Зарубіжна література. 7 клас. Міляновська

Про Іллю Муромця та Соловія

Гей, у славному та у городі у Муромлі,

Та у тому селі та Карачаєві,

Гей, то не старий дуб к землі нагинається

Ой то добрий молодець Ілля Муромець

Батьку-матері уклоняється:

«Благослови, батьку та матер рідна,

У славний город Київ з’їздити,

Сонечку стольнокиївському

Князю Володимиру служити,

Віри християнської та боронити!»

Сам на доброго коня сідав,

У чисте поле виїжджав,

Озера-річки перепливав, ліс ламав,

Під город, під Чернігів під’їжджав.

Під городом, під Черніговом,

Не ворон чорний небо укриває,

Не туман налягає,

Стоїть сила-силенная,

Днем від куряви сонця красного,

Ніччю місяця ясного не видати.

Стоять три царевичі,

Мурзи погані, татарове, —

З коршем1 сили до сорока тисяч,

Хочуть город Чернігів узяти,

Всіх упень рубати,

Церкви Божії скидом пускати.

Тоді ж то старий козак Ілля Муромець добре дбав,

Меча в руки брав, почав він гуляти,

Поганих мурзів-татарів наїжджати:

Куди їде — туди вулиця,

Куди верне — туди провулок.

Не стільки сам бив, скільки конем топтав,

Не один мурза, ні татарин

Не міг втекти і спастися.

Трьох царевичів живими впіймав,

Словами промовляв:

«Ей ви, царевиці та царенята,

Чи мені вас у полон брати,

Чи мені вам буйні голови з пліч зняти?

А то краще їдьте в свої царства,

Та по всьому світу розкажіть,

Що свята Русь не пуста стоїть,

Що святу Русь могутні богатирі бережуть».

Тут відкриваються ворота у Чернігів-город,

Виходять чернігівці, низько вклоняються,

До козака Іллі Муромця словами промовляють:

«Живи-το у нашому городі Чернігові воєводою2,

Суди суди всі по-правильному,

Всі тобі повинуватись будемо».

1 Корш (коршак) — військовий загін. 40-тисячне військо на той час, звичайно, велике.

2 Чернігів був князівським містом. Воєводою називався тоді князівський правитель міста, його намісник. Володимир Великий і справді замінив по містах місцевих князів своїми намісниками та князями.

Старий козак такеє промовляє:

«Не хочу я жить у вас воєводою,

Покажіть мені пряму дорогу

У славний стольний Київ-город».

Тоді ж то чернігівці словами промовляють:

«Ой тото пряма дорога у славен город Київ

Заросла лісами Бринськими1,

Уже тридцять літ простою дорогою в Київ не їжджено.

Сидить Соловій-розбійник на семи дубах,

На миль тридцять ні кінному, ні пішому пропуску немає.

Добриня Микитович, Ілля Муромець і Альоша Попович (картина «Богатирі» Віктора Васнецова, 1898 рік)

Як засвистить Соловій по-солов'їному,

Як закричить він по-звіриному,

Як зашипить по-зміїному,

Так усі трави-мурави в’януть, усі квіти обсипаються,

А хто близько з людей, так всі мертві лежать.

1 Бринські ліси — деякі дослідники вважають, що йдеться про Брянські ліси, хоча це може бути назва загальна або й фантастична, як гора Сорочинська, Сафат-річка тощо.

Простою дорогою — п’ятсот верств1,

А дальшою дорогою — ціла тисяча».

Поклонивсь їм Ілля Муромець

Та поїхав лісами Бринськими,

Простою дорогою в славний город Київ.

Одною рукою коня тримав, другою рукою дуба рве.

Дуби рве самі коренистії та мости мостить,

Шлях укладає та все прямоїжджий.

Як під’їхав він до річки до Самородний,

Як побачив його Соловій-розбійник,

Як засвище він по-солов’їному,

Як закричить по-звіриному,

Як зашипить по-зміїному —

Всі трави-мурави в’януть, усі квіти обсипаються.

Там під муром тим Ілля Муромець зітхає, до коня мовляє:

«Невже ж ти, коню мій богатирський,

По темних лісах зо мною не з’їжджав,

Пташиного посвисту не чував?»

Бере ярий лук2, бере стрілу калену,

Натягнув тятиву шовкову,

Сам до стріли словами промовляє:

«Лети, моя стріло калена,

Вище лісу стоящего, нижче облака ходящего,

Та попади, стріло, Соловію в праве око!»

Як вилетіла стріла вище лісу стоящого,

Нижче облака ходящего,

А попала Соловію в праве око,

А вилетіла стріла лівим вухом.

Упав Соловій зо семи дубів,

Та Ілля Муромець того придбав,

Соловія стрімко в кайдани кував,

А до булатного стременя в’язав,

Сам простою дорогою у город Київ вирушав.

