Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

§ 13. Російська імперія в першій половині ХІХ ст.

Подумайте!

Роздивіться карикатуру, опубліковану у французькому журналі Le Charivari (1854). Вона містить підпис «Північний ведмідь, найнеприємніший з усіх відомих ведмедів». Поміркуйте, які символи використав художник, щоб показати Російську імперію. Чому, на вашу думку, карикатурист назвав російського ведмедя найнеприємнішим з усіх? Що ця карикатура може розповісти про уявлення європейців щодо Російської імперії в середині XIX ст.?

Північний ведмідь, найнеприємніший з усіх відомих ведмедів. Художник О. Дом’є. Карикатура. 1854 р.

1. Російська імперія на початку XIX ст. Російська імперія ще наприкінці XVIII ст. стала однією з найбільших держав світу. Тут проживали десятки народів, більшість із яких потрапила до складу імперії внаслідок завоювань. Влада всіляко обмежувала їхні права, здійснюючи політику національно-культурної асиміляції.

Промисловий переворот у Росії почався значно пізніше, ніж у розвинутих країнах Європи. Держава мала аграрну економіку, сільське господарство було основним заняттям населення. При цьому кількість поміщиків-дворян, які володіли величезними земельними площами, була незначною. Основним джерелом їхнього прибутку була праця селян-кріпаків. Крім поміщицьких селян, були ще державні (казенні) та удільні (належали імператорській сім’ї). Духівництво й купецтво мали станові привілеї, але кріпаками не володіли.

Російський присілок. Художник В. Полєнов. 1889 р.

У містах імперії проживало всього близько 5 % населення, та й самі міста були невеликими. У XIX ст. формується прошарок буржуазії з числа розбагатілих поміщиків, купців і містян. Відповідно збільшувалася й кількість найманих працівників і т. зв. різночинців - дрібних чиновників, лікарів, учителів тощо.

У березні 1801 р. вбито імператора Павла І. Престол посів його старший син Олександр І (1801-1825). Його правління відзначилося проведенням низки реформ в аграрній сфері. Так, державні селяни діставали право купувати землю, заборонено продаж кріпосних без землі, «Указом про вільних хліборобів» дозволялося звільнення селян із землею за викуп. Олександр І уславився перемогою над Наполеоном Бонапартом і вирішальною роллю в перебудові системи міжнародних відносин. У новій, Віденській, системі і Священному союзі Росія зайняла помітне місце. У 1815 р. Царству Польському, утвореному з частини Варшавського герцогства, що перейшло під контроль Російської імперії, було даровано конституцію, подібні проєкти розроблялися для всієї імперії.

Подробиці

За часів правління Олександра І було здійснено реформу освіти, яка ставала чотирирівневою: початкову освіту надавали парафіяльні школи (для нижчих верств населення) і повітові училища (для дітей купців, містян, ремісників, службовців), середню освіту забезпечували гімназії, а вищу - університети. Водночас існували навчальні заклади, програми яких були наближені до університетських, - ліцеї, вищі гімназії. Університети ставали центрами розвитку науки. З Казанським університетом пов’язане ім’я математика Миколи Лобачевського; розвитку хімії прислужився Микола Зінін; помітний внесок у дослідження астрономії здійснив Василь Струве. Значних успіхів досягнуто в географії - було здійснено першу російську навколосвітню подорож, а експедиція під керівництвом Фабіана Готтліба фон Беллінсгаузена відкрила в 1820 р. Антарктиду.

До середини XIX ст. сформувався звичний сьогодні образ столиці імперії - Петербургу, коли постав Ісаакіївський собор, було перебудовано Адміралтейство, а в Москві тоді ж було зведено Большой театр і Манеж.

Адміралтейство. Художник А. Барт. Літографія. 1810-ті рр.

Большой театр в Москві. Гравюра. 1840-ві рр.

• Як була організована система влади в Російській імперії? Схарактеризуйте державну політику щодо приєднаних народів, навівши приклади з історії України. Чому сільське господарство залишалося основою економіки Російської імперії у першій половині XIX ст.?

2. Повстання декабристів. Після десятиліття правління Олександр І проявляв уже менше лібералізму і прагнень до модернізації, ніж на початку. Найбільш наближеним до нього став воєнний міністр Олексій Аракчеев, відомий уведенням у країні жорсткого поліцейського режиму.

У той час у країну поверталися учасники військових походів 1813-1814 рр. до Європи, де вони ознайомилися з прогресивними ідеями та пересвідчилися у разючих відмінностях між західноєвропейською і російською дійсністю. Молоді офіцери почали засновувати таємні політичні спілки, які ставили своєю метою модернізацію, розширення прав і свобод, навіть більше - повалення самодержавства.

У 1821-1822 рр. створено дві таємні організації - Південне товариство в Україні на чолі з Павлом Пестелем і Північне товариство в Петербурзі, найвпливовішим керівником якого був Микита Муравйов.

Панорама Петербурга. Художник А. Тозеллі. 1820 р.

