Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

ШАНОВНІ ДЕВ’ЯТИКЛАСНИКИ ТА ДЕВ’ЯТИКЛАСНИЦІ!

Цьогоріч ви продовжите вивчати історію нового (модерного) часу та поринете у вир подій кінця XVIII — початку XX ст., доби, яку ще називають «довгим» XIX ст. Це був час стрімкого розвитку західних країн і водночас перетворення східних цивілізацій.

«Довге» XIX ст. стало дійсно революційним, адже бурхливі зміни відбувалися у промисловості й економіці, у побуті та свідомості людей, охопивши увесь світ - від метрополій до колоній. Багато з того, що наповнює наше сьогодення, з’явилося саме за тих часів.

Підручник, який ви тримаєте в руках, дасть вам змогу зазирнути в захопливий світ модерної доби та ознайомитися з її відкриттями й видатними постатями на теренах Європи та за її межами. Ви також пригадаєте події та факти з тогочасної історії України, проводячи паралелі з розвитком інших європейських країн.

Навчальна книжка містить цікавий матеріал, що розкриває найрізноманітніші грані історії нового часу. Зорієнтуватися в підручнику вам допоможуть рубрики.

Кожен параграф розпочинає рубрика «Подумайте!» яка налаштує вас на вивчення нової теми.

Параграфи підручника поділено на окремі пункти, наприкінці яких запропоновано запитання та завдання, позначені символом вони допоможуть перевірити, чи добре ви засвоїли матеріал.

У рубриці «Документ» дібрано оригінальні документи, автори яких були учасниками або свідками подій, що вивчаються. Кожен документ супроводжують запитання та завдання, що розвиватиме вміння їх аналізувати й використовувати під час підготовки проєктних і творчих завдань.

Матеріал рубрик «Громадянський вимір» дасть змогу дізнатися більше цікавого про історичні події, розширить знання про людей епохи та їхню роль в історії, поглибить розуміння суспільних процесів.

Завдяки рубриці «Україна і світ» ви впродовж навчального року матимете нагоду зіставляти події та процеси, що відбувалися одночасно в різних точках земної кулі й на теренах України, і вкотре переконуватиметеся, що Україна завжди була частиною європейського простору.

Рубрика «Дізнайтеся!» наприкінці кожного параграфа має на меті спонукати вас виконувати пошукові завдання, переглядати відео, здійснювати онлайн-мандрівки, розвивати аналітичне і творче мислення.

Рубрика «Діємо творчо» пропонуватиме здійснити власні пошуки, аналізувати новий матеріал, брати участь у дискусіях, іграх та історичних реконструкціях.

Параграфи завершує рубрика «Перевіряємо знання», кожне з питань якої покликане формувати предметні компетентності та наскрізні вміння.

Засвоєнню навчального матеріалу сприятимуть ілюстрації та карти, які допоможуть уявити перебіг історичних подій, відчути дух епохи, сформувати цілісне сприйняття світу.

Щиро бажаємо, щоб історія стала для вас невичерпним джерелом пізнання світу!

Вступ

§ 1. На порозі нового часу

Подумайте!

Роздивіться репродукції картин. Яку історичну добу на них утілено? Що пам’ятаєте про неї з курсу історії у 8-му класі? Які події, процеси та явища були для неї визначальними? Яке із зображень ілюструє подію глобального масштабу, що вплинула на розвиток світу, а яка - відтворює локальну подію? Пригадайте, як інакше називають ту історичну добу в історії України. Назвіть кілька подій та постатей, які, на вашу думку, відіграли ключову роль у її перебігові.

Перша висадка Христофора Колумба в Америці. Художник Д. Пуебла. 1862 р.

Сутичка козаків із татарами. Художник Й. Брандт. Близько 1890 р.

