Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

Розділ V. Розвиток культури та повсякденне життя (кінець XVIII — початок XX ст.)

§ 30. Розвиток науки і культури (кінець XVIII — початок XX ст.)

Подумайте!

Роздивіться картину «Урок географії», на якій зображено французького вчителя, який пояснює учням зміни на карті після війни з Німеччиною. Сюжет картини передає дух часу, коли в умовах загострення міжнародного суперництва освіта, наука й культура ставали частиною державної політики. Як розвиток освіти наприкінці XIX ст. був пов’язаний із потребами держав? Чому інвестиції у науку й техніку розглядали як засіб зміцнення могутності країни? Які риси культури й мислення формувалися в умовах гонки озброєнь і змагання за технологічну перевагу?

Урок географії. Художник А. Беттаньє. 1887 р.

1. Наукові та технічні досягнення. «Довге» XIX ст. часто називають добою науки. Стрімко змінювалися уявлення про будову всесвіту, матерії, походження людини. Наука стає професією, а вчені - шанованими й авторитетними людьми. Одне за одним здійснено неймовірні відкриття в математиці, фізиці, хімії, медицині та гуманітарних науках.

У 1855 р. французький бактеріолог Луї Пастер винайшов спосіб знищення мікробів, що поклало початок боротьбі з епідемічними захворюваннями. Його наступники розробили щеплення проти сибірської виразки і сказу, а німецький бактеріолог Роберт Кох та його учні винайшли ліки проти збудників туберкульозу та дифтерії. У 1895 р. після того, як Вільгельм Рентген відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання, було започатковано рентгенологію. Потім були зроблені відкриття П’єра Кюрі, Ернеста Резерфорда, Нільса Бора у галузі радіоактивності та дослідження ядра атома. Марія Склодовська-Кюрі стала першою жінкою - лауреаткою Нобелівської премії, отримавши її спочатку в галузі фізики (1903 р.), а пізніше - хімії (1911 р.)

Геніальним відкриттям стала спеціальна теорія відносності Альберта Ейнштейна (1905 р.), яка змінила уявлення про простір і час, заклавши основи сучасного розуміння чотиривимірного простору.

Марія Склодовська-Кюрі. 1900 р.

Альберт Ейнштейн. 1921 р.

Відбулася революція в засобах зв’язку. У 1836 р. американець Семюел Морзе винайшов телеграф, який передавав повідомлення сигналами (крапки і тире) за допомогою електричних імпульсів. У 1876 р. американський винахідник Александр Белл отримав патент на телефонний апарат. Італійський підприємець і науковець Гульєльмо Марконі в 1896 р. запатентував спосіб передачі електричних імпульсів без дротів, що стало основою винаходу радіо.

Г. Марконі. 1901 р.

Якщо кінець раннього нового часу позначився промисловим переворотом, то на зламі ХІХ—ХХ ст. у передових країнах світу відбувається справжня індустріальна революція. Починається «доба сталі, електрики, рідкого палива». Електроенергія використовувалась у виробництві, поступово витісняючи енергію, що давали парові двигуни. Наприкінці століття виробництво електроенергії було сконцентроване на тепло- та гідроелектростанціях. Звідси вона по дротах розходилася на десятки й сотні фабрик і заводів, а застосування на початку XX ст. конвеєрної системи сприяло виникненню гігантських промислових комплексів.

Апаратура «Едісон Дженерал Електрік Компані» в Нью-Йорку. 1895 р.

Перший паротяг 1893 р. Музей Ліверпуля. Сучасна світлина

Поява електроенергії спричинила революцію у транспорті. У 1863 р. в Лондоні було побудовано першу лінію метро, у 1881 р. в Німеччині відкрили першу трамвайну лінію, а у Швейцарії було пущено перший пасажирський електропотяг.

На межі століть після винайдення двигуна внутрішнього згорання виникли нові види транспорту - автомобільний та повітряний, при цьому літаки спочатку мали лише спортивне значення.

