Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)

§ 11. Об’єднання Німеччини

Подумайте!

Розгляньте карикатуру з німецького журналу «Eulenspiegel» (1848 р.), на якій зображено «німця Мішеля» упродовж року революції. Опишіть, як змінюється вигляд Мішеля від «весни» до «пізньої осені». Які настрої німців хотів передати автор карикатури? Чому саме кашкет став символом революції 1848 р.?

Розвиток Німеччини у рік революції (інша назва: Німець Мішель і його кашкет). Карикатура. 1848 р.

1. Німеччина на шляху до об’єднання. Священна Римська імперія перестала існувати в 1806 р. Під час наполеонівських війн імператору Бонапарту вдалося об’єднати низку дрібних німецьких князівств у Рейнський союз, що стало переломним моментом в історії Німеччини. Після розгрому Наполеона, величезну роль в якому відіграли Австрія та Пруссія, прагнення до об’єднання серед німців посилилися.

За рішенням Віденського конгресу створено Німецький союз, до якого ввійшли німецькі князівства і вільні міста. За першість у ньому від початку боролися Австрія та Пруссія. Стали очевидними переваги об’єднання, насамперед з огляду на економічну доцільність. Першим кроком до цього стало утворення в 1834 р. Митного союзу та відміна торговельних мит для більшості німецьких держав. Поступово формувався єдиний внутрішній ринок.

Металургійний завод. Художник А. Менцель. 1875 р.

Ліквідація митних обмежень. Карикатура. 1834 р.

Для розвитку Німеччини в першій половині XIX ст. характерні:

зростання кількості населення (майже вдвічі за 50 років);
прискорена урбанізація;
зростання кількості пролетаріату;
застарілі феодально-кріпосницькі відносини у східних землях;
стрімкий розвиток металургії та будівництва залізниць.

Ідею об’єднання Німеччини підсилювало й поширення ідеології націоналізму. Створення національної держави, здатної захиститися від іноземних зазіхань, ставало нагальною потребою всього німецького суспільства. Ви вже знаєте, що роздроблені німецькі держави не вдалося об’єднати революційним шляхом під час «Весни народів» 1848-1849 рр.

У 50-60-х роках XIX ст. завершується індустріальна революція. За обсягами виробництва німецькі землі загалом посіли третє місце серед провідних держав світу. Провідною галуззю промисловості стало машинобудування. Великими промисловими центрами стали Рейнська область, Вестфалія, Берлін і Саксонія.

• Схарактеризуйте розвиток Німеччини в першій половині XIX ст. Що підштовхувало німецькі держави до об’єднання? Розглянувши карикатуру «Ліквідація митних обмежень», визначте, як у ній відображено економічні вигоди об’єднання.

2. Прусське королівство. Чільне місце серед німецьких держав посідала Пруссія - потужна промислова держава, яка після наполеонівських війн формально зберігала абсолютну монархію. Революційні події 1848-1849 рр. принесли суспільству демократичні зміни, розширивши повноваження виборних органів, права і свободи. Ліберально-демократичний рух набирав обертів.

Берлін - столиця Пруссії - став потужним торговельно-промисловим центром, де зосереджувалося близько 2/3 металургійного виробництва країни. Розвивалася гірнича справа, машинобудування, хімічна галузь, впроваджувалися нові технології. Оновлена система освіти дозволяла готувати фахівців для розвитку індустрії з числа самих німців. Протяжність залізниць Пруссії у 1850 р. сягнула 7 тис. км.

Залізнична фабрика. Художник К. Е. Бірманн. 1847 р.

«Гарматний король» Альфред Крупп з дружиною і сином

Змінювалася соціальна структура населення. Кількість робітників Пруссії на середину століття становила близько 3 млн. Зросла кількість учених, підприємців, фінансистів. Набирали впливу окремі родини, які володіли великими підприємствами, - Круппи, Стіннеси, Штумми. Їхньому становленню посприяли державні замовлення, зокрема на озброєння.

Ще в 1807 р. було скасовано кріпосне право, однак землю колишні кріпаки могли здобути за відкуп. Безземельні селяни вимушено наймалися до великих поміщиків. У Пруссії склалася своєрідна економічно-господарська система - юнкерське сільське господарство. Юнкерами називали аристократів, чиї земельні угіддя обробляли наймані працівники. Великі господарства такого типу були високопродуктивними і стали важливою частиною економіки Пруссії. До того ж юнкери мали вплив у прусському парламенті - ландтазі, на відміну від буржуазії.

