Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

§ 8. Франція у період Реставрації Бурбонів і Липневої монархії

Подумайте!

Пригадайте, коли і як завершилися наполеонівські війни. Який міждержавний союз виник у Європі за їх результатами? Яка система міжнародних відносин склалася та що було в її основі?

1. Франція в період Реставрації. Після повторного зречення Наполеона Бонапарта в 1815 р. у Франції було повністю відновлено правління королівської династії Бурбонів на чолі з королем Людовіком XVIII. Відбулася Реставрація (від лат. restauratio - відновлення) - відновлення колись поваленого державного ладу або монархічної династії, що правила раніше.

Ухвали Віденського конгресу зобов’язували Людовіка XVIII не порушувати основи суспільного ладу, що сформувався в часи Республіки та Імперії. Тому новий король ще в 1814 р. визнав громадянську рівність усіх своїх підданих, затвердив права нових власників на майно, здобуте в період революції. У Франції залишилися чинними наполеонівські кодекси, зокрема цивільний.

Коронаційний портрет Людовіка XVIII. Художник Ф. Жерар. 1814 р.

У країні частка сільського населення значно переважала, адже одним із головних досягнень революції стало надання селянам права власності на земельні ділянки. У своєму промисловому розвитку Франція суттєво відставала від Англії. На політичній арені того часу за вплив та місця в парламенті сперечалися монархісти, республіканці та ліберали.

Король Людовік XVIII прийняв нову конституцію - «Хартію 1814 р.», за якою Франція ставала конституційною монархією.

Документ

З «Хартії 1814 р.»

Французи рівні перед законом, якими б не були їхні титули і чини.

Вони несуть усі без розрізнення і пропорційно своєму майну державні повинності.

Вони однаково допускаються до цивільних і військових посад.

Кожен сповідує з рівною свободою свою релігію і користується однаковою охороною свого віросповідання.

При цьому, однак, католицька апостольська римська релігія є релігією державною.

Французи мають право оприлюднювати й друкувати свої думки, узгоджуючись із законами, які повинні переслідувати зловживання цією свободою.

Усі види власності недоторканні, не виключаючи так званої національної: закон не робить жодної різниці між ними.

До Франції почали масово повертатися аристократи, вимушені тікати за кордон під час Французької революції. Вони рішуче не сприймали втрату своїх позицій та статків. Після смерті Людовіка XVIII в 1824 р. престол посів Карл X, який відверто ненавидів усе, що було пов’язане з революцією чи Наполеоном та отримав прізвисько «король емігрантів». На вимогу дворян парламент ухвалив закон про виплату компенсацій колишнім емігрантам за втрачені під час революції маєтки та майно, а пресу поставили під повний контроль уряду. У той час про Бурбонів справедливо казали, що за 25 років вигнання «вони нічого не навчились і нічого не забули». І знову країна опинилася в ситуації 1780-х рр., коли застарілі порядки протистояли капіталістичному укладу, а це неминуче вело до нового революційного спалаху.

• Які права мали французи відповідно до «Хартії 1814 р.»? Чому Карла X називали «король емігрантів»?

2. Липнева революція 1830 р. Почалося все з наміру Карла X розпустити нижню (виборну) палату парламента, ввести цензуру, урізати виборчі права та громадянські свободи. У результаті 27 липня 1830 р. в Парижі спалахнуло збройне повстання, підняте прибічниками республіки.

У ньому брали участь робітники, студенти, ремісники, дрібні торговці. Захопивши палац Тюїльрі, повсталі підняли над ним триколірний прапор революції. Карл X був змушений зректися престолу на користь свого онука й утік до Англії. Владарювання династії Бурбонів, яка правила країною з XVI ст., дійшло свого кінця.

Протягом «трьох славетних днів» - 27-29 липня 1830 р. - Липнева революція перемогла, але через слабкість і неорганізованість республіканців результатами народної перемоги скористалися ліберали, які понад усе боялися проголошення республіки та втручання народу в державні справи. За підтримки французьких банкірів палата депутатів затвердила намісником держави Луї-Філіппа Орлеанського - представника великої буржуазії, могутнього фінансиста і землевласника, успішного гравця на фондовій біржі. Король Луї-Філіпп (1830-1848), якого називали «королем буржуа», особисто став утіленням нової Франції.

Свобода, що веде людей. Художник Е. Делакруа. 1831 р.

Король Луї-Філіпп - єдиний французький монарх, чия світлина збереглася від часів правління. 1842 р.

Здобутком Липневої революції стала остаточна перемога буржуазії над дворянством, фінансової аристократії над земельною. Революція спричинила збройне повстання та здобуття незалежності Бельгією. А от повстання польських патріотів, натхнених подіями у Франції, було жорстоко придушено російськими військами.

