Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

§ 2. «Довге» XIX ст.

Подумайте!

Роздивіться малюнок. Яким поняттям, відомим вам із курсу історії 8-го класу, можна схарактеризувати зображені на малюнку зміни у транспорті? Чим вони були зумовлені? Припустіть, як це могло вплинути на подальший розвиток людства. Придумайте текстівку до малюнка.

1. Доба революцій. Період нового часу, який вивчатимете цього навчального року, називають «довгим» XIX ст., адже тривало воно більше ста років - від початку Французької революції 1789 р. до Першої світової війни. Його хронологічні межі науковці визначили не за календарем, а за спільними політичними і соціально-економічними ознаками, характерними для країн Європи за цієї доби.

«Довге» XIX ст. стало часом революційних зрушень, тобто докорінних змін у суспільстві, які зачепили різні сфери його життєдіяльності. Насамперед у низці країн Європи відбулася низка революційних повстань, що зумовили перехід від абсолютизму до парламентаризму, розширення громадянських прав і свобод, створення нової системи міжнародних відносин. Найсуттєвіші перетворення наведено в таблиці.

Сфера, де проявилися зміни	Сутність змін
Наука і техніка	Розвиток і використання нових знань, технологій, джерел енергії, поява й поширення телефонного зв’язку й електрики.
Індустріальна революція	Перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, де людську працю замінила машинна.
Демографія	Стрімке збільшення кількості населення та тривалості його життя. Масовим явищем стала еміграція, передусім до США.
Національний підйом	«Довге» XIX ст. стало етапом формування сучасних політичних націй, їх боротьби за самовизначення та утворення нових незалежних держав.
Урбанізація	Стрімке збільшення кількості та розмірів міст, чисельності їх населення, поширення міської культури та світогляду. Вперше в історії міста стали відігравати визначальну роль в економіці держав.
Транспорт	Розширення шляхів сполучення - виникає всесвітня економічна система. Поява докорінно нових транспортних засобів (зокрема пароплавів, залізниць, автомобілів).
Зброя	Винайдення нових тактик та видів озброєнь (зокрема, гвинтівок, кулеметів, літаків).
Суспільні зміни	На перші ролі в суспільстві вийшли власники капіталів (буржуазія) та наймані працівники, які почали рішуче боротися за свої права.
Культура	Остаточний перехід до світського світогляду, стрімке поширення освіти, друкарської справи (а отже, й поширення інформації); поява фотографії, радіо, телефона, кінематографу.

Всесвітня виставка 1851 р. у Лондоні. Літографія 1851 р.

Слід пам’ятати, що зазначені зміни стосувалися великих європейських країн, а також США і частково Японії, яка обрала шлях поміркованої модернізації зі збереженням традиційної культури. Країни Сходу, Африки, території Російської імперії ще тривалий час не мали такого стрімкого прогресу.

• Визначте сутність поняття «революція» стосовно впливу на різні сфери людського життя. Чим відрізнявся розвиток країн Заходу та Сходу в новий час?

2. Особливості розвитку держав Європи. Історія країн Європи XIX ст. - це історія двох пов’язаних процесів: модернізації та демократизації.

Модернізація	Демократизація
осучаснення, вдосконалення та оновлення відповідно до вимог часу; перехід від традиційного (аграрного) суспільства до індустріального	перехід від абсолютної монархії до парламентської, розширення виборчих прав, поява нових ідейних течій та політичних партій

Ці процеси в різних країнах Європи відбувалися не одночасно. Промислова революція народилася в Англії, лише пізніше її наздогнали інші країни. Спільним для усіх держав було остаточне становлення капіталізму, подекуди в його крайньому прояві, який ще називають імперіалізмом. Розвиток економіки вплинув і на суспільне життя. Ключову роль тепер відіграють буржуазія та робітники, які в XIX ст. стають рушійною політичною силою.

Будівля парламенту Угорщини. Сучасна світлина

У XIX ст. у країнах Європи відбувся перехід від абсолютизму до виборних форм правління - парламентської монархії та республіки. Відбувалося це частіше шляхом революцій, зі зброєю в руках.