Маєток Зеллендорф. Художник А. Дункер. Близько 1860 р.

Із середовища юнкерства вийшла й людина, якій судилося відіграти вирішальну роль в історії Німеччини, - «залізний канцлер» Отто фон Бісмарк (1815-1898).

Отто фон Бісмарк народився в родині юнкера та дочки професора, яка мріяла, щоб її син став дипломатом. Тому Бісмарк вступив на юридичний факультет Геттінгенського університету, а закінчив уже Берлінський. Його служба в судовому відомстві не була вдалою, адже Бісмарка завжди вирізняла неврівноваженість, різкість і прямота характеру, через що в молодості він дістав прізвисько Скажений Юнкер. Ці якості відлякували навіть короля Фрідріха-Вільгельма IV, який дізнався про Бісмарка, коли той прибув у Берлін разом із селянами свого маєтку для придушення повстання 1848 р.

Дипломатична кар’єра Бісмарка склалася вдаліше. У Франкфурті-на-Майні він добре вивчив таємниці австрійської політики, яка була націлена на здобуття переваги над Пруссією. Пізніше він був у складі дипломатичних місій у Петербурзі та Парижі, але своє майбутнє бачив лише вдома, у Німеччині.

Отто фон Бісмарк. Художник Ф. фон Ленбах. 1890 р.

У 1861 р. королем Пруссії став Вільгельм І з династії Гогенцоллернів. Він вважав, що «той, хто хоче правити Німеччиною, мусить її завоювати». Однак Законодавчі збори, де були сильні позиції ліберал-демократів, не підтримували ідею збільшення військових видатків. Для посилення своїх позицій король призначив на посаду міністра закордонних справ і міністра-президента Пруссії Отто фон Бісмарка.

Документ

Із виступу Отто фон Бісмарка в парламенті 30 вересня 1862 р.

Німеччина дивиться не на прусський лібералізм, а на її силу; Баварія, Вюртемберг, Баден привітні до лібералізму для того, аби Пруссія мала на них менший вплив; Пруссія має зосередитися та зберегти власну силу для сприятливого моменту, який вже не раз був утрачений; встановлені Віденськими угодами кордони для нормального існування держави непридатні; великі питання часу вирішуватимуться не розмовами і резолюціями більшості - це була велика помилка 1848 та 1849 років, - а залізом і кров’ю.

• Назвіть галузі прусської економіки, що забезпечили її швидкий розвиток у середині XIX ст. Визначте, які нові соціальні верстви сформувалися у Пруссії у цей період. Прочитавши уривок із промови Отто фон Бісмарка (1862 р.), поясніть, чому саме він був обраний міністром-президентом Пруссії.

3. Утворення Північнонімецького союзу. У своїх державницьких прагненнях Бісмарк вдався до політики «заліза і крові», тобто агресивних дій, використовуючи як засоби дипломатії, так і військову силу. У 1864 р. Пруссія спільно з Австрією розпочала війну проти Данії за німецькі герцогства Шлезвіг і Гольштейн. У підсумку Данія змушена була поступитися цими територіями. Пруссія заволоділа районом Шлезвіг, а Австрія - Гольштейном. Поділ завойованих земель спричинив конфлікт між державами-переможницями. Бісмарк вирішив скористатися ситуацією, щоб покінчити з впливом Австрії у Німецькому союзі.

У червні 1866 р. Пруссія розпочала війну з Австрією, яку підтримали кілька великих німецьких князівств. На боці Пруссії виступили невеликі німецькі міста, а також Італія, яка прагнула скористатися ситуацією задля власного об’єднання, адже Ломбардо-Венеційська область продовжувала перебувати під контролем Австрії.

Битва під Садовою. Художник Г. Бляйбтрой. 1869 р.

Австрійській армії було завдано нищівного удару, що стало можливим, зокрема, завдяки кращому залізничному сполученню та використанню швидкозарядних гвинтівок. Ця перемога приголомшила Європу. Уже в серпні 1866 р. між Пруссією та Австрією було укладено перемир’я.

