Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

§ 20. США в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст.

Подумайте!

Спираючись на набуті знання про історію США у XIX ст., пригадайте, з яких країн до них найбільше прибувало іммігрантів. Які умови були створені для прибульців, які перспективи вони мали? Зробіть припущення, з якими думками та очікуваннями ці люди вирушали за океан. Як ви думаєте, чому саме вихідці зі Східної Європи вирішували емігрувати до США? Яких труднощів могли зазнати іммігранти, потрапивши до Америки?

1 - словачка; 2 - румуни; 3 - українка. Фото Августа Шермана — американця, який допомагав іноземцям переїжджати та облаштовуватися у США. Він створив серію знімків, на яких переселенців було зображено в їхніх національних костюмах. У 1907 р. ці фотографії опублікували в журналі National Geographic.

1. Економічне піднесення США. Кінець XIX — початок XX ст. характеризувалися значним зростанням американської економіки. У 1871-1913 рр. національний дохід США збільшився в п’ять разів, а національне багатство країни - у сім. Особливо швидкими темпами зростало промислове виробництво: за цей період воно збільшилося в дев’ять разів. У 1913 р. США виробляли понад третину світової промислової продукції, залишивши далеко позаду інші країни.

Перемога промислової Півночі у громадянській війні, ліквідація рабовласницьких латифундій і ухвалений 1862 р. гомстед-акт відкрили шлях до ринкового освоєння південних штатів і земель Заходу. У США створили такі сприятливі умови для підприємництва, яких не знала жодна західноєвропейська країна.

Важливу роль в індустріалізації відіграв потік іммігрантів. Лише за останні 30 років XIX ст. до США прибуло 14 млн переселенців, переважно з Італії і східноєвропейських країн. Здебільшого це були сміливі, енергійні люди, серед яких було чимало кваліфікованих робітників.

У промисловості з’явилися нові галузі - нафтовидобувна й нафтопереробна, хімічна, автомобільна, електроенергетика. На великих заводах упроваджували потокові методи виробництва з конвеєрним складанням вузлів, агрегатів і машин. Завдяки цим нововведенням компанія Генрі Форда, що стала символом масового виробництва в Америці, зуміла знизити вартість автомобіля з 950 до 290 доларів і зробити його доступним масовому покупцеві.

Конвеєрна лінія на підприємстві Форда. 1913 р.

Генрі Форд на своєму першому автомобілі. 1896 р.

Особливо швидко будували залізниці, що заохочувалося федеральними кредитами й наданням землі залізничним компаніям. Швидко розвивалися засоби зв’язку - телефон і телеграф. У Нью-Йорку й Бостоні відкрили перші лінії метро. Період бурхливого розвитку переживало й сільське господарство. США перетворилися на провідного виробника та експортера харчових продуктів.

• Чому американська економіка, зокрема промисловість, розвивались дуже швидкими темпами в останній третині XIX та на початку XX ст.? Яку роль у цьому процесі індустріалізації відігравали іммігранти? Чому саме в цей період у США спостерігався справжній бум у будівництві залізниць? Складіть кластер (схему) «Чинники економічного піднесення США в останній третині XIX — на початку XX ст.».

2. Антитрестівське законодавство. Розвиток ринкової економіки США відбувався в умовах безжалісної конкурентної боротьби. Великі корпорації поглинали розорених конкурентів, створювали монополістичні об’єднання - трести, встановлюючи фінансовий контроль над цілими галузями промисловості і транспорту. Серед могутніх монополістів особливо виокремлювалися нафтовий трест Дж. Рокфеллера, сталева компанія Е. Карнегі, електротехнічна фірма «Дженерал Електрик», залізничні імперії Вандербільта і Хантінгтона. Монополізація охопила й банківську справу. Особливістю американського бізнесу стало злиття промислового та фінансового капіталу - згадані підприємці володіли також потужними банківськими установами.

У минулому залишилася ворожнеча демократів та республіканців. Примирення партій відбулося в 1877 р. завдяки політичному компромісу. Демократи погодилися визнати явно сфальсифіковані результати президентських виборів 1876 р. в обмін на припинення Реконструкції південних штатів. Відтепер «слони» та «осли» (традиційні символи республіканської та демократичної партій) спільно стояли на варті інтересів великих корпорацій, стримуванні соціальних рухів у країні й фактичному схваленні расизму на Півдні.

