Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

Розділ ІІІ. Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст. Пробудження Азії

§ 16. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу

Подумайте!

У другій половині XIX ст. життя європейців стрімко змінювалося. Міста розросталися, ставали центрами торгівлі, транспорту й культури, а нові інженерні споруди вражали уяву сучасників. Париж вважався вітриною індустріального прогресу: тут з’явилися широкі бульвари та нові транспортні засоби, а спорудження в 1889 р. Ейфелевої вежі стало технічним символом доби. Роздивіться світлини і визначте, які новації їх об’єднують. Чим вони відрізняються за своїм призначенням і значенням для міста та країни? Які зміни в житті людей останньої третини XIX ст. вони символізують?

Бульвар Монмартр у Парижі. 1880 р.

Ейфелева вежа. Париж, 1889 р.

1. Індустріальне суспільство. На кінець XIX ст. завершується формування індустріального суспільства, для якого характерне переважання частки промислового виробництва над аграрним, частки міського населення над сільським. З останньої третини XIX ст. і до початку Першої світової війни обсяги промислового виробництва й торгівлі у світі зросли приблизно в чотири рази. Значний поштовх цьому дала революція в науці та техніці.

Прискорений розвиток промисловості зумовив формування індустріальної структури господарства в найрозвинутіших країнах. Особливо стрімким був прогрес у металургії, машинобудуванні, хімії, транспорті. На початок XX ст. передовими індустріальними країнами були Велика Британія, Німеччина й США. Дещо повільніше розвивалися Франція, Австро-Угорщина, Росія та Японія.

Промислова революція змінила соціальну структуру суспільства розвинених країн. Збільшилася чисельність буржуазії та найманих працівників, залучених до виробництва. При цьому ці два класи не були однорідними. Зменшується чисельність основних прошарків традиційного суспільства - дворян-аристократів та селян (останні все більше поповнюють лави міського пролетаріату). Станові привілеї та відмінності стиралися на законодавчому рівні, дедалі частіше людину важко було віднести до певної соціальної групи.

Представники буржуазії, які заробили мільйонні статки, стояли на чолі гігантів промисловості, банків, торговельних компаній. Вони вимагали й отримували владні повноваження, можливість впливати на державну політику. Уперше з’являється таке поняття як «середній клас», ознакою якого було стабільне матеріальне благополуччя.

Подробиці

На останню третину XIX ст. припав черговий виток транспортної революції. Розширювався світовий ринок, зміцнювалися зв’язки між різними країнами, колоніями і метрополіями, окремими економічними районами, стрімко збільшувався товарообіг. Усе це вимагало швидких та розгалужених шляхів сполучення. Неймовірно швидко збільшувалася мережа залізниць в Європі та США, вдосконалювалися локомотиви й вагони. У 1880-ті рр. між Лондоном і Константинополем уже курсував знаменитий «Східний експрес». Також з’явилося чимало залізничних тунелів.

Рекламний плакат «Східного експреса». 1888 р.

Якщо на початку XIX ст. пароплави наводили на людей жах, то на кінець століття стали звичним транспортним засобом. Розвиток морського транспорту й торгівлі дав поштовх будівництву каналів, найбільшим із яких став Суецький канал, що з’єднав Червоне й Середземне моря. У 1914 р. відбулася історична подія - було урочисто відкрито Панамський канал між Тихим та Атлантичним океанами. Тривалі подорожі навколо всього американського континенту відходили в минуле.

• Назвіть галузі промисловості, які за індустріальної доби розвивалися найбільш активно. Які суспільні верстви стали провідними за тих часів? Чим можна пояснити швидкий розвиток транспорту? Установіть логічні зв’язки між галузями промисловості та досягненнями (нововведеннями), що з ними пов’язані. Складіть схему: галузі промисловості → нове у житті людей.

2. Монополізація економіки. Помітним явищем та закономірним етапом розвитку капіталізму стала монополізація економіки. Виробництво і продаж товарів при капіталістичному устрої відбувалися в умовах конкурентної боротьби, коли слабший гравець ринку втрачав своє місце, а сильніший поступово прагнув стати єдиним виробником і постачальником. У результаті на ринку залишалося лише кілька найбільших компаній, які легко могли домовитися між собою. Вони укладали угоди, утворювали союзи, що дозволяло їм встановлювати монопольний контроль над ринком.

Словник

Монополія - установлений однією компанією контроль над виробництвом певних товарів, що дозволяє їй вільно встановлювати ціни та отримувати надвисокі прибутки; велике підприємницьке об’єднання, що повністю контролює певну галузь виробництва, транспортну чи фінансову системи.

Підприємці прагнули збільшувати обсяги виробництва, а відповідно і прибутків. Будівництво велетенських фабрик і заводів, технічне переоснащення, перехід до масштабного конвеєрного виробництва потребували значних фінансових вкладень. Більшість підприємців не мала таких грошей, тому першими шляхом модернізації пішли ті, хто хотів об’єднати свої капітали. На зміну підприємствам, що належали одній людині, приходять корпорації, або акціонерні товариства. Випуск та продаж акцій (цінних паперів, що підтверджували власність на визначену частку капіталу) дозволяв залучати для будівництва підприємств кошти тисяч людей.

