того часу Фрідріх Гагедорн 1747 року писав: «Козацькі думи, яких співають, приграючи на бандурі... можуть змагатися за першість з найулюбленішими піснями французів та італійців».

Багато українських народних пісень, зокрема літературного походження, були надзвичайно популярними в Болгарії. Там у ХІХ-ХХ століттях співали «Хусточку» на слова Григорія Квітки-Основ’яненка, «Повій, вітре, на Вкраїну» Степана Руданського та ін. Шевченкова пісня «Реве та стогне Дніпр широкий...» часто звучить в Америці й Канаді, а Мадрид і Барселона знають «Де ти бродиш, моя доле» - цю пісню привезли із собою українські бійці інтербригад, що допомагали іспанцям боротися з фашизмом напередодні Другої світової війни.

Поміркуйте, як нині мандрують світом наші пісні.

Неабияку роль відіграли українські пісні у світовій музичній класиці: мотиви знаменитого «Козачка» легко впізнати у фіналі «Апасіонати» Людвіга ван Бетховена, а «Віють вітри, віють буйні» та «Ой не ходи, Грицю...» геніально інтерпретовані Ференцом Лістом; чимало українських пісень використав для своїх творів Петро Чайковський.

Якщо хтось із вас цікавиться музикою, знає її історію, розкажіть, хто ще з композиторів-класиків скористався надбаннями нашого фольклору.

ВІДПОЧИВАЮЧИ, ВЧИМОСЯ

Прослухайте музичні записи народних пісень у виконанні артистів України Ніни Матвієнко, Дмитра Гнатюка, Анатолія Солов’яненка та ін. Організуйте літературно-музичний вечір на тему «Вічні народні пісні про головне», завчасно оголосивши конкурс на кращий сценарій. Для підготовки скористайтеся записами музики Миколи Лисенка, Якова Степового, Віктора Косенка, Анатолія Кос-Анатольського.

ПОГЛИБЛЮЄМО ЗНАННЯ, РОЗШИРЮЄМО СВІТОГЛЯД

  • 1. Дей О. Поетика української народної пісні. - К., 1978.
  • 2. Закувала зозуленька. Антологія української народної поетичної творчості. - К., 1998.
  • 3. Королюк Н. Маленькі історії про українських композиторів XVIII—XX ст. - К., 1998.
  • 4. Мишанич О. Система жанрів в українському фольклорі // Українознавство: Посібник. - К., 1994.
  • 5. Нудьга Г. Слово і пісня. - К., 1994.
  • 6. Погребенник Ф. Наша дума, наша пісня... Нариси-дослідження. - К., 1991.
  • 7. Руснак І. Український фольклор у школі // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 1999. - № 2,3; 2000. - № 3.