Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

§ 14. Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня

Подумайте!

Роздивіться світлину, на якій зображено смолоскип та частину руки Статуї Свободи, що експонувалися на всесвітній виставці 1876 р. у Філадельфії, організованій до сторіччя проголошення Декларації незалежності США. Чому, на вашу думку, саме смолоскип було представлено першим? Які надії й очікування міг викликати цей образ у людей, що святкували важливу для історії країни дату? Як цей фрагмент пов’язаний із майбутньою роллю Статуї Свободи - зустрічати іммігрантів і уособлювати для них цінності свободи та демократії?

Фрагмент Статуї Свободи. Близько 1876 р.

1. США в першій половині XIX ст. Наприкінці XVIII ст. на світову арену вийшла могутня країна нового зразка - Сполучені Штати Америки. Вона мала демократичну конституцію, федеративний устрій, величезну територію, багаті надра, сприятливий клімат та умови для розвитку економіки в усіх галузях.

З початку XIX ст. в США, як і в інших розвинутих країнах, стався демографічний вибух. Це загострило потребу в розширенні території. Тому фактично вся історія США XIX ст. - це історія експансії на Південь і Захід.

Словник

Експансіонізм (від лат. expansio - розширення, поширення) - політика розширення сфер впливу, що здійснюється економічними, дипломатичними, військовими та іншими методами.

Експансія відбувалася двома шляхами: загарбання територій інших держав на Американському континенті та витіснення корінного населення з їхніх земель. У результаті в XIX ст. США розкинулися вздовж усього континенту, від Атлантичного океану до Тихого, збільшивши територію в період 1803-1867 рр. у 4 рази.

Вожді корінних американців. 1865 р.

Підписання угоди про продаж Аляски. Художник Е. Лойце. 1867 р.

Територіальна експансія США

Землі корінних народів	Землі, які належали іншим державам
З великими племенами уряд США укладав угоди, лишаючи їм частину земель. Індіанців висилали у спеціально відведені райони, так звані резервації. Часто експансія відбувалася військовим шляхом та супроводжувалася загибеллю тисяч індіанців.	1803	Луїзіана	Придбано у Франції
	1821	Флорида	Відвойовано в Іспанії
	1845	Техас	Відвойовано в Мексики
	1846	Орегон	Передано Британією
	1848	Нью-Мексико, Каліфорнія	Відвойовано в Мексики
	1867	Аляска	Придбано в Росії

Сполучені Штати всіляко намагалися послабити вплив європейських держав у Новому світі і стати лідером обох Америк. Основні принципи зовнішньої політики було викладено в посланні президента Джеймса Монро до Конгресу 2 грудня 1823 р. Згідно з «доктриною Монро», Американський континент не міг бути об’єктом колонізації для європейських держав. США визнавали існуючі колонії європейців, але заявляли, що не допустять заснування нових так само, як і втручання європейських держав в американські справи. У газетах ці принципи були сформульовані гаслом «Америка для американців!», але насправді це означало «Америка - для США».

Населення країни стрімко збільшувалося (близько в 4 рази впродовж 1800-1850 рр.) також за рахунок притоку іммігрантів. Здебільшого це були селяни й ремісники, гнані злиднями та безробіттям. У пошуках кращого життя сюди також приїздили високоосвічені європейці, які привозили з собою передові знання й технології.

У США швидкими темпами розвивалася промисловість (текстильна, важка, машинобудівна). Відбувалася справжня транспортна революція. Протяжність залізниць була найбільшою у світі, водні канали з’єднували цілі економічні райони. У 1807 р. на Гудзоні випробували перший у світі пароплав Фултона.

Подробиці

Одна з найцікавіших сторінок американської історії - це освоєння «Дикого Заходу» (у США його називають «фронтиром» - порубіжжям). Історія США розпочалася з вузької смуги перших 13 колоній на східному узбережжі. З часом найбільш відчайдушні переселенці (їх називали піонерами або скваттерами) просувалися на захід, углиб материка, на складні в освоєнні та небезпечні території. Тут новим викликом для них був складний клімат і конфлікти з корінними народами. Після звістки про відкриття в Каліфорнії покладів золота розпочалася «золота лихоманка». Тисячі людей вирушили сюди в пошуках багатства, а деяким золотошукачам удалося заробити величезні статки.

Реклама туру в Каліфорнію. 1850 р.

Подорож Деніела Буна до Кентуккі. Художник Дж. К. Бінгем. 1851 р.

• Поясніть термін «експансіонізм» на прикладі історії США першої половини XIX ст. Як «доктрина Монро» відображала основні цілі зовнішньої політики США? Чому Америка приваблювала іммігрантів з Європи саме в цей час? Як відбувалось освоєння «Дикого Заходу» і які труднощі виникали у переселенців?

