Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

§ 21. «Великі реформи» в Російській імперії

Подумайте!

У 1837 р. 19-річний цесаревич Олександр (майбутній імператор Олександр II) здійснив велику подорож територією Російської імперії, відвідавши, зокрема, Сибір, Кавказ і Крим. У 1838-1839 рр. він побував у Пруссії, Австрії, Італії, Голландії, Англії та Данії. Під час цих подорожей Олександр бачив, як у Західній Європі розвиваються промисловість, освіта та міське життя, на відміну від відсталих порядків у власній державі. Поразка Російської імперії у Кримській війні 1853-1856 рр. лише підтвердила це відставання і показала необхідність глибоких змін. Які недоліки імперії могли стати очевидними для цесаревича після подорожей і війни? Що він міг відчути, порівнюючи Росію з розвиненими європейськими державами? Як ці враження могли вплинути на його подальші політичні рішення?

Олександр IІ. Кольорова гравюра на дереві. Близько 1860 р.

1. Реформи 1860-1870-х рр. Поразка Російської імперії у Східній війні проявила всю приреченість її кріпосницько-феодального устрою. Навіть владні кола усвідомлювали необхідність модернізації країни. У цей час помирає імператор Микола І, престол посідає його син - 36-річний Олександр II (1855-1881), який ініціював «великі реформи».

Реформи 60-70-х рр. XIX ст. в Російській імперії

Аграрна реформа 1861 р.	Скасовано кріпацтво. Селяни отримували особисту свободу та низку громадянських прав (купувати нерухоме майно і вільно ним розпоряджатися, займатися торгівлею, ремеслом і промисловим виробництвом, укладати угоди та ін.). У користування селянин отримував наділ з правом викупу, за який мав виконувати панщину чи платити оброк.
Земська реформа 1864 р.	У губерніях і повітах створювали органи місцевого самоврядування - земства, які опікувалися питаннями освіти та охорони здоров’я, благоустрою, облаштуванням доріг та ін.
Судова реформа 1864 р.	Проголошено гласність, рівність усіх підданих перед законом і незалежність суду від влади; запроваджено суд присяжних та адвокатуру.
Освітня реформа 1864 р.	Запроваджено єдину систему початкової освіти. Середню освіту надавали класичні та реальні гімназії. Випускники класичних гімназій, де зосереджувалися на вивченні гуманітарних наук, могли вступати до університетів. Реальні гімназії надавали перевагу вивченню точних і природничих наук, їхні випускники могли вступати до технічних інститутів, комерційних і військових шкіл. Створено вищі жіночі курси. Відновлено автономію університетів (1863).
Міська реформа 1870 р.	Створено органи міського самоврядування - міські думи (розпорядчі функції) та міські управи (виконавчі функції). Міська дума підпорядковувалася губернаторові. Вибори до дум проводили на основі майнового цензу (виборцями могли були чоловіки віком від 25 років, які сплачували міські податки і збори).
Військова реформа 1864-1883 рр.	Введено загальну військову повинність для чоловіків віком від 21 року, встановлено нові терміни служби; запроваджено нові устави; переоснащувалися армія і флот; створювалися військові гімназії, училища й академії.

Громадянський вимір

Освітня реформа стала однією з найпомітніших серед «великих реформ» Олександра II. Якщо у 1856 р. в Російській імперії діяло близько 8 тис. початкових шкіл, то у 1876 р. - понад 23 тис. У 1872 р. в Москві відкрили вищі жіночі курси, які були першим офіційним закладом вищої освіти для жінок у Російській імперії (1876 р. такий заклад відкрито і в Києві). У суспільній думці ці курси стали символом боротьби за рівноправність і доступ до освіти.

«Великі реформи» дали поштовх розвитку нових соціально-економічних відносин. Російська імперія поступово перетворювалася на аграрно-промислову державу з притаманними їй широким внутрішнім ринком, капіталістичними відносинами і збільшенням товарності господарства. На початку XX ст. виникають могутні монополістичні союзи. Російські синдикати охопили виробництво і збут 80 видів продукції, контролювали цілі галузі промисловості.

Протягом 1861-1913 рр. обсяг промислового виробництва в Російській імперії збільшився у 12 разів, проте рівня провідних країн світу вона не змогла досягти, посідаючи п’яте місце.

