Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Ладиченко (2025)
§ 7. Повсякденне життя європейців раннього нового часу
Подумайте!
Роздивіться репродукцію картини та прочитайте коментар до неї. Яку інформацію про повсякденне життя селян за доби раннього нового часу можна довідатися з полотна? Поділіться припущеннями, з якою метою знатне подружжя завітало до селян. Як художник вирізняє заможних гостей серед простолюду?

Знатне подружжя в селянській хаті. Художник П. Брейгель Молодший. 1600 р.
Як і в епоху середньовіччя, у XVI-XVII ст. тип житла залежав від географічних і кліматичних особливостей місцевості, а також від роду занять і добробуту його власників. На півночі Європи селяни мешкали в будинках з дерева або виконаних у техніці фахверка - на дубовому каркасі зводили засипні поштукатурені стіни. На півдні, де ліси раніше знищили, оселі споруджували з каменю. Зазвичай уся сім’я мешкала в одній великій кімнаті, яку опалювали вогнищем для приготування їжі. Меблів було небагато. Навколо стола стояли лави, які на ніч відсували до стін, покривали набитими соломою матрацами або перинами й перетворювали на ліжка. Одяг та інший хатній скарб зберігали у великій скрині. Кухонне начиння теж було скромне: чавунний казан, сковороди й горщики, глечики й жбани, діжки й відра. Їли та пили з дерев’яних або глиняних мисок і кухлів, до того ж зазвичай їх було мало й доводилося користуватися спільним посудом.
1. Повсякдення представників різних верств. За всіх часів повсякденне життя людини залежало від її добробуту та становища в суспільстві. Не менш важливу роль відігравали клімат і природне середовище, адже це безпосередньо впливало на заняття, раціон харчування та облаштування побуту.
У ранній новий час, як і раніше, найвпливовішим станом було дворянство, яке до того ж мало багато привілеїв. Вогнепальна зброя та наймані армії знизили престиж рицарства, однак військова кар’єра залишалася шанованою. Усе більше дворян ставало заповзятливими підприємцями, і, навпаки, двері до верхівки суспільства відчинялися для простих людей, яким вдавалося накопичити статки. Зростала кількість чиновників та їхня заможність.

Портрет Лукреції Борджіа. Художник Л. Лотто. Близько 1510 р.

Інфанта (принцеса) Ізабелла. Художник А. С. Коельо. 1579 р.

Бал при дворі короля Франції Генріха III. Невідомий художник. Близько 1580 р.
Спосіб життя духовенства за тих часів змінився мало: загалом вони були найосвіченішою верствою, правили службу або ж жили в монастирях, займалися допомогою нужденним. Католицькі священники й монахи не одружувалися.
Третій стан був неймовірно строкатим: ремісники, торговці, прислуга, але основою цього прошарку були селяни. Тих із них, кому вдалося розбагатіти, почали називати «новими людьми». Вони скуповували землі, вкладали гроші у виробництво та фінансові операції.
Подробиці
Зростало жебракування та бродяжництво. Особливо це відчувалося в містах, куди в пошуках роботи стікалася безліч бідняків. Влада чітко поділяла жебраків на міських і прийшлих: лише «своїм» видавала спеціальний дозвіл на збирання милостині, періодично роздавала одяг і гроші та влаштовувала безкоштовні обіди й притулки. Ці благодійні заходи не поширювалися на «чужих» жебраків, щоб не допустити їх надмірного напливу до міста. Загалом, порівняно з добою середньовіччя, ставлення до жебраків різко погіршилося.

Жебраки. Художник Ж. Ланьє. 1657 р.
• Пригадайте з курсу історії України, якою була соціальна структура населення українських земель у XVI - першій половині XVII ст. Що було спільного та чим відрізнялися привілейовані верстви в західноєвропейському та українському суспільствах?
2. Зміни в родинних відносинах. За два століття - з 1600 до 1800 р. - населення Західної Європи збільшилося більше ніж удвічі й зросло до близько 200 млн. Тривалішим стало життя окремої людини. Тепер чимало людей доживало до 60-70 років. «Подорослішали» також шлюби. У містах чоловіки заводили сім’ю зазвичай після 26 років, а дівчата виходили заміж у 15-23 роки. Пояснювалося це тим, що чоловік повинен був самостійно утримувати сім’ю матеріально, а жінка - уміти вести домогосподарство. Побравшись, така пара, як правило, жила окремо і незалежно від батьків. У селах одружувалися на 2-3 роки раніше. Дедалі частіше в дворянських і багатих міських родинах молодь могла відмовитися від пропозиції шлюбу й навіть самостійно обрати собі пару.

Селянське весілля. Художник П. Брейгель Старший. Близько 1568 р.

