Зарубіжна література. 7 клас. Міляновська
Король Лір і його дочки
(давньоанглійська балада)
Ілюстрація художника Джона Гілберта
У Англії колись був король Лір
І панував собі на честь і славу,
Мав повагу він і в сусідів мир,
І забезпечену державу.
Між іншими достатками його
Були також три доні гожі.
Прегарні й свіжі, що перевищали
Красою три червоні рожі.
Та королю схотілося старому
Раз їм питання предложити:
«Котра з дочок моїх найбільш
Мене потрафить ублажити,
Потіха старості моєї — ви,
Тож хай по черзі кожна скаже,
Яку найбільшую любов мені
Вона ділами своїми докаже».
Регана, з них найстаршая, рекла:
«Мій отче, як мені вас не любити?
Якби яка пригода надійшла,
Готова я за вас і кров пролити». [...]
«І я, — сказала другая на те, —
Волю хоч би найтяжче бідувати,
Прийняти муки й ганьбу, ніж би ви
Біди якої мали зазнавати». [...]
«Тепер мені, — король старий сказав, —
Яснішою будучність стала.
Та ще ти, наймолодшая моя,
Свойого слова не сказала». —
«Я рада, — мовила Корделія, —
Обов’язок дитячий весь сповняти,
Слухняна бути вам у всім,
А більш не в силі я нічого вам сказати».
«Так ти, — рік він, — не можеш більш нічого
Дать, ніж повинність повелить дитяча?
То видно, що твоя любов до мене
Не дуже вірна та гаряча.
То ж будь прогнана з мого двору!
Не хочу знать нелюбої дитини.
І з мого царства не дістанеш ти
По моїй смерті ні частини». [...]
Ілюстрація художника Джона Гілберта
Отак дві старші сестри обійшли
Старого короля облесними словами,
Найменшу ж через королівський гнів
В ту ж мить протурено за брами.
Мов сирота, пішла Корделія,
Блукаючи від міста до села,
Ні в Англії в селі, ні в місті жоднім
Собі притулку не знайшла.
Аж як до Франції дісталася,
Скінчилася її недоля;
На кращім ґрунті запишалася,
Мов гарний цвіт з чужого поля.
Король французький як пізнав її,
Не дбаючи на гнів отця старого,
За королеву взяв її до себе
На радість королівства свого.
В дочки найстаршої живе
Старий король тим часом:
Що зразу там було мов медове,
Те незадовго стало квасом.
Регана при своїм дворі його
Держати з невеликим почтом мала,
То почет той у скорому часі
Увесь від нього відібрала. [...]
«Чи се ж така твоя заплата
За те, що царство все своє
Я вам віддав? Тепер донька для тата
Й малої дрібки того не дає!
О ні! Ще до своєї Гонореллі,
Сестри твоєї меншої піду.
Вона не буде так, як ти, лукава
І зглянеться на батькову біду».
Поїхав чвалом він у двір її
Та пожалівся на свою пригоду.
«Так вам і слід! — почув від лютої змії. —
Сестра вам жодну не вчинила шкоду.
У мене захисту для вас нема,
Хіба що з слугами на кухні жити
Захочете та теє їсти й пити,
Що не доїм і не доп’ю сама».
Почувши се, король заплакав гірко,
Бо голод докучав йому і спрага:
«О най же світ увесь почує, до чого
Веде батьківська нерозвага!
Та верну до Регани я ще раз,
А чей вона людськеє має серце,
Раз відіпхнувши, схаменеться в час
І приязніш прийме мене, як перше».
Та як лише прибув, вона веліла
З двора свойого геть його прогнати
І мовила: «Не ліпший буде він тепер,
Коли вперед не вмів себе тут шанувати».
До Гонореллі знов вернув король,
Згодився з слугами на кухні жити
І їсти все, що подадуть йому,
Аби лиш вік свій продовжити!
Ілюстрація художника Джона Гілберта
Та надаремно й того він благав,
Чого і жебракам ніхто не відмовляє.
«Не хтів за першим разом те принять,
Тепер і доступу до мене вже немає!» [...]
