Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

§ 31. Індустріальні та традиційні суспільства

Подумайте!

Роздивіться світлину. Океанські лайнери як основний засіб трансокеанських подорожей протягом понад століття забезпечували потреби бізнесменів, іммігрантів і туристів. Опишіть, які ознаки індустріального суспільства ви бачите на зображенні (зверніть увагу на транспорт, архітектуру, натовп, техніку). Поміркуйте, як змінилося життя людей порівняно з традиційним суспільством: хто подорожує цими суднами, як це впливає на міграцію, торгівлю, культуру. Чому океанські лайнери стали символом початку XX ст. і як вони відображають мрії та суперечності індустріального світу?

Корабель RMS Lusitania, що прибув до Нью-Йорка з Ліверпуля, Англія. 1907 р.

1. Модернізація повсякденного життя і побуту. Під впливом індустріалізації руйнувався старий життєвий лад. Фабрики й заводи приваблювали в міста все більше людей, які мали бути хоча б мінімально освіченими. Так освіта поступово ставала соціальним «ліфтом» до покращення життя. Світогляд і поведінку людей визначали вже не традиції, а інші умови, зокрема нівелювання соціальних розмежувань, розвиток сфери послуг і відпочинку, засоби масової інформації і комунікації тощо.

Зміни, що відбувалися в суспільствах розвинутих країн Європи, були разючими. Змінилися відносини всередині родини, де зростає цінність дитини та увага до неї. Жінки як ніколи активно боролися за розширення своїх громадянських прав, не бажаючи залишатись лише берегинями домашнього вогнища.

Унаслідок другої індустріальної революції докорінно змінився побут людини. Завдяки винайденню Томасом Едісоном лампи розжарювання газове освітлення вулиць та будинків змінилося на електричне. Перший паровий водогін було побудовано в Лондоні, ванні кімнати стали звичними в заможних домах. Також європейці отримали доступ до очищеної і знезараженої води з рік і озер, що неймовірно посприяло приборканню епідемій. Якщо раніше заможні містяни і селяни опалювали житло камінами, то в XIX ст. з’явилися компактні пічки-«голландки». Разом із тим все помітнішою ставала відмінність між багатими й бідними кварталами.

Всесвітня виставка. Париж. 1900 р.

Удосконалюється поштова система, з’являється мережа телефонних ліній. З початком широкого виробництва паперу збільшилися наклади газет і журналів. Усе більше часу заможні містяни проводили в кав’ярнях, театрах, шукаючи розради в танцях, виставах, музиці і святах. У 1895 р. було відкрито перший кінотеатр.

Мати з донькою. Художник М.-Е. Хантер. 1909 р.

Торговий прилавок. Лондон. 1870-ті рр.

• Як зміни у способі життя європейців відображали нові уявлення про свободу, рівність і гідність людини? Яким був вплив освіти та масових комунікацій на формування громадянина початку XX ст.? Що з досвіду модернізації побуту на рубежі ХІХ—ХХ ст. є актуальним для сучасного суспільства?

Перший рекламний постер до фільму «Политий поливальник». 1895 р.

Подробиці

Наприкінці XIX ст. людство зробило ще один крок до епохи масових комунікацій - з’явилося радіо. Його винахід пов’язують з італійським інженером Гульельмо Марконі, який у 1895 р. здійснив першу успішну бездротову передачу сигналу, а в 1899 р. - повідомлення через Ла-Манш. Уже на початку XX ст. радіозв’язок почали використовувати на кораблях і в армії, що стало проривом у передаванні інформації на великі відстані.

24 грудня 1906 р. канадець Реджинальд Фессенден здійснив першу у світі передачу людського голосу й музики. Моряки в Атлантиці, які слухали телеграфні сигнали, раптом почули різдвяну мелодію зі словами та звуками скрипки. Ця подія ознаменувала народження радіомовлення - нового засобу спілкування, що поєднав техніку й культуру. Відтоді радіо перетворилося з технічного винаходу на засіб масової комунікації, який змінив спосіб сприйняття світу і став однією з найважливіших ознак масової культури XX ст.

Громадянський вимір

Наприкінці XIX — на початку XX ст. мода відображала зміни в суспільстві й уявлення людей про свободу. Одяг поступово переставав бути лише ознакою багатства чи становища, стаючи способом самовираження. У жіночій моді це особливо помітно: боротьба за рівні права вплинула на появу зручного костюма без корсета. Такі зміни символізували активну роль жінки в новому світі. Яскравим прикладом стала танцівниця Айседора Дункан, яка виступала у вільному легкому вбранні, доводячи, що краса полягає у природності і свободі руху. Подібні зміни відбувалися і в чоловічому костюмі: він ставав простішим, практичнішим для щоденного життя. Мода дедалі більше поєднувала елегантність і зручність, а отже - відображала ідею особистої свободи, рівності та гідності людини.

Жінки на велосипедах. 1898

2. Зміни у вигляді міст і сіл. Ключовою відмінністю індустріального суспільства від традиційного є переважання частки міського населення над сільським. У 1800 р. в Європі було лише одне місто-мільйонник - Лондон, у 1900 р. таких міст було вже 17. У Великій Британії перед світовою війною близько 80 % населення були міськими жителями.