1. Ранній новий час в історії світу та України. За найпоширенішим серед учених підходом початок нового часу пов’язують із Великими географічними відкриттями, розпочатими подорожжю Колумба 1492 р. Завершення нового часу припадає на 1914 р., коли вибухнула Перша світова війна. Цей відрізок часу прийнято розподіляти на два етапи. Ранній новий час, або ранньомодерний, тривав від кінця XV ст. до Французької революції 1789 р., а пізній, власне новий час, - від Французької революції до 1914 р. Слід пам’ятати, що періодизація європейської історії не завжди може бути застосована до країн Сходу, кожна з яких проходила власний історичний шлях.

Особливістю раннього нового часу є те, що саме тоді, із відкриттям нових земель, світ стає глобальним, а історія - дійсно «всесвітньою». Народжується капіталізм - новий суспільний устрій, сформований на основі приватної власності, найманої праці та ринкової економіки. Це час революційних змін у всьому, що зрештою зумовило зародження й розвиток докорінно нового, індустріального, суспільства.

Україна і світ

Процеси, які відбувалися в Європі, певним чином впливали і на розвиток українських земель. Найхарактернішою особливістю раннього нового часу тут було зародження нового соціального стану - козацтва, яке взяло на себе роль оборонця рідного краю, його ідентичності, віри та культури. Згодом, об’єднавши різні соціальні верстви, козацтву вдалося створити державу - Військо Запорозьке. Зважаючи на роль козацтва, ранній новий час в історії України називають козацькою добою. Втрата козацтвом політичної влади та ліквідація залишків автономії Гетьманщини у другій половині XVIII ст. збігається із завершенням ранньомодерної доби.

• Який період історії людства прийнято називати модерним (новим) часом? Чому історію раннього нового часу називають глобальною? Які події це підтверджують? Що було найхарактернішою особливістю раннього нового часу на українських землях?

2. Держави раннього нового часу. Ще наприкінці середньовіччя у Європі виникли централізовані країни, у яких поступово сформувався єдиний внутрішній ринок та система законодавства. В епоху Відродження та Реформації постала література, створена національними мовами. У цей час зароджується національна самосвідомість.

Ранній новий час став добою народження національних держав з чіткими кордонами, більшість населення яких належала до однієї нації, а уряди проводили незалежну політику. Значним поштовхом до утворення таких держав стала Вестфальська система міжнародних відносин, що діяла з середини XVII ст. та започаткувала нову епоху суверенних держав і балансу сил у Європі.

Пам’ятна монета Нідерландів номіналом 50 гульденів, випущена 1998 р. до 350-річчя Мюнстерського миру

Цей час позначився утвердженням абсолютної монархії - такої форми правління, за якої вся повнота влади належить монархові. Абсолютизм сформувався у великих централізованих державах - Франції, Іспанії, у Московській державі у формі самодержавства. Англія стала зразковою парламентською (конституційною) монархією. У Священній Римській імперії сформувався князівський абсолютизм. Там зміцнення монархічної влади відбувалося в межах окремих територіальних володінь, що заважало національному об’єднанню цих країн.

Король Франції Людовік XIV. Художник Ґ. Ріго. 1701 р.

Марія-Терезія. Художник М. ван Мейс Молодший. Після 1745 р.

На відміну від монархії республіка є формою правління, за якої вищі органи державної влади обирають на певний термін. У Північній Італії існувало чимало невеликих міст-держав. Деякі з них, наприклад Венеційська республіка, були олігархічними республіками. Тут уся влада належала найбагатшим і найвпливовішим родинам (патриціям). Республікою була й Річ Посполита, що відображено в назві держави. У XVI ст. у Нідерландах постала одна з найбільш демократичних тогочасних держав - Республіка Сполучених Провінцій, а в Новому світі відбулася визначна історична подія - створення Сполучених Штатів Америки, також із республіканською формою правління.