Україна і світ

У першій половині XIX ст. на Півдні України склалися сприятливі умови для господарського освоєння регіону. Родючі ґрунти, хороші погодні умови, переважання найманої праці, застосування сучасної техніки і близкість до морських портів відкривали перспективи для розвитку торгівлі і промисловості. Подібно до Америки доби «золотої лихоманки» Степова Україна приваблювала переселенців з інших українських земель і віддалених регіонів імперії. «Наплив великих мас населення, не зв’язаних умовами кріпацької системи й охоплених духом підприємництва, створив особливу суспільну атмосферу на Півдні України, яку можна порівняти хіба що з американським Клондайком», - зазначає український історик Я. Грицак.

2. Південь і Північ — два шляхи розвитку. Історично американські Північ та Південь ішли різними шляхами. Між ними виникли земельні протиріччя під час освоєння «Дикого Заходу». До того ж плантатори Півдня не погоджувалися з принципами зовнішньої політики США (доктриною Монро) та активно створювали приватні військові загони. Але конфлікт насамперед проявився в економіці, поширившись на всі сфери розвитку суспільства. Проявилося це насамперед в економіці, що впливало на всі сфери розвитку суспільства.

Економічні відмінності Півночі і Півдня

Північ

Південь

• Розвинута промисловість

• Фермерське сільське господарство

• Механізація сільського господарства

• Підтримували ввізні мита на європейські товари, зокрема машини й механізми, адже самі були їх виробниками

• Плантаційне сільське господарство

• Рабовласництво

• Основа економіки - вирощування бавовни, цукрової тростини, тютюну

• Не підтримували ввізні мита - іноземні технології дозволили б збільшувати врожайність

Населення Півдня вважало себе справжньою старою елітою і зневажливо ставилося до промислової буржуазії Півночі. Такий розкол країни та відсталість рабовласницької економіки Півдня загрожували позиціям США на світовій арені.

На ґрунті спільних інтересів фермерів і плантаторів 1828 р. створено демократичну партію США. У 1854 р. виникла республіканська партія, яка представляла інтереси промислової буржуазії та виступала за обмеження чи відміну рабства, сильну центральну владу. У листопаді 1860 р. відбулися президентські вибори. Перемогу на них здобув республіканець, син бідного фермера, який завдяки самоосвіті став адвокатом, Авраам Лінкольн (1861-1865).

Раби на плантації Південної Кароліни. Художник (імовірно) Дж. Роуз. Близько 1790 р.

На Півдні це сприйняли як загрозу існуванню рабовласництва. Південні штати почали виходити із союзу Сполучених Штатів Америки, а в лютому 1861 р. утворили власну державу - Південну Конфедерацію у складі 11 штатів, на чолі зі своїм президентом Джефферсоном Девісом. Військовий конфлікт між Північчю і Півднем ставав неминучим.

Авраам Лінкольн. 1863 р.

• Чому плантаційна система господарства робила Південь залежним від рабства та впливала на його політичні позиції? Порівняйте, на які верстви населення спиралися демократична і республіканська партії. Чим відрізнялися їхні програми? Що стало причиною військового конфлікту між Північчю та Півднем?

Подробиці

На 1860 р. у США проживало близько 4,5 млн чорношкірих невільників. У 30-40-х рр. на Півдні почастішали виступи рабів, тут же лютували суди Лінча, коли чорношкірих знищували без суда і слідства. На Півночі в 1830-ті рр. розпочався аболіціоністський рух за негайне скасування рабства. У 1838 р. аболіціоністи заснували Товариство підземної залізниці, яке допомагало афроамериканським рабам утікати з південних штатів до північних. До лав аболіціоністів належали знамениті письменники Генрі Лонгфелло та Марк Твен.

3. Громадянська війна у США (1861-1865). Після інавгурації Лінкольна у квітні 1861 р. війська конфедератів захопили форт Самтер поблизу узбережжя Південної Кароліни. Це стало приводом до війни між Північчю і Півднем.

Північні штати мали більше населення, розвиненішу економіку, потужнішу промисловість і краще залізничне сполучення. Однак початок війни склався для них невдало. Своєму успіху Південь зобов’язаний талановитим генералам, пам’ять про яких шанують донині, насамперед - генералу Роберту Едварду Лі. Значну матеріальну допомогу Конфедерації надавав англійський уряд. Рабовласницький Південь був головним постачальником бавовни британській текстильній промисловості, та й розкол США давав змогу англійцям посилити свої позиції в Північній Америці.

