Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

§ 25. Сіньхайська революція в Китаї

Подумайте!

Про маньчжурську династію Цін китайське народне прислів’я каже, що вона «прийшла з ревом тигра, а зникла, як хвіст змії». Як ви вважаєте, що означає цей вислів? Спробуйте спрогнозувати долю династії, яка правила Китаєм майже 300 років. Які європейські династії мали схожу історичну долю?

Драконовий прапор. Прапор династії Цін (кінець XIX — початок XX ст.)

1. Китай під владою маньчжурів. Із середини XVII ст. в Китайській імперії встановилося панування маньчжурської династії Цін. За довгі століття маньчжури так і не асимілювалися та всіляко підкреслювали власну зверхність над китай-цями-ханьцями. Вони займали найвищі державні посади й формували окремі військові загони - «восьмизнаменні війська». Китайцям-ханьцям заборонялося носити зброю й обіймати ключові урядові посади, що посилювало відчуття нерівності та невдоволення серед більшості населення.

У XVIII ст. імперія Цін досягла найбільшої могутності: зміцнила владу у прикордонних землях і активно розвивала торгівлю. Китайські товари - шовк, фарфор і чай - високо цінували в Європі, проте надмірна централізація, корупція чиновників і швидке зростання населення поступово послабили державу.

На початок XIX ст. до складу імперії входили території не лише власне Китаю, а й Маньчжурії, Монголії, Тибету і Східного Туркестану. Населення країни до середини століття збільшилося до близько 400 млн людей, а це становило третину населення світу. Західні країни бачили в Китаї велетенський ринок збуту товарів і прагнули поширити на нього свій економічний вплив.

Європейські факторії в Кантоні. Художник В. Деніелл. 1810 р.

До середини XIX ст. Китай, як і Японія, був закритою країною. Це стримувало розвиток його зовнішньої торгівлі. Європейці й американці прагнули «відкрити» країну для торгівлі та подальшого проникнення. «Ключем» до її відкриття став наркотик - опіум, який британці контрабандно ввозили сюди з підвладної їм Індії через єдиний відкритий порт Гуанчжоу (Кантон). Китайці охоче купували опіум, країну охопила справжня епідемія. Спроба китайського імператора заборонити ввезення цієї отрути спричинила жорстоку протидію британців. У двох опіумних війнах - проти Великої Британії (1839-1842 рр.), а потім проти Великої Британії і Франції (1856-1860 рр.) - Китай зазнав поразки. Він був змушений сплатити велику контрибуцію, відкрити для іноземців п’ять портів для торгівлі, передати британцям острів Сянган (Гонконг) і навіть дозволити відкриту торгівлю опіумом. Почалося перетворення Китаю на залежну від розвинутих держав країну.

Комісар Лін та знищення опіуму в Хумене 1839 р. Невідомий художник. XIX ст.

У країні панували феодальні порядки, наявних земельних ділянок не вистачало, щоб прогодувати населення що зростало. Мільйони людей ставали жебраками. Свавілля та здирництво чиновників провокували все більшу соціальну напругу.

У той же час із 1870-х рр. у Китаї намітився певний промисловий прогрес. Держава інвестувала в будівництво арсеналів і флоту, підприємств і фабрик (вони могли також належати приватним особам чи іноземцям). Було прокладено першу залізницю. Шанхай та острів Гонконг, що належав британцям, стали гігантськими промисловими центрами.

• Як політика маньчжурської влади впливала на становище китайців-ханьців у державі? У чому проявлялася могутність Китаю у XVIII ст. та які внутрішні проблеми ослабили державу? Чому європейці прагнули «відкрити» Китай? Які наслідки для країни мали опіумні війни? Опишіть зміни в соціальному та економічному житті Китаю у другій половині XIX ст.

Україна і світ

Страшним лихом для Китаю нового часу були епідемії холери. Значний внесок у боротьбу проти хвороби зробив виходець з українських теренів, лікар та сходознавець Юзеф Войцеховський (1793-1850). Він народився на Київщині, здобув освіту в Медико-хірургічній академії у Санкт-Петербурзі. У 1819-1831 рр. працював лікарем Російської духовної місії в Пекіні, де вивчав китайську й маньчжурську мови, традиції та народну медицину. На знак вдячності за врятовані життя у 1829 р., ще за життя лікаря, китайці встановили в Пекіні йому пам’ятну дошку.

