Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

§ 9. Австрійська імперія доби Клеменса фон Меттерніха

Подумайте!

По завершенні наполеонівських війн у Європі склалася віденська система міжнародних відносин, відома як «Європейський концерт». Пригадайте, що вам відомо про принцип балансу сил за цією системою. З якою метою було створено Священний союз? Які країни входили до його складу? Як вони зобов’язувалися діяти в разі революційного вибуху в одній із них?

1. Австрійська імперія першої половини XIX ст. Після проголошення Франції імперією на чолі з Наполеоном Бонапартом останній імператор Священної Римської імперії Франц II Габсбург у 1804 р. запровадив спадковий титул імператора Австрії, яким і проголосив себе під іменем Франца І (1804-1835). Так на політичній карті Європи постала Австрійська імперія.

Віденський конгрес. Карикатура. 1815 р.

Програвши Наполеону всі битви, Австрія, утім, опинилася серед переможців наполеонівських війн. Сталося так завдяки хитрому політичному ходу - заміж за Бонапарта віддали австрійську принцесу Марію-Луїзу. Завдяки цьому Габсбурги зберегли всі території та політичну самостійність. До складу імперії входила власне Австрія, а також Угорщина, Чехія, Словаччина, національні області Хорватія та Славонія, Сербська Воєводина, Трансильванія та західноукраїнські землі, італійські Ломбардія та Венеція. Формально в різних частинах імперії зберігалися місцеві органи станового представництва (на Галичині це були сейми), однак реальної ваги вони не мали.

Державу очолював імператор, він же був правителем усіх окремих територіальних одиниць. Проте внутрішню і зовнішню політику імперії упродовж першої половини XIX ст. фактично визначав її незмінний канцлер Клеменс фон Меттерніх.

Подробиці

Князь Клеменс фон Меттерніх (1773-1859) - міністр закордонних справ і фактичний голова австрійського уряду в 1809-1821 рр., канцлер імперії в 1821-1848 рр. Меттерніх був противником об’єднання німецьких князівств, крім того, прагнув завадити посиленню Росії в європейській політиці. Уславився під час Віденського конгресу 1815 р., у якому відіграв ключову роль, а також став одним із організаторів Священного союзу. Саме Меттерніх запровадив такі поняття, як «політика рівноваги в Європі» та «політика європейської безпеки». Відомий своїми вкрай консервативними поглядами, канцлер керувався принципом «нічого не змінювати в положенні усталених справ». У внутрішній політиці намагався не допустити революційних і національних виступів, зберегти засади абсолютизму і владу дворянства.

Клеменс фон Меттерніх. Художник Т. Лоуренс. 1815 р.

• Як і коли утворилася Австрійська імперія? Які країни та землі належали до її складу? Схарактеризуйте зовнішню політику канцлера Клеменса фон Меттерніха. Чому добу першої половини XIX ст. в Австрійській імперії іноді називають «епохою Меттерніха»?

2. Соціально-економічний розвиток. У XIX ст. Австрійська імперія залишалася аграрною країною, де 70 % населення працювало в сільському та лісозаготівельному господарстві. Зберігалися станові привілеї, цехова система, численні внутрішні податки та митниці, розгалужений бюрократичний апарат. У східних областях імперії зберігалось кріпосне право, селянам доводилося відробляти панщину на користь землевласників. Загалом же кількість населення імперії стрімко зростала, на відміну від його добробуту.

Промисловий розвиток імперії значно відставав від західноєвропейського. Так, наприклад, за імператора Франца І у Відні було заборонене будівництво великих заводів і фабрик, щоб уникнути скупчення великої кількості робітників. Індустріальна революція розпочалася з Нижньої Австрії та Чехії. Залізниць в імперії було вкрай мало, а от харчова промисловість випереджала навіть деякі країни Західної Європи. Особливо активно розвивалося цукроваріння, вважалося, що Австрія годує цукром усю Європу. Модернізаційні процеси вимагали значних коштів, тож у 1840-х рр. з’явилися перші банки, які фінансували нову буржуазію.

Роздача їжі в Сяноку. Художник Я. Гнєвош. 1847 р.

• Чому промисловий розвиток Австрійської імперії значно відставав від західноєвропейського? Які наслідки для населення мало збереження кріпосного права та станових привілеїв? У яких галузях Австрія мала успіхи? Чим це можна пояснити? Чому саме Нижня Австрія та Чехія стали центрами індустріальної революції?

Громадянський вимір

В Австрії за доби Меттерніха діяла безжальна цензура, будь-які розмови про конституцію рішуче заборонялися. Попри це у Відні й інших містах поширювалася заборонена література, зокрема преса з Великої Британії та Франції, де існувала свобода друку. У 1840-х рр., коли ціни на продукти харчування стали захмарними, віденські робітники почали виходити на вулиці й нищити крамниці. Хоча виступи були стихійними і слабо організованими, певні зрушення вони дали. У 1842 р. було ухвалено перший закон про обмеження експлуатації дитячої праці, зокрема було заборонено працю в нічні зміни. Також дітей 9-12 років дозволялося наймати на роботу тільки за умови, що вони провчилися у школі хоча б 3 роки.