Імператор Олександр II загинув 1 березня 1881 р. у Петербурзі внаслідок замаху, який організували члени революційної організації «Народна воля» - групи радикально налаштованої інтелігенції, яка виступала проти самодержавства. Іронічно, що саме в цей день імператор погодив проєкт створення представницького органу, який би представляв інтереси всіх станів імперії, що було кроком до обмеження самодержавства. Смерть Олександра II поклала край добі реформ і започаткувала період політичної реакції.

Після загибелі Олександра II престол посів його син Олександр IІІ (1881-1894). Його правління стало періодом посилення самодержавства та відмови від ліберальних реформ батька. Імператор намагався зміцнити владу монарха, посилити контроль над суспільством і проводив політику русифікації. Після його смерті престол успадкував Микола II (1894-1917), останній правитель Російської імперії.

• Які суспільні верстви найбільше відчули наслідки реформ 1860-1870-х рр.? У чому полягали суперечливі наслідки скасування кріпацтва? Як «великі реформи» змінили життя в містах і селах Російської імперії? Як ви вважаєте, чи можна назвати ці перетворення початком модернізації держави? Чому, попри проведення реформ, Російська імперія не досягла рівня провідних країн світу?

2. Зовнішня і колоніальна політика. Попри ліберальні реформи зовнішньополітичний курс Російської імперії залишався загарбницьким. В останній третині XIX — на початку XX ст. вона захопила величезні території Середньої Азії. У 1864 р. російські війська увійшли до Кокандського ханства, а наступного року оволоділи Ташкентом. У 1868 р. вони зайняли Бухару, а 1873 р. - Хіву.

Прагнення Російської імперії відновити колишній вплив на Балканах призвело до російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Перемога Росії викликала спротив великих європейських держав на чолі з Англією. Вони не дозволили їй захопити чорноморські протоки та встановити панування на Балканському півострові. Одночасно почалося зближення Росії з Францією, яка прагнула реваншу після франко-прусської війни.

На початку XX ст. одним з напрямків зовнішньополітичної експансії Російської імперії став Далекий Схід. У 1896 р. Росія отримала дозвіл Китаю на будівництво через територію Маньчжурії Китайсько-Східної залізниці, а 1898 р. отримала в оренду Ляодунський півострів з Порт-Артуром, що став її головною військово-морською базою на Тихому океані.

Російська військово-морська база в Порт-Артурі

Території Кореї та Північного Китаю також були у сфері інтересів Японії. Її суперництво з Росією призвело до російсько-японської війни 1904-1905 рр. Японська армія після тривалої облоги захопила Порт-Артур і згодом завдала російським військам поразки під Мукденом у Маньчжурії. Сподівання російського уряду на вдале закінчення війни було остаточно поховано після розгрому японцями під Цусімою у травні 1905 р. надісланої з Балтики нової ескадри. За умовами Портсмутського миру Росія була змушена поступитися Японії Порт-Артуром і південною частиною острова Сахалін, визнати її контроль над Кореєю.

Російський карикатурний плакат. 1904 р.

Перемовини в Портсмуті. 1905 р.

• Які території захопила Російська імперія в Центральній Азії? Які цілі ставила Росія, розпочинаючи війну з Туреччиною в 1877 р.? Чи вдалося їх досягти? Схарактеризуйте причини та перебіг російсько-японської війни 1904-1905 рр. Складіть перелік завойованих і втрачених територій Російської імперії у другій половині XIX — на початку XX ст. Проаналізуйте, що переважало в її зовнішній політиці - здобутки чи втрати. Поясніть, як це вплинуло на міжнародне становище держави.

3. Революція 1905-1907 рр. Поразка у війні з Японією виявила всю економічну й військову відсталість Російської імперії. Модернізація суспільно-економічного життя не зачепила ані самодержавного ладу, ані феодальних порядків. У країні були відсутні демократичні свободи, жорстоко переслідували інакомислення та будь-який опозиційний рух. Російська імперія була «в’язницею народів», де влада всіляко намагалася русифікувати пригноблені нації.

Початок революції поклали події 9 січня 1905 р. в Петербурзі. Тисячі людей, серед яких були жінки і діти, рушили до Зимового палацу, резиденції Миколи II, для вручення петиції. Їх зустріли залпами зброї, що забрали сотні життів. Жорстока розправа сколихнула країну. Цю подію названо «кривавою неділею».