Карикатура на монополістів-залізничників у США. 1879 р.

Акція «Стандард Ойл Компані». 1878 р.

Основними покупцями акцій були банки, які шукали нові сфери для вкладання та збільшення капіталів. Дуже швидко стиралася межа між промисловим і фінансовим капіталом, в обіг входило кредитування для модернізації і розвитку промисловості.

Різновиди монополістичних об’єднань

Картель	Об’єднання, учасники якого домовляються про обсяги виробництва продукції, ціни та ринки збуту, але зберігають повну незалежність у своїй діяльності.
Синдикат	Об’єднання, учасники якого продають вироблену продукцію на спільному для всіх ринку збуту. До синдикату можуть входити як підприємства, так і банки.
Трест	Об’єднання, учасники якого підпорядковуються централізованому управлінню. Вони позбавлені виробничої незалежності та контролюються однією людиною або групою співвласників. Збанкрутілі підприємства скуповували за безцінь і включали до складу тресту.

Тож наприкінці XIX ст. в західних країнах на зміну вільній конкуренції приходить монополізація. Монополії існували як на національних, так і на міжнародних ринках. Діяли вони не в інтересах розвитку національної економіки, а виключно з метою збільшення прибутків. Прикладами таких об’єднань можна назвати американські гіганти у сфері електротехнічної продукції «Дженерал Електрик», «Вестерн Електрик», «Вестінгхауз»; нафтові компанії «Стандард Ойл Компані», «Ройал Датч Шелл», «Нобель».

Токарні верстати в німецькій компанії важкої промисловості «Krupp AG». 1900 р. До 1900-х років концерн перетворився на вертикально інтегровану монополію: від видобутку сировини до готової продукції

• Чому виникали монопольні об’єднання у промисловості, торгівлі та інших сферах економіки? Складіть список основних ознак монополістичних об’єднань, використовуючи приклади з тексту параграфа та ілюстрацій. З якою метою створювали міжнародні монополістичні об’єднання? Уявіть себе власником або власницею тогочасного підприємства. У якій галузі прагнули здобути монополію? Чому?

3. Зростання ролі держави в суспільному житті. У 50-70-х рр. XIX ст. урядові кола дотримувалися принципу невтручання в соціально-економічне життя країни. Буржуазія в цей час не тільки не потребувала державної допомоги, а й вважала її обтяжливою. Державі відводилася роль «нічного сторожа», зобов’язаного захищати життя і майно громадян і боронити країну від зазіхань ззовні.

Наприкінці XIX ст. докорінно змінилася політична система провідних країн світу. У США, Франції і Швейцарській конфедерації утвердилася республіканська форма правління, а в більшості інших європейських держав (за винятком, зокрема, Російської імперії) владу монархів було обмежено конституціями та двопалатними парламентами.

Із загостренням конкуренції між великими державами на світовому ринку, з появою монополій, що душили дрібний бізнес, та із загостренням протиріч між власниками підприємств і робітниками роль держави стала змінюватися.

Держава відігравала особливу роль у процесі модернізації. Щоб посприяти зростанню промисловості, уряди країн вдавалися до політики протекціонізму, жорстко регулювали митну політику, аби захистити товаровиробників. Так, наприклад, у 80-х роках XIX ст. в Німеччині, яка вважалася однією з найконсервативніших країн Європи, запровадили державну систему страхування від виробничого травматизму й гарантували отримання державних пенсій.

На державному рівні фінансувалося будівництво залізниць і шляхів сполучення, робилися величезні державні замовлення на заводах та фабриках. Іноді заводи будували за державні кошти, підприємства часто мали змішаний - державний та приватний - капітал.

Остання третина XIX ст. позначилася розгортанням та посиленням робітничого руху. Становище робітників залишалося досить важким, особливо в молодих капіталістичних країнах - Російській імперії та Німеччині. Вимагати підвищення зарплатні й обмеження тривалості робочого дня доводилося зазвичай у жорстоких зіткненнях з підприємцями, що посилювало напругу в суспільстві й підштовхувало уряди до реформ. Усе це свідчило про втручання держави в соціально-економічні відносини, про поступове зростання її ролі в суспільному житті.

• Роздивіться карикатуру «Державний сторож». Яку роль держави в ній утілено? Що мала робити держава у ролі «нічного сторожа» в середині XIX ст.? Як змінилися її функції в останній третині XIX ст? Поясніть, чому така «нічна» модель держави поступово втратила ефективність в умовах індустріального суспільства.

Державний сторож. Художник Р. Дайтон. Близько 1789 р.

