Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

Розділ ІІ. Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815-1870 рр.)

§ 6. Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки

Подумайте!

Роздивіться сатиричну карикатуру, створену 1812 р. у Великій Британії. На ній зображено лідера луддитів - руху робітників (1811-1816 рр.), які виступали проти машинізації праці: нищили верстати, підпалювали фабрики, протестували проти безробіття та знецінення ручної праці. Луддити вважали, що машини «забирають хліб з рук». Уряд відповів репресіями: страчували активістів, вводили війська до промислових районів. Що спонукало робітників до такої поведінки? Чому індустріалізація, яка вважалася прогресом, викликала спротив? Чи завжди технічний прогрес означає покращення життя?

Лідер луддитів. Карикатура. 1812 р.

1. Індустріальна революція у країнах Європи та США. Батьківщиною промислового перевороту стала Англія, яка з кінця XVIII ст. стала на шлях індустріалізації - створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства. У XIX ст. вже можемо говорити про індустріальну революцію, адже цей процес зумовив докорінні зміни в житті окремих людей та суспільства в цілому.

Революція в індустрії полягала у впровадженні у виробничий процес парового двигуна, масовому переході від ремісничої ручної праці до машинного виробництва та виникненні фабрик. Заохочені економічними успіхами Англії, на шлях індустріального розвитку стали Бельгія, Франція, Швейцарія та Німеччина. І вже у 1870-ті рр. вони наздогнали Англію - першу економіку світу. У ті самі роки серйозними конкурентами європейським економікам стали США та дещо пізніше - Японія. У порівняно відсталих країнах Європи, таких як Італія, Португалія, Австро-Угорщина та Російська імперія, процес тривав до початку Першої світової війни.

Промисловий переворот почався з текстильної галузі, але швидкими темпами зростав видобуток кам’яного вугілля і залізної руди, виплавка металу. Західна Європа вступала в еру «пари та заліза».

Залізо і вугілля. Художник В. Белл. 1855-1860 рр.

Подробиці

Справжня революція відбулася у транспорті та шляхах сполучення. У 1814 р. англійський винахідник Джордж Стефенсон сконструював свій перший паротяг, а 1830 р. перша залізниця з’єднала два важливі промислові центри Англії - Манчестер і Ліверпуль. У 1832 р. залізниця з’явилась і у Франції. Розвиток залізничного транспорту став важливим чинником промислового зростання, адже сприяв швидшому транспортуванню сировини, сполучав місця її переробки та збуту готової продукції. У 1807 р. американський винахідник Роберт Фултон випробував перший пароплав на р. Гудзон, а за кілька років у Англії почалося широке застосування парових кораблів.

Проєкт підводного човна Р. Фултона. 1806 р.

Паротяг «Ракета» Дж. Стефенсона. 1830-ті рр.

• У чому суть індустріальної революції? Які країни стали на шлях індустріального розвитку у другій половині XIX ст.? Яке значення мала поява залізниці?

2. Наслідки промислової революції. Індустріальна революція остаточно знищила систему феодального суспільства. Буржуа - власники фабрик, заводів, шахт і залізниць - швидко багатіли й поступово перетворювалися на найвпливовішу верству суспільства. Остаточно сформувалася ще одна потужна верства - пролетаріат. Позбавлені засобів до існування, люди масово переселялися із села в місто, прискорився процес урбанізації. Народилося нове - індустріальне - суспільство.

Промислово розвинені держави, зосередивши в себе левову частку промислового виробництва, встановили своє економічне панування у світі. Першість у промисловості, а отже, і в економіці, здобула Велика Британія, завоювавши звання «майстерні світу».

У Англії, Франції, Пруссії і США з’явилися оснащені верстатами заводи й фабрики, на яких працювали сотні й тисячі найманих робітників. Поступово машини стали виготовляти інші машини. Машинобудування дозволило розпочати механізацію сільського господарства (зокрема, на селі з’явилися парові сівалки та молотарки).