Набережна Темзи в Лондоні. Поштівка. 1890-ті рр.

Зростання міст та зміни в їхньому вигляді стали наслідком науково-технічних досягнень. В архітектурі із середини XIX ст. панувала еклектика - поєднання різних художніх стилів. Стали широко застосовувати залізобетонні конструкції та сталеві перекриття. Це дозволило будувати висотні споруди (зокрема, знамениті американські хмарочоси), великі мости та прокладати довгі тунелі. У Нью-Йорку в 1883 р. було зведено знаменитий Бруклінський міст, проліти якого трималися на підвісних конструкціях.

Бруклінський міст. Хромолітографія. 1883 р.

Поступово карети, запряжені кіньми, витісняли електричні міські трамваї і метрополітен, ставало більше автомобілів. Вулиці відповідно стали широкі і прямі, що запобігало поширенню епідемій та ускладнювало робітничі страйки. У містах з’являлося все більше громадських споруд: банків, вокзалів, крамниць. Виникають великі універсальні магазини, де можна було одночасно купити все необхідне. Так у Лондоні було відкрито знаменитий універмаг «Харредс», який працював спочатку як бакалійна крамниця, а потім, після зведення основної будівлі в 1905 р., став центром продажу різноманітних товарів.

Модний плакат універмагу «Харредс». 1909 р.

Автомобіль «Пежо». 1891 р.

Менш помітними були зміни у вигляді сіл. Протягом XIX ст. було знищено кріпацтво в Європі й рабство в США. Зменшувалася залежність людей від примх природи, отже, відступала загроза голоду. Головним виробником аграрної продукції ставав фермер, який прагнув використовувати сучасну техніку, добрива й найману працю для збільшення прибутковості. У селах були міцнішими традиції та вплив церкви, а матеріальне становище більшості селянства загалом лишалося злиденним, що позначалося на їхньому повсякденні й побуті.

• Які чинники зумовили швидке зростання міського населення Європи на межі ХІХ—ХХ ст.? Як науково-технічні новації змінили вигляд і ритм життя великих міст? Наведіть приклади. Чому модернізаційні процеси в селі відбувалися повільніше, ніж у місті? Як архітектурні символи доби відображали віру суспільства у прогрес?

Подробиці

Технологічні новації дедалі глибше входили в повсякденне життя містян. У 1896 р. в Нью-Йорку, на пірсі Коні-Айленда, запрацював перший у світі ескалатор, створений американським інженером Джессі Рено. Його називали «рухомими сходами», і він став справжньою сенсацією: лише за два тижні винахід випробували понад 75 тис. відвідувачів. Люди стояли в черзі, щоб відчути новий ритм доби - рух угору без зусиль. Уже за кілька років механічні сходи з’явилися в Лондоні та Парижі, а згодом у торгових пасажах і метро. Ескалатор символізував нову епоху, коли техніка не лише замінювала працю, а й робила життя зручнішим, даруючи відчуття руху, швидкості й віру у прогрес.

Перший у світі ескалатор. Коні-Айленд, 1896 р.

Україна і світ

Зростання цін на землю в містах спонукало зводити високі будівлі, які перетворювалися на «прибуткові будинки», квартири яких здавали в оренду. На початку XX ст. у Києві було близько 850 таких будинків. Такій розбудові міста посприяло зростання населення, а також бурхливий розвиток промисловості, передусім цукрової, залізничного і водного транспорту, проведення щорічних київських контрактових ярмарків. Серед найвідоміших прибуткових будинків Києва - оповитий легендами Будинок із химерами архітектора Городецького, збудований 1903 р.

Будинок із химерами. Сучасна світлина

3. Повсякденне життя і культура у країнах Сходу. На відміну від Європи, яка стала на шлях капіталізму й індустріального розвитку, суспільства Сходу в XIX ст. залишалися традиційними. У них переважало сільське населення, процес індустріалізації практично ще не почався. Виняток становила хіба що Японія, яка не потрапила в колоніальну залежність і завдяки модернізації Мейдзі дуже швидко перетворилася на прогресивну високорозвинену державу.

Японська молодь отримала можливість навчатися в європейських та американських університетах, де знайомилася із досягненнями зарубіжної культури. Проте ставлення до європеїзації в суспільстві було неоднозначним: одні вітали цей процес, убачали в ньому засіб політичного й культурного прогресу, інші застерігали, що європеїзація негативно вплине на розвиток національної культури і свідомості та країни в цілому.

З роками японці навчилися прилаштовувати досягнення європейської науки й техніки до своїх потреб, використовувати найцінніше, розвиваючи водночас національну культуру, дотримуючись власних традицій. Таким прикладом є театр кабукі: у виставах брали участь лише чоловіки, які за потреби переодягалися в жіночий одяг і виступали безпосередньо перед глядачами, які сиділи на циновках. Цікаво, що засновницею театру кабукі ще в XVI ст. була жінка на ім’я Ідзумоно Окуні.

Театр кабукі. Художник У. Кунісада. 1849 р.

