Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Ладиченко (2025)

§ 6. Зародження капіталістичних відносин

Подумайте!

Роздивіться репродукцію картини. Пригадайте з уроків у 7-му класі, у чому полягала робота міняйл і лихварів. Як думаєте, чи зникли ці заняття в ранній новий час? Які сучасні установи займаються фінансовими операціями?

Міняйло з дружиною. Художник К. Массейс. 1514 р.

1. Зародження капіталізму. Великі географічні відкриття започаткували докорінні зрушення в економічному житті Європи. «Революція цін» збагатила тих, хто виробляв товари або поставляв їх на ринок. Зі збільшенням кількості грошей в економіці, зростанням населення, покращенням шляхів сполучення, відкриттям нових заокеанських ринків збуту стало вигідним виробляти й продавати більше.

У XVI-XVII ст. в Західній Європі відбувалося зародження капіталізму - суспільно-економічного ладу, за якого прибутки отримують власники капіталу, тоді як товари й послуги створюють інші люди, які продають свою працю за заробітну плату.

Умови виникнення капіталізму

Щоб зрозуміти, кому в ті часи вдавалося накопичити капітал і як виник ринок вільної праці, слід брати до уваги, що найвищі прибутки приносила міжнародна торгівля. Купецтво збагачувалося завдяки торговій монополії - винятковому праву на продаж того чи іншого товару. Вигравало воно й від різниці в цінах: відомо, що привезений до Європи перець коштував у сотні разів дорожче, ніж на Сході. Проте купці не одразу почали вкладати прибуток у виробництво, а багатшали завдяки лихварству й довго віддавали перевагу таким надійним джерелам вкладання капіталів, як купівля землі, коштовностей, палаців. До того ж серйозною перешкодою для проникнення купецького капіталу у виробництво були цехи. Вони ревно охороняли свої права на заняття ремеслами й опиралися спробам чужинців увійти в цю сферу.

Банкір Якоб Фуггер. Художник Н. Реннер. 1517 р.

Однак купці розуміли, що матимуть більші прибутки, якщо підпорядкують собі весь процес - від виготовлення товару до його збуту. Вони почали вкладати гроші у виробництво товарів для торгівлі. Деякі заможні містяни, зокрема майстри, теж ставали підприємцями. Так склалися умови для виникнення виробництва нового типу.

• Які умови є необхідними для становлення капіталізму? Як вони виникли в Європі в XVI-XVII ст.?

2. Мануфактури. Першими ранньокапіталістичними підприємствами були мануфактури. Як і в середньовічному ремеслі, тут панувала ручна праця, що позначилося навіть на самій назві (лат. manus - рука, factura - виріб). Водночас мануфактура дуже відрізнялась від майстерні ремісника. Насамперед це було досить велике виробництво з десятками, а інколи й сотнями робітників. Якщо середньовічний ремісник сам виготовляв свій виріб від початку до кінця, то робітник мануфактури виконував декілька чи лише одну операцію. Такий розподіл праці сприяв вдосконаленню майстерності в конкретному виді робіт, що вело до зростання продуктивності праці та збільшення випуску продукції. До того ж діяльність мануфактур, на відміну від цехів, не була обмежена суворими нормами статутів чи традицій.

Словник

Мануфактура - виробництво, засноване на розподілі праці та ручній ремісничій техніці.

Найчастіше підприємець купував сировину та роздавав її для обробки збіднілим міським ремісникам або селянам з найближчої округи. Вони виконували роботу не у спільній майстерні, а в себе вдома й повертали підприємцеві вже готові вироби. Такі робітники не займалися ні закупівлею сировини, ні продажем продукції. Вони працювали не на різних замовників, а на одного постійного хазяїна й залежали від нього матеріально. Так була влаштована розсіяна мануфактура, яка переважала в ткацькому виробництві.

Ринок тканин у Хертогенбосі. Невідомий художник. Близько 1530 р.