• Які відкриття в галузі природничих наук зумовили кардинальні зміни в промисловості? Як змінилися засоби транспорту та зв’язку наприкінці XIX — на початку XX ст? Чому розвиток науки і техніки став важливою умовою посилення конкурентоспроможності держав у цей період?

Україна і світ

«Довге» XIX ст. стало часом зародження та розвитку української науки, що було пов’язано з поширенням освіти та перетворенням університетів на провідні науково-дослідні центри. Вагомий внесок у вивчення природничих наук зробили Микола Бекетов (засновник фізичної хімії), Іван Пулюй (один із першовідкривачів радіоактивного випромінювання), Данило Заболотний (основоположник вітчизняної мікробіології та епідеміології), Ілля Мечников (один із засновників порівняльної патології, мікробіології та імунології, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини). На цей час припадає становлення української історичної науки, основи якої заклали Михайло Максимович, Микола Костомаров, Володимир Антонович, Пантелеймон Куліш та ін. Розвитку мовознавства прислужилися Олександр Потебня, Володимир Гнатюк, Борис Грінченко та ін. Цей час позначений заснуванням низки наукових товариств.

2. Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Бурхливий розвиток науки і техніки, зростання матеріального благополуччя у провідних промислових країнах породили потребу у кваліфікованих інженерних і робітничих кадрах. Держава стала приділяти все більше уваги освіті й почала перехід до обов’язкової початкової освіти, забравши її з відання церкви.

У 70-80-х роках XIX ст. в Англії, Франції і майже у всіх штатах США запроваджено обов’язкову безкоштовну початкову освіту. Рівень грамотності серед чоловіків у Європі сягнув 80-90 %. Загалом же найвищий рівень грамотності був у протестантських Швеції та Швейцарії, де читання Біблії вважалося обов’язком кожного порядного християнина. У Російській імперії на початок XX ст. лише чверть населення була грамотною, в аграрних східних районах Австро-Угорщини - ще менше.

За уроком. Художник С. Костенко. 1891 р.

А от середня й вища освіта залишилися платними. Наприкінці XIX ст. середню освіту надавали класичні (гуманітарні) гімназії (Німеччина, Російська імперія), ліцеї і коледжі (Франція), граматичні школи (Англія). У Російській імперії існували реальні училища, зосереджені на природничих та математичних дисциплінах. Водночас започатковується розвиток жіночої освіти, що, безумовно, стало наслідком руху за емансипацію.

У XIX ст. університети вже не були лише освітніми закладами, а ставали ще й науково-дослідницькими центрами. Їх ставало все більше, а доступ до них повільно, але спрощувався. Розвиткові науки сприяла автономія, яку здобули університети, що передбачало можливість самостійно обирати напрями досліджень та формувати професорсько-викладацький склад закладу на певний термін. По закінченню визначеного терміну керівники мали звітувати колективу про свою діяльність. Найповажнішими й найвідомішими університетами у світі стають Гарвардський і Стенфордський університети в США, Кембриджський у Великій Британії, Сорбонна у Франції, Гейдельберзький університет і Мюнхенський технічний університет у Німеччині та деякі інші.

• Чому в означений період європейські держави почали все більше уваги приділяти системі освіти? Яку автономію мали університети вже в XIX ст.? Як зростання рівня грамотності, розвиток жіночої освіти й нові освітні стандарти відображали загальні тенденції культури епохи індустріалізації?

Подробиці

Наприкінці XIX ст. людство почало вивчати не лише закони природи, а й закони власної свідомості. Австрійський лікар Зиґмунд Фрейд спостеріг, що сни, обмовки та навіть жарти можуть розповісти про те, що людина приховує від себе самої. Так народилася нова наука - психоаналіз. У праці «Тлумачення сновидінь» (1900) Фрейд пояснив, що поведінкою людини часто керує підсвідоме, а не розум, і цим змінив уявлення про людину в усьому світі. Його ідеї надихнули художників і письменників шукати в мистецтві «мову душі» - саме так на межі ХІХ—ХХ ст. з’явилися нові напрями, як-от символізм і модернізм.