Критична ситуація на фронті спонукала президента Лінкольна до рішучих кроків. Було введено загальну військову повинність, а 20 травня 1862 р. ухвалено закон про гомстеди (гомстед - місце для поселення), за яким кожен американець, зокрема іммігрант, міг безкоштовно отримати з державного фонду земельну ділянку площею 160 акрів (близько 40 га), сплативши лише 10 доларів, а через 5 років стати її повноправним господарем.

Нарешті президент Лінкольн видав прокламацію про звільнення всіх рабів з 1 січня 1863 р.

Документ

Прокламація про звільнення рабів. 22 вересня 1862 р.

Я, Авраам Лінкольн, президент Сполучених Штатів, владою головнокомандувача армії і флоту Сполучених Штатів під час фактичного збройного повстання проти влади та уряду Сполучених Штатів, і як належний та необхідний воєнний захід для придушення цього повстання, 1 січня 1863 р. і відповідно до моїх намірів так вчинити, публічно оголошених за сто днів до зазначеного дня, наказую та визнаю штатами та частинами штатів, населення яких відповідно перебуває цього дня у стані повстання проти Сполучених Штатів, а саме... (перераховуються штати, що повстали)

Наказую та оголошую, що всі особи, які утримуються як раби в зазначених штатах і частинах штатів, віднині і в майбутньому вільні; і що виконавча влада Сполучених Штатів... буде визнавати й охороняти свободу таких осіб.

І цим я наказую народу, оголошеному вільним, утримуватися від будь-якого насильства, окрім випадків необхідної самооборони; і рекомендую їм у тих випадках, коли це можливо, сумлінно працювати за розумну плату.

Гомстед-акт і звільнення від рабства забезпечили президенту приголомшливу підтримку та кількісну перевагу над військом конфедератів. Водночас корінні американці навпаки підтримували армію Конфедерації.

Улітку 1863 р. солдати Півночі під командуванням генерала Улісса Гранта розпочали наступ і до весни 1865 р. зайняли більшу частину південних штатів. 9 квітня 1865 р. армія Конфедерації під командуванням генерала Лі капітулювала. Єдність Союзу було відновлено. У громадянській війні загинуло більше американців, ніж у всіх разом узятих конфліктах, у яких США коли-небудь брали участь.

Подробиці

15 квітня 1865 р. Америку сколихнула звістка про вбивство президента Лінкольна. У театрі у Вашингтоні його застрелив актор та палкий прихильник конфедератів Джон Бут. Під час затримання нападника було вбито попри наказ взяти його живим. Таємниця смерті Бута так і не була розкрита.

Прочитайте уривок із вірша Уолта Уїтмена «О капітан! Мій капітан!» («О Captain! Му Captain!») (1865). Поясніть, кого поет називає «капітаном» і чому. Чим корабель схожий на США після громадянської війни? Уявіть, що ви журналіст чи журналістка 1865 р. Який заголовок ви дали б у газеті, щоб передати емоції вірша?

О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь!

Всі бурі витримав наш корабель, сміливців лаври ждуть.

Вже близько причал, і радо кричать нам люди, і дзвони дзвонять,

І дивляться всі на могутній кіль, на бриг одважний і грізний.

Але... О серце! Серце! Серце!

О кров червона! Кров!

Де батько впав на палубі,

Упав і захолов! (Переклад Василя Мисика)

• Чому англійський уряд під час громадянської війни у США надавав допомогу конфедератам? Які урядові закони допомогли посилити армію Півночі? Як було відновлено єдність країни? Чому рішення Лінкольна зробили його символом боротьби за свободу в США?

3. Реконструкція Півдня. Перемога Півночі у громадянській війні сприяла зміцненню демократії і конституційного ладу в США. Вона забезпечила додаткові умови для розвитку вільної ринкової економіки в країні, залучення південних штатів до сфери капіталістичних відносин.

Після завершення війни настав період, який в історії США називають Реконструкцією Півдня (1865-1877). Це був час перебудови південних штатів та відновлення державної єдності. Забезпечити успіх Реконструкції мали частини армії Союзу, що залишилися на Півдні після завершення бойових дій.

Громадянський вимір

У грудні 1865 р. Конгрес США ухвалив 13-ту поправку до конституції, яка узаконила проголошене Лінкольном скасування рабства. У колишніх конфедераційних штатах земельні ділянки продавали по пільговій ціні, їх могли придбати звільнені раби. Поступово на Півдні формувалося фермерське господарство. Улітку 1866 р. ухвалено 14-ту поправку до конституції, яка надавала афроамериканцям чоловічої статі право голосу. Вони розширили політичні права, але їхній реальний захист довго залишався неповним через дискримінаційні практики на Півдні. Ще у 1865 р. виник ку-клукс-клан - терористична організація, спрямована проти чорношкірого населення та демократичних перетворень.

Перше голосування. Обкладинка журналу «Харперс». 1867 р.