3. Національне питання в Австрійській імперії. Національний склад Австрійської імперії був надзвичайно строкатим, недаремно за країною закріпилася назва «клаптикова ковдра». Лише 20 % її населення становили австрійські німці, а решту - слов’яни (поляки, словенці, серби, хорвати, українці), угорці, італійці, румуни та інші народи. За такої кількості різних національностей імперський уряд силою підтримував установлений порядок, усіляко протидіяв прагненню окремих народів до незалежності. Для цього Меттерніх не гребував використовувати політику національного розбрату й підбурювання одного народу проти іншого.

Національний музей у Празі, заснований 1818 р. на тлі національного підйому. Сучасна світлина

Посилювалася економічна міць буржуазії, натомість бідняків ставало все більше. Влада вживала заходів насильницького понімечення. Мова й культура поневолених народів не мали рівного значення з німецькими. Подібна ситуація склалася і в церковному житті - офіційним віросповіданням імперії був католицизм.

Гострі національні та соціально-економічні проблеми до кінця 1847 р. переросли в загальне невдоволення, яке під впливом лютневих подій у Франції 1848 р. вилилося в революцію.

• Чому Австрійську імперію порівнювали з «клаптиковою ковдрою»? Які методи використовував уряд Меттерніха, щоб утримати під контролем багатонаціональну імперію? Чим політика насильницької германізації загрожувала розвитку мов і культур народів імперії?

Громадянський вимір

Австрійська імперія доби Меттерніха була однією з найбільш багатонаціональних держав Європи. Прагнення до національного самовизначення, яке сьогодні є визнаним міжнародним правом, тоді проявлялося у вимогах ширшої автономії та права самим визначати умови свого життя. Тож багатонаціональність Австрії стала і її силою, і головним викликом, що поставив на порядок денний питання свободи та рівноправності народів.

Україна і світ

Унаслідок поділів Польщі та війн із Османською імперією до складу Австрійської імперії увійшли українські регіони Галичина, Буковина та Закарпаття. Основою економіки тут традиційно було сільське господарство - вирощування харчових і технічних культур (зернові, буряк, льон, тютюн, картопля), тваринництво і скотарство у гірських районах. Технічний рівень такого господарства був украй низьким. Не сприяла розвитку й панщина та численні податки, які сплачували селяни на користь дідичів (поміщиків). Джерелом прибутку місцевих умільців були ремесла. Перші підприємства, що виникли тут, займалися обробкою сировини (лісозаготівля, солеваріння, виплавка заліза).

На початку XIX ст. на українських землях у складі Австрійської імперії з новою силою розгорнувся рух опришків. Загони селян-утікачів нападали на панські маєтки, роздаючи захоплене майно нужденним. З 1840-х рр. лідером селянського опору став Лук’ян Кобилиця, обраний 1848 р. депутатом парламенту у Відні.

На той період припадає національний підйом, рушійною силою якого стало греко-католицьке духівництво. Будителями називали громадських і політичних діячів, які ставили своєю метою пробудження серед українців національної свідомості, упровадження освіти рідною мовою, збереження народних традицій.

Обкладинка альманаху «Русалка Дністрова» - першого часопису на західноукраїнських землях, виданого народною мовою. 1837 р.

Дізнайтеся!

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/Lr9Usp2Q або кодом, перегляньте проморолик від Національного музею у Празі, заснування якого припадає на час, коли країна перебувала у складі Австрійської імперії. Головна зала музею має назву Пантеон. Тут вшановують діячів культури як символ єдності народу та збереження історичної пам’яті. Створіть свій «символ пам’яті» (малюнок, знак, короткий напис), який міг би нагадувати про прагнення народів Австрійської імперії до самовизначення.

Діємо творчо

Скориставшись додатковою літературою або інтернетом, дізнайтеся про архітектурні пам’ятки, які постали на українських землях за доби Австрійської імперії. Підготуйте короткі повідомлення (слайд, картку з фото й підписом) про одну з пам’яток. Створіть у класі спільну карту-маршрут, розмістивши ці об’єкти. Обговоріть, чому такі пам’ятки можна вважати частиною української історичної та культурної спадщини.

1. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) Віденський конгрес; б) ухвалено перший закон про обмеження експлуатації дитячої праці, в) поява альманаху «Русалка Дністрова»; г) проголошення Австрійської імперії.

2. Покажіть на карті країни та території, які належали до складу Австрійської імперії.

3. Які форми спротиву владі виникали на українських землях у складі Австрійської імперії? Чим вони були спричинені?

4. Заповніть таблицю, зазначивши, які суперечності могли виникати в різних сферах суспільного життя багатонаціональної Австрійської імперії.

Економічні	Соціальні	Релігійні	Національні

5. Як цензура в Австрійській імперії впливала на права громадян? Як влада обґрунтовувала її запровадження? Яке ваше ставлення до цієї політики?

6. Дайте оцінку діяльності Клеменса фон Меттерніха. Які його рішення можна вважати успішними, а які мали негативні наслідки? Спробуйте знайти аргументи «за» і «проти» його політики.