Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)
§ 22. Австро-Угорщина — дуалістична монархія
Подумайте!
Роздивіться ілюстрацію із зображенням селян Австро-Угорщини в національних костюмах. Які народи на ній зображені? За якими ознаками це можна визначити? Яка соціальна група була найчисленнішою в імперії? Який тип господарства переважав у більшості її регіонів? Як етнічна й соціальна різноманітність могла впливати на єдність держави та стосунки між її народами?
Національні костюми селян Австро-Угорщини (румунів, угорців, словенців, німців). 1855 р.
1. Утворення дуалістичної монархії. Поразка Австрійської імперії у війні з Пруссією спричинила нове піднесення національно-визвольного руху у країні. Під тиском угорців, що не припиняли боротьби за національні права з моменту «Весни народів», у 1867 р. державу було перетворено на дуалістичну (двоєдину) Австро-Угорську імперію.
Словник
Дуалістична монархія - державний устрій, за яким дві окремі держави, зберігаючи внутрішнє самоврядування, управляються одним монархом, ведуть спільну зовнішню політику, мають спільні фінанси та збройні сили.
На чолі новоствореної імперії майже до кінця її існування був австрійський імператор, він же угорський король, Франц-Йосиф І. Держава складалася з двох частин, кордон між якими пролягав по річці Лайті, тому й частини імперії називали відповідно Цислейтанія (австрійська) і Транслейтанія (угорська).
Після утворення дуалістичної монархії 1867 р. Закарпаття увійшло до угорської частини імперії - Транслейтанії. Край охоплював комітати Унг, Берег, Угоча й Мараморош із центрами в Ужгороді, Мукачеві, Берегові, Хусті. Українське (русинське) населення зазнавало мадяризації. З 1879 р. у школах запровадили навчання угорською мовою, українську усунули з адміністрації та освіти. Більшість земель належала угорським землевласникам, тому селяни жили у злиднях, а наприкінці XIX ст. багато з них емігрувало до США й Канади. Попри утиски, на Закарпатті виникали просвітницькі товариства й духовні школи, що підтримували зв’язки з Галичиною.
В економічному плані Австро-Угорщина значно поступалася передовим промисловим державам Європи, не кажучи про США. У країні продовжували діяти застарілі феодальні пережитки. Якщо в австрійській частині розвивалося фермерське господарство, то в угорській найкращі землі належали численному дворянству, яке не поспішало впроваджувати технічні нововведення чи прогресивні методи ведення господарства.
В Австро-Угорщині так і не виник єдиний ринок, адже збереглися митні кордони між частинами імперії. Зростала й залежність від іноземних капіталовкладень, передусім - німецьких. На межі століть стрімкий розвиток промисловості відбувався хіба що в чеській частині імперії. В інших районах переважала дрібна й середня промисловість, а Угорщина, Хорватія, Галичина і Трансильванія залишались аграрними.
Як і всюди, швидко зростала чисельність населення, а з ним і майнове розшарування. Збіднілим безземельним селянам не вдавалося знайти роботу в містах - тут було не так багато заводів і фабрик. Тому масовим явищем стала еміграція за океан - у період 1893-1913 рр. близько 3 млн людей назавжди залишили Австро-Угорщину.
Родина емігрантів із Румунії в Нью-Йорку. 1907 р.
• За яких історичних обставин було утворено Австро-Угорську імперію? Чим відрізнявся розвиток сільського господарства в австрійській та угорській частинах держави? Які регіони імперії вирізнялися найбільшим промисловим розвитком? Доведіть або спростуйте твердження, що Австро-Угорщина не мала власного промислового центру. Відповідь обґрунтуйте прикладами з тексту. Які причини зумовили масову еміграцію населення Австро-Угорщини до США?