Поряд із розсіяною існувала також централізована мануфактура. Підприємець відкривав майстерню й збирав під одним дахом десятки робітників. Він забезпечував їх сировиною, верстатами та обладнанням. Централізованих мануфактур було менше, ніж розсіяних, адже це вимагало більше коштів. Здебільшого вони виникали в нових галузях виробництва. Яскравим прикладом централізованої мануфактури стали численні друкарні.

• Чим мануфактури відрізнялися від середньовічних ремісничих цехів? Як було організовано виробництво на розсіяних і централізованих мануфактурах?

Документ

Прочитайте уривок з твору англійського письменника XVI ст. Томаса Делоні «Балада про знаменитого сукнороба Джека з Ньюбері». Мануфактуру якого типу в ньому описано? Аргументуйте свою відповідь рядками з твору. Схарактеризуйте описане в уривкові підприємство з точки зору виробничих можливостей.

У світлиці, просторій і довгій, стояли 200 верстатів. На цих верстатах працювали 200 чоловіків, усі в один ряд. Біля кожного з них сиділо по чудовому хлопчику, які з великим захватом підготовляли човники. Водночас в іншому приміщенні 100 жінок невтомно чесали вовну з радісним виглядом і дзвінко співали пісні.

У наступній кімнаті працювали 100 дівчат у червоних спідницях, з білими, як молоко, хустками на головах. Ці чарівні дівчата, не припиняючи, пряли в цій світлиці весь день, співаючи ніжно-ніжно, солодкими, як у солов’я, голосами.

Після цього вони ввійшли до іншої кімнати, де побачили бідно вдягнених дітей: усі вони сиділи й скубли вовну, відбираючи найтоншу від грубої; усіх їх було півтори сотні - дітей бідних і слабких батьків. У нагороду за свою працю кожний отримував увечері по одному пенні, крім того, що вони вип’ють і з’їдять за день.

У наступному приміщенні він бачить ще 50 хлопців: це були стригалі. Біля них працювали аж 80 прасувальників. Крім того, він мав ще фарбувальню, при якій тримав 40 чоловік, та ще на сукновальні - 20.

3. Торговельний капітал та виникнення нових соціальних верств. Зрушення в економічному житті неминуче тягли за собою зміни в суспільних відносинах. Більшість європейців, як і раніше, займалася дрібним сільським господарством.

На початку XVI ст. більшість селян були особисто вільними, але безземельними, оскільки сеньйори зберегли землю за собою. Селяни могли взяти її тільки в оренду, за яку доводилося платити гроші. Щоб отримати їх, селяни везли на ринок і продавали свою продукцію - зерно, м’ясо, вовну. Такий спосіб господарювання став звичним для середнього прошарку сільського населення. Селянська біднота не мала грошей для оренди землі та йшла в найми до фермерів - заможних селян, які були власниками землі чи великими орендарями. Фермерські господарства працювали на ринок, тому їхні власники віддавали перевагу вирощуванню прибуткових культур або скотарству. Наймана праця дедалі активніше застосовувалася в селі.

Частина купецтва, заможних містян, дворянства та фермерів долучилася до капіталістичних форм ведення сільського господарства. Ті, кому належали капітали й засоби виробництва, склали нову велику соціальну групу - буржуазію. Працювали на них ті, хто втратив господарську самостійність і був змушений продавати свою робочу силу: розорені ремісники та «вічні підмайстри», для яких брак грошей робив недосяжним звання майстра, некваліфікована міська біднота, позбавлені землі селяни, змушені шукати застосування своїм робочим рукам у місті. Усі вони ставали найманими працівниками.

Ринкова сцена. Художник П. Артсен. 1550 р.

Словник

Буржуазія - суспільна верства, до якої належали власники капіталу та засобів виробництва.

Найманий працівник - особа, яка виконує роботу за наймом та отримує за це заробітну плату.

• З кого складалися і як формувалися нові соціальні верстви - буржуазія та наймані працівники?

