Мистецтво. Інтегрований курс. Повторне видання. 8 клас. Масол (2025)

Тема 7-8. Мистецькі перлини Візантії та Русі-України

• Чи є у твоєму місті/селі старовинні храми? Чи збереглися у них зразки мистецтва — розписи, ікони, декоративні вироби релігійного культу?

Розвиток мистецтва Середньовіччя охоплює період від падіння Римської імперії до початку доби Відродження. Одним із центрів середньовічного мистецтва була Візантія — держава, що виникла на етапі пізньої античності, існувала впродовж чотирьох століть християнства й занепала після завоювання столиці Константинополя османами (1453).

Після розколу християнства в Римській імперії на дві гілки — західну, католицьку (із центром у Римі) і східну, православну (із центром у Константинополі), — у Візантії, що обрала православ’я, сформувалися самобутні ознаки богослужіння. Візантійці зберегли античні мистецькі традиції, запозичили найкращі художні здобутки в інших народів і пристосували їх до християнських вірувань. Відповідно до панівних світоглядних уявлень головним завданням мистецтва було втілення божественного начала.

Архітектура, монументальний живопис. Візантійський стиль сформувався в культовій архітектурі й образотворчому мистецтві. Візантійці створили власну школу живопису, якій притаманні шляхетність образів, багатство кольорів, пишність оздоблення.

Найвідоміша у світі пам’ятка візантійської архітектури — собор Святої Софії в Константинополі, який став символом «золотого віку» Візантійської імперії і впродовж майже тисячі років був найбільшим собором у християнському світі (діаметр масивного купола — 31 м).

Собор Святої Софії в Константинополі, інтер’єр (нині — м. Стамбул, Туреччина)

Мистецька грамота

Візантійська архітектура ґрунтується на конструкції споруди, що має хрестоподібний план. Фасади будівлі вирізняються майстерною цегляною кладкою, вікна своєрідно об’єднані арками по два-три.

Храмовий простір поділяється на три нефи. Центральний — найвищий і найсвітліший — завершується напівкруглою нішею (апсидою), де розташований вівтар. Усередині стовпи, з’єднані між собою арками, підтримують барабан із куполом. Простота екстер’єру візантійського храму контрастує з розкішшю інтер’єру. Стіни у ті часи зазвичай декорували фресками, підлогу — мозаїками.

Схема хрестово-купольного храму

У візантійському монументальному живописі зображення були плоскими; для передачі релігійних ідей застосовували символи, німби над головами. Для блиску й розкоші в мозаїках використовували золото, яскраві кольори.

• Схарактеризуй візантійську мозаїку (композицію, кольори, орнаменти). Зверни увагу на пози й жести зображуваних, коштовний одяг.

Імператор Юстиніан І зі своїм почтом. Мозаїка в базиліці Сан-Вітале, м. Равенна (Італія)

Іконопис. У східнохристиянській традиції ікона означає не просто зображення певних церковних осіб або подій, це джерело духовної енергії. Її призначення в тому, щоб стати посередником між Божественним і земним світом в індивідуальній молитві або під час богослужіння. У давнину, коли ікона була «мовою для неписьменних», сформувалися канони стилю: умовність зображення божественної сутності в людській подобі, кольорова символіка з домінуванням золотого кольору, зворотна перспектива. Візантійські майстри доводили іконопис до досконалості, щоб передати духовність матеріальними засобами.

Золота візантійська ікона (XI ст.)

• Поміркуй, яке емоційне послання втілює жест Архангела Михаїла. Опиши свої враження від кольорової символіки ікони, її коштовного оздоблення золотом, емаллю, орнаментом.

Візантійська імперія створила самобутню музичну культуру, пов’язану з християнством. Щоденні богослужіння, які супроводжувалися хоровим співом а капела, були обов’язковими в житті кожного візантійця. Сакральна музика східного обряду одноголосна і винятково вокальна, на відміну від західної церковної традиції, де використовували орган. (Водночас орган звучав у світській музиці Візантії під час різноманітних урочистостей.)

Мелодії, засновані переважно на даньогрецьких ладах, записували невмами.

Візантійська невменна нотація

Хор хлопчиків, світлий за колоритом, виконував тропарі — музично-поетичні імпровізації на біблійні сюжети або тексти.