2. Розподіл Китаю на сфери впливу. З 1890-х рр. Китай фактично був напівколонією європейців. До охочих заволодіти частиною країни доєдналася Японія, у війні з якою Китай зазнав жахливої поразки. Розпочалася боротьба великих держав за розподіл Китаю на сфери впливу.

Розділ Китаю європейськими державами і Японією. Карикатура. 1898 р.

Російські офіцери в Маньчжурії. 1900 р.

Велика Британія	Район річки Янцзи
Франція	Області на півдні Китаю
Російська імперія	Маньчжурія
Німеччина	Провінція Шаньдун
Японія	Низка островів включно з Тайванем

Громадянський вимір

У 1898 р. було здійснено спробу проведення реформ за японським зразком. Талановитий учений та політик Кан Ювей розробив укази про будівництво доріг і залізниць, відкриття університетів, заохочення сільського господарства, ремесел і наук, скорочення чиновництва. Армію було вирішено реформувати на європейський лад. Цей період в історії Китаю отримав назву «ста днів реформ» - рівно стільки реформаторам вдалося втримати владу. Після державного перевороту влада перейшла до рук імператриці Цисі, яка завдяки політичним хитрощам багато років залишалася регенткою при різних правителях.

Імператриця Цисі. Художник Г. Вос. 1905 р.

У 1899 р. спалахнуло повстання під проводом таємного товариства Іхетуань - «загонів справедливості й миру». Його учасники володіли мистецтвом бою, який нагадував кулачний, за що згодом європейці прозвали їх «боксерами». Мета повстанців - боротьба проти іноземного втручання в економіку, внутрішню політику та релігійне життя країни. Виступами проти іноземців вирішила скористатися Цінська монархія. У 1900 р. імператриця Цисі оголосила західним державам війну, а урядові війська приєдналися до іхетуанів. Повстанці просувалися до найбільших міст Північного Китаю, з особливою жорстокістю знищуючи ненависних «заморських дияволів», їхні дипломатичні представництва, підприємства, концесії. У відповідь вісім великих держав - Англія, Франція, США, Росія, Німеччина, Італія, Австро-Угорщина та Японія - оголосили Китаю війну, розпочавши масовану інтервенцію у країну. Повстання іхетуанів придушили, а уряд Цисі був змушений укласти ганебний мир, сплативши переможцям величезну контрибуцію.

• Які території стали сферами впливу великих держав у Китаї? У чому полягали головні реформи Кан Ювея? Яку роль відіграла імператриця Цисі в політичному житті країни? Яка подія визначила початок іноземної інтервенції в Китай? Визначте взаємозв’язок між поразкою Китаю у війні з Японією, «ста днями реформ», повстанням іхетуанів і посиленням іноземного впливу у країні.

3. Сіньхайська революція. На початку XX ст. в Китаї активізувався напрям у національно-визвольному русі, пов’язаний з діяльністю революційного демократа Сунь Ятсена. У 1905 р. в Токіо він створив «Об’єднану революційну лігу Китаю» і сформулював свої знамениті «три народні принципи».

Націоналізм розглядався як вимога повалення маньчжурської династії та відновлення виключно китайського правління.
Принцип народовладдя трактувався як встановлення республіки.
Принцип народного добробуту передбачав як створення індустріальної економіки, так і зрівняння прав на землю, її поступову націоналізацію.

У 1907 р. «Об’єднана революційна ліга Китаю» організувала низку виступів проти влади, які закінчилися провалом. Сунь Ятсен змушений був покинути країну.

Небезпека революції та вимоги ліберальної опозиції спонукали імператрицю Цисі погодитися на встановлення конституційного правління і проведення невідкладних реформ. Проте після її смерті в 1908 р. реформи призупинили. На престол звели дворічного імператора Пу І, а при владі знову опинилися реакціонери й консерватори.

Тим часом у Китаї наростала національно-визвольна боротьба. У жовтні 1911 р. на півдні Китаю розпочалося повстання в армії. До грудня практично весь південь країни відокремився від півночі, і повсталі вимагали повністю покінчити із залежністю від Пекіна та Цінської монархії. На батьківщину з еміграції повернувся Сунь Ятсен.

Сунь Ятсен. 1922 р.

