Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Ладиченко (2025)
§ 8. Суспільні конфлікти раннього нового часу
Подумайте!
Роздивіться мініатюру. Пригадайте обставини селянської війни, що спалахнула у Франції 1358 р. і дістала назву Жакерія. Якими були її причини і чим вона закінчилася? Як гадаєте, чи були за доби раннього нового часу передумови для соціального загострення, які могли призвести до суспільних конфліктів?

Жакерія. Мініатюра з «Хронік» Жака Фруассара. XIV ст.
1. Соціальні, етнічні та релігійні конфлікти як прояв світоглядної кризи. Традиційно ранньомодерну добу розглядають як епоху соціальних рухів і протестів. У той час прості люди не мали інших способів домогтися, щоб з ними рахувалися.
Невід’ємною частиною історії як середніх віків, так і нового часу були конфлікти не лише між народами чи країнами, а й усередині суспільства. Це були так звані соціальні конфлікти - відкрите протистояння різних верств населення через відмінності в інтересах і цінностях.
Мета боротьби всередині суспільства полягала не в захопленні нових територій. Соціальні конфлікти відбувалися не в один момент, вони могли тривати роками. Світоглядна криза, що припала на кінець «темних віків», у крайньому своєму прояві набувала форм відкритого протистояння та озброєних виступів у боротьбі за свої права. Спричинила її, зокрема, економічна криза внаслідок епідемії чуми, посилення наступу влади на права селян та містян, а пізніше - «революція цін».

Панно святого Вінсента. Художник Н. Гонсалвеш. Близько 1445 р.
Які стани суспільства зображені на малюнку? Як вони могли уживатися або конфліктувати між собою? Що могло бути причиною їхніх суперечок?
Завершення Реконкісти спричинило масові гоніння на маврів-мусульман та євреїв, яких також звинувачували в трагедії «чорної смерті». Відкриття Нового світу та знайомство з індіанськими цивілізаціями зумовило колонізацію, під час якої загинули тисячі індіанців. Це - приклади етнічних конфліктів (між представниками різних національностей).
Критика католицької церкви, обурення свавіллям та заможністю священників привели до появи нових релігійних течій. Вони відрізнялися від офіційного вчення своїм світобаченням, ставленням до Бога, обрядовістю. Це викликало рішучий опір як світської, так і церковної влади. Усією Західною Європою в XVI ст. прокотилася хвиля релігійних конфліктів між християнами різних поглядів. Разом із світлом гуманізму та розширенням світоглядних горизонтів новий час став добою релігійних чвар та кровопролитних війн.

Французький протестант. Гравюра XVII ст.
• Назвіть причини та прояви соціальних, етнічних та релігійних конфліктів у ранній новий час.
2. Селянські війни. У середні віки у Європі неодноразово спалахували селянські війни. Попри придушення Жакерії у Франції та повстання Вота Тайлера в Англії прискорилося звільнення селян та зменшення тиску на них. У ранній новий час епіцентром селянського повстанського руху стали німецькі землі в складі Священної Римської імперії.
Улітку 1524 р. на півдні Німеччини вибухнула Селянська війна. На початку XVI ст. дворянство почало розширювати посівні площі, зганяючи селян з їхньої землі. Щоб змусити їх працювати на себе, дворяни переводили селян на панщину та обмежували їхню особисту свободу.
У відповідь селяни збиралися в озброєні загони, штурмом брали замки та монастирі, руйнували й розорювали їх. Ідейним ватажком повстанців став проповідник Томас Мюнцер. Рух швидко поширювався, до повсталих приєднувалося населення невеликих міст, а також дрібні рицарі. Вони допомогли скласти програми селянських вимог. Найвідомішою з них стала програма «12 статей».

Титульний аркуш «12 статей». 1525 р.