Доленосним для європейського континенту став національно-визвольний рух. Саме в період «довгого» XIX ст. відбулося остаточне оформлення національних держав, у результаті чого політична карта Європи протягом століття змінилася. Завдяки об’єднанню розрізнених князівств постали такі потужні держави, як Німецька імперія та Італія. Усе більше в загальноєвропейську політику втручалася Росія, у той час як Османська імперія втратила колишній вплив. Серед народів, які не мали власної державності (Греція, Польща, Угорщина, країни Балканського півострова), відбувся національний підйом, який переріс у збройну боротьбу за незалежність.

Винахідник телефону Александр Белл на відкритті міжміської лінії з Нью-Йорка в Чикаго. 1892 р.

Тепер війни велися не лише за окремі території в Європі, а й за величезні колоніальні простори. Кожна велика держава прагнула до розширення своєї колоніальної мережі, адже колонії були ринками збуту і джерелом ресурсів.

• Які процеси визначали історію Європи в XIX ст.? Як індустріалізація вплинула на економічне та політичне життя європейських країн?

Україна і світ

Схожі процеси відбувалися й на українських теренах, які в той час були розділені між двома імперіями - Російською та Австрійською (з 1867 р. - Австро-Угорською). У Російській імперії в 1860-1870-х роках було здійснено низку реформ, зокрема аграрну, судову, фінансову, військову та інші, які пожвавили розвиток економіки та підприємництва. Зменшилися привілеї дворянства, стали формуватися нові стани - буржуазія та наймані робітники, а згодом і вільні селяни-фермери. Проте найбільші зміни відбулися у промисловості: завдяки значним інвестиціям, зокрема зарубіжним, у південних і південно-східних українських губерніях було побудовано потужні гірничовидобувні підприємства, де працювали тисячі робітників. Тобто соціальна структура міського населення поступово змінювалася.

Украй болючою залишалася національна проблема. Не маючи власної держави, українці зазнавали утисків по обидва боки кордону. Разом із тим як у Наддніпрянській Україні, так і на західноукраїнських землях у цей час формується національна інтелігенція. Її діяльність започаткувала процес українського національного відродження, створення політичних партій, громадських організацій, що в подальшому стане основою для відновлення української державності. Рубіж ХІХ—ХХ ст. став початком масової еміграції українців (особливо із західних областей) за океан та формування діаспор у різних країнах.

Поштова марка до 100-річчя поселення українців у Канаді

Громадянський вибір

У першій половині XIX ст. Велика Британія стала піонером у запровадженні соціального законодавства, спрямованого на захист дітей від експлуатації. У 1833 р. ухвалено перший Фабричний закон, який обмежував дитячу працю й запроваджував обов’язкове навчання. Наступні закони поширили ці норми на інші галузі, зокрема гірничу. Це стало важливим кроком до визнання прав дитини, що згодом поширилося в інших країнах.

3. Формування індустріального суспільства. На початку XX ст. у провідних європейських країнах здебільшого завершується формування індустріального суспільства.

Словник

Індустріальне суспільство - поняття, що позначає одну зі стадій суспільного розвитку, яка виникає внаслідок випереджального розвитку промисловості та створення індустріальної структури економіки.

Для індустріального суспільства, порівняно з традиційним, характерне переважання в господарстві та економіці країни промисловості над сільським господарством.

Із завершенням індустріалізації промисловість досягла переваги над сільським господарством, а згодом і важка індустрія переважала над галузями легкої промисловості. В економіках європейських держав промислове виробництво стає панівним, частка сільського населення та виробництво сільськогосподарської продукції значно зменшуються.

В індустріальному суспільстві відбулися зміни в усіх сферах людського буття - політиці, економіці та виробництві, суспільній структурі, культурі та науці. У громадянській сфері це пов’язано насамперед із формуванням потужного та впливового прошарку буржуазії, робітничим рухом, збільшенням частки міського населення та переходом до парламентських монархій і республік. Було продовжено справу просвітників - урівняно громадянські права, ліквідовано станові обмеження, привілеї духовенства і дворянства.

З’явились і поступово оформились у політичні партії нові ідеологічні течії. Усі європейські країни збільшили витрати на освіту, науку, охорону здоров’я. Величезні зміни відбулися і в науковій та культурній сферах. Завдяки науковим відкриттям якісно змінилося повсякденне життя людей. Європейські міста набули звичного нам сьогодні вигляду, що стало втіленням прогресу.