3. Література та мистецтво. На початку XIX ст. в Європі на зміну класицизму та сентименталізму приходить романтизм. В його основі - зіткнення особистості, яка прагнула свободи, з буденною реальністю, чинними суспільними порядками.

Словник

Романтизм - ідейний та літературно-мистецький напрям, що виник у Європі наприкінці XVIII ст. Визначальними для нього стали ідеалізм і культ почуттів, прагнення повернутися в минуле.

Романтичні герої - буремні одинаки, які самотужки протистоять ворожому середовищу. Лідером французького романтизму був Віктор Гюго (романи «Собор Паризької Богоматері», «Знедолені»). Романтичних героїв зображали геніальні англійські поети - Джордж Гордон Байрон, Персі Біті Шеллі та Джон Kime, а також творець історичного роману Вальтер Скотт, який оспівував середньовічну Англію і Шотландію («Айвенго»). Яскравими представниками німецького романтизму були Ернест Гофман, Генріх Гейне та знамениті казкарі брати Грімми. Класиком американської літератури є Фенімор Купер, який зумів передати свободу і гордість індіанців під час освоєння Америки європейцями.

Віктор Гюго. 1876 р.

Митці доби романтизму вважали, що зло вічне й вічною є боротьба з ним. Так, іспанський художник Франсіско Гоя і французький Оноре Дом’є нещадно критикували сучасне суспільство. Гоя зобразив на своїх полотнах самовпевнених аристократів, служителів церкви, а Дом’є - пихаті обличчя буржуазії, що домагалася багатства і влади. Французький митець Ежен Делакруа у своїй творчості понад усе ставив фантазію та уяву.

У 20-30-х рр. XIX ст. набирає сили реалізм. Реалісти не намагалися оповити дійсність ілюзією. Їхній герой діяв у конкретних історичних і життєвих умовах, а на його вчинках можна було вчитися. Явища особистого й суспільного життя людини зображували в усій складності й багатоманітності. Фактично романтизм і реалізм стали двома різними способами осмислення дійсності.

Словник

Реалізм - напрям у літературі й мистецтві, метою якого є правдиве відображення дійсності.

Уперше поняття «реалізм» застосував французький митець Гюстав Курбе, який прагнув бути «не лише художником, але й громадянином». Крім Курбе, визначним художником-реалістом був Жан-Франсуа Мілле. На їхніх полотнах замість історичних і легендарних героїв з’явилися прості люди з їх буденною працею.

Вранішній сніданок на полюванні. Художник Г. Курбе. 1858 р.

Французький письменник Стендаль (Анрі-Марі Бейль) сформулював головні принципи реалізму: правдивість та історичність зображення життя, об’єктивна соціальна значущість твору, типовість характерів і обставин. Наприклад, американська письменниця Гаррієт Бічер-Стоу описувала темношкірих рабів у південних штатах як непересічних і гуманних особистостей. Видатними представниками реалізму в літературі були Чарльз Дікенс, Гюстав Флобер, Оноре де Бальзак, Гі де Мопассан.

Тривожні передчуття початку XX ст. втілилися у віршах Шарля Бодлера, Поля Верлена й Артюра Рембо. Одним із найбільш талановитих і суперечливих письменників своєї епохи був Редьярд Кіплінг - перший англієць - Нобелівський лауреат з літератури і запеклий расист.

В останній третині XIX ст. Франція стала лідером європейського мистецтва. Саме тут народився імпресіонізм (від франц. «враження»). Представники імпресіонізму в живописі - Клод Моне, Едуард Мане, П’єр Ренуар, Едгар Дега - намагалися зобразити світ у його змінності й рухливості, передати найменші миттєвості життя. Уже наприкінці століття в живописі настала доба постімпресіонізму, пов’язана з іменами Вінсента Ван Гога, Поля Гогена та інших геніїв, які відштовхувалися від імпресіонізму та шукали нові форми й способи для творчого самовираження.