• Які ознаки має централізована національна держава? Які форми правління в європейських державах існували в ранній новий час? Вестфальський мирний конгрес зафіксував нове співвідношення сил у Європі, у якому провідну роль відігравали великі держави: Франція, Англія, Швеція, Австрія та Річ Посполита. Поміркуйте, за якими критеріями визначали велику державу в той час і чи змінилося це зараз. Чи залишилися Франція, Швеція або Річ Посполита великими в сучасному розумінні? Чому важливо зберігати баланс сил у міжнародних відносинах?

3. Колоніалізм. За доби Великих географічних відкриттів європейці відкрили та підкорили нові землі, які перетворили на колонії - так називають території чи країни, які були позбавлені незалежності та перебували під владою інших держав. Такі держави, як Іспанія, Португалія та Англія, перетворювалися на колоніальні імперії, маючи володіння в різних куточках світу. На підвладних територіях вони провадили політику колоніалізму, яка передбачала політичне, економічне та культурне поневолення місцевого населення.

Пам’ятна дошка на честь заснування Британської імперії. Ньюфаундленд. Сучасна світлина

Декларація незалежності США

Кінець XVІІІ ст. став переломним періодом, коли могутні європейські держави звернули свої погляди не лише на Захід, а й на Схід, намагаючись закріпити свій вплив у Індії, Китаї, Японії та інших країнах. Водночас успішний спротив англійських колоній у Новому світі та народження США продемонстрували можливість вибороти незалежність від метрополії. Історія XIX ст. - це історія розподілу світу між великими колоніальними державами та боротьби поневолених народів за самовизначення.

• Які країни і завдяки чому стали колоніальними імперіями в період раннього нового часу? Що вможливило їхнє перетворення на великих гравців на карті світу? Як колоніалізм вплинув на місцеве населення? Спробуйте описати враження представника чи представниці доколумбової цивілізації (наприклад, інків чи ацтеків).

4. Доба Просвітництва. Під впливом гуманізму та Відродження на межі XVII—XVIII ст. у Європі сформувалася нова ідейна течія - Просвітництво, заснована на переконанні про вирішальну роль розуму та знань, необхідності захисту природних прав людей та їхніх політичних свобод. Мислителі тієї епохи - просвітники - вірили у «природне світло розуму». Вони стверджували, що від народження всі люди створені рівними, а тому мають природні права на життя, свободу і власність. Для забезпечення та захисту цих прав люди добровільно укладають між собою суспільний договір, який слугує підґрунтям для створення держави й виникнення державної влади.

Людина нового часу інакше ставилася до питань віри в Бога. На зміну релігійному світогляду приходив світський, а до католицизму та православ’я у результаті Реформації додалася ще одна гілка християнства - протестантизм. Згодом це дало змогу сформувати поняття свободи совісті - одного з головних у системі громадянських прав і свобод.

У салоні мадам Жоффрен. Художник Г. Леммонньє. 1755 р.

Титульна сторінка першого тому видання «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел». 1751 р.

• Поміркуйте, як ідеї Просвітництва могли сприяти утвердженню нових поглядів на людину і владу. Назвіть найяскравіших представників доби Просвітництва у європейській та українській історії. У чому актуальність ідей просвітників у наш час?

5. Індустріальна (промислова) революція та суспільні зміни. Ранньомодерна доба стала часом початку індустріальної (промислової ) революції - винайдення й широкого впровадження у виробництво машин, здатних замінити ручну працю. На зміну мануфактурам прийшли фабрики. Цей переворот розпочався в Англії.

Промислова революція дала поштовх урбанізації - збільшенню кількості міст та їх населення, поширенню міського способу життя та культури. У містах зосереджувалася наука, мистецтво, вирувало політичне життя, поставали театри та університети. Відбувалися зміни в освіті й традиціях сімейного виховання, у побуті, тривалості життя.