• Які зміни в суспільстві засвідчили завершення етапу індустріалізації в європейських державах? У яких сферах суспільного життя індустріалізація мала найпомітніший вплив?

4. Джерела вивчення історії нового часу. Ви вже знаєте: що ближчою до сьогодення є історична доба, то більше існує джерел для її вивчення. Тож порівняно з попередніми періодами історики мають значно більше можливостей для дослідження «довгого» XIX ст. Це велика кількість і офіційних документів (законів, звітів, переписів, дипломатичного листування), і письмових свідчень пересічних людей (листів, щоденників, мемуарів), що пов’язано з поширенням грамотності та розвитком освіти. Завдяки науково-технічному прогресу, зокрема появі фотографії, маємо нагоду вивчати архітектуру, знаємо, як виглядали ті чи ті історичні постаті, можемо досліджувати зміни в повсякденні, краще зрозуміти атмосферу епохи. Неабияке значення для дослідження тогочасної громадської думки має преса та книговидання.

Речові джерела	Будь-які предмети, створені людиною. Іноді вважаються найчисленнішою групою історичних джерел.
Писемні джерела	Для модерної доби найбільшу цінність становлять листи та мемуари; наукові (зокрема, історичні) праці, креслення; матеріали преси; офіційні документи та багато ін. Проте варто пам’ятати, що саме писемні джерела часто недостовірні.
Усні джерела	Фольклор, легенди й міфи, казки тощо. Спогади теж можна вважати усним джерелом, однак вони можуть бути дуже суб’єктивними та викривленими.
Візуальні джерела	Від модерного часу до нас дійшли твори образотворчого мистецтва, які є не лише шедеврами культури, а й цінними історичними джерелами. Крім того, саме в XIX ст. виникає фотографія та кіно, тож маємо достовірні зображення історичних постатей та подій.

Нерідко про одну й ту саму подію - битву, реформу чи повстання - різні автори з певних причин розповідають по-різному. Щоб з’ясувати об’єктивність джерела, потрібно враховувати причини та обставини його появи, особу й світогляд автора, використовувати інформацію з різних джерел.

Конституція Німецької імперії 1871 р.

Кайзер Німецької імперії Вільгельм І. 1884 р.

Книга «Роздуми та спогади» - автобіографія німецького державного діяча О. фон Бісмарка

• Яка група (або групи) історичних джерел, на вашу думку, є найбільш достовірною? Поясність чому. Чи варто довіряти лише одному джерелу для формування цілісної картини історичного процесу?

Дізнайтеся!

Минулого року, вивчаючи витоки історії Сполучених Штатів Америки, ви дізналися, хто такі «батьки-засновники» США. Серед них чільне місце займає Бенджамін Франклін - політик, філософ, просвітник та вчений. Його недарма називають класичним «self-made man» - людиною, яка своїм успіхом зобов’язана лише собі. Поміркуйте над тим, хто могли стати такими людьми в капіталістичному та індустріальному суспільстві. Як вони могли збільшувати капітали та куди їх вкладали? Які якості необхідні для того, щоб досягти успіху самотужки? З курсу історії у 8-му класі пригадайте, які специфічні умови склалися в британських колоніях в Америці та чому саме туди їхали емігранти в пошуках кращої долі.

Діємо творчо

Роздивіться зображення. Уявіть, що ви подорожуєте часом і опинилися в Дортмунді наприкінці XIX ст. Назвіть три головні відмінності між життям у місті на початку та наприкінці століття. Опишіть, що найбільше вас здивувало у міському побуті, архітектурі, повсякденні його мешканців. Дайте кожному зображенню коротку назву, яка відображає його характер.

Дортмунд на початку та наприкінці XIX ст.

1. Чому «довге» XIX ст. називають «довгим»? Скільки років воно тривало?
2. Які процеси визначали історію Європи в XIX ст.? Поясніть значення понять «модернізація» та «демократизація».
3. Чому, досліджуючи історію «довгого» XIX ст., ми не можемо спиратися на одне джерело інформації?
4. Порівняйте особливості наукової та транспортної революції, які відбувалися у XIX ст.
5. Які суспільні зміни засвідчили завершення етапу індустріалізації у європейських державах?
6. Пофантазуйте, створіть розповідь про подію, яку ви ще не вивчали, за ілюстраціями на с. 17.

Зміст