Гей, як приїхав Ілля Муромець у город, у Київ,

Приїхав до сонечка-князя у широкий Двір,

Ставив коня серед двору княжого,

А сам доброму коню наказував:

«Гей, ти, мій добрий коню богатирський,

Бережи проклятого Соловія,

1 Верста має 1066,8 м.

2 Ярий лук — бойовий лук.

Щоб він не відв’язався від стременя булатного мого».

Сам ввійшов він у палати княжії,

Хрест-то він клав по-писаному, поклін-то вів по-ученому,

Вклонявся на чотири сторони

Сонечку-князю з княжною Апраксією.

Говорить Володимир Князь стольнокиївський:

«Звідкіля ти, славний молодче,

З якої землі, якої матері, якого роду-племені єси?»

Промовить Ілля: «Єсть я із города із Муромля,

Із села із Карачаєва, Ілля Муромець та і син Іванович,

А приїхав я у стольний город Київ

Послужити більше, князю мій, вірою-правдою,

Оборонять Русь святую,

Віру християнськую православную».

Говорить тут князь Володимир стольнокиївський

«А якою, добрий молодче, дорогою ти їхав

В стольний город Київ, прямоїжджою чи окружною?»

Промовить Ілля Муромець такії слова:

«Сьогодні рано з рідним батьком і ненькою прощавсь,

На полудник хотілось мені у тебе правувати,

А прилучилось мені три причини:

Що перша причина — Чернігів-город від облоги виручати,

Що друга причина: на п’ятнадцять верст

Мости через річку Самородину мостити,

А що вже третя причина — Соловія-розбійника

З сімох дубів збивати, у город Київ проводжати,

Тобі, князю, гостинця дарувати.

Так уже прямою дорогою приїхав я із города Муромля

У славний город Київ, князю».

Так тут князь Володимир стольнокиївський

Зі своїми князями та боярами;

Виходили вони на широкий двір

Подивитися на Соловія-розбійника.

Говорить Володимир-князь:

«Ой ти, Соловію-розбійнику, засвищи ти по-солов’їному,

Закричи ти по-звіриному, засичи ти по-зміїному».

Говорить йому Соловій-розбійник:

«Ой князю Володимир стольнокиївський,

Не твій я слуга, не у тебе і хліб їв та зелен-вино пив,

А Іллі мені розказувать».

Так тут промовив Ілля Муромець:

«Засвищи, Соловію, напівсвисту,

Закричи ти та напівкрику, зашипи ти та напівшипу!»

Говорить Соловій-розбійник:

«Запечатались мої кроваві рани,

Налийте мені чару вина зеленого!»

Так тут налили чару зелен-вина на півтора відра,

Випив Соловій чару зелен-вина —

Як засвище Соловій на цілий свист,

Як закричить він на повен крик,

Як зашипить він на повен шип,

Всі трави-мурави зов'яли, листя з дерев посипалось,

А в князя з теремів високих криші зривало,

Всі хрустальнії скельця повипадали,

По всьому городу, по Києву

Всі бременні1 кобили ожеребились,

Всі гості на княжому дворі, всі бояри та воєводи

На землі, як снопи, лежать.

Сам князь Володимир стольнокиївський

По двору кругом біжить, куньовою2 шубою вкривається.

Каже Ілля Муромець:

«Чого ж ти, Соловію-розбійнику,

Мого наказу не послухав,

Я ж велів тобі свистіти напівсвисту

І кричати напівкрику, шипіти напівшипу».

Говорить йому Соловій-розбійник:

«Уже, либонь, прочував я свій кінець

І тому посвиснув на повний свист,

Крикнув на повний крик та зашипів на повний шип».

Тут старий козак Ілля Муромець брав Соловія за білі руки,

Повів його на поле Куликове3

Та відрубав йому буйну голову.

Так з тої пори не стало Соловія-розбійника на святій Русі.

Тут-то славному козаку Іллі Муромцю славу співають

По всім землям, по всім ордам4

Однині і довіка, а вам на многі літа!

Записано з голосу кобзаря Зиновія Штокалка5

1 Бременні — вагітні.

2 Куньовий — куничий, зі шкурок куниці.

3 Куликове поле в билинах згадується як поле для страти.

4 Славу мали співати по землях християнських і бусурманських.

5 Українські билини: Історико-літературне видання східнослов’янського епосу. Упорядкування, передмова, післяслово, примітки та обробка українських народних казок і легенд на билинні теми В. Шевчука. — К. : Веселка, 2003. — 247 с.

Для тих, хто хоче знати більше

Усе описане в билинах народ сприймав як реальні події, що відбувались у сиву давнину, тобто «за часів, коли можливі були різні чудеса».