• Назвіть причини Липневої революції. Як і чому називали короля Луї-Філіппа? Які наслідки мала Липнева революція? Чому Липневу революцію вважають перемогою буржуазії, а не вулиці?

3. Липнева монархія (1830-1848). Луї-Філіпп вступав на престол на основі нової Конституції - «Хартії 1830 року». Законодавчі права парламенту розширили, а спадкові звання перів скасували. Проте майновий ценз для виборців зменшили несуттєво. Виборчі права поруч із землевласниками здобула лише верхівка французької буржуазії - фінансисти, біржовики, власники залізниць і шахт.

Липневу монархію (1830-1848) називали «царством банкірів». Державний бюджет перетворився на джерело доходів фінансистів, які отримували через нього великі субсидії і позики. Банкіри заробляли на кредитах державі, постачанні армії. Використовуючи особисті зв’язки з урядовцями, вони разом з королем успішно грали на фондовій біржі, спекулюючи державними облігаціями та акціями приватних компаній. Такий стан справ обурював усі верстви населення та прибічників різних політичних течій. У країні виникло багато таємних опозиційних угрупувань, які іноді діяли дуже рішуче - на короля Луї-Філіппа було вчинено 7 невдалих замахів. Особливої популярності набули соціалістичні ідеї.

Повстання ткачів, Ліон, 1831 р. Малюнок XIX ст.

Французька промисловість стрімко розвивалася, а у виробництві шовку навіть випереджала Англію. Однак плодами Липневої революції користувалися буржуа, а не робітники. У 1831 р. відбулося велике повстання ткачів у Ліоні - другому за значимістю місті Франції. Лозунгом повсталих було «Жити, працюючи, або померти, борючись!». У 1834 р. робітники знову вийшли на вулиці з вимогами не лише покращення умов праці, а й повернення до демократичної республіки. Обидва повстання були жорстоко придушені армією та поліцією.

У зовнішній політиці Липнева монархія позначилась завоюванням Алжиру, який до 1962 р. залишався французькою колонією.

• Проаналізуйте внутрішню політику Липневої монархії. У чиїх інтересах вона проводилася?

4. Революція 1848 р. у Франції. На кінець 1840-х рр. криза у Франції, як і в решті країн Західної Європи, значно загострилась. Неврожаї 1845-1847 рр. призвели до масового голоду, безробіття досягло нечуваних розмірів. Поглиблювався розбрат у суспільстві. Все це робило нову революцію невідворотною.

Серед опозиційних кіл поширилась така форма спротиву, як бенкети. І от королівська влада вирішила заборонити ці зібрання. 24 лютого 1848 р. в Парижі спалахнуло потужне повстання. Луї-Філіпп одразу ж зрікся влади й утік до Англії, ставши таким чином останнім королем у французькій історії.

На сходах паризької ратуші 25 лютого. Художник А. Ф. Е. Філіппото. 1848 р.

Влада перейшла до Тимчасового уряду, сформованого з республіканців, демократів і соціалістів. 25 лютого 1848 р. Францію було вдруге проголошено республікою.

Тимчасовий уряд провів низку реформ:

- введено загальне виборче право для чоловіків старше 21 року;

- створення національних майстерень з метою забезпечення всіх громадян роботою;

- скорочення робочого дня на 1 годину;

- збільшення прямих податків на 45 %, що завдало удару по французьких селянах.

У національних майстернях трудилося близько 100 тис. людей, але невдовзі влада закрила їх, що спричинило чергове повстання в Парижі, яке було потоплене урядом у крові. Стало очевидним, що французька буржуазія потребує сильного лідера, здатного боротися з революційним рухом.

4 листопада 1848 р. було ухвалено Конституцію Другої республіки. За нею запроваджувалась посада президента, якого наділили широкими повноваженнями. Законодавча влада надавалася парламентові - Законодавчим зборам.

У грудні 1848 р. відбулися вибори президента та парламенту. Всупереч сподіванням республіканців президентом Франції обрали Луї-Наполеона Бонапарта, небожа імператора Наполеона І. На виборах він отримав 80 % голосів, заручившись підтримкою військових і буржуазії. За Бонапарта проголосували й селяни, які вірили, що він як нащадок славетного імператора буде захищати інтереси дрібних землевласників.

Виборча кампанія 1848 р. Карикатура середини XIX ст.

• Що спричинило революцію 1848 р.? В чиїх інтересах були проведені реформи Тимчасовим урядом? Які верстви населення підтримували Луї-Наполеона і чому?