У листопаді 1825 р. неочікувано помер імператор Олександр І, що й прискорило розвиток подій. Змовники вирішили вивести віддані їм гвардійські частини на Сенатську площу в Петербурзі 14 грудня, у день інавгурації нового імператора (ним мав стати брат покійного імператора Микола). Вони планували змусити членів Державної ради оприлюднити підготовлений напередодні «Маніфест до російського народу», у якому виклали основні вимоги. Проте в поспіху повстання було погано підготовлене й зазнало цілковитої поразки.

Учасників цих подій назвали декабристами, оскільки повстання відбулося у грудні (від рос. «декабрь»).

Повстання декабристів. Художник К. Кольманн. 1830 р.

Новий імператор Микола І (1825-1855) особисто очолив слідство у справі декабристів, до якого було притягнуто близько 600 осіб. Розправа була жорстокою: п’ятьох найактивніших лідерів повстання стратили, багатьох учасників відправили на заслання до Сибіру. Це був чи не перший у Росії відкритий протест проти самодержавства і застарілих порядків.

• Назвіть передумови повстання декабристів і схарактеризуйте їхні основні вимоги. Чому вони були небезпечними для самодержавної влади? Поясніть, чому виступ декабристів зазнав поразки.

Громадянський вимір

На початку XIX ст. в Російській імперії зароджувалися перші форми громадянського суспільства. Освічені офіцери, чиновники та діячі культури прагнули не лише особистих привілеїв, а й суспільних змін. Вони об’єднувалися у гуртки та товариства, обговорювали нові ідеї. Ці кроки стали першим проявом прагнення громадян впливати на державну політику.

3. Суспільні рухи у 30-50-х роках XIX ст. Новий імператор Микола І з дитинства готувався до військової кар’єри, що позначилося на його поглядах та манері управління державою. Він рішуче захищав самодержавство, а після придушення виступу декабристів прагнув знищити будь-які зародки опозиційних рухів.

Імператор особисто контролював діяльність політичної поліції, створивши Третє відділення імператорської канцелярії з особливим корпусом жандармів на чолі з генералом А. Бенкендорфом. В імперії запровадили сувору цензуру друкованих видань, обмежили доступ до освіти вихідців з простого народу та автономію університетів.

Микола І. Художник Ф. Крюгер. 1851 р.

Незважаючи на реакційну політику, 30-50-ті роки XIX ст. були часом нового піднесення громадської думки. Уже в 30-х роках прогресивна російська молодь об’єднувалася в гуртки, учасники яких прагнули реформ і засуджували кріпосний лад, але шляхи вирішення питань бачили по-різному.

Західники	Слов’янофіли
Прихильники західноєвропейського шляху розвитку, які виступали за обмеження самодержавства, здійснення реформ, зокрема скасування кріпацтва; заперечували революційну тактику боротьби.	Прихильники російської «самобутності», які протиставляли Росію Заходу, вважали патріархальну сільську громаду гарантією від соціальних потрясінь.

Документ

Із «Записок» відомого слов’янофіла, публіциста і суспільного діяча О. Кошелєва

Ми зовсім не бажали відродити Давню Русь, не ставили на п’єдестал селянина, не поклонялися йому і аж ніяк не мали на меті себе та інших перетворити на нього. Усе це - наклепи, які не мають під собою жодних підстав. Але в цій первісній російській людині ми шукали те, що властиво саме російській людині, чого вона потребує і що слід у ній розвивати. Ось чому ми так цінували збирання народних пісень і казок, вивчення народних звичаїв, повір’їв, прислів’їв тощо. Чудово, що те, про що ми тоді говорили і стверджували, що викликало обурення і глузування західників, тепер стало думкою і поглядом майже всіх і кожного. Хто тепер не за зв’язок зі слов’янами? Хто тепер не за вивчення російської старовини, звичаєвого народного права та інших особливостей нашого народного побуту? Хто тепер не визнає в них глибокого сенсу і великого для нашого майбутнього значення?

• Яких заходів вжив Микола І для посилення контролю над суспільством? Чому в 30-50-х рр. XIX ст. виникли гуртки інтелігенції? Які питання хвилювали їх найбільше? Порівняйте погляди західників і слов’янофілів, визначне спільні та відмінні риси.

Подробиці

Підросійська частина Польщі - Царство Польське - мала свою армію, яку очолював брат імператора Олександра І великий князь Костянтин, і конституцію, яку постійно порушували. У 1830 р. в Царстві Польському спалахнуло повстання проти російської влади. Повсталі вимагали відновлення Польщі в кордонах 1772 р. Російські війська придушили повстання, автономію Царства Польського було суттєво обмежено. Масовими стали репресії та еміграція за кордон, передусім до Франції.

Партизанський загін Емілії Плятер. Художник Я. Б. Розен. 1850 р.

4. Зовнішня політика імперії. Зовнішня політика Росії, як і в попередні часи, відзначалась агресивною, загарбницькою спрямованістю. У першій половині XIX ст. до імперії було приєднано Грузію, Азербайджан, північну частину чорноморського узбережжя Кавказу, що супроводжувалося тривалими війнами з Іраном і Туреччиною.

