Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

§ 24. Пробудження Азії. Доба Мейдзі в Японській імперії

Подумайте!

Роздивіться малюнок початку XIX ст., на якому зображено торгівлю в порту Нагасакі в часи «самозакриття» Японії. Тільки Нідерландам один раз на рік дозволялося заходити в порт. В японській історії цей період називається сакоку - «країна в ланцюгах». Про що може свідчити така назва? Пригадайте, чому Китай та Японія перейшли до політики ізоляції від зовнішнього світу. Чому саме для Нідерландів було зроблено виняток? Поміркуйте, до чого могла призвести подібна політика в часи колоніального розподілу світу.

Японсько-нідерландська торгівля в порту Нагасакі. Малюнок на шовку. Початок XIX ст.

1. «Відкриття» Японії. На початку XIX ст. Японія залишалася «закритою» від зовнішнього світу країною. Тут не відбувся промисловий переворот, натомість процвітав феодалізм. Влада перебувала в руках військових правителів - сьогунів із князівського роду Токугава, хоча формально зберігалося верховенство імператора.

Економічне становище було жалюгідним. На відміну від Європи тут не відбувався приріст населення, навпаки - найстрашніший в історії Японії неврожай 1830-х рр. забрав життя кількох мільйонів людей. Злидні зачіпали як простолюд, так і самураїв. Острівна Японія навіть не мала власного флоту. У той же час японці були досить освіченими людьми, а рівень грамотності у країні сягав 40 %.

Іноземцям, окрім частково голландців і китайців, заборонялося відвідувати країну, а японцям - залишати острови під страхом смертної кари. Провідні європейські держави, які в середині XIX ст. провадили активну колоніальну політику, мало цікавилися Японією. Більш привабливими для них були країни із численним населенням і багатими природними ресурсами, такі як Індія та Китай. Бідна на сировину, з порівняно нечисленним населенням, Японія не була «ласим шматком» для європейців.

Першими, хто під загрозою застосування сили примусив Японію до відкриття, були США. Відверта загроза війни змусила сьогунат підписати договір, за яким Японія відкривала для американців порти Сімода та Хокадате й дозволяла заснувати американське консульство. Це сталося в 1854 р. Невдовзі подібні договори підписано з Великою Британією, Францією та Голландією.

Поява американських кораблів біля берегів Японії в 1853 р. Художник Т. Сьогецу. 1889 р.

• Яким було становище в Японії під час періоду самоізоляції? Чому провідні європейські держави, які вели активну колоніальну політику, мало цікавилися Японією в середині XIX ст.? Як американцям удалося відкрити перші порти Японії? Поміркуйте, чому для Японії середини XIX ст. питання відкриття портів було складним вибором між прагненням розвитку та страхом утратити незалежність. Яку позицію ви вважаєте виправданою?

2. Доба Мейдзі. Наплив у країну іноземців та слабкість сьогунату викликали загальне невдоволення в Японії. Патріотично налаштовані правителі найрозвиненіших князівств на південному заході країни об’єдналися навколо 15-річного імператора Муцухіто (1867-1912).

Імператор Муцухіто

У травні 1868 р. відбулася історична подія - було проголошено указ про реставрацію імператорської влади, скасування сьогунату Токугава та створення нового уряду. У країні спалахнула громадянська війна між прибічниками імператора й сьогуна. Армії повсталих князівств зайняли столицю клану Токугава - місто Едо, яке перейменували на Токіо і перенесли туди столицю Японії. Невдовзі спротив останніх прибічників сьогуна було придушено. Ці події увійшли в історію як революція Мейдзі.

Час правління імператора Муцухіто називають добою Мейдзі (епоха освіченого правління), для якої характерні курс на модернізацію та захист від іноземних зазіхань. Під гаслом «шанування імператора» навколо нього згуртувалася вся країна. Навіть державною релігією замість буддизму проголошено синтоїзм - стародавній культ богині Сонця, у якому обожнювався імператор.