Подробиці
1859 р. у чеському місті Пльзень було засновано машинобудівне та ливарне підприємство - майбутній автомобільний гігант «Шкода». Назву йому дав власник, інженер і підприємець, Еміль Шкода. Спочатку фабрика випускала вироби з металу, ливарну та військову продукцію. Вироби постачали як на внутрішній ринок, так і на експорт - наприклад, їх використовували під час будівництва Суецького каналу. Перед початком Першої світової війни підприємство у Пльзені було найбільшим виробником товарів військового призначення в Австро-Угорщині, а до масового виробництва автомобілів перейшло вже в середині XX ст. Що ж до імператора Франца-Йосифа І, то він дотримувався консервативних поглядів - так ніколи й не сів у автомобіль, віддаючи перевагу кінній кареті, і навіть відмовився від телефонного зв’язку у своїй резиденції у Відні.
2. «Клаптикова імперія». Австро-Угорщина була найбільшою за площею державою в Європі (не враховуючи частину Російської імперії), а за населенням - приблизно третьою. Найбільш гострим та складним для неї було національне питання. Австрійці та угорці складали менше половини населення імперії. Решта народів - чехи, словаки, хорвати, словенці, поляки, румуни, італійці, українці - не мали суттєвої автономії. Їх мови не були державними, їх представництво в парламентах було обмеженим, більша частина земельних угідь була в руках австрійських та угорських поміщиків. При цьому угорці, виборовши самостійність, провадили на своїй території навіть жорсткішу національну політику.
До національних протиріч додавалися релігійні: австрійці, італійці, поляки, хорвати сповідували католицизм, чехи - протестантизм, боснійці — мусульманство, а українці й румуни - православ’я або уніатство. За цих умов імперський уряд силою підтримував установлений порядок, усіляко протидіяв прагненню окремих народів до незалежності.
Ураховуючи зростання впливу окремих націй (чехів, хорватів, поляків), панівні кола імперії були змушені надавати їм обмежене самоврядування, яке часто залишалося лише на папері.
• Яке питання залишалося найгострішим і найскладнішим для Австро-Угорської імперії у другій половині XIX ст.? Які фактори спричинили його загострення? Якими способами влада намагалася зберегти єдність імперії?
Україна і світ
Наприкінці XIX ст. на території Східної Галичини, у районах Борислава і Дрогобича, розпочався активний видобуток нафти. Ці родовища стали одними з найбільших у Європі та залучили іноземні інвестиції з Австрії, Німеччини, Великої Британії та США. До початку XX ст. Бориславський нафтовий басейн забезпечував близько 5 % світового видобутку нафти. Навколо нього виникли промислові підприємства, кооперативи, школи, з’явилися перші соціальні рухи робітників. Так українські землі ставали частиною світової економіки індустріальної доби, а їхній потенціал почали визнавати в Європі.
Панорама міста Борислава на Львівщині. Початок XX ст.
3. Криза двоєдиної монархії на початку XX ст. На початку XX ст. Австро-Угорська імперія переживала глибоку внутрішню кризу. Лише у 1907 р., на тлі народного невдоволення та революційних подій у Російській імперії, у Цислейтанії було введено загальне виборче право (для чоловіків віком від 24 років). Уряд Транслейтанії свою обіцянку про виборче право так і не виконав.
Діяльність політичних партій у цей час мала чітку національну спрямованість, відстоюючи права на автономію окремих народів. Наростав і рух за демократизацію і розширення громадянських прав. Навіть розглядалася ідея перетворення дуалістичної монархії на триєдину (триалістичну), надання слов’янам рівних з німцями та угорцями прав.
1 - Національний театр в Празі, або, як він був відомий у той час, Національний театр Богемії; 2 - турецький квартал м. Сараєво, столиці Боснії; 3 - дівчина з м. Сараєво у боснійському національному костюмі; 4 - дівчина з герцогства Карніола у словенському національному костюмі. Кольорові фото кінця XIX ст. з колекції «Види Австро-Угорської імперії».
У відповідь австрійський уряд вдався до відвертих репресій. У 1912 р. розпустили парламент Хорватії і припинили дію його конституції. Через рік така сама доля спіткала й чеський парламент. Проте національні й соціальні протиріччя в імперії дедалі більше загострювалися. Вихід з напруженого внутрішнього становища країни панівні кола шукали в агресивній зовнішній політиці. Так звана «військова партія» прагнула до подальшої експансії на Балканах. За її наполяганням у 1908 р. до складу імперії було включено Боснію і Герцеговину, окуповану ще 1878 р. Це стало вирішальним у долі всієї Європи, адже саме вбивство спадкоємця австрійського престолу, ерцгерцога Франца-Фердинанда, боснійським націоналістом стане приводом до початку Першої світової війни.