Дитячі забави. Художник П. Брейгель Старший. 1560 р.
У людей посилилось відчуття рідного дому й родинних зв’язків. Порівняно із середньовіччям, змінилося ставлення до дитини. Турбота про її здоров’я, виховання, освіту й майбутнє стала однією з найважливіших цінностей сім’ї. Нерідко діти також працювали на виробництві, лише з XVIII ст. почали більшу увагу приділяти освіті. Відтоді родина не отримувала прибуток від дитячої праці, а навпаки витрачала кошти на дітей.
За доби раннього нового часу помітно зросла роль жінки в суспільстві. У XVI ст. виникли перші школи для дівчаток, а вже в наступному столітті їхнє навчання поза межами рідної оселі стало буденним явищем. Чимало знатних жінок вражали сучасників своєю освіченістю, знанням мов і письменницьким талантом, не кажучи вже про вишуканість манер. При королівських дворах виникає нове явище - дамський двір. До нього входили жінки з найближчого оточення королеви, зазвичай дружини та родички вельмож.
• Які зміни відбулися в родинних відносинах? Як змінилося становище жінки порівняно з періодом середньовіччя?
3. Зміни в побуті. Великі географічні відкриття, технічний прогрес і зміни у світогляді людей сприяли модернізації побутового життя. Менш вираженими ці зміни були в незаможних селянських спільнотах, але загалом у ранньомодерну добу набагато більше уваги стали приділяти внутрішньому оздобленню житла. Поступово популярності набували паперові шпалери, побільшало вікон, дахи вкривали черепицею. Розширився асортимент меблів, які стали більш практичними та вишуканими. Проте справжнього комфорту досі не існувало навіть у будинках знаті. Рівень гігієни, порівняно із середньовіччям, знизився; до повного миття тіла ставилися, як до медичної процедури, яку могли влаштовувати раз на рік.

Ляльковий будиночок - модель справжнього будинку в мініатюрі. Нідерланди. Кінець XVII ст.
У XVI-XVII ст. Європа ще не звільнилася від страху перед голодом. Більшість населення споживала досить одноманітну їжу: зернові, бобові, багато м’яса та риби. З-за океану були завезені нові овочеві культури: картопля, томати, кукурудза, спаржа, шпинат, цвітна капуста та багато інших. Цукор залишався предметом розкоші, хоча його споживання поступово зростало. З Америки в Європу завезли новий напій - какао, а з далекого Китаю - чай, який у XVIII ст. ввійшов у широкий вжиток. Мусульмани ж познайомили європейців із кавою. З Нового світу було привезено й нову культуру - тютюн, вживання якої швидко перетворилося на шкідливу звичку.
Почали звертати увагу на правила застілля, гарний посуд та тонкощі кулінарії. Наприкінці XVII ст. цілком природним стало використання столових приборів.
Одяг простих людей мало змінювався з плином часу. Натомість вбрання вищого прошарку ставало вишуканішим. Серед жінок поширився звичай ходити з непокритою головою, а Іспанія подарувала світові спідницю на жорсткому металевому каркасі. У XVI ст. навчилися плести панчохи. Кишень ще не придумали, тому всі дрібниці тримали в гаманці, прикріпленому ланцюжком до пояса. Із XVII ст. серед знаті поширився звичай спати в нічних сорочках, але в широкий ужиток спідня білизна ввійшла лише з XVIII ст. Лише відтоді стали відступати захворювання шкіри.

Пекар. Художник Г. Метсю. 1660 р.

На кухні. Художник Й. Бейкелар. 1569 р.

Натюрморт із сиром. Художник Ф. ван Дейк. 1615 р.
Документ
Прочитайте уривок з розповіді італійського мандрівника XVI ст. про домашній побут мешканців швейцарського міста Цюриха. Чим оселя містянина відрізнялася від сільського помешкання? Чи можна вважати його комфортним?
У всіх тутешніх будинках одразу після ранішньої молитви служниці, а де їх нема, то й самі господині, починають прибирати кімнати, підмітати коридори й ґанок, мити й чистити лави та інше начиння. Кімнати обставлені дуже просто, часто все оздоблення полягає в чистоті та порядку. Найрозкішнішу частину покоїв складають дерев’яні панелі, якими обшивають стіни. На кожній панелі вирізані з горіхового дерева або портрет, або гірлянди. Така обшивка стін захищає від зимових холодів, але темний колір горіхового дерева й лаку, яким покриті соснові панелі, робить кімнати похмурими. Цьому сприяють також вузькі й низькі вікна та незначна висота поверхів. Узимку кімнати обігрівають великими печами.
Начиння мало, і воно небагате. Уздовж стіни та навколо великого столу поставлені довгі лави. Гостям у багатих домах подають дерев’яні стільці, оббиті оксамитом і обшиті золотою або срібною бахромою. Небагаті люди замість оксамиту використовують сукно або шкіру, а зверху кладуть подушки, вишиті жінками родини. Такими ж вишитими килимами покривають у свята й столи. Крісла цей бадьорий і міцний народ дає лише старим та хворим.
Дорогий посуд використовують лише у святкові дні. Повсякденне столове начиння зазвичай глиняне та дерев’яне, у багатих - олов’яне.
4. Зміна поглядів на світ. До Великих географічних відкриттів люди вважали, що Земля є пласкою, а Індійський океан - це внутрішнє море. З відкриттям Америки відбувся справжній ривок у розвитку наукових знань. На зміну фантастичним поглядам про будову Землі прийшло підкріплене досвідом переконання в її кулястості. У кінці XVI ст. на мапах світу Землю вже зображували у формі кулі й лише в кінці XVIII ст. зображення стало таким, як зараз. Подорож Магеллана довела, що всі океани поєднані між собою та утворюють один світовий океан, а води на Землі більше, ніж суходолу.