Будинок домашнього страхування — перший у світі хмарочос, збудований 1885 р. у Чикаго

З моменту появи перших великих корпорацій федеральний уряд і адміністрації окремих штатів прагнули забезпечити їм максимально сприятливі умови для діяльності. Для захисту монополій від європейських конкурентів вони підвищили мита на ввезення іноземних товарів до 57 % від їхньої вартості.

Однак засилля монополістів в економіці викликало невдоволення широких верств населення. У 1890 р. Конгрес США був змушений ухвалити антитрестівський закон Шермана, за яким будь-яке об’єднання на зразок тресту, а також угода з метою обмеження торгівлі чи комерції оголошувалися незаконними. Однак цей закон було складено так, що створювалася можливість його тлумачити по-різному. У боротьбі проти зловживань «великих корпорацій» (так відтепер стали називати трести) він виявився малоефективним, проте успішно використовувався владою проти страйкового руху. Страйкарів звинувачували в обмеженні «свободи торгівлі» робочою силою, а профспілка, що організувала страйк, прирівнювалася до тресту.

Карикатура на контроль монополій над Конгресом США. 1889 р.

• У чому полягала особливість розвитку американського бізнесу наприкінці XIX — на початку XX ст.? Що стало причиною політичного примирення демократів і республіканців? Як це вплинуло на інтереси великих корпорацій? Поясніть суть антитрестівського закону Шермана. Чому його виконання виявилося малоефективним? Чи можна вважати, що боротьба з трестами була проявом демократії у США? Обґрунтуйте відповідь прикладами з тексту.

Громадянський вимір

Разом із розвитком підприємництва у США зростала активність пролетарів у боротьбі за покращення умов праці. 1 травня 1886 р. чиказькі працівники організували масову демонстрацію з вимогами 8-годинного робочого дня. Цей страйк швидко поширився на інші міста, загалом участь у ньому взяли близько 350 тис. людей. На розгін демонстрантів було кинуто поліцейські сили, які 4 травня на площі Хеймаркет у Чикаго влаштували справжню бійню, де загинули чи були поранені десятки людей. У пам’ять про цей випадок та про репресії і страти, що сталися за ним, було прийнято рішення про проведення щорічних демонстрацій 1 травня. Ця дата нині в багатьох країнах (але не в самих США) відзначається як державне свято - Міжнародний день праці.

Україна і світ

Першим «хмарочосом» України вважають 10-поверховий будинок Гінзбурга, зведений у середмісті Києва в 1910-1912 рр. Тоді будівля вважалася найвищою в Російській імперії. Її власником був купець першої гільдії Лев Борисович Гінзбург. Будинок був спроєктований у стилі модерн. На першому поверсі розташовувався торговий центр. Над будівлею височіла башта зі шпилем, всередині дім був обладнаний унікальним для свого часу винаходом - ліфтом американської фірми «Отіс». Будинок Гінзбурга спіткала сумна доля - у вересні 1941 р. його підірвали за наказом радянського командування.

Будинок Гінзбурга (справа) на листівці початку XX ст.

3. Режим сегрегації. Хоча 14-та і 15-та поправки до конституції США надавали й гарантували чорношкірому населенню країни громадянські права, повної рівноправності колишні раби так і не домоглися. Ухвалені в багатьох південних штатах «чорні кодекси» узаконили режим расової сегрегації. У лікарнях для людей різних рас створювали окремі палати; у транспорті, ресторанах, театрах, навіть на кладовищі - окремі місця. У деяких штатах було заборонено змішані шлюби. Учорашні раби не мали фінансової опори та йшли працювати в найми до колишніх господарів.

Словник

Сегрегація - політика примусового поділу населення за расовою або етнічною ознакою.

Дискримінація - обмеження чи позбавлення прав окремих категорій громадян за національними, расовими, статевими, соціальними, релігійними та іншими ознаками.

Дискримінації зазнавали також корінні мешканці Америки. Уцілілим індіанським племенам відвели спеціальні території в окремих районах - резервації. Але незабаром і ці землі знадобилися федеральній владі. У 1887 р. ухвалено акт Дауеса, який позбавляв індіанців кращих земель, які в них ще залишалися.

Жінка народності арапахо. 1879 р.