Селянська війна. Художник Я. Мурер. 1657 р.
Мюнцер натхненно закликав селян до боротьби, пророкував швидкий кінець «безбожним тиранам» і перехід влади до простого народу. Вирішальна битва відбулася біля міста Франкенхаузен. Погано озброєне й неорганізоване селянське військо не могло протистояти важкій артилерії, кінноті та вимуштруваній піхоті князів. Зазнавши поразки, селяни були безжально винищені. Пораненого Мюнцера схопили, піддали тортурам і стратили. Невдовзі один за одним були ліквідовані інші осередки опору. Розгром повстання супроводжувався великими жертвами. Подекуди налякане дворянство пішло селянам на поступки, але загалом їхнє становище погіршилось.
Документ
Із селянської програми «12 статей»
По-перше, наше уклінне прохання і бажання мати право всією громадою обирати собі священника й усувати його.
По-друге, ми згодні давати справедливу зернову десятину, але лише так, як належить. Адже якщо її потрібно давати Богові та його людям, то вона дістається священнику, якщо він звіщає правильне слово Боже. Надалі ми бажаємо, щоб цю десятину збирали наші церковні старости й давали б належне утримання священнику, обраному всією громадою. Малої ж десятини ми не хочемо давати зовсім.
По-третє, до цього часу звичним було вважати нас «власними» людьми. Беручи до уваги, що Христос пролиттям своєї дорогоцінної крові звільнив усіх нас, тому відповідає Письму, щоб ми були вільними...
По-п’яте, наші пани привласнили всі ліси. Ось наша думка: ліси повинні знову перейти в користування всієї громади.
По-шосте, ми зазнаємо великого обтяження від панщини, яка зростає і збільшується щодня. Ми бажаємо, щоб нас не приневолювали так сильно...
По-десяте, дехто привласнив громадські луки, а також ріллю. Ці землі ми хочемо знову повернути в наше спільне користування.
• Якими були причини Селянської війни в Німеччині? Як ви розцінюєте той факт, що до повсталих селян приєднувалися мешканці невеликих міст і дрібні рицарі? Про що це свідчить? Чому зрештою повстання зазнало невдачі?
3. Міські повстання. Порівняно із середніми віками збільшилася кількість міст та їх населення. Особливо швидко зростали портові міста, пов’язані із торгівлею з колоніями. Так, від 1500 до 1700 р. населення Лондона збільшилося в 10 разів, а Лісабона - майже в 3 рази.
У той самий час, подолавши феодальну роздробленість, королівська влада все більше втручалася у виробництво й торгівлю, збір податків та мит. Статки монархів упродовж XVII-XVIII ст. збільшилися в десятки й сотні разів. Вони більше не поділяли владу з феодалами, які вже не карбували власну монету, не ухвалювали закони тощо.
Традиції не дозволяли монархам скасувати права й вольності міст чи окремих станів, хоча податковий тягар на них посилювався. Усе це викликало обурення містян.
Імператора Священної Римської імперії Карла V Габсбурга (1500-1558) вважають наймогутнішим правителем ранньомодерного періоду. Однак йому довелося рішуче боротися із спротивом містян у своїй багатонаціональній імперії. Це почалося з повстання комунарів у Кастилії (самоврядних міст) та одночасного повстання гільдій у 1520 р. у Валенсії, на Майорці та в Арагоні. Карлу вдалося придушити їх військовим шляхом, але згодом він поступився багатьом вимогам повстанців. Його власні солдати в 1527 р., залишившись без платні, захопили й розграбували Рим. Це була найстрашніша катастрофа для Італії раннього нового часу.
У Нідерландській республіці, яка сама була породженням революції, великі хвилі повстань спалахували протягом усього раннього нового часу. Більшість із них виникала саме в містах, адже недарма Нідерланди називали «країною міст». Успіхи містян пояснювали їх високим рівнем організації загалом: уже існували сусідські об’єднання, ремісничі гільдії та громадські ополчення. Ці об’єднання були цілком законними, а їх учасники мали спільні цілі.
• Чому в період раннього нового часу особливо швидко зростало населення портових міст? Що було причиною того, що містяни піднімали повстання?
Україна і світ
1569 р. Польське королівство та Велике князівство Литовське об’єдналися в одну державу - Річ Посполиту. На приєднаних до Польщі українських землях утворено шість воєводств: Руське, Белзьке, Подільське, Київське, Волинське і Брацлавське. І хоча українцям було гарантовано свободу віросповідання, можливість обіймати державні посади, займатися торгівлею (крім роздрібної) та об’єднуватися в ремісничі цехи мали лише католики.
Згодом частина православного духівництва спільно з шляхтою почала розглядати можливість об’єднання (унії) з католицькою церквою. Це викликало гострі суперечки (полеміку) між прихильниками і противниками унії. Свої погляди вони висловлювали в літературних творах (їх називають полемічними), у яких порушували питання доцільності об’єднання, його можливі наслідки, відносини православних з католиками, а також питання реформування церкви для зміцнення її позицій у суспільстві.
За допомогою додаткових джерел інформації або інтернету дізнайтеся, як було утворено греко-католицьку церкву та якими були її засади. Використовуйте пошукове гасло «Берестейська унія 1596 р.».

Грамота Берестейської унії 1596 р.
Діємо творчо
У загальному колі обговоріть, як різні верстви населення могли захистити свої права за доби раннього нового часу.
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) пограбування Риму солдатами Карла V Габсбурга; б) початок Селянської війни в Німеччині; в) Жакерія у Франції.
2. Схарактеризуйте за картою територію міських повстань в Іспанії на початку XVI ст.
3. Чому за доби раннього нового часу соціальні конфлікти почастішали порівняно з періодом середньовіччя?
4. На основі вміщених у параграфі «12 статей» визначте, проти порушення яких прав виступали селяни під час війни в Німеччині. Як вони пояснювали законність вимоги про повернення їм особистої свободи?
5. Чи можна вважати народні повстання раннього нового часу проявом боротьби за власну гідність?
6. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/gefjnw1j або кодом та виконайте завдання онлайн.
