Фольклорна балада

Фольклорною баладою називають сюжетну пісню, в якій ідеться про надзвичайні події в житті людини. Жанр народної балади виник у добу Середньовіччя в XII - XIV століттях, а згас у XVII - XVIII. Походження баладних пісень досі невідоме, але літературознавці припускають, що джерелами цього жанру могли бути і народні хороводні пісні, і поховальні плачі, і героїчні пісні.

Баладні пісні під різними назвами існували у фольклорі багатьох європейських країн: в англійському, шотландському, французькому, болгарському, українському, польському, російському, сербському, іспанському тощо. Цей жанр був напрочуд різноманітним і в різних народів мав свої специфічні національні особливості. Проте в усіх фольклорних баладах є спільні риси. Насамперед, в основі цієї фольклорної пісні — оповідь про якусь подію, тому балади належать до ліро-епосу і їх називають епічними піснями.

У баладах присутні персонажі; подаються діалоги і монологи героїв; на відміну від давньоруських билин, у яких оповідь урочисто-уповільнена, дія в народних баладах розвивається швидко й активно.

У баладних піснях немає ідеальних образів богатирів-силачів, величних подвигів й описів масштабних подій. Акцент у цих творах зроблено не на долі народу, а на якомусь епізоді з життя звичайної людини, яка потрапила в особливі, переважно трагічні, обставини (війна, ворожнеча, ревнощі, помста, загибель тощо). У баладах через взаємини людей зображено історичну епоху, розкрито проблеми соціальної нерівності, побутові та релігійні конфлікти.

Хоча баладні персонажі не відірвані від дійсності, а їхні вчинки пов’язані з конкретними життєвими ситуаціями, у баладах деяких народів трапляються елементи фантастики (образи чаклунів, русалок, ельфів; мотиви віщування, оживання тощо), але перебільшення (гіпербола) для цього жанру не властиве.

У європейському баладному фольклорі є чимало мотивів і сюжетів, але тематично можна виокремити основні групи балад: легендарні, історичні, побутові. Досі особливою популярністю користуються історичні англо-шотландські балади — цикли пісень про середньовічні війни та про міжусобиці, а також балади про легендарного англійського стрільця Робіна Іуда, складені у XIV-XVII століттях. Уже наприкінці XV століття популярні баладні сюжети почали записувати і видавати, завдяки чому значна кількість пісенних текстів збереглася.

Зміст