Унікальне надбання вишуканого пишного літургійного співу збагатило візантійський стиль мистецтва — взірець гармонійного поєднання архітектури, живопису і музики.

На початку XV ст. під тиском турецьких завойовників Візантійська імперія занепала. Проте візантійський стиль поширився на інші терени, зокрема на Русь-Україну, де плідно розвивався впродовж багатьох століть.

• Пригадай пам’ятки художньої культури України періоду Київської держави, які внесено до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Мистецтво Русі-України вважають одним із найвизначніших художніх явищ у світі. Із запровадженням християнства середньовічна Русь-Україна була залучена до західноєвропейських цінностей. Вона успадкувала найкращі традиції Візантії і привнесла свій неповторний колорит у сузір’я стародавніх культур.

Із самого початку канони візантійського сакрального будівництва були переосмислені й інтерпретовані у різних локальних князівських варіантах.

Із княжої доби до нашого часу збереглися зразки храмової архітектури в Києві, Чернігові, Володимирі, Галичі. Найстаріший із них — Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1036 р.).

Успенський собор, м. Володимир (Україна)

Спасо-Преображенський собор, м. Чернігів (Україна)

Успенський собор, м. Галич (Україна)

Храми прикрашали настінні розписи — мозаїки та фрески. Їх оригінальне поєднання в єдиному ансамблі вважають інноваційним для монументального мистецтва, оскільки воно не було відоме візантійцям. Багатокупольність — також важлива ознака сакрального будівництва часів Русі-України. Ще одна характерна особливість цих храмів — облаштування хорів у «другому ярусі».

• Порівняй собори княжої доби, визнач форми куполів.

Давні храми Русі-України були осередками мистецтва й освіти. У них зберігалися рукописні книги, діяли літописні й іконописні майстерні.

Історія зберегла ім’я одного з митців того часу — Аліпія — іконописця Києво-Печерського монастиря. Мініатюри до Остромирового Євангелія, найдавнішої рукописної книги Київської держави, виконав майстер Григорій.

1 — Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія; 2 — Аліпій-іконописець. Гравюра з Києво-Печерського патерика

• Пригадай особливості старослов’янських шрифтів, буквиць. Розкажи про розвиток мистецтва книги, орієнтуючись на подані ілюстрації і знання, набуті на уроках мистецтва й історії у попередні роки.

На основі творчого переосмислення візантійських іконописних канонів сформувалася самобутня київська школа. Її майстри використовували зворотну перспективу, локальні кольори з конкретною символікою (червоний — земне життя, золотий — світло, синій і зелений — небесний дух).

Вишгородська Богородиця — одна з найдавніших православних ікон у стилі Елеуса (Замилування), зафіксована в літописах (XII ст.). Її назва походить від міста первинного розміщення у храмі м. Вишгород. За переказами, її переміщали з Єрусалима в Константинополь, потім до Києва, а звідти — до Вишгорода.

Вишгородська ікона Божої Матері

З історії шедевра

Найвизначнішою пам’яткою культури Русі-України і символом доби вважають собор Святої Софії в Києві, побудований у першій половині XI ст. Урочистий п’ятинефний хрестово-купольний храм увінчано тринадцятьма золотими куполами. Тут зберігається найповніший у світі ансамбль мозаїк і фресок XI ст. — справжніх шедеврів мистецтва. Інтер’єру собору притаманне святкове піднесення. Настінний розпис перебуває в органічній єдності з його архітектурою. Вражає центральний вівтар із мозаїчним образом Богоматері Оранти, яку зображено на повний зріст із піднятими руками (у перекладі з латини Оранта означає «Та, що молиться»). Фігура Богоматері — найбільша за розмірами в усьому давньому світі.

Купол сприймався як небо, у якому мешкає Бог, тому в найвищій точці храму — у медальйоні купола — розміщено монументальне зображення Христа Пантократора (Всевишнього). Його оточують архангели, які стоять із чотирьох сторін світу й утворюють почесний ескорт. Під куполом, на сферичних трикутниках (фронтонах), зображено чотирьох євангелістів — Іоанна, Матвія, Марка і Луку — в процесі написання Євангелія.