29 грудня 1911 р. делегати провінцій, які зібралися в Нанкіні на конференцію, проголосили утворення Китайської республіки. Сунь Ятсена обрали її тимчасовим президентом. Прагнучи придушити революцію, цінський уряд закликав до влади генерала Юань Шикая. Проте, ставши головнокомандувачем, а згодом і прем’єр-міністром, генерал швидко перетворився на повновладного диктатора Північного Китаю. 12 лютого 1912 р. було опубліковано акт про зречення маньчжурської династії. Сунь Ятсен, який не відчував підтримки національної буржуазії, також оголосив про свою відставку на користь прем’єра.

Юань Шикай. 1912 р.

Національні збори у Нанкіні обрали Юань Шикая президентом республіки. У березні 1912 р. вони ухвалили тимчасову конституцію Китайської республіки, яку підготував ще Сунь Ятсен. Китай пережив бурхливий рік, що за місячним календарем називався «сіньхай». Тому події в Китаї 1911-1912 рр. увійшли в історію як Сіньхайська революція.

Водночас, здобувши президентські повноваження, Юань Шикай почав відвертий наступ на революційні здобутки.

На противагу йому в 1912 р. Сунь Ятсен створив Народну партію - Гоміндан, а сім південних провінцій, де її позиції були міцні, оголосили про відокремлення від Пекіна.

Між Півднем і Північчю Китаю почалася громадянська війна, яка, однак, завершилася поразкою демократів. У 1913 р. Гоміндан було оголошено поза законом, а Сунь Ятсен знову був змушений емігрувати. Лише смерть Юань Шикая в 1916 р. запобігла реставрації монархії та сприяла збереженню республіки. Проте Китай так і залишився відсталою, залежною від іноземців країною.

• Поясніть зміст «трьох народних принципів» Сунь Ятсена. З’ясуйте, як саме події, пов’язані з реформами імператриці Цисі, призвели до Сіньхайської революції. Яких результатів вона досягла? Схарактеризуйте Сунь Ятсена за допомогою трьох дієслів, що найточніше описують його діяльність, і одного означення, яке відображає його особистість.

Дізнайтеся!

У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, що в Києві, зберігається найбільша в Україні мистецька колекція Сходу. Серед експонатів - порцеляна доби Цін, шовкові тканини, лаковані вироби, сувої живопису. Ці речі демонструють високий рівень культури, яку не раз руйнували війни й повстання. Дослідіть, як ці речі потрапили до України і що це свідчить про взаємозв’язки між Сходом і Європою у XIX ст. Чому збереження таких предметів, як китайська порцеляна чи шовк з колекції Ханенків, важливе не лише для української, а й для світової культури?

Діємо творчо

Під час повстання іхетуанів у Китаї 1900 р. Російська імперія ввела війська до Маньчжурії. Серед солдатів і офіцерів цих частин було чимало вихідців з українських губерній. Вони брали участь у боях під Харбіном і Тяньцзіном, згодом допомагали зайняти Порт-Артур, а після завершення походу частину з них залишили для будівництва Китайсько-Східної залізниці. Так українці стали свідками й учасниками імперських війн, що змінювали долю Китаю.

Уявіть, що один із таких солдатів або лікарів веде щоденник. Напишіть 3-4 речення від його імені: що його вразило у далекій Маньчжурії; як він сприймає участь у «чужій» війні; відчуває себе частиною імперії чи людиною з України.

1. Співставте події і дати.

А Початок Сіньхайської революції
Б Проголошення конституції Китайської республіки
В Початок повстання іхетуанів
Г Проголошення «трьох народних принципів»
1 1899 р.
2 1905 р.
3 1911 р.
4 1912 р.

2. Покажіть на карті території, які належали до Цінської імперії в середині XIX ст.

3. Які причини зумовили перетворення Китаю на напівколонію великих держав?

4. Порівняйте зміст і результати реформ у Китаї під час «ста днів реформ» і реформ у Японії періоду Мейдзі. Який висновок можна зробити щодо чинників успіху модернізації?

5. Обговоріть роль імператриці Цисі в історії Китаю. Які риси повинна була мати така непересічна постать?

6. Проаналізуйте повстання іхетуанів. Поміркуйте, їхні вчинки можуть бути виправданими як прояв боротьби за незалежність чи мають бути засуджені?