У різних країнах Азії та Африки з давніх часів існувала самобутня культура. Проте залежне становище, у яке потрапили ці країни, ставши колоніями чи напівколоніями, завадило розвитку літератури та мистецтва. Наприклад, у Китаї в XIX ст. протягом багатьох років тривала боротьба за реформування літературної мови, якою писали поетичні та прозові твори. Застаріла мова була абсолютно незрозумілою для більшості населення. Провідні діячі культури наполегливо прагнули узгодити літературну мову з розмовною, зробити літературні твори доступнішими для широкого загалу, однак уряд не зважав на необхідність реформ і не впроваджував їх. Трагічна історія Китаю XIX ст., утім, позначилася креативними культурними знахідками та іменами визначних діячів.

В Індії, народи якої розмовляли багатьма мовами, національна культура в XIX ст. набула найбільшого розвитку в Бенгалії. Бенгальська література отримала велике визнання на батьківщині та стала відома в усьому світі завдяки визначному поету й прозаїку Рабіндранату Тагору - автору численних віршів, поем, розповідей, романів, у яких він порушив важливі соціальні проблеми Індії. У 1913 р. Рабіндранат Тагор став лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури.

Роздуми про велику Мейську поезію. Художник Ж. Сюн. XIX ст.

Віяло з Гуанчжоу. Перша половина XIX ст.

Галактика музиканток. Художник Р. Р. Варма. 1889 р.

Наприкінці XIX ст. помітні зміни відбулися в культурі мусульманського світу. В Ірані та Османській імперії відчувався вплив європеїзації, до якої все більше тяжіли місцеві еліти. Змінився зовнішній вигляд найбільших міст - Александрії, Каїра, Стамбула. Зводили будівлі європейського зразка, закладали парки, з’явилося вуличне освітлення, залізниці і трамвайні колії. У Єгипті навіть дозволили малювати людей і тварин, що колись було нечуваним для ісламського світу. Однак модернізація зачепила невелику частину верхівки, спосіб життя більшості населення, особливо сільського, був таким самим, як і сотні років тому.

• Як японське суспільство ставилося до європеїзації та навчилося поєднувати традиції з модернізацією? Які суперечності у сфері культури проявилися в Китаї у XIX ст? Як твори Рабіндраната Тагора відображали духовне відродження Індії? Які риси модернізації були притаманні країнам мусульманського світу наприкінці XIX ст? Чому модернізаційні процеси на Сході мали обмежений характер і що заважало їх поширенню?

Палац Долмабахче у Стамбулі. Сучасна світлина

Дізнайтеся!

Кінець XIX ст. став часом зростання інтересу до спорту, фізичного розвитку та змагань. У 1896 р. французький громадський діяч П’єр де Кубертен ініціював відродження Олімпійських ігор за зразком античних. Перші сучасні Олімпійські ігри відбулися в Афінах і стали символом єдності, миру і прогресу людства. За допомогою додаткових джерел дізнайтеся про відродження Олімпійських ігор. Які команди брали участь у першій Олімпіаді? Які види спорту стали олімпійськими? У які терміни проводяться Олімпіади? Створіть коротку замітку у Вікіпедії про відродження Олімпійських ігор 1896 р.

Діємо творчо

Перейшовши за посиланнями або кодами, перегляньте перші у світі фільми, які зняли брати Люм’єри, «Прибуття потягу» (https://cutt.ly/3WsmQQE) та «Вихід робітників з фабрики» (https://cutt.ly/dWsmzoZ). Визначте, до якого жанру належать ці фільми. Поясніть, чому персонажі у цих фільмах не розмовляють. Розкрийте поняття «німе кіно». Поясніть, як технічні можливості кінематографа кінця XIX ст. впливали на спосіб зйомки та сприйняття фільмів. Створіть коротку замітку або допис у блозі «Кіно і світ» про свої враження від перегляду.

1. Співставте події і дати.

А Споруджено універмаг «Харредс» у Лондоні
Б Збудовано Будинок з химерами в Києві
В Побудовано Бруклінський міст у Нью-Йорку
Г Винайдено радіо
1 1883 р.
2 1895 р.
3 1903 р.
4 1905 р.

2. Покажіть на карті або за допомогою онлайн-ресурсу Google Maps міста мусульманського світу - Александрію, Каїр, Стамбул, у яких відбувався процес європеїзації. Поясніть, які зміни засвідчили модернізацію цих міст.

3. Чому ситуація в Японії кардинально відрізнялася від інших азійських та африканських країн?

4. Заповніть таблицю. Наведіть приклади, що показують, як модернізація вплинула на різні сфери життя.

Зміни в повсякденному житті європейців на початку XX ст.

Будівництво	Побут	Транспорт	Торгівля	Дозвілля

5. Які соціальні групи отримали найбільші переваги від процесів модернізації, а які відчули її негативні наслідки? Аргументуйте свою відповідь прикладами.

6. Обговоріть питання, як знайти баланс між національною та глобальною масовою культурою? Наведіть приклади країн або діячів, яким вдалося поєднати традиції й сучасність.

Зміст