Мозаїки вражають яскравістю і багатством палітри, яка налічує 177 кольорів і відтінків, зокрема, зеленого, золотого, коричневого, жовтого, синього, червоного, сріблястого, сірого, фіолетового. Лейтмотивом палітри є синій, фіолетовий і світло-сірий кольори, що ідеально гармонують із золотом, надають ансамблю колірної єдності. Золоте тло мозаїки немов увібрало в себе небесне світло; величні фігури, осяяні його мерехтливими променями, створюють для своїх глядачів ефект дивовижного явища.

Фрески собору з постатями святих, сценами зі Святого Письма охоплюють майже три тисячі квадратних метрів, що є винятковим явищем у монументальному живописі.

Стіни, арки і стеля храму вкриті фресками та мозаїками, які поєднано між собою орнаментами. Окрім біблійних, є світські сюжети, що розповідають про події з князівського життя у час хрещення Русі.

Мозаїки Софійського собору: 1 — Оранта; 2 — Христос Пантократор (на куполі)

Театральна і музична культура Русі-України. На одній із фресок Софійського собору можемо побачити музиканта, який грає на струнному смичковому інструменті, подібному до скрипки. Це — гудок, або смик (поширений в європейських країнах як фідель чи ребек).

На іншій фресці (завдовжки 5 м), що її зазвичай називали «Скоморохи», після реставрації українськими фахівцями відкрилися деталі, які дали змогу уточнити зміст сюжету. Виявилося, що на ній зображено не скоморохів, як вважалося раніше, а великий ансамбль з 11 музикантів, які супроводжують виступ двох акробатів. За однією з версій, це придворний оркестр імператора, який грав під час візиту княгині Ольги до Візантії.

У верхньому ряду флейтист і два трубачі грають на духових інструментах. Нижче від них музикант, що стоїть, тримає лютню, а той, що сидить, — ліру (кіфару). У центрі зображено трьох ударників: угорі — музиканта з металевими тарілками (кімвалами), під ним ліворуч — виконавець на кроталах (тріскачках), праворуч — на парних барабанчиках (накрах). На реставрованому фрагменті бачимо, ймовірно, гру на пневматичному органі. Таке припущення висловили вчені, які «домалювали» в уяві стерті часом фрагменти розпису. Зображені інструменти побутували й при княжому дворі, адже про них згадується в різних історичних джерелах.

Фреска «Скоморохи»

Пневматичний орган: реконструкція С. Висоцького, І. Тоцької

• Схарактеризуй художні особливості фресок і мозаїк собору (композиція, колорит, виразність поз і поглядів). Що саме, на твою думку, посилює відчуття святковості й урочистості?

Віртуальна екскурсія

Софія Київська: мозаїки та фрески.

• Самостійно проаналізуй матеріали сайту, вибери фрагменти, які вважаєш найцікавішими, але яких немає в підручнику; поділися цією інформацією з однолітками в мережі.

У стародавніх джерелах збереглися зображення скоморохів — мандрівних акторів і музикантів на вітчизняних теренах. Улюбленці народу, професійні забавники й потішники, акробати й дресирувальники, відомі як «гудці, глумці, півці», виступали на вулицях і площах, на ярмарках і веселих гуляннях. Інколи розважали своїми дотепами господарів на бенкетах. Вони зазнавали найжорсткіших переслідувань із боку духівництва.

Зображення скоморохів у «Київському псалтирі» (1397 р.)

У різних сферах життя Русі-України (на народних святах, у придворному княжому побуті, у ратній справі) значне місце належало музиці й танцям. Упродовж середньовічної доби одночасно співіснували два типи музики — народна і церковна, що вирізнялися художніми засобами.

Разом зі стародавніми обрядовими піснями виник фольклорний жанр — билини. У них оспівували героїзм захисників рідної землі: князів, богатирів із народу, наприклад Іллі Муромця. Спів і гру на гуслях легендарного Бояна описані у «Слові о полку Ігоревім».

• Яка інформація про музику і танець збереглася на чаші із Чернігова? На якому інструменті музикант акомпанує танцівниці?

Запровадження християнства у 988 р. сприяло утвердженню Києво-Печерського монастиря як осередку розвитку хорового церковного співу. Як свідчать літописи, у Києві виникла одна з перших у Русі-Україні співоча школа.