Карта світу XVI ст.
Приголомшливих успіхів досягла географія: на картах з’явилися уточнені розміри й абриси материків, морів та океанів.
Розквіт ремесел і мистецтва супроводжувався інтересом до наукових знань та відкриттів. Дедалі більше люди сприймали себе та навколишній світ крізь призму розуму, а не віри.
• Як зміна поглядів на світ впливала на зміни в повсякденному житті та побуті? Роздивіться карту світу XVI ст. Які відмінності від сучасної карти світу помітили? Як це можна пояснити?
Діємо творчо
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/UefsgDvB або кодом, перегляньте відео про повсякденне життя в XVІ-XVII ст. Використовуючи матеріал підручника, відеоролик та додаткові джерела інформації, висловіть думку, що найбільше вплинуло на зміни в повсякденному житті європейців раннього нового часу. Від імені представника або представниці різних суспільних верств XVI ст. (купецтва, дворянства, мешканців міст чи сіл тощо) наведіть приклади того, що змінилося в побуті та суспільному становищі.

Дізнайтеся!
Європейська мода теж відчула на собі вплив Великих географічних відкриттів. Застосування індійських барвників дозволило фарбувати тканини у незвичні кольори. Використання східних пахощів і прянощів, а також продукту атлантичного промислу - китової амбри - відкрило нові можливості для створення нових парфумів і косметики. Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/QefmuzYk або кодом, дізнайтеся більше про примхи європейської моди ранньомодерної доби та запропонуйте тогочасним модникам і модницям свій варіант убрання.

Переглянувши відео за кодом або посиланням https://cutt.ly/Sefsc2Xq, доберіть аргументи для висновку про те, що українське вбрання XVI ст. поєднувало як європейські, так і місцеві традиції.


Портрет Беати Острозької. Невідомий художник. XVII ст.
Україна і світ
Цінну згадку про повсякдення киян XVI ст. лишив литовський дипломат у Кримському ханстві Михалон Литвин: «Київ наповнений чужоземними товарами, бо немає відомішого, коротшого і надійнішого шляху, ніж стародавня й загальновідома в усіх своїх звивинах дорога, що веде з чорноморського порту, тобто з міста Кафи... а звідти через степи - до Києва; по ній з Азії, Персії, Індії, Аравії, Сирії везуть на північ у Москву, Псков, Новгород, Швецію і Данію коштовне каміння, шовк і золоте ткання... перець та інші пахощі... Від проходу каравану значні прибутки отримують київські жителі: воєводи, митники, купці, міняйли, човнярі, візники, трактирники й шинкарі... У непоказних київських хатах можна побачити не тільки достаток, а й навіть величезну кількість плодів, овочів, меду, м’яса, риби: зверх того, унаслідок зазначених вище причин вони так переповнені дорогим шовковим одягом, коштовним камінням, соболиним та іншим хутром, а також прянощами, що мені самому доводилося бачити шовк, який обходився дешевше, ніж льон у Вільні, і перець, дешевший за сіль».
1. Установіть хронологічну послідовність явищ, сформульованих у твердженнях: а) набуло поширення використання столових приборів; б) чай увійшов у широкий вжиток європейців; в) виникли перші школи для дівчаток.
2. На основі поданих у матеріалах розділу карт, проаналізуйте, як змінилися погляди людей на Землю в ранній новий час.
3. Прокоментуйте вислів «За ранньомодерної доби “подорослішали" шлюби». Що було причиною і наслідком цього?
4. Порівняйте ставлення до дітей за доби середньовіччя та раннього нового часу, беручи до уваги виховання, освіту та ставлення до дитячої праці.
5. Незважаючи на те, що частині представників третього стану вдалося накопичити статки, вони не мали прав та привілеїв, якими користувалося навіть найбідніше дворянство та духовенство. До чого це, на вашу думку, могло привести?
6. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/fed5gEe0 або кодом та виконайте завдання онлайн.
![]()