• Схарактеризуйте політику сегрегації у США. Поясніть, чому така політика суперечила демократичним принципам, проголошеним у конституції США. Обґрунтуйте, чому право на культурну ідентичність є складовою прав людини. Наведіть приклади із сучасності.

4. «Справедливий курс» Т. Рузвельта та «нова демократія» В. Вільсона. Наприкінці XIX — на початку XX ст. в США пожвавився рух за реформи й соціальний прогрес, що об’єднав інтелігенцію, службовців і дрібних підприємців. Прибічники реформ - прогресисти - вимагали демократизації виборчої системи, контролю за діяльністю великих корпорацій, впровадження податкової реформи та соціального страхування. Потребу змін стали усвідомлювати й панівні кола США.

Теодор Рузвельт. 1904 р.

Президент Теодор Рузвельт (1901-1909) поклав початок реформаторській діяльності американської адміністрації. Його прихід у Білий дім зустріли з тривогою: 42-річний президент вирізнявся незалежністю і прихильністю до реформ. Пізніше він зажив слави «руйнівника трестів». У реальності президент аж ніяк не прагнув знищити корпорації, розуміючи їхнє значення для економіки країни. Його ідея полягала в державному регулюванні великих компаній, контролі за їхньою діяльністю, обмеженні спроб монополізувати ринок.

«Справедливий курс» (реформи Т. Рузвельта)

Здійснено кроки, спрямовані на обмеження діяльності трестів.
Уряд виступав у ролі третейського судді в конфліктах робітників з підприємцями (часом стаючи на бік страйкарів).
Уряд здобув право встановлювати граничну межу підвищення тарифних ставок на залізницях.
Ухвалено закони про контроль над виготовленням харчових продуктів і ліків, над умовами праці робітників на м’ясобойнях.
Ухвалено низку екологічних законів (про охорону лісів, про меліорацію посушливих земель), збільшено площі державного земельного фонду, створено природні заповідники.

На чергових президентських виборах перемогу здобув демократ і «прогресист» Вудро Вільсон (1913-1921). Свою передвиборчу програму він назвав «новою свободою», або «новою демократією». Схематично вона вкладалася у три пункти: індивідуалізм, свобода особи і свобода конкуренції, які, на думку нової адміністрації, і мала захищати держава. Уряд Вільсона не прагнув жорстко контролювати діяльність великих корпорацій, а лише намагався боротися проти «нечесної конкуренції» і її наслідку - монополізації ринку.

Вудро Вільсон. 1913 р.

Новий президент продовжив курс реформ, розпочатий Рузвельтом. Зокрема, в інтересах споживачів уряд зменшив мита на ввезені до країни товари, а низку продуктів харчування звільнили від них цілком. У 1913 р. згідно з ухваленою 16-ю поправкою до конституції у країні запровадили систему прогресивного оподаткування, створили Федеральну резервну систему, покликану забезпечити контроль над грошовим обігом і фінансовими установами країни. Закон Клейтона, який ухвалили в 1914 р., заборонив використовувати антимонопольне законодавство проти профспілок і страйкарів-робітників.

• Які вимоги ставили перед владою «прогресисти»? Що мав на меті Т. Рузвельт, розпочинаючи реформи? Що передбачала 16-та поправка до конституції США? Як ви вважаєте, чому реформи Т. Рузвельта і В. Вільсона називали відповідно «справедливим курсом» і «новою демократією»?

5. Зовнішня політика США. Зовнішньополітичний курс США в останній третині XIX — на початку XX ст. продовжував базуватися на принципах доктрини Монро.

Ізоляціонізм	Експансіонізм
Невтручання в європейські справи й війни	Розширення власної території та зони впливу в Західній півкулі

Доктрина Монро набула своєрідного продовження в ідеї панамериканізму, яка формально проголошувала єдність політичних інтересів усіх американських держав та обмеження впливу європейців на континенті.

Із кінця XIX ст. уряд США став створювати потужний військово-морський флот, будувати для нього бази, захоплювати нові колонії. З ім’ям президента Рузвельта пов’язана «політика великого кийка» - силових заходів, які могли застосовувати США в Центральній Америці і країнах Карибського басейну. Йому ж належить ідея США як «світового поліцейського».

Під час іспансько-американської війни 1898 р. США захопили майже всі іспанські володіння на Карибах, «викупили» права на Філіппіни, здобули право тримати війська й споруджувати військові бази на Кубі.