Страйковий рух перекинувся на інші міста, спалахували селянські повстання. Влітку 1905 р. заворушення охопили армію і флот. З осені центром протестного руху стала Москва. Розпочався загальний політичний страйк, у якому взяло участь понад 2 млн осіб. Коли монархія стояла на краю прірви, Микола II пішов на поступки - 17 жовтня 1905 р. підписано маніфест, яким «даровано» підданим основні громадянські права і свободи. Було оголошено про скликання Державної думи — представницького органу із законодавчими повноваженнями. Росія здобула можливість стати конституційною монархією.

Документ

Маніфест «Про вдосконалення державного порядку», 17 жовтня 1905 р.

...На обов’язок уряду покладаємо Ми виконання непохитної Нашої волі:

1. Дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи на засадах дійсної недоторканності особи, свободи совісті, слова, зборів і союзів.

2. Не зупиняючи призначених виборів у Державну думу, залучити тепер вже до участі в Думі, у міру можливості, відповідної стислості терміну, що лишився до скликання Думи, ті класи населення, які нині зовсім позбавлені виборчих прав, представивши потому подальший розвиток початку загального виборчого права...

Унаслідок революційних подій активізувалися різні політичні сили, які умовно можна розділити на 3 крила.

Монархісти

Ліберали (кадети і «октябристи»)

Революціонери

Російська соціал-демократична партія (РСДРП) та соціалісти-революціонери (есери)

Поміщики й дворянство

Велика буржуазія та інтелігенція

Різні верстви

Виступали за збереження монархії

Виступали за поступове реформування мирним шляхом, розширення прав і свобод, конституційну монархію

Виступали за радикальні перетворення шляхом революції, перехід до республіки, роздачу землі селянам

Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП) веде свій початок від марксистських гуртків, які діяли в Російській імперії наприкінці XIX ст. У березні 1898 р. в Мінську було створено політичну партію, а на II з’їзді РСДРП у 1903 р. ухвалено її програму і статут. Під час виборів до центральних органів партії лідер радикального угрупування соціал-демократів Володимир Ульянов (Ленін) і його прибічники здобули більшість, після чого за ними закріпилася назва більшовики, а їхніх опонентів, які виступали за поступові зміни та парламентську діяльність, стали називати меншовиками.

Першу Державну думу було розпущено вже в 1906 р. Згодом відбулися нові вибори, але 3 червня 1907 р. уряд розпустив і другу Державну думу. Одночасно було опубліковано новий виборчий закон. Микола II, порушивши власний маніфест, залишив виборче право лише для заможних верств населення. Ці події увійшли в історію як «третьочервневий переворот» та поставили крапку в історії революції 1905-1907 рр.

Після цього революційний рух пішов на спад. У країні розгорнулася реакція, посилилась цензура. Діяли військово-польові суди, які без жодного слідства винесли смертні вироки майже тисячі людей.

• Поясніть, чому поразка у війні з Японією стала поштовхом до революції 1905-1907 рр. Опишіть події «кривавої неділі» та з’ясуйте, чому вони сколихнули всю країну. Яке значення мав маніфест 17 жовтня 1905 р. для суспільства? Як завершилася революція 1905-1907 рр.? Які наслідки це мало для Російської імперії?

Україна і світ

В умовах революції 1905-1907 рр. українці вперше отримали можливість брати участь у виборах до загальноросійського парламенту - Державної думи.

У першій Державній думі (1906 р.) українські депутати створили Українську думську громаду. Її очолив Ілля Шраг - юрист і громадський діяч із Чернігова. За участі М. Грушевського громада підготувала Декларацію про автономію України, однак запланований розгляд документа на засіданні Державної думи не відбувся, оскільки Микола II розпустив парламент. Українська думська громада, яка утворилася у другій Державній думі 1907 р., виступала за надання Україні автономії, розвиток української освіти, запровадження рідної мови у школі, судочинстві та адміністративних органах.

Попри коротку діяльність Думи, участь українських депутатів стала важливим кроком до формування політичного представництва українців у загальноімперській політиці.

5. Столипінські реформи. Перша революція в Російській імперії започаткувала низку змін і реформ. Їх пов’язують із ім’ям очільника російського уряду в 1906-1911 рр. - Петра Столипіна.