• Як відбувалося повалення влади сьогуна в Японії? Які зміни відбулися в політичному житті країни після відновлення влади імператора? Поміркуйте, яку роль у зміцненні держави почав відігравати імператор Муцухіто.

3. Реформи Мейдзі. Починаючи з 60-х років XIX ст., у Японії проведено низку реформ, що сприяло прискореній модернізації країни та ствердженню в ній капіталізму. Японська імперія відкривалася для навколишнього світу та виходила на арену світової політики.

Реформи Мейдзі

• Ухвалення закону про скасування станових привілеїв, проголошення рівності всіх громадян перед законом.
• Реформа адміністративно-територіального устрою. Скасування поділу на князівства, введення поділу на префектури.
• Військова реформа. Запровадження загальної військової повинності; реформування армії за європейським зразком.
• Судова реформа. Створення судів європейського типу.
• Реформа освіти. Упровадження обов’язкового початкового навчання, сприяння утворенню середніх і вищих навчальних закладів. Уряд заохочував здобуття японцями освіти за кордоном.
• Грошова реформа. Уведення єдиної грошової одиниці - єни.
• Аграрна реформа. Скасування власності князів і феодалів на землю, надання офіційного дозволу на купівлю-продаж землі. Власність на землю було визнано за тими, хто фактично нею розпоряджався. Селяни отримували дозвіл на вирощування будь-яких сільськогосподарських культур та ведення торгівлі.

Утім, високий податок на землю змушував незаможних селян відмовлятися від власності на ділянки, перетворюючись на орендарів, та сприяв виникненню заможних поміщиків.

У 1889 р. в Японії ухвалили конституцію - країна перетворювалася на конституційну монархію.

Документ

З конституції Японії 1889 р.

Ст. 1. Японською імперією керує на вічні часи імператорська династія.

Ст. 3. Особа імператора священна й недоторканна.

Ст. 4. Імператор - глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її відповідно до положень цієї конституції.

Ст. 5. Імператор здійснює законодавчу владу спільно з парламентом імперії.

Ст. 10. Імператор визначає організацію різних галузей державного управління, призначає і звільняє всіх цивільних і військових посадовців і визначає їхнє жалування, якщо в цій конституції або в інших законах не передбачено винятків.

Ст. 13. Імператор оголошує війну, укладає мир і договори.

Подробиці

За доби Мейдзі в повсякденні японців з’явилося багато нового. Замість традиційного місячного календаря запроваджено європейський григоріанський. Зовнішній вигляд людей також набував нових рис: 1872 р. імператор та його наближені подали приклад, вдягнувшись у європейські костюми. Важче було призвичаїтися до взуття, адже воно відрізнялося від традиційного японського. Обов’язковою для чоловіків стала коротка стрижка замість довгого волосся, скрученого в пучок на маківці. Імператриця Мейдзі проголосила обов’язковість західного одягу при дворі, що започаткувало сміливі експерименти й появу гібридних стилів. Поширеними стали незвичні для японців м’ясні продукти, вживанню яких навіть приписували військові успіхи Заходу. Водночас японцям удалося зберегти та продовжити власні унікальні традиції.

Придворні дами шиють західне вбрання. Художник Т. Чіканобу. 1887 р.

Японські жінки в західному вбранні. Художник Т. Чіканобу. 1880-ті рр.

• Яких сфер життя Японії стосувалися реформи Мейдзі? Співставте реформи доби Мейдзі з їхніми наслідками. Визначте, які з них найбільше вплинули на перетворення Японії на модерну державу. Які повноваження мав імператор згідно з конституцією 1889 р.? Як змінилося повсякдення японців за реставрації Мейдзі?

Громадянський вимір

Після реставрації Мейдзі японська влада прагнула зміцнити державу не лише завдяки реформам, а й через виховання громадян. Імператор, якого вважали нащадком богині Сонця Аматерасу, став символом єдності й духовної сили країни. Його образ поєднував стародавні традиції та нові уявлення про сучасну націю. Саме тоді офіційним символом держави став прапор із червоним колом «Сонця, що сходить» - знаком оновлення, непохитності й віри у майбутнє Японії. Державним прапор «Хіно мару» («сонячне коло») був проголошений 27 січня 1870 р. указом уряду Мейдзі. Так символи держави ставали важливим засобом виховання громадянської відданості та гордості за імператора і країну.