Процес Реконструкції не був швидким і простим. Плантаційне господарство не змогло існувати за рахунок найманої праці. Економічна криза 1873 р. болюче вдарила по афроамериканцях США і проявила непослідовність державної політики, яка проголошувала певні свободи і права, але не могла їх забезпечити. Республіканська партія вимушено пішла на компроміс із демократами Півдня, що поклало край процесу Реконструкції.

• Як відбувалася Реконструкція Півдня? Хто сприяв цьому процесу, а хто протидіяв? Чому ухвалення 13-ї та 14-ї поправок до Конституції США стало важливим етапом у розвитку демократії? Як діяльність ку-клукс-клану впливала на життя звільнених рабів і на політику Реконструкції? Чому Реконструкція завершилася компромісом і які наслідки це мало для афроамериканців?

4. Утворення незалежних держав у Латинській Америці. Латинська Америка - таку загальну назву мають країни в південній частині Північної Америки й у всій Південній Америці. Після відкриття європейцями ці території були колоніями Іспанії та Португалії.

Ослаблення Іспанії після наполеонівських війн стало сигналом до початку війни за незалежність іспанських колоній. Провідну роль у ній відіграв талановитий полководець Симон Болівар. Після низки перемог над іспанськими військами 1819 р. було утворено незалежну республіку Велика Колумбія, а згодом і нову державу - Болівію, названу на честь полководця.

У 1824 р. незалежність здобула Мексика, а через два роки в Південній Америці склали зброю останні іспанські залоги.

Своєрідним був шлях до незалежності португальської Бразилії. Після окупації Португалії армією Наполеона королівський двір було перенесено до столиці Бразилії - Ріо-де-Жанейро. У 1822 р. португальський принц Педро проголосив незалежність Бразильської імперії від метрополії, уникнувши кровопролитної війни та зберігши територіальну цілісність. Це рішення правитель ухвалив завдяки пораді своєї дружини, майбутньої імператриці Бразилії, Марії-Леопольдіни.

Симон Болівар. Художник А. Мікелена. 1895 р.

У результаті національно-визвольного руху в Латинській Америці утворилося 20 незалежних держав, серед яких найбільшими за територією і чисельністю населення були Бразилія, Мексика й Аргентина. Було проголошено станову й расову рівність, однак рабство існувало до середини XIX ст. Влада опинилася в руках заможної аристократії та військових, що зумовило весь подальший розвиток регіону. За рівнем економічного розвитку країни Латинської Америки значно поступалися передовим західноєвропейським державам і США.

• Які події в Європі й Америці сприяли початку національно-визвольного руху в Латинській Америці? Чим відрізнявся шлях Бразилії до незалежності від інших країн регіону? Хто здобув владу після проголошення незалежності? Як це вплинуло на подальший розвиток Латинської Америки?

Діємо творчо

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/pWgdBeP або кодом, перегляньте відео про Авраама Лінкольна. Об’єднайтеся у три групи. Використовуючи матеріали параграфа та інформацію з відео, складіть історичний портрет Авраама Лінкольна (1 і 2 групи) і презентуйте роботи на загал. 3 група має визначити переможця або переможницю за такими критеріями: 1) правильність дат і фактів, 2) дотримання хронологічної послідовності, 3) логічність висновків, 4) образність мовлення, 5) уміння зацікавити слухачів.

Дізнайтеся!

Проведіть мінідослідження. Оберіть одну постать руху аболіціонізму (наприклад, Гаррієт Бічер-Стоу чи Гаррієт Табмен). Складіть повідомлення про одну з цих постатей за структурою: біографічні дані, діяльність у боротьбі з рабством, значення для історії.

Гаррієт Бічер-Стоу. 1870 р.

Гаррієт Табмен. 1890 р.

1. Співставте події і дати.

А Ухвалення 13-ї поправки до конституції США
Б Ухвалення закону про гомстеди
В Проголошення незалежності Бразилії
Г Утворення демократичної партії США
1 1822 р.
2 1828 р.
З 1862 р.
4 1865 р.

2. Покажіть на карті штати, приєднані до США у першій половині XIX ст.

3. Як Півночі вдалося перемогти у військовому конфлікті з Півднем?

4. Порівняйте економічні відмінності між Північчю та Півднем напередодні військового конфлікту та запропонуйте 1-2 способи їх зменшення.

5. Які зміни відбулися в США після ухвалення 13-ї та 14-ї поправок до конституції? Наведіть приклади як формальних прав, так і обмежень на практиці.

6. Поясніть на прикладі однієї історичної постаті, про яку дізналися з матеріалів параграфа, як її дії вплинули на перебіг подій. Наведіть три факти, два рішення (або вчинки) та один наслідок діяльності цієї постаті.

Зміст