Машини «виривали» з рук людини роботу, виконуючи її набагато швидше та ефективніше. Кількість вільних робочих рук набагато перевищувала потреби промисловості. Цим охоче користувалися підприємці, наймаючи робітників практично за безцінь. Тривалість робочого дня, що не обмежувалася законом, нерідко сягала 14-16 годин на добу. На підприємствах використовували працю жінок і дітей, яким платили набагато менше, ніж чоловікам. Це загострювало конфлікти в суспільстві, спонукало пролетаріат об’єднуватися задля захисту спільних інтересів. Так на підприємствах виникали перші профспілки - громадські організації, створені робітниками для захисту своїх прав і поліпшення умов праці.

• Які верстви населення стають провідними в добу індустріального суспільства? Назвіть причини виникнення профспілок.

Малюнок зі статті в «Літературній газеті», який зображує дитячу працю в Англії. 1844 р.

Україна і світ

На українських землях початок промислового перевороту припав на кінець 30-х - початок 40-х рр. XIX ст. У 1824 р. в селі Трощин Канівського повіту Київської губернії звели перший цукровий завод. Згодом з’явилось 200 цукроварень, а цукроваріння стало провідною галуззю промисловості. Уже в 1840-ві роки починається широке впровадження машин та парових двигунів. У Києві, Луганську, Кременчуці, у промислових центрах Донеччини, Катеринославі створюються перші машинобудівні заводи. Справжній індустріальний прорив на українських землях припадає на другу половину XIX ст.

Громадянський вимір

Індустріальні страйки XIX ст. показують, що робітники почали усвідомлювати себе як громадяни, спроможні на колективний вплив. Вони виходили на протести, створювали перші профспілки, вимагали восьмигодинний робочий день, справедливу оплату, заборону дитячої та дискримінаційної праці. У Великому залізничному страйку США 1877 р. страйкували понад 100 тис. працівників, тоді як влада відповіла військовим розгоном. Це була боротьба за гідність праці, економічну справедливість та громадянське право на протест.

Шостий Мерілендський полк пробивається через Балтимор, штат Меріленд, під час Великого залізничного страйку 1877 р.

3. Способи осмислення нової дійсності. Індустріальна революція зумовила демократизацію суспільного й політичного життя, хвилі прогресивних реформ, поступового росту рівня життя, боротьби працівників, жінок, національних меншин за свої права. Поступово сформувалися нові ідейні течії, які відповідали вимогам та викликам свого часу.

У першій половині XIX ст. в Західній Європі, де існували парламенти й порівняно вільна преса, остаточно сформувалися три провідні ідеології: консервативна, ліберальна й соціалістична.

Словник

Ідеологія - система ідей та поглядів (політичних, правничих, філософських, релігійних тощо), яка відображає ставлення людини до навколишньої дійсності.

Консерватизм - ідейна течія, зорієнтована на збереження і підтримання чинних форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.

Лібералізм - ідейна течія, яка проголошує права і свободи кожної людини найвищою цінністю і визначає їх основою суспільного й економічного порядку.

Соціалізм - ідейна течія, яка обстоює встановлення соціальної рівності, суспільної власності та контроль над майном і природними ресурсами, передбачає ліквідацію приватної власності на засоби виробництва.

Сутність консерватизму (від лат. conservo - зберігати) полягала в прагненні зберегти минулі, усталені порядки, повернутися до колишніх часів, які здавалися більш справедливими. Традиційно цю течію підтримували «верхи» суспільства та церква. Історичне коріння консерватизму сягає епохи Контрреформації та католицького віровчення про спасіння душі лише через віру та церкву.