Прапор імператорської армії Японії (1870-1945)

Наприкінці XIX - на початку XX ст. народи Сходу почали усвідомлювати потребу у власному розвитку та боротьбі за політичну гідність. Поштовхом до цих процесів стало поширення ідей освіти, самоврядування й рівності, а також приклад реформ Мейдзі в Японії (1868).

«Пробудження» охопило широкий простір від Єгипту до Індії. У Персії (1905-1911) відбулася революція, під час якої народ вимагав конституції, прав і парламенту. Хоча змінам завадило втручання Російської імперії та Великої Британії, ідеї свободи вже неможливо було придушити. В Індії на початку XX ст. Індійський національний конгрес закликав бойкотувати англійські товари, підтримувати місцеве виробництво й освіту. У Єгипті освітні реформи та розповсюдження ідей мислителів, зокрема Ріфаа ат-Тахтаві, сприяли поширенню нових поглядів на суспільство, релігію й державу.

Так, попри залежність і суперечності, народи Азії почали усвідомлювати власну силу та право на самостійний розвиток. Цей процес отримав назву «пробудження Азії».

4. Економічне піднесення. Революція Мейдзі заклала підвалини для розвитку економіки, промисловості, підприємницької діяльності. В Японії ліквідували внутрішні мита, проголосили свободу торгівлі та запровадили єдину грошову систему.

Лише за перші двадцять років доби Мейдзі в Японії заснували 1300 нових промислових підприємств. Провідна роль у їх створенні належала державі, але чимало нових заводів і фабрик заснували дзайбацу - концерни, засновані й контрольовані багатими купецькими родинами, які виникли ще у феодальну епоху та мали тісні зв’язки з владою. У 80-х роках XIX ст. саме їм продали або передали в оренду утворені державою так звані зразкові підприємства: великі текстильні та сірникові фабрики, заводи з виготовлення скла, цементу. Це значно збільшило ефективність виробництва. До того ж чималі прибутки приносили торговельні операції та лихварство.

До кінця століття у Японії виникла залізнична мережа, телеграф, потужний арсенал і флот, прогресивна промисловість. Виникають могутні монополістичні об’єднання - концерни. Проте здебільшого, як і раніше, у промисловості країни переважали дрібні підприємства напівкустарного типу. За рівнем промислового виробництва Японія значно відставала від розвинутих країн Заходу.

Штаб-квартира дзайбацу «Мітцубісі» в Токіо. 1909 р.

• Яку роль у японській економіці відігравали дзайбацу? Які нові галузі економіки виникли в Японії на кінець XIX ст.? Поміркуйте, які чинники забезпечили швидке економічне піднесення Японії після реформ Мейдзі.

5. Початок японської територіальної експансії. Реформи Мейдзі і швидке економічне зростання перетворили Японію на провідну державу Азії. Японія поступово позбулася залежності від європейських країн, уникла долі напівколонії, а наприкінці XIX ст. сама стала на шлях колоніальних загарбань.

Першими жертвами японської агресії стали Китай і Корея. Уже в 70-х рр. XIX ст. Японія змусила корейців підписати нерівноправні договори, а залучення китайських військ для придушення повстання в Кореї дало привід японцям оголосити війну й Цінській імперії. Війна 1894-1895 рр. завершилася поразкою Китаю. За мирним договором Японії було передано півострів Ляодун у Маньчжурії, острів Тайвань та острови Пенхуледао. Проте невдовзі, стривожені посиленням Японії, великі держави змусили японців відмовитися від Ляодуну, який Китай відразу передав у довгострокову оренду Росії.

Переможна Японія. Художник М. Тошиїде. 1894 р.