В оранжереї. Художник Е. Мане. 1878-1879 рр.

Танцювальний клас. Художник Е. Дега. 1873-1875 рр.

Зоряна ніч. Художник В. Ван Гог. 1888 р.

Наприкінці XIX ст. реалізм переростає в натуралізм, що намагався ввести в літературу методи наукового дослідження, документальності, точності опису. Новаторським напрямом у розвитку мистецтва став модернізм, зокрема одна з його гілок, що виникла наприкінці XIX ст., - символізм, де головне - не зовнішня видимість, а внутрішня сутність речей. У літературі, живописі, музиці представники символізму не надавали значення сюжету й опису. Внутрішню сутність передавали за допомогою відтінків кольору, через рух ліній. Основою їхньої художньої творчості був образ - символ - багатозначний вираз прихованого внутрішнього змісту творів.

Менше змін відбулося в музиці. У новий час музика вийшла за межі палаців і храмів, ставши більш поширеною і доступною для всіх людей. Розвиток видавничої справи сприяв поширенню нот, звичною річчю в будинках буржуа стало фортепіано. Біля витоків романтизму в музиці стоїть Людвіг ван Бетховен, який з величезною шаною ставився до класичної та народної музичної спадщини, як і інші видатні композитори XIX ст. - Гектор Берліоз, Франц Шуберт, Ріхард Вагнер, Фредерік Шопен, Ференц Ліст та інші.

Людвіг ван Бетховен. Художник К. Штілер. 1820 р.

На початку XX ст. в Німеччині виникає новий художній напрям - експресіонізм, що став реакцією на гострі протиріччя епохи, відобразив суспільне розчарування, став знаком протесту проти деформованого життя. Експресіонізм був пройнятий почуттям безвихідності, стверджував, що світ ворожий особистості, а єдиний зв’язок людини зі світом - це жах. У дусі експресіонізму писали Бертольд Брехт, Генріх і Томас Манни, австрійський письменник Франц Кафка.

Ще одним напрямом модернізму став абстракціонізм - кольорова фантазія, миттєве відтворення настрою художника, відмова від реалістичного зображення. Гаслом абстракціоністів стали слова Поля Сезанна: «Трактуйте природу за допомогою циліндра, кулі, конуса». В абстракціонізмі простежувалися два напрями - кольоровий (психологічний) і геометричний (інтелектуальний). Згодом Пабло Пікассо заснував у живописі кубізм, що розкладав зображувані об’єкти на прості геометричні форми.

Дівчинка на кулі. Художник П. Пікассо. 1905 р.

• Які суспільні зміни зумовили появу нових напрямів у літературі та мистецтві XIX — початку XX ст.? Які художні напрями переважали впродовж XIX ст. і чим вони відрізнялися між собою? Чому наприкінці XIX ст. модернізм набув популярності та став вираженням духу нової епохи?

4. Поява масового виробництва та зародження масової культури. Важливим явищем, що виникло внаслідок індустріальної революції, стало народження масового виробництва.

Словник

Масове виробництво - вид промислового виробництва, для якого характерне виготовлення у великих обсягах однакової продукції.

Такий вид виробництва став можливим завдяки технічним досягненням (зокрема, конвеєрній збірці), зростаючому благополуччю й попиту на різні товари в розвинутих країнах. При цьому товари для продажу виготовляли за певними стандартами, не для конкретного покупця, а для широкого загалу.

На межі ХІХ—ХХ ст. зароджується феномен масової культури, яка є невід’ємною ознакою індустріального суспільства.

Словник

Масова культура - культура, доступна широким колам населення, незалежно від їхньої національності, культурного та освітнього рівня.

Це відбулося внаслідок тих змін, що розпочалися наприкінці XIX ст.: завдяки зростанню рівня грамотності, появі спільних цінностей в межах окремих країн та національних культур, споживчому попиту на культурно-мистецьку продукцію. Західне суспільство стає більш цілісним і однаковим.