Тоді про наймолодшої дочки
Слова згадав і заповіт гарячий:
Завсіди буть послушною йому
Й сповняти вірно довг дитячий.
Та він не важився тікать до неї,
Бо королівства мучило похмілля,
Що він ганебно так прогнав її, —
Й перемогло його, нарешті, божевілля.
На голові сніжне волосся рвав,
І в груди бивсь, і дер лице до крові,
І на дочок він помсту визивав
За брак у них дитячої любові. [...]
Ілюстрація художника Джона Гілберта
Нарешті хорого в тяжкій знесилі
Його до Франції прихильні завезли
Й тут у Корделії та короля
І захист, і підмогу ще знайшли.
Дочка, як лиш про горе батька вчула,
Сей час йому з підмогою прийшла,
Свою зневагу давнюю забула,
Йому потіху й радість принесла. [...]
В товаристві Корделії вернув
Король до Англії з дочками воювати,
І встиг собі в недовгім часі
Їх із престолів та столиць прогнати.
І Лір прийняв на старості своїй
Знов королівськую корону,
Та в одній битві замордовано
Корделію, його потіху й оборону.
Та скоро про ту передчасну смерть
Корделії до нього вість прийшла,
Що в нерозважнім запалі за нього
Сама у бій пішла,
Впав непритомний і оглушений
На її груди білі
І вмер з тяжким зітханням
Тої самої хвилі.
[...] Хто там запанував по них,
У хроніці1 читайте,
А повість про дитячую невдячність
Собі запам’ятайте!
Переклад з англійської Івана Франка
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Готуємося до роботи з твором
- 1. Згадайте, які твори ми називаємо фольклорними.
- 2. Дайте визначення фольклорної балади.
1 Хроніка - літопис; давній опис важливих історичних подій.
- 3. Назвіть особливості фольклорних балад.
Працюємо над змістом твору
- 4. Перекажіть зміст фольклорної балади «Кроль Лір і його дочки».
- 5. Яким зображено життя короля у першій строфі балади? Доведіть, що гординя і марнославство короля стали поштовхом до подальших нещасть.
- 6. Як ви гадаєте, з якою метою старші дочки улещували батька?
- 7. Як і чому змінилося ставлення старших дочок до короля Ліра після того, як він віддав їм усю владу?
- 8. Розкажіть, як Корделія виконала свій «дитячий обов’язок».
- 9. Складіть план до балади «Король Лір і його дочки».
Узагальнюємо і підсумовуємо
- 10. Схарактеризуйте образ короля Ліра. Які риси вдачі узагальнено в його образі?
- 11. Якими у творі постають старші королівни?
- 12. Схарактеризуйте образ Корделії.
- 13. Що свідчить про благородство і щирість її чоловіка?
- 14. Поясніть, чому баладу «Кроль Лір і його дочки» називають оповіддю «про дитячу невдячність»?
- 15. Яка повчальна думка міститься у баладі?
Міркуємо самостійно
- 16. Як ви розумієте слова зі Святого Письма: «Ділом і словом шануй твого батька, щоб його благословення зійшло на тебе»; «Не вихваляйсь безчестям твого батька, бо нема тобі слави в батьковім безчесті»; «Дитино, допомагай твоєму батькові в старощах і не засмучуй його за життя»?
- 17. Зробіть висновок про те, як потрібно ставитися до своїх рідних.
Застосовуємо теоретичні поняття
- 18. Чому давньоанглійську епічну пісню «Король Лір і його дочки» ми називаємо фольклорною баладою?
- 19. Укажіть особливості побудови балади «Король Лір і його дочки».
- 20. Згадайте, що таке антитеза. Знайдіть у тексті приклади антитези.
- 21. Поясніть відмінність між билинами та баладами.
- 22. Порівняйте головну думку билин про Іллю Муромця та балади про короля Ліра.
- 23. Згадайте, які образи ми називаємо вічними. Чому образ короля Ліра називають вічним образом?
Виконуємо творчі завдання
- 24. Спробуйте уявити, що ваші батьки — король і королева Ліри. Розкажіть, як щодня ви доводите їм свою любов.
- 25. Напишіть невелике міркування «У чому обов’язок дитини перед батьками?»