Поміркований консерватизм

поширився у Британії та США
повага до традицій свого народу при розумінні, що реформи необхідні для відвернення революцій

Крайній консерватизм

поширився в континентальній Європі
відкидалися демократичні права і свободи
традиційний устрій вважався незмінним, даним Богом, а всі біди нібито були наслідком прогресу та бажання людей змінити непорушне

Основними цінностями лібералізму (від лат. liberalis - вільний) вважали свободу й рівність. Передували лібералізму ідеї реформаторів-кальвіністів та просвітників (зокрема, Лока і Монтеск’є) про громадянське суспільство та правову державу. На основі цієї течії виникло багато суспільно-політичних рухів - за розширення виборчих прав, зокрема для жінок, за національне та релігійне рівноправ’я, свободу слова і друку тощо.

З ліберального вчення виокремився й аболіціонізм - громадський рух за скасування рабства й работоргівлі, расової дискримінації, за надання колишнім рабам рівних прав і свобод.

Едмунд Берк - ідейний засновник консерватизму. Художник Дж. Норткот. 1770-ті рр.

Ігнатіус Санчо - британський композитор, актор і письменник, перший відомий афробританець, який голосував на британських виборах, символ аболіціонізму. Художник Т. Гейнсборо. 1768 р.

Проголошення скасування рабства у французьких колоніях, 27 квітня 1848 року. Художник Ф.-О. Біар. 1849 р.

Позитивні риси	Негативні риси
Ліберали відстоювали рівність громадян перед законом, демократію, захищали приватну власність, свободу підприємництва й торгівлі від державного втручання; виступали проти станових привілеїв, рабства чи кріпацтва.	Вважали, що виборчого права гідні лише чоловіки - власники капіталів.

Дуже популярною та впливовою ідеологією XIX і XX ст. став соціалізм (від лат. socialis - суспільний) - соціально-економічна теорія, яка вимагає встановлення суспільної власності та контролю над майном і природними ресурсами. Він став відповіддю на виклики ранньоіндустріального суспільства з його протиріччями.

Ідеологи соціалізму єдиним засобом подолання поділу суспільства на багатих і бідних вважали скасування приватної власності та заміну її на колективну. Адже саме приватна власність, на думку соціалістів, поділила людей на класи: тих, хто володіє або ні. Між ними триває постійна класова боротьба, у той час як у безкласовому суспільстві кожен працює на загальне благо, а суспільство тримається на рівності між людьми.

Поміркований соціалізм

Революційний соціалізм

Ідеолог - Луї Блан

Створення спільних виробничих асоціацій на основі суспільної власності. Як внесок у власність асоціації підприємці надаватимуть гроші, а робітники - свою працю. За допомогою держави виробничі асоціації мають витіснити приватні фірми, і в суспільстві утвердиться колективна власність.

Найвідоміші теоретики - Карл Маркс та Фрідріх Енгельс

Засуджували капіталізм за експлуатацію людини людиною, вбачали єдиний шлях до звільнення трудящих у революції пролетаріату, адже саме наймані працівники здатні боротися за перетворення приватної власності на суспільну.

Луї Блан. 1874-1877 рр.

Фрідріх Енгельс. 1879 р.

Карл Маркс. 1875 р.

Документ

Джон Стюарт Мілль, есе «Про свободу», 1859 р.

Може здатися, що свобода слова й публікації думок підпадає під інший принцип, оскільки вона належить до тієї сфери поведінки індивіда, яка стосується інших людей. Але маючи майже таке ж важливе значення, як і свобода самої думки, і значною мірою базуючись на тих самих підвалинах, вона практично від неї невід’ємна. По-друге, цей принцип вимагає свободи смаків і занять, свободи оформлювати план нашого життя, що відповідає нашому характеру, свободи робити те, що ми хочемо, і приймати можливі наслідки - без жодних перешкод із боку собі подібних, доки те, що ми робимо, не шкодить їм, навіть якщо наша поведінка здається їм дурною, збоченою чи хибною. По-третє, з цієї свободи кожного індивіда випливає свобода (у тих самих межах) будь-якої сукупності індивідів, - свобода об’єднуватися з будь-якою метою, що не несе шкоди для інших. При цьому маємо на увазі, що особи, які утворюють спілку, є повнолітніми й не зазнають примусу чи ошуканства.