Неймовірного значення (стратегічного та економічного) набув проєкт спорудження каналу між Тихим та Атлантичним океаном. Американці претендували на виняткові права на будівництво та використання майбутнього каналу. Для цього у 1903 р. силою зброї уряд США примусив Колумбію відмовитися від частини території, там було утворено нову державу, Панаму, по території якої і було прокладено канал.

На початку XX ст. знаряддям експансіоністської політики Сполучених Штатів стає так звана «дипломатія долара». Надаючи латиноамериканським державам фінансово-економічну допомогу, адміністрація США ставила їх у повну політичну залежність.

Теодор Рузвельт із великим кийком крокує Карибським морем. Карикатура. 1904 р.

Американські моряки біля броненосця «Айова». 1898 р.

• Як змінювалися зовнішньополітичні пріоритети США наприкінці XIX — на початку XX ст.? Яке стратегічне й економічне значення для США мало будівництво Панамського каналу? Поміркуйте, як зовнішня політика США узгоджувалася з ідеалами демократії. Чи можна вважати її проявом імперіалізму?

Подробиці

У 1867 р. Сполучені Штати придбали в Російської імперії територію Аляски за 7,2 млн доларів. Цю угоду сучасники іронічно назвали «безумством Сьюарда» - за ім’ям державного секретаря Вільяма Сьюарда, який її уклав. Спершу Аляску вважали малопридатною для освоєння, однак уже наприкінці XIX ст. вона набула стратегічного значення. Тут відкрили значні поклади золота, нафти й газу, а узбережжя стало важливою базою для американського флоту та торгівлі в Тихоокеанському регіоні.

Купівля Аляски стала черговим кроком до розширення території США і символом переходу країни від політики ізоляціонізму до активнішої зовнішньої діяльності, що особливо проявилося в останній третині XIX ст.

Дізнайтеся!

«Довге» XIX ст. стало часом розквіту такого явища, як політична карикатура. Сьогодні ці зображення є чудовим джерелом вивчення подій та суспільних настроїв у різних країнах. Проведіть експрес-дослідження та дізнайтеся більше про історію політичної карикатури. Оберіть одну з карикатур, поданих у цьому параграфі, і схарактеризуйте її як історичне джерело: що саме вона висміює, які події чи постаті зображає, які ідеї передає. Поміркуйте, чому саме в новий час політична карикатура набула загального поширення.

Карикатура на корпорацію «Стандард Ойл Компані» у вигляді восьминога

Діємо творчо

Першу школу-інтернат для дітей корінних народів відкрили 1882 р. в місті Карлайл (штат Пенсильванія). Її засновником був капітан Річард Генрі Пратт, який висунув гасло: «Убий у ньому індіанця, врятуй людину». Саме у США вперше запровадили модель примусової асиміляції дітей із корінних народів. Дітей забирали з родин, обрізали волосся, давали англійські імена, забороняли говорити рідною мовою, носити традиційний одяг чи виконувати обряди. Такі школи мали на меті «цивілізувати» індіанців, але фактично призводили до втрати їхньої мови, культури та духовної спадщини. До 1900 р. в США діяло понад 150 подібних закладів у різних штатах.

Поміркуйте, що означає для людини зберігати свою ідентичність. Створіть коротке висловлення або візуальне гасло на тему «Маю право бути собою», у якому передайте думку про значення рідної культури, мови і традицій для кожного народу. Поясніть, чому втрата цих складників може призвести до відчуття втрати людської гідності.

Школа-інтернат для індіанців «Карлайл». 1882 р.

1. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) ухвалення закону Клейтона; б) «Чиказька бійня»; в) ухвалення антитрестівського закону Шермана; г) прихід до влади Теодора Рузвельта.
2. Покажіть на карті території, які відійшли до США в результаті перемоги у війні з Іспанією. Дослідіть роль флоту у зміцненні позицій США в Тихоокеанській акваторії.
3. Схарактеризуйте політику «дипломатії долара». Що вона передбачала та які мала наслідки для країн Латинської Америки?
4. Порівняйте економічну політику Т. Рузвельта і В. Вільсона, визначте спільне та відмінне.
5. Які методи використовували американські робітники в боротьбі за свої права? Чи підтримувала їх держава?
6. Обговоріть питання, чи можуть США вважатися демократичною державою на початку XX ст., якщо там мали місце прояви сегрегації та дискримінації.

Зміст