4. Рух за права жінок. XIX ст. стало переламним у боротьбі жінок за свої права. Вони становили значну частку працюючих на заводах та фабриках, однак отримували значно меншу платню, ніж чоловіки, не мали жодних майнових чи політичних прав. Поштовхом до руху жінок у боротьбі за рівні з чоловіками права - фемінізму - стала Французька революція. Однак уже 1793 р. жіночі клуби та газети у Франції перестали існувати. У 1840 р. американські жінки подали в Конгрес петицію про зрівняння їх у правах, але навіть не отримали відповіді. До 70-х рр. XIX ст. жінка в Європі не мала жодних майнових прав, повністю підпорядковуючись батьку чи чоловіку.

Громадянський вимір

У 80-ті рр. XIX ст. британські активістки домоглися права вступати в університети, розпоряджатися власним майном, залишати дітей біля себе в разі розлучення. Частиною та етапом фемінізму був суфражизм - рух за надання жіноцтву виборчих прав. Жінки виходили на демонстрації, вступали в сутички з правоохоронцями, за що могли потрапити до в’язниць.

Виникає багато жіночих політичних і суспільних об’єднань. У 1868 р. було засновано Товариство жіночого виборчого права під керівництвом Лідії Беккер. Вже за рік воно нараховувало понад 5 тис. членкинь. Одними з перших право голосувати на виборах отримали жінки в Новій Зеландії (1893 р.), Австралії та Великому князівстві Фінляндському у складі Російської імперії.

Британські активістки з плакатами «Право голосу жінкам». 1912 р.

Еммелін Панкгерст виголошує промову «Свобода або смерть». 1913 р.

Документ

З промови «Свобода або смерть» Еммелін Панкгерст. Коннектикут, 1913 р.

Вони сказали нам, що уряд спирається на силу, а жінки її не мають, тому вони і повинні підкоритися. Але ми показали їм, що уряд ґрунтується зовсім не на силі, а на згоді. Поки жінки погоджуються на несправедливе управління, так і буде, доки жінки не скажуть прямо: «Ми не згодні, нами не буде керувати несправедливий уряд». Ви не зможете силою керувати навіть найслабшою жінкою. Ви можете вбити цю жінку, але ви не можете керувати нею. Жодна сила на землі не може керувати людиною, якою б слабкою вона не була, якщо вона відмовляється поступатися.

• Схарактеризуйте становище жінок у Європі до останньої третини XIX ст. Назвіть країни, де жінки вперше здобули виборчі права. За що виступали активістки жіночого руху? Як ви вважаєте, чому боротьба жінок за свої права стала важливою частиною суспільних змін наприкінці XIX ст.? Складіть кола Венна «Права чоловіків і права жінок у XIX ст». Обговоріть, чи залишалися відмінності в їхньому становищі.

Дізнайтеся!

Упродовж «довгого» XIX ст. у розвинутих країнах Європи в цілому відступила загроза голоду, менш спустошливими стали епідемії. На зміну цим жахам минулого в індустріальному суспільстві виникло нове явище - економічні кризи. Подумайте, як вони були пов’язані з бурхливим розвитком виробництва та зростанням товарообігу. Кому економічні кризи завдавали найбільшої шкоди? Чи існує це явище в сучасному світі та як воно проявляється?

Україна і світ

Сьогодні багатьом відомі прізвища американських династій підприємців, таких як Рокфеллери чи Вандербільти. В історії України теж були родини поміщиків і філантропів, які володіли величезними підприємствами. Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/3rGcmEdL або кодом, перегляньте відео. Проаналізуйте, як родинам Яхненків і Симиренків вдалося збудувати цілі фінансово-промислові імперії. Що сприяло їхньому успіху? Що потрібно для того, щоб досягнути такого успіху сьогодні?

Діємо творчо

У 2020 р. стрімінговий сервіс «Нетфлікс» випустив серіал «Мадам Сі Джей Вокер: перша мільйонерка в США» про темношкіру підприємицю та філантропку, якій першій в історії Сполучених Штатів удалося самотужки заробити статок, що перевищив мільйон доларів.

Уявіть, що вам випала нагода зняти фільм чи серіал про історичного діяча чи діячку періоду нового часу. Кого б ви обрали своїм головним персонажем? Кого бачите у головній ролі свого фільму? Як ви вважаєте, чи можна твори літератури, мистецтва, кінематографу вважати надійним джерелом для історичного дослідження? Відповідь обґрунтуйте.

Мадам Сі Джей Вокер (за кермом) зі своїми подругами. 1910 р.

1. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) почав курсувати «Східний експрес»; б) відкрито Панамський канал; в) засновано Товариство жіночого виборчого права.
2. Покажіть на карті країни, де жінки першими отримали виборче право.
3. Як процес монополізації впливав на розвиток економіки в передових капіталістичних країнах?
4. Порівняйте види монополій щодо їх централізації та управління. Який із них можна вважати демократичнішим?
5. Чому боротьба жінок за свої права посилилася саме наприкінці XIX ст.?
6. Чи погоджуєтеся ви з твердженням Еммелін Панкгерст, що влада тримається не на силі, а на згоді? Поясніть свою позицію.

Зміст