На середину XIX ст. Російська імперія стала однією з найбільших держав світу, яка, підкоривши численні народи Європи й Азії, прагнула подальшого територіального розширення. Водночас економічна відсталість, кріпосницькі порядки зробили її слабким конкурентом у боротьбі за вплив на Балканах і Близькому Сході. Ця слабкість виявилася під час Східної (Кримської) війни 1853-1856 рр.

Микола І прагнув встановити контроль над чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли, які перебували під контролем Османської імперії. Формальним приводом до війни стала вимога отримати доступ до християнських святинь у Палестині, які перебували під османським контролем.

На той час в Османській імперії загострилася криза, наростали національні рухи слов’янських народів, яких традиційно підтримувала Росія. Цим і задумав скористатися Микола І, вторгнувшись улітку 1853 р. у залежні від султана Молдовію і Волощину. Османська імперія оголосила Росії війну. Воєнні дії розгорнулися також на Кавказі та Чорному морі. Великий морський бій відбувся в Синопській бухті, де росіяни під командуванням адмірала Нахімова розгромили турецьку ескадру.

Синопська битва. Художник І. Айвазовський. 1853 р.

Висадка французів біля Євпаторії. Художник Ф.-Ж. Барріа. 1859 р.

У 1854 р. у війні на сторону османів стали Англія та Франція, занепокоєні російським наступом. Згодом до них приєдналося Сардинське королівство. Бойові зіткнення відбувалися на Балтійському та Білому морях, у Тихому океані. У вересні 1854 р. війська союзників висадилися у Криму та розпочали блокаду Севастополя - військової бази російського Чорноморського флоту. Спроби росіян деблокувати місто були безуспішні. Не надали Росії очікуваної підтримки Австрія і Пруссія. Російська імперія програла війну.

За Паризьким миром 1856 р. Росія втрачала право мати військовий флот і фортечні укріплення на узбережжі Чорного моря, хоча й повернула зайняті союзниками міста Севастополь, Євпаторію, Балаклаву, Керч. Вона також була змушена відмовитися від претензій на Молдову, Волощину та Південну Бессарабію.

Україна і світ

У боях у Криму й безпосередньо в обороні Севастополя брали участь багато українців, зокрема військові частини, сформовані з дунайських козаків, серед яких були колишні задунайці і чорноморці. Тисячі поранених евакуювали до південних регіонів України, по українських хатах було розквартировано військовослужбовців. Прикордонні українські губернії були основними постачальниками продовольства і фуражу для російських військ, з місцевих жителів формувалося ополчення. Для селян це стало додатковим тягарем та спровокувало в 1855 р. так звану Київську козаччину.

Значно збільшилися обсяги промислового виробництва. Київський Арсенал, Шосткинський казенний пороховий завод та Луганський ливарний завод відіграли величезну роль у забезпеченні армії боєприпасами. Майже всі судна, на яких служили матроси й офіцери - чорноморці, були збудовані в Миколаївському адміралтействі.

• Які народи та території було приєднано до Російської імперії у першій половині XIX ст.? Поясніть, що стало приводом до початку Східної (Кримської) війни. Чому Микола І прагнув контролювати протоки Босфор і Дарданелли? Які обставини зумовили поразку Росії у Східній війні? Опишіть участь українців у війні. Які наслідки вона мала для населення українських губерній?

Дізнайтеся!

Під час битви під Інкерманом поблизу Севастополя (листопад 1854 р.) лейтенант Марк Вокер (1827-1902) із 30-го Кембриджширського полку проявив виняткову мужність. Коли його частина опинилася під загрозою знищення, він повів солдатів у контратаку, змусивши ворога відступити. У червні 1855 р. Вокер був тяжко поранений біля Севастополя, втратив руку. Його мужність стала однією з підстав для заснування Хреста Вікторії - найвищої британської військової нагороди.

Скориставшись додатковими джерелами інформації, з’ясуйте, коли було засновано Хрест Вікторії і що є підставою для нагородження цією відзнакою. Поясніть, чому ця нагорода залишається символічною для Великої Британії й сьогодні.

Хрест Вікторії

Марк Вокер. 1860 р. Національний музей армії (Лондон), галерея «Конфлікт у Європі»

Діємо творчо

Прочитайте уривок із поеми Тараса Шевченка «Кавказ» (1845 р.). Поясніть, як ці рядки відображають становище поневолених народів у Російській імперії першої половини XIX ст. Чому поет звертається до теми боротьби саме в контексті війни? Використовуючи знання з курсу історії України, обговоріть тему значення поезії Шевченка для формування опозиційних настроїв у середині XIX ст.

«Борітеся - поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!»

1. Співставте події і дати.

А Підписання Паризького мирного договору
Б Царству Польському даровано конституцію
В Повстання декабристів у Петербурзі
1 1815 р.
2 1825 р.
3 1856 р.

2. Використовуючи карту, схарактеризуйте зовнішню політику Російської імперії в першій половині XIX ст.

3. Поясніть, чому Російську імперію називають «в’язницею народів»

4. Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/lrVdrlEt або кодом, порівняйте положення «Руської правди» П. Пестеля і «Конституції» М. Муравйова. Яка з програм була реалістичніша для тодішньої Російської імперії?