Розпочавши свою діяльність із придушення виступів, Столипін водночас усвідомлював, що революційний рух в імперії зумовили об’єктивні причини, які можна усунути шляхом реформ.

Петро Столипін. Початок XX ст.

Зміни не випадково почалися саме з аграрної сфери, адже селяни дуже активно підтримували революцію. Згідно з указом від 9 листопада 1906 р. селяни здобули право виходити з громади, де вони спільно користувалися земельними угіддями, й набувати права власності на свої наділи. У 1906-1916 рр. цим правом скористалося близько 2,5 млн селянських дворів.

Після виходу з громади селяни могли об’єднати свої земельні ділянки в одну - так званий відруб - й оселитися разом з родиною на хуторі. Це мало створити численну верству заможних селян-фермерів, які, на думку Столипіна, стали б новою опорою влади. Водночас уряд організовував масове переселення безземельних і малоземельних селян у малообжиті райони країни - Поволжя, Західний Сибір і Казахстан. Проте загалом столипінська аграрна політика не виправдала сподівань уряду й не дістала очікуваної підтримки в суспільстві. Реформи Столипіна були остаточно згорнуті після його вбивства соціалістом-есером у Києві в 1911 р.

• Назвіть головні засоби, за допомогою яких уряд прагнув здійснити аграрні перетворення. Поміркуйте, як столипінські реформи вплинули на розвиток сільського господарства. Використовуючи знання з курсу історії України, схарактеризуйте вплив реформ і подій в Російській імперії другої половини XIX — початку XX ст. на розвиток українських земель.

Дізнайтеся!

Дослідіть «справу Бейліса» - один із найгучніших судових процесів початку XX ст. у Російській імперії. У 1911 р. в Києві за сфабрикованим звинуваченням у «ритуальному вбивстві» було заарештовано єврея Менделя Бейліса. Слідство і суд тривали два роки. Попри намагання влади використати справу для розпалювання антиєврейських настроїв, суд присяжних виправдав Бейліса. Цей процес став символом боротьби проти ксенофобії та свавілля самодержавства. З’ясуйте значення понять «ксенофобія» та «великоросійський шовінізм». Ознайомтеся з перебігом справи. Запишіть 2-3 тези: кого обвинувачено; з якою метою висунуто звинувачення; які настрої панували в суспільстві. Чи можна вважати «справу Бейліса» прикладом великоросійського шовінізму?

Діємо творчо

У другій половині XIX ст. на Півдні України розпочався промисловий розвиток, який швидко набув загальноімперського значення. Одним із його символів стала Юзівка - поселення, яке заснував британський інженер Євген (Джон) Юз. Саме тут уперше в імперії з’явилося виробництво повного циклу: вугілля - кокс - метал, а виплавлена сталь постачалася для потреб усієї держави.

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/Jr8iaocw або кодом, опрацюйте медіатекст. Проведіть історичну розвідку. Хто такий Євген (Джон) Юз? Що спонукало його приїхати на південь сучасної України? Яку справу він започаткував? Як виглядало промислове містечко, яке він заснував? Як діяльність Юза вплинула на розвиток промисловості, транспорту й міст у Російській імперії? Як цей приклад показує участь південноукраїнських промислових регіонів у загальноімперському процесі індустріалізації другої половини XIX — початку XX ст.?

1. Співставте події і дати.

А «Кривава неділя»
Б Початок столипінських реформ
В Захоплення Російською імперією Ташкента
Г Росія орендувала Ляодунський півострів з Порт-Артуром
1 1864 р.
2 1898 р.
3 1905 р.
4 1906 р.

2. Покажіть на карті, де відбувалися головні події російсько-японської війни. Як маленькій Японії вдалося виграти війну у величезної Російської імперії?

3. Порівняйте структуру державного управління у Російській та Німецькій імперіях. Визначте, які органи здійснювали виконавчу, судову та дорадчу владу, і яку владу мали імператори.

4. Надання яких громадянських прав гарантував маніфест від 17 жовтня 1905 р.? Чи можна вважати цей документ конституцією країни?

5. Поясніть, чому майже через пів століття після скасування кріпацтва в Російській імперії виникла потреба провести аграрну реформу. Які проблеми вона мала розв’язати і яких результатів досягла?

6. Обговоріть у класі, чому в суспільствах виникають радикальні рухи. Які мирні способи досягнення політичних змін є прийнятними в демократичній державі?

Зміст