Підручник з Правознавства. 10 клас. Лук’янчиков - Нова програма

§ 36. Нормативно-правові акти та їх види

1. Пригадайте, що таке нормативно-правовий акт.

2. Що включає в себе поняття «територія України»?

Нормативно-правові акти є офіційними документами держави, стосовно яких встановлені спеціальні правила щодо їх чинності, а саме правила дії нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.

Дія нормативно-правових актів у часі — період часу, протягом якого нормативно-правовий акт має юридичну силу.

Закон набирає чинності через десять днів із дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (стаття 58 Конституції України).

ВАЖЛИВО!

Нормативно-правовий акт втрачає чинність унаслідок: 1) прийняття відповідного рішення уповноваженим органом; 2) у разі закінчення його строку; 3) у разі зміни обставин, на врегулювання яких було розраховано нормативно-правовий акт; 4) у разі прийняття нового нормативно-правового акта, що регулює ті самі відносини.

Дія нормативно-правових актів у просторі — поширення юридичної сили нормативно-правового акту на певну територію.

Залежно від того, на яку територію поширюється повноваження органу, який видав нормативно-правовий акт, останній є обов’язковим на: 1) території України; 2) території АР Крим; 3) території області; 4) території району; 5) території міста тощо.

Дія нормативно-правових актів за колом осіб — поширення юридичної сили нормативно-правового акта на певне коло суб'єктів, у яких на основі цього нормативно-правового акта виникають права та обов'язки.

Нормативно-правові акти за дією за колом осіб поділяють на загальні, спеціальні та виключні.

1. Загальні — розраховані на все населення (громадяни, особи без громадянства, громадяни інших держав), частина цих актів поширює свою дію навіть на тих громадян, які перебувають поза межами території держави (Кримінальний кодекс).

2. Спеціальні — розраховані на обмежене коло осіб, конкретну їх категорію (поліція, військовослужбовці, студенти).

3. Виключні — розраховані на суб’єктів, що не підпадають під дію ні звичайних, ні спеціальних законів. Усі ці суб’єкти мають спеціальний (виключний) правовий статус (глави держав, урядів, працівники дипломатичних місій, деякі інші категорії іноземних осіб, що наділені імунітетом та недоторканністю на території держави перебування).

Також нормативно-правові акти класифікуються за такими критеріями.

1. За юридичною силою: закони та підзаконні нормативні акти.

Наприклад. Закон України «Про оплату праці». Підзаконний акт: Указ Президента.

Закон має вищу юридичну силу. Підзаконний акт має відповідати закону.

2. За сферою дії: загальні, спеціальні та локальні. Наприклад. Локальний акт: Правила внутрішнього трудового розпорядку, які чинні у вашій школі. Юридична сила цих правил поширюється лише на працівників вашої школи.

3. За часом дії: постійні й тимчасові.

4. За характером волевиявлення: акти встановлення норм права, акти зміни норм права та акти скасування норм права.

5. За суб’єктами ухвалення: акти органів держави; акти, прийняті народом під час референдуму; спільні акти органів держави й недержавних утворень.

6. За галузевою належністю: цивільні; кримінальні; адміністративні; кримінальні процесуальні та ін.

7. За зовнішньою формою вираження: закони; укази; постанови; рішення; розпорядження; накази тощо.

Від нормативно-правових актів слід відрізняти індивідуальні правові акти.

Індивідуальний правовий акт — одностороння вольова владна дія органу державної влади або його посадової особи, що забезпечує реалізацію правових норм у зв'язку з конкретною справою.

За допомогою індивідуальних правових актів відбуваються виникнення, зміна або припинення конкретних правовідносин, прав і обов’язків однозначно визначених суб’єктів права.

Індивідуальний правовий акт не містить норм права, тобто акт має ненормативний характер. Це головне, що відрізняє індивідуальні правові акти від нормативних. Найчастіше поняття «індивідуальний акт» і «ненормативний акт» взагалі ототожнюються.

Індивідуальні правові акти виконують функцію індивідуалізації загальних правових приписів. Індивідуальний правовий акт адресований конкретному суб’єкту, застосовується одноразово й не зберігає свою дію після того, як припинилися конкретні відносини, передбачені цим актом. Це припис для конкретного адресата, визначає лише його поведінку та не стає нормою поведінки в таких самих випадках для інших суб’єктів. Індивідуальні акти розв’язують конкретні питання управління й не містять у собі норм права. Тому їх називають актами застосування норм права. Індивідуальні правові є актами правозастосування. Прикладами таких актів можуть бути рішення й вироки суду, акти помилування, накази про зарахування чи звільнення з роботи, рішення про нагородження конкретної особи тощо.

Види індивідуальних правових актів
Залежно від підстав виникнення: • Виконавчо-розпорядчі — спрямовані на реалізацію правових приписів, пов'язаних із правомірною поведінкою особи (наприклад наказ про звільнення). • Правоохоронні — спрямовані на запобігання правопорушенням або є наслідком вчинення правопорушення (наприклад постанова про накладення адміністративного стягнення)	За суб'єктами, які займаються правозастосовною діяльністю: • Акти органів законодавчої, виконавчої та судової влади. • Акти органів місцевого самоврядування. • Акти контрольно-наглядових органів. • Акти керівників підприємств та установ	За формою прийняття: • Усні (наприклад, усне зауваження працівника поліції правопорушнику). • Письмові (наприклад вирок, наказ). • Конклюдентні (наприклад, застосування спеціальних засобів поліцейським)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Як діють нормативно правові акти в часі? 2. Якою є дія нормативно правових актів у просторі? 3. На яке коло осіб може поширюватися дія нормативно-правових актів? 4. Назвіть критерії, за якими класифікуються нормативно-правові акти. 5. Що таке індивідуальні правові акти? 6. Назвіть критерії, за якими класифікуються індивідуальні правові акти.