Німецький союз розпускався.
Створено нове державне об’єднання - Північнонімецький союз (без участі Австрії).
Пруссія приєднала Шлезвіг, Гольштейн, Ганновер, Кургессен, Нассау і Франкфурт-на-Майні.
Італія отримала Венеційську область.

На чолі Північнонімецького союзу стояв президент, якого призначав прусський король. Був тут і парламент, і Союзна рада, що складалася з міністрів і представників усіх держав-учасниць. Провідну роль у союзі відігравала Пруссія.

Учорашні противники Бісмарка - ліберали-демократи - відтепер стали його головними союзниками в парламенті. У квітні 1867 р. рейхстаг ухвалив конституцію Північнонімецького союзу. Відтепер єдині економічна система і кримінальне законодавство, відсутність міжнімецьких кордонів були закріплені законодавчо.

За межами Північнонімецького союзу залишалися південнонімецькі землі. Їх приєднання до союзу, а отже, його посилення рішуче не могла допустити сусідня Франція. Війна Пруссії за південні німецькі держави та остаточне об’єднання Німеччини залишалися справою часу.

• Що мав на увазі Бісмарк, говорячи про «залізо і кров»? Як ця формула втілилася у його політиці в 1860-х рр.? Яке значення мали війни 1864 і 1866 рр. для посилення Пруссії серед німецьких держав? Які особливості устрою Північно-німецького союзу свідчили про провідну роль Пруссії в цьому об’єднанні?

Україна і світ

Наприкінці XIX ст. у Німецькій імперії з’явилися плани використати український фактор у майбутній конфронтації з Росією. Канцлер Отто фон Бісмарк і філософ Едуард Гартман розробили проєкт створення Київського королівства - самостійної української держави під протекторатом Німеччини або Австрії. За задумом, Росія мала бути поділена на три частини, з яких одна обіймала б українські й білоруські землі. Ідея Бісмарка та Гартмана знайшла відгук серед українських інтелектуалів, зокрема у публікації Василя Пачовського 1913 р., який підкреслив, що українська незалежність стає однією з найважливіших проблем європейської політики початку XX ст.

Громадянський вимір

У 1889 р. Німеччина першою у світі запровадила державну програму пенсійного страхування. Її метою було не лише допомогти літнім людям та людям з інвалідністю, а й зменшити вплив соціалістичних ідей. Пенсійні виплати фінансували спільно працівники, роботодавці та держава. Разом зі страхуванням від хвороб (1883) і нещасних випадків (1884) ці закони створили першу комплексну систему соціального захисту.

Дізнайтеся!

Ідеї та переконання Отто фон Бісмарка лягли в основу політики чи дипломатії, яка спирається на владу й реальні умови та можливості, так звану Realpolitik (з нім. - реальна політика). Використовуючи додаткові джерела інформації або інтернет, дізнайтеся більше про цей політичний курс. Чи є в ньому місце моралі та етиці? Пригадайте, хто з мислителів доби раннього нового часу допускав політичну безпринципність.

Діємо творчо

Спробуйте уявити альтернативний сценарій об’єднання Німеччини. Опишіть, які риси мав би інший лідер, щоб об’єднати країну. Подумайте, які методи він міг би використати замість «заліза і крові». Зробіть висновок, чи було б таке об’єднання реальним і яким воно могло б бути.

1. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) війна Австрії і Пруссії проти Данії; б) утворення Митного союзу; в) ухвалення конституції Північнонімецького союзу; г) початок війни між Австрією та Пруссією.
2. Покажіть на карті землі, які ввійшли до складу Північнонімецького союзу.
3. Які переваги мала Пруссія порівняно з Австрією в боротьбі за лідерство в процесі об’єднання Німеччини?
4. Назвіть головні риси устрою Північнонімецького союзу. Як у них виявлялася провідна роль Пруссії?
5. Уявіть себе депутатом або депутаткою від ліберальної партії 1860-х рр. Коротко поясніть, чому ви змінили позицію і тепер підтримуєте Бісмарка.
6. Складіть коротку характеристику Отто фон Бісмарка (його походження, риси характеру, політичні методи). Які з них допомогли йому об’єднати Німеччину?

Зміст