Жодне суспільство, де немає цих свобод загалом, не є вільним, хоч би якою була його форма правління; і не є повністю вільним жодне суспільство, де вони не існують в абсолютній і безумовній формі.

• Які основні ідейні течії сформувалися в Європі на середину XIX ст.? Визначте сутність консерватизму. Які цінності покладені в основу лібералізму? Як Джон Стюарт Мілль розуміє свободу думки, свободу смаків і занять, свободу об’єднань? Яку з ідеологій могли підтримати різні групи тогочасного суспільства: власники фабрик, робітники та політична або інтелектуальна еліта? Відповідь обґрунтуйте.

4. Націоналізм - національна ідея. Величезної сили та популярності з кінця XVIII ст. набув націоналізм - ідейна течія, в основі якої лежить уявлення про те, що головним об’єднувальним фактором для людей є належність до певної нації. Одним із видатних представників течії, що обґрунтував ідею сучасної національної держави, був німецький просвітник Йоганн-Готфрід Гердер.

Словник

Нація (від лат. natio - плем’я, народ) - історична спільнота людей, об’єднана певною назвою, символами, географічним та етнічним походженням, історичною пам’яттю, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей.

Наполеонівські війни та послаблення імперій розбудили пригнічені народи. Розвиток національної самосвідомості в поневолених народів Європи та їхня боротьба за національну незалежність, розпад традиційного аграрного суспільства, урбанізація сприяли поширенню націоналізму. У той само час створення національних ринків та грошових одиниць, покращення шляхів сполучення, єдина система освіти, служба в національній армії зміцнювали нації зсередини. У XIX ст. формується прошарок національної інтелігенції, яка була провідником духовних цінностей народу.

Позитивні риси	Негативні риси
Базується на патріотизмі, національних почуттях небайдужих до долі власного народу, відстоює право націй на самовизначення.	У крайніх проявах характеризується нетерпимістю та ворожістю до представників інших народів.

Війна Греції за незалежність від Османської імперії. Художник Т. Врізакіс. 1830 р.

• На яких засадах базується націоналізм? Розподіліть чинники, що сприяли поширенню націоналізму в Європі в XIX ст., за трьома групами: соціальні, політичні та економічні. Наведіть приклади до кожної групи.

Дізнайтеся!

Використовуючи додаткові джерела інформації, дізнайтеся більше про ідеологів революційного соціалізму К. Маркса та Ф. Енгельса. Висловіть думку, чому марксистська ідеологія була широко розповсюджена в XIX та особливо в XX ст.

Діємо творчо

Візьміть участь в імітаційній грі. Ваш клас бере участь у мітингу в англійському Манчестері XIX ст. Привід - будівництво великої текстильної фабрики. Виступають представник консервативної партії, ліберал та радикальний соціаліст. Усі мають групи підтримки. Висловте позицію кожного щодо будівництва фабрики, враховуючи інтереси людей, економіки та довкілля. Визначте, чия думка отримала найбільшу підтримку серед учасників мітингу.

1. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) перша залізниця з’єднала Манчестер і Ліверпуль; б) американський винахідник Роберт Фултон випробував перший пароплав на р. Гудзон; в) у селі Трощин Канівського повіту Київської губернії звели перший цукровий завод.
2. Покажіть на карті країни «другого ешелону» процесу індустріалізації.
3. На яких ідеях базується аболіціонізм?
4. Порівняйте погляди лібералів та поміркованих соціалістів. Що в них є схожим, а що кардинально відрізняється?
5. Як ви розумієте поняття «право націй на самовизначення»?
6. Обговоріть у загальному колі питання: до яких наслідків може призвести масове переселення людей до міст?

Зміст