Фрагмент чаші із Чернігова (кін. XI — поч. XII ст.)

Музичний інструментарій був різноманітний: від духових інструментів (сурми, роги, труби, сопілки, окарини, кувикли, волинки, жалійки), до ударних інструментів (бубни, накри, тулумбас, тарілки, дзвіночки).

Кувикли

Тулумбас

Окарина

• Які з інструментів на ілюстраціях тобі вже відомі? З яких матеріалів, на твою думку, їх виготовляли?

Основою християнського богослужіння став знаменний розспів, провідним жанром — літургія. Поступово під впливом місцевих традицій візантійські канони змінювалися, адже співаки «з голосу» засвоювали мелодії й відтворювали з пам’яті. У давньоруських рукописних книгах розспіви записували не нотами, а «знаменами» («крюками»). Одноголосний акапельний спів збагачувався і згодом перетворився на розкішне багатоголосся.

Особливо шанували в княжі часи музику дзвонів, що колоритним перегуком супроводжувала релігійні свята, скликала народ на віче.

Крюкове письмо

Молитва до Пресвятої Богородиці.

Б. Фільц. Київський триптих (сюїта). Токата і маестозо.

Г. Сасько. Городище Кия.

Музика і вірші М. Хоми (Дзідзьо). Пісня «Я люблю тебе, Київ».

Музика І. Шамо, вірші Д. Луценка. Пісня «Києве мій».

Секрети творчих професій

Під час віртуальної екскурсії до Національного заповідника «Софія Київська» ти зможеш ознайомитися з результатами реконструкції старовинних споруд, фресок тощо. До ремонтно-реставраційних робіт у різні часи долучалися високопрофесійні дослідники й майстри різних спеціальностей: історики, археологи, архітектори, художники, іконописці, різьбярі, теслі, муляри, будівельники.

Робота реставратора пов’язана зі збереженням і відновленням історичних і культурних цінностей, творів мистецтва (картин, скульптур, архітектурних споруд, антикваріату та інших коштовних артефактів).

Робота реставратора копітка і потребує почуття гармонії та естетичного смаку, відмінного зору, розвиненої дрібної моторики, емоційної стійкості, працьовитості, відповідальності, терплячості, акуратності, уважності, пунктуальності, навичок командної роботи й комунікабельності.

Реставратор має орієнтуватися в багатьох інших сферах, володіти низкою художніх і технічних умінь. Реставратори працюють у музеях, реставраційних майстернях, культурних фондах, антикварних крамницях.

Тож можна зробити висновок, що тисячолітнє існування Візантії відіграло важливу роль в історії світового мистецтва: візантійські митці розвинули й передали наступним поколінням античні традиції; створили канони духовної культури. Самобутнє мистецтво Київської держави розвивалося під впливом досягнень Візантії і досягло високого рівня в сакральній архітектурі, монументальному живописі, хоровій музиці.

Варіант 1. Розглянь фрагмент мозаїки з базиліки Сан-Вітале у м. Равенна (Італія). Переглянь майстер-клас в е-додатку. Створи композицію з птахом (імітація візантійської мозаїки).

Варіант 2. Створи ескіз мозаїки (квіти, птахи тощо) для оформлення інтер’єру (див. додаток).

• Оціни свою роботу на уроці за допомогою сигналів рукою.

Словник

Кувикли (кувички, кугикли) — багатоствольний духовий інструмент, подібний до флейти Пана.

Літургія (від грец. — всенародна справа, служіння) — церковна відправа у православній християнській церкві, аналогічна католицькій і протестантській месі.

Неф (від фр. — корабель) — приміщення у вигляді галереї, відокремлене від інших рядом арок або колон.

Тулумбас — давньоруський ударний інструмент, великий військовий барабан.

1. Назви ознаки візантійського стилю в культовій архітектурі й монументальному живописі.
2. Поясни, як ти розумієш термін синтез мистецтв на прикладі двох шедеврів — соборів Святої Софії у Стамбулі та Києві.
3. Розкажи про особливості церковної музики Візантії та Київської держави.
4. Які ти знаєш інструменти епохи Русі-України?

• Досліди нумізматику й банкноти, присвячені Собору Святої Софії.