Україна і світ

Ви вже знаєте, що економічне пожвавлення в Європі на початку XVI ст. торкнулося й України, зумовивши зміни в її соціальному та господарському житті. На той час припадає бурхливий розвиток міст, найбільшим з яких за кількістю населення був Львів.

Яскраві враження від відвідин Львова залишив Мартин Груневег - польський купець і мандрівник, який жив у місті впродовж 1582-1602 рр., перебуваючи на службі у львівських і вірменських купців. Особливо цінними є згадки про міське господарство та економічний розвиток Львова, його повсякдення та етнічну мозаїку: «...Вся худоба, що її женуть з Поділля і Молдавії до Італії, проходить через це місто. А тутешніх щупаків їдять і у Відні, хоч там і протікає під семи мостами багатий на рибу Дунай.

Я об’їхав пів Європи, побував у найславніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба, як тут щодня приносять на ринок...

Панорама Львова. Гравюра А. Гогенберга (за малюнком А. Пасаротті). 1618 р.

У цьому місті, як і у Венеції, стало звичним зустрічати на ринку людей з усіх країн світу у своїх одягах: угорців у їхніх малих магерках, козаків у великих кучмах, росіян у білих шапках, турків у білих чалмах. Ці всі у довгому одязі, а німці, італійці, іспанці - у короткому. Кожен, хай якою б мовою він говорив, знайде тут і свою мову. Місто віддалене понад сто миль від моря. Але коли побачиш, як на ринку при бочках малвазії (грецького вина) вирує натовп критян, турків, греків, італійців, зодягнених ще по-корабельному, видається неначе тут порт відразу за брамою міста.

Щотижня буває три торговельних дні - по середах, п’ятницях, неділях... Але торг тут щодня, бо щоденно прибувають крамарі з усієї Русі, Поділля, з Молдавії і Волощини... І хіба не кожному відомо, як багато крамниць у Прусії, Сілезії, не кажучи вже про Польщу, тутешні вірмени заповнюють своїми товарами».

Дізнайтеся!

Найбагатшою людиною Європи початку XVI ст. вважають торговця та банкіра з Аугсбурга Якоба Фуггера (1459-1525), відомого на прізвисько Багач. Завдяки владі й багатствам він впливав на політичні процеси в усій Європі. Скориставшись додатковою літературою або інтернетом, дізнайтеся більше про цю непересічну постать. Підготуйте інформаційну довідку про основні віхи життя Якоба Фуггера та принципи діяльності, які дозволили йому стати одним з найвидатніших банкірів в історії.

Портрет Якоба Фуггера. Художник А. Дюрер. 1519 р.

Діємо творчо

Розіграйте в класі сценки про своє життя від імені 1) купця, 2) селянина, 3) робітниці централізованої мануфактури. Для цього заздалегідь ознайомтеся з матеріалом параграфа та відеодобіркою, перейшовши за посиланням https://cutt.ly/6edhAhqq або кодом.

1. Що відбулося раніше: а) Великі географічні відкриття чи «революція цін»; б) утворення цехів чи утворення мануфактур; в) «революція цін» чи аграрна революція?

2. На основі уривка зі спогадів Мартина Груневега проаналізуйте, з яких країн до Львова прибували купці наприкінці XVI ст. Чи можна зробити висновок, що Львів був осередком міжнародної торгівлі? Відповідь аргументуйте.

3. Чому підприємці частіше створювали розсіяні, а не централізовані мануфактури? Чому друкарня є прикладом централізованої мануфактури? Назвіть кілька прикладів розсіяної та централізованої мануфактур.

4. Який зв’язок між відкриттям Нового світу та зародженням нових соціальних верств - буржуазії та найманих працівників?

5. На основі вміщеного в параграфі уривка з твору англійського письменника Томаса Делоні висловте ставлення до факту використання на мануфактурах дитячої праці. Чи вважаєте це правомірним? Відповідь аргументуйте.

6. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/RedhHfD9 або кодом та виконайте завдання онлайн.