Громадянський вимір

Після Лютневої революції 1848 р. Тимчасовий уряд Франції визнав працю невід'ємним правом кожного громадянина. Було створено національні майстерні для безробітних, запроваджено скорочення робочого дня. Це стало першим прикладом надання соціальних прав як складової громадянського статусу. Коли ці права були скасовані, це спричинило нову хвилю протестів. Цей досвід засвідчив, що громадянство включає не лише політичну участь, а й боротьбу за збереження соціальних гарантій.

5. Франція в роки Другої імперії. 2 грудня 1851 р., у річницю коронації Наполеона І та переможної битви біля Аустерліца, Луї-Наполеон Бонапарт здійснив державний переворот. Законодавчі збори розпустили, а супротивників президента заарештували.

Водночас, аби заспокоїти громадськість, президент поновив загальне виборче право (для чоловіків). Через рік, 2 грудня 1852 р., президент проголосив себе імператором Наполеоном III. Так у Франції встановилася Друга імперія (1852-1870).

Наполеон ІІІ у формі бригадного генерала у своєму кабінеті в Тюїльрі. 1861 р.

Імператор Наполеон III у своїй політиці намагався враховувати як інтереси великої промислової буржуазії, так і фінансової аристократії, що панувала за часів Липневої монархії. Його влада спочатку мала необмежений характер, але з 1860-х рр. режим став поміркованим: було дозволено страйки, введено свободу друку та зборів, розширено повноваження парламенту.

Економіка в цей час розвивалася досить стрімко. Індустріальна революція в цілому завершилася, зокрема відбувалася механізація сільського господарства.

У ті роки було створено потужний військово-морський флот. Розширялася французька колоніальна мережа - було захоплено Сенегал та Камбоджу, росла французька присутність у Китаї та Японії. А от вторгнення в Мексику (1862-1867) стало катастрофічним. Воно забрало життя 6 тис. французів та мільйони франків із казни. Це остаточно налаштувало французький народ проти імперії.

Паризька залізниця. XIX ст.

Площа мистецтв та ремесел. Париж. 1877 р.

• Схарактеризуйте зовнішню політику Франції в період Другої імперії. Які ознаки мала внутрішня політика Другої імперії? Як змінився характер влади Наполеона III у 1860-х рр.? Чому частина французького суспільства розчарувалася в імперії?

Україна і світ

У Франції XIX століття знали про Україну, її культуру та традиції. Так, наприклад, автор знаменитої новели «Кармен» Проспер Меріме був істориком за покликанням та захоплювався минувшиною України. Його ґрунтовні розвідки «Козаки України та їхні останні гетьмани», «Богдан Хмельницький», драма «Початки одного авантюриста» розповідають про українське козацтво, його обряди та звичаї. З’явилися ці твори недарма, адже саме в той час починалася війна на чорноморському узбережжі Російської імперії, відома згодом як Східна, або Кримська. Досліджуючи козацтво, Проспер Меріме настільки захопився цією епохою, що в одному з листів писав: «Ви знаєте, по-моєму, я сам козак».

Дізнайтеся!

Цьогоріч на уроках зарубіжної літератури ви будете вивчати твори видатного французького письменника, чиє ім’я пов’язане з Україною. Він багато подорожував Україною і навіть вінчався в бердичівському костелі. До творчого доробку письменника належать такі шедеври літератури, як «Батько Горіо», «Шагренева шкіра», «Гобсек» та багато інших. Дізнайтеся, про кого йдеться та як його доля пов’язана з Україною.

Діємо творчо

За правління Наполеона III росли та розквітали великі міста - Париж, Ліон, Бордо, Марсель. Саме тоді постала звична нам сьогодні панорама Парижа з його широкими проспектами та розлогими парками (а це сильно ускладнило б зведення барикад у разі чергового повстання парижан). Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/drI07D8l або кодом, перегляньте відео. Попрацюйте в парах. Один / одна знаходить аргументи на користь такої забудови, інший / інша - аргументовано критикує. Найцікавіші думки висловіть на загал.

• 1. Визначте, яка подія відбулася раніше за інші: а) Францію було вдруге проголошено республікою; б) у Франції встановилася Друга імперія; в) Липнева революція.
• 2. Покажіть на карті великі промислові центри Франції: Ліон, Бордо, Марсель.
• 3. Чому французька буржуазія після революції 1848 р. потребувала сильного лідера?
• 4. Порівняйте основні статті таких документів, як «Хартія 1814 р.» та «Хартія 1830 р.». Які верстви виграли від прийняття «Хартії 1830 р.»?
• 5. Про що може свідчити еволюція влади в Другій імперії від необмеженої до поміркованої?
• 6. Прокоментуйте фразу Проспера Меріме, який захоплювався історією козацтва: «Ви знаєте, по-моєму, я сам козак».