• Яких політичних прав домагалися народи Австро-Угорської імперії на початку XX ст.? Як уряд намагався приборкати наростання невдоволення в імперії? Чому ідея перетворення дуалістичної монархії на триалістичну викликала опір панівних кіл? Яке місце займали українські землі у складі Австро-Угорщини?
Громадянський вимір
На межі ХІХ—ХХ ст. політичні партії Австро-Угорщини стали школою громадянської активності та суспільної самоорганізації. Вони об’єднували людей різних національностей у боротьбі за політичні права, участь у виборах і представництво в парламенті. У чехів діяли Чеська національна партія (1861) та Молодочеська партія (1874), які вимагали відновлення автономії Богемії. У хорватів - Хорватська партія права (1861), що виступала проти угорського домінування. В українців Галичини - Русько-українська радикальна партія (1890), що боролася за політичну рівноправність, розвиток освіти та місцеве самоврядування. Завдяки діяльності партій різні народи імперії поступово утверджували усвідомлення власних прав, набували досвіду колективних дій і вчилися відповідальності - головних засад громадянського суспільства.
Дізнайтеся!
Колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації, а нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, є візитівкою міста та однією з найбільш впізнаваних будівель України. Цю перлину архітектури внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Ознайомтеся з цією пам’яткою за допомогою додатка Google Arts & Culture (використовуйте пошукове гасло «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації»). Дізнайтеся більше про організацію ЮНЕСКО та про матеріальні й нематеріальні об’єкти, які визнано надбанням людства. З’ясуйте, які ще архітектурні пам’ятки доби Австро-Угорщини, що збереглися на території України, внесено до світового спадку.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Сучасна світлина
Діємо творчо
У 1854 р. дружиною імператора Франца-Йосифа І стала принцеса Єлизавета Баварська, яка вважалася однією з найосвіченіших жінок свого часу. Вона захоплювалася поезією та літературою, досконало знала іноземні мови. Дехто з дослідників вважає, що повага імператриці до угорської культури і знання угорської мови відіграли не останню роль у здобутті угорцями рівних з австрійцями прав у двоєдиній державі.
Поміркуйте, як особистість Єлизавети (Сісі) вплинула на взаємини між австрійцями та угорцями. У чому полягає сила уміння розуміти і приймати іншу культуру? Чи можна Сісі вважати лідеркою, яка своїм прикладом утверджувала повагу, взаєморозуміння й гідність? Напишіть коротке есе: сформулюйте головну думку, наведіть приклад із життя Сісі, проведіть паралель із сучасністю, поясніть повчальність цього прикладу, зробіть висновок.
Єлизавета Австрійська. Художник Ф. Вінтерхальтер. 1865 р.
1. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) утворення української Національно-демократичної партії; б) Боснію і Герцеговину включено до складу Австро-Угорської імперії; в) заснування в чеському місті Пльзень машинобудівного та ливарного підприємства (у майбутньому - «Шкода»); г) у Цислейтанії введено загальне виборче право (для чоловіків віком від 24 років).
2. Покажіть на карті території, приєднання яких до Австро-Угорської імперії стало приводом для розв’язання Першої світової війни.
3. Які відмінності мала економіка Цислейтанії і Транслейтанії? Як це впливало на життя населення?
4. Порівняйте становище українців у складі двох імперій - Російської та Австро-Угорської. Складіть таблицю за такою структурою: 1) соціально-економічний розвиток; 2) органи самоврядування; 3) політичні партії та громадські організації; 4) культурне надбання.
5. Що змушувало австрійський уряд обмежувати самоврядні права окремим національностям, що входили до складу імперії?
6. У чому проявлялося культурне різноманіття Австро-Угорщини? Чи могло це явище стати основою єдності держави, чи, навпаки, сприяло її послабленню? Наведіть аргументи «за» або «проти».