Унаслідок цих подій різко загострилися російсько-японські протиріччя. Обидві імперії однаково претендували на панування в Кореї та Південній Маньчжурії. Це й призвело до війни 1904-1905 рр., у якій Японія здобула перемогу, спираючись на фінансову й військово-технічну допомогу Англії. Укладена ще в 1902 р. англо-японська угода була спрямована не лише проти Росії, а в перспективі і проти СЩА.

Перемога у війні з Росією дозволила Японії значно посилити свої позиції на Далекому Сході. У 1907 р. за посередництва Англії вона змусила Росію визнати сферою свого впливу Південну Маньчжурію і Корею. Невдовзі Японія загарбала Корею і перетворила її на свій протекторат. Тож уже на початку XX ст. Японія ствердилась як колоніальна держава, частково задовольнивши свої загарбницькі амбіції.

• Які країни стали першими жертвами колоніальної політики Японії? За які території вели боротьбу Росія та Японія? Якими були наслідки війни 1904-1905 рр.? Поміркуйте, чому Японії вдалося уникнути долі колонії та перетворитися на колоніальну державу.

Україна і світ

У 1889 р. в Одесі було засноване Японське імператорське консульство - перше дипломатичне представництво Японії на території сучасної України. Мета його відкриття полягала у прагненні Японії налагодити торгівлю з південними портами Російської імперії та, що не менш важливо, вивчати економічне і політичне життя регіону. Консульство діяло як посередник між місцевими та японськими підприємцями та здійснювало захист своїх громадян. З ускладненням російсько-японських відносин (через зіткнення інтересів держав у Кореї та Китаї) консульство займалося збором інформації про мобілізаційні процеси на Півдні Російської імперії, можливості її військово-морського флоту, шляхи сполучення Одеського порту тощо.

Дізнайтеся!

У японському національному характері переплелися, здавалося б, протилежні риси: стійкість, мужність і терплячість, а поруч - уміння захоплюватися красою буденних речей, відданість і дисципліна. Дізнайтеся, які природні символи - рослини, явища чи предмети - найчастіше використовують у японській культурі для відображення цих рис. Подумайте, з якими образами природи ви могли б порівняти характер японців. Створіть невеликий символічний малюнок або емблему, яка, на вашу думку, могла б відображати характер японського народу. Підпишіть коротко, які риси ви хотіли передати.

Діємо творчо

«Сенсація століття» - саме так на шпальтах провідних європейських газет, зокрема The Times (Велика Британія), Le Figaro (Франція), Berliner Tageblatt (Німеччина), писали про російсько-японську війну 1904-1905 рр. Російсько-японське суперництво за вплив у Маньчжурії та Кореї завершилося переконливою перемогою Японії. Ця подія стала кульмінацією курсу реформ Мейдзі: модернізована армія, потужний флот і розвинена промисловість забезпечили країні статус провідної сили Східної Азії. Уперше в новітній історії азійська держава здобула перемогу над великою європейською імперією, що стало символом зміни світового балансу сил і викликало подив у Європі.

Що вам відомо про ці події і які наслідки вони мали для розстановки політичних сил у Європі? Напишіть короткий допис для європейського онлайн-видання у форматі історичної хроніки, присвячений завершенню російсько-японської війни, або короткий аналітичний коментар, чому ця перемога стала символом піднесення Японії. Завершіть свій допис хештегом.

• 1. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) війна між Японією та Китаєм; б) підписання американо-японського договору про відкриття портів; в) війна між Японією та Росією; г) ухвалення конституції Японії.
• 2. Покажіть на карті території, які перейшли до Японії у результаті війн з Китаєм та Росією.
• 3. Яку роль у житті японців відігравав імператор?
• 4. Порівняйте реформи, проведені в Японії, з реформами в Російській імперії. Що було спільного в реформаторській політиці цих країн, а що їх відрізняло?
• 5. Чи можна вважати вибори до нижньої палати японського парламенту демократичними? Обґрунтуйте свою думку, спираючись на умови виборчого права того часу.
• 6. Поясніть, які чинники допомогли Японії уникнути колоніальної залежності від європейських держав і перетворитися на самостійну імперію.