Тому, наприклад, кургани1 в ростовських краях Росії вважали могилами безлічі ворогів, переможених богатирем Альошею Поповичем. А на землях біля річки Онеги селяни ще в XIX столітті показували поля, розчищені від кам’яних брил Іллею Муромцем, або в Муромських лісах — «скоки» його чудесного коня.

Також досі можна почути розповіді, як у Броварському лісі, що неподалік Києва, було знайдено курган-могилу Солов’я-розбійника.

Реконструкція зовнішності Іллі Муромця, здійснена експертом С. Нікітіним за методом видатного вченого М. Герасимова

Билинні сюжети часів Київської держави залишили свій слід в українському фольклорі. Образ богатиря Іллі Муромця зустрічається в народних казках і легендах.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Готуємося до роботи з твором

  • 1. Розкажіть про історію вивчення давньоруських билин.
  • 2. Назвіть характерні особливості билин. Якими в цих героїчних піснях східних слов’ян зображено богатирів та їхніх ворогів?
  • 3. Які билини належать до київського циклу?
  • 4. Сформулюйте головну ідею билин.

Працюємо над змістом твору

  • 5. Прочитайте билину «Про Іллю Муромця та Соловія».
  • 6. Які подвиги здійснив давньоруський богатир у цій билині?
  • 7. Ілля Муромець, почувши про небезпеку, не поїхав до Києва манівцями тому, що: а) не поспішав; б) хотів розчистити дорогу від колод; в) хотів уберегти людей від небезпеки; г) збирав унікальні види солов’їв.
  • 8. Як зустрів Іллю київський князь Володимир? Що обурило князя в поведінці богатиря? Чим можна пояснити недовіру князя до Іллі Муромця?
  • 9. Доведіть, що у билині Ілля Муромець виступає захисником земель Київської держави.

1 Курган (або могила) — високий пагорб, який є земляним насипом з ґрунту і каменю над похованням. Чим більший надмогильний насип, тим важливішою персоною був похований. Деякі вчені припускають, що слово «могила» походить від давньоруського слова «могуть» (сила).

Узагальнюємо та підсумовуємо

  • 10. Схарактеризуйте образ Іллі Муромця. Доведіть, що в образі Іллі Муромця втілено найкращі риси захисника рідної землі.
  • 11. Що, на вашу думку, символізує образ Соловія-розбійника?
  • 12. Поміркуйте, як у билині «Про Іллю Муромця та Соловія» поєднано історичну правду та вимисел.
  • 13. Як ви знаєте, за правління князя Володимира Великого Київська держава (Русь-Україна) прийняла християнство як державну релігію. Знайдіть у тексті билини відображення цього історичного факту.
  • 14. Знайдіть у билині опис місця, де перебуває Соловій. На вашу думку, чи можливо це місце співвіднести з якоюсь реальною географічною місцевістю?
  • 15. Згадайте, що ви на уроках історії вчили про Київську державу. Зробіть висновок про поетичне зображення у билинах реальних подій минулого.

Застосовуємо поняття з теорії літератури

  • 16. Доведіть, що билини про Іллю Муромця належать до народної творчості.
  • 17. Знайдіть у тексті характерні для билини повтори слів і цілих фрагментів.
  • 18. Випишіть у робочий зошит три приклади слів з постійними епітетами.
  • 19. Знайдіть у тексті билини «Про Іллю Муромця та Соловія» детальні описи.
  • 20. Наведіть приклади використання фантастики та гіперболи у билинах.
  • 21. Поміркуйте, чому билини називають героїчними піснями.

Пов’язуємо новий матеріал із вивченим раніше

  • 22. На уроках світової літератури у 6 класі ви вивчали давньогрецькі міфи про Геракла. Назвіть особливості міфів про героїв.
  • 23. Поміркуйте, що є спільного в образах давньогрецького героя Геракла і давньоруського богатиря Іллі Муромця.
  • 24. Які подвиги здійснив Геракл за наказом богів та мікенського царя Еврісфея, щоб здобути безсмертя? А для чого звершує подвиги Ілля Муромець?
  • 25. Складіть порівняльну таблицю образів Іллі Муромця та Геракла.
  • 26. Що спільне і що відмінне в образах персонажів міфів та билин?

Виконуємо творчі завдання

  • 27. Розгляньте репродукцію картини Віктора Васнецова «Богатирі». Поясніть, яке завдання виконують ці воїни.
  • 28. Опишіть зображених на картині богатирів, їхнє озброєння і коней.
  • 29. Поміркуйте, чому Ілля Муромець у центрі картини.
  • 30. Як художник в образах витязів передав силу, хоробрість і готовність до захисту рідної землі?
  • 31. Якби художник зображував воїнів-завойовників, що змінилося б у картині?

Радимо прочитати

Новгородська билина «Садко»