Ускладнюється соціальна структура суспільства. Відповідно до потреб виробництва зростає чисельність найманих робітників (за рахунок колишніх селян або емігрантів). На перші ролі виходить не стара родова аристократія, а заможні, заповзятливі підприємці. Разом із тим широке застосування машин зумовило зниження заробітної плати. Частина працівників узагалі втратила роботу, хоча саме на результатах їхньої праці ґрунтувалася могутність та багатство цілих країн.

Основні наслідки індустріальної революції стануть відчутними лише в XIX ст., а у XVIII ст. виявилося головне - перевага фабричного виробництва над мануфактурою, машинної праці над ручною. Індустріальна революція заклала економічний фундамент для нового буржуазного суспільства, стала одним з найважливіших проявів кризи старого ладу. Усе це зумовило становлення нової, індустріальної, цивілізації.

Панорама Лондона. 1754 р.

• У чому полягали головні зміни, які принесла індустріальна революція в життя суспільства? Чому індустріальна революція вважається переломним етапом у формуванні сучасного світу? Які її наслідки відчутні й сьогодні? Як змінювався соціальний статус людини в умовах технічного прогресу?

Дізнайтеся!

Промисловій революції у ранньомодерний час передувала революція наукова, яка докорінно змінила уявлення людей про світ і своє місце в ньому. Відкриття в астрономії, фізиці, хімії, медицині, механіці стали основою для створення нових технологій, машин і фабрик. Один із провідних музеїв історії науки - Музей Галілея у Флоренції - дає змогу побачити, як виглядали телескопи, глобуси, математичні прилади, навігаційні інструменти й анатомічні моделі XVI—XVIII ст.

Пригадайте матеріал курсу 8-го класу або дізнайтеся з додаткових джерел про ідеї та винаходи, пов’язані з іменами Галілео Галілея, Миколая Коперника, Джордано Бруно, Андреаса Везалія. Як гадаете, наукові винаходи з’являються внаслідок розвитку виробництва й потреб людини, чи навпаки, технології виробництва розвиваються завдяки відкриттям учених? За бажання здійсніть віртуальну подорож Музеєм Галілея у Флоренції, перейшовши за посиланням https://www.museogalileo.it/en/ або кодом.

Діємо творчо

Уявіть, що вас запросили допомогти створити музей історії раннього нового часу. Які зали ви б запропонували для експозиції? Назвіть їх (наприклад, «Зала географічних відкриттів», «Кімната вченого», «Зала друкарства», «Козацький двір»). Коротко поясніть, що можна побачити в кожній залі.

Громадянський вибір

У 1507 р. картограф Мартін Вальдземюллер створив першу карту світу, на якій з’явилася назва «Америка». Ця карта - не просто географічний артефакт, а символ зміни уявлення про світ, появи глобального простору. Люди почали усвідомлювати себе частиною більшого світу, з’явилася ідея «включеності» територій у світовий контекст. Це перегукується із сучасним розумінням громадянської відповідальності в глобалізованому світі. Уперше нанесена назва «Америка» стала кроком до визнання окремих народів і територій у світовій історії, адже йдеться про право на ідентичність - одну з основ громадянськості.

Деталь карти Вальдземюллера з назвою «Америка»

1. Скільки років тривав період нового часу? За якими подіями визначають межі цих етапів?

2. Покажіть на карті країни, у яких у період раннього нового часу формою правління була абсолютна монархія. Які з цих країн зберегли монархічну форму правління дотепер?

3. Визначте основи капіталізму як нового суспільного устрою. Чому він почав формуватися саме в ранній новий час?

4. Порівняйте соціальну структуру феодального та капіталістичного суспільств.

Феодальне суспільство	Капіталістичне суспільство

5. Висловте ставлення до колоніалізму: європейці принесли народам Сходу цивілізацію чи поневолення?

6. Обговоріть у загальному колі питання: чому для самоідентифікації суспільства важлива література, написана національною мовою? Як це пов’язано з процесами формування національних держав за ранньомодерної доби?