Масовим стає доступ до книг і бібліотек, газет і журналів, публічних лекцій. З появою радіо розпочалася епоха масової естрадної музичної культури. Завдяки виконанню по радіо, а згодом - тиражуванню на грамплатівках естрадні пісні ставали надбанням мільйонів, що перетворювало їхніх виконавців на «зірок». Сходинкою в подальшому розвитку масової культури став кінематограф, який винайшли 1895 р. у Франції брати Луї й Огюст Люм’єри, адже кіно найчастіше не потребує навіть простої письменності. У кафе, ресторанах, на ярмарках збиралися натовпи глядачів, аби побачити дивовижний винахід.

• Які економічні й технічні чинники сприяли виникненню масового виробництва наприкінці XIX ст.? Як розвиток масового виробництва вплинув на формування масової культури? Які нові жанри мистецтва та форми дозвілля поширилися в цей період?

Громадянський вимір

Наприкінці XIX — на початку XX ст. преса перетворилася на потужну силу громадського життя. Зростання рівня грамотності сприяло формуванню культури читання, а водночас - професійних стандартів журналістики. Редакції почали дбати про достовірність фактів, перевірку джерел, об’єктивність висвітлення подій. Газети стали школою громадянської свідомості, навчаючи суспільство орієнтуватися у потоці новин і формувати власну позицію. Серед найавторитетніших газет епохи - британська The Times, яка задавала стандарти точності та аналітичності, німецька Berliner Tageblatt із репортажами з місця подій, французька Le Petit Journal та американська The New York Herald. Так формувалася нова культура публічності, коли інформація ставала не лише товаром, а й інструментом суспільної відповідальності.

Дізнайтеся!

У 1880-ті рр. на мистецькому небосхилі Парижа яскраво засяяла зірка талановитої і непересічної художниці родом з України - Марії Башкирцевої. У часи, коли жіноча освіта ще не була широко доступною, Марії вдалося вступити до знаменитої художньої Академії Жуліана в Парижі та отримати медаль найпрестижнішої виставки - Салону. Сьогодні полотна мисткині представлені у знаменитих галереях Європи та приватних колекціях. Перейшовши за кодом або посиланням https://cutt.ly/Ur6mzv9D, перегляньте відео. Яке значення мала творчість Марії Башкирцевої для визнання жінок у мистецтві? Як доля художниці відображає становище українців у культурному просторі Європи кінця XIX ст.? Які риси модерного мислення виявилися у її життєвому шляху?

У студії. Художниця М. Башкирцева. 1880 р.

Діємо творчо

Використайте метод «Метаплан», щоб дослідити, як на початку XX ст. зароджувалася масова культура. Цей метод допомагає впорядкувати думки у вигляді схеми чи плаката, відповідаючи на головні запитання: «Що з’явилося нового? Чому це стало можливим? Як це вплинуло на людей? До чого це призвело?» Запишіть свої ідеї на аркушах або стікерах і розмістіть їх у спільному полі метаплану. Узагальніть результати і зробіть висновок, як нові засоби комунікації та мистецтва змінили спосіб життя людей у добу масового виробництва.

1. Який технічний винахід з’явився раніше інших: а) радіо; б) телеграф; в) телефон; г) метро?

2. Покажіть на карті країни, де розташовані найпрестижніші університети світу.

3. Як ви розумієте слова Поля Сезанна стосовно абстракціонізму: «Трактуйте природу за допомогою циліндра, кулі, конуса»? Що, на вашу думку, хотів передати митець цим висловом?

4. Заповніть у зошитах таблицю «Основні напрями розвитку літератури та мистецтва у XIX ст.».

Напрям	Видатні представники	Характерні риси

5. У чому полягала суперечливість масової культури? Чому те, що зробило мистецтво ближчим до людини, водночас знизило його унікальність і глибину?

6. Про що свідчила поява модерних напрямів у мистецтві - про кризу суспільства чи про народження нового світогляду? Наведіть приклади з творів митців епохи.