Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Ладиченко (2025)
§ 5. Модернізація
Подумайте!
Роздивіться ілюстрації. Що їх об’єднує? Яке із зображень засвідчує ефективніший процес створення книги? Поясніть чому. Назвіть кілька книг, які були створені за доби середньовіччя в Європі та Україні.

Нестор Літописець. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV ст.

Фламандська друкарня. Гравюра XVI ст.
1. Поняття «революція» і «модернізація». Ви вже знаєте, що ранній новий час називають ранньомодерним. Слово модерн походить від французького слова moderne, що означає «новомодний», «сучасний». Похідним від нього є термін модернізація, який витлумачують так: це - процес осучаснення, вдосконалення та оновлення відповідно до вимог часу.
Великі географічні відкриття назавжди змінили світогляд людей: європейці дізналися про нові землі, народи й цивілізації. До виру всесвітньої історії потрапив Новий світ. У Європі стрімко збільшилася кількість дорогоцінних металів, а відтак - і грошей. Завдяки завезенню та поширенню «другого хліба» - картоплі - відступила загроза голоду. Винайдення друкарства сприяло швидшому поширенню інформації.

Панорама Лісабону 1500-1510 рр. Мініатюра з Хроніки Дона Афонсу Енрікеша. XVI ст.

Мапа Нового світу. Художник С. Мюнстер. 1540 р.
Як і в середні віки, відбувалися міграції населення, тобто переселення в межах країни, з однієї країни в іншу, або між континентами. Однак тепер люди не боялися перетинати океани в пошуках багатства чи кращої долі; декого до мандрів змушували релігійні переслідування. Почалося розселення європейців у заморські країни та освоєння ними далеких територій. Продовжувався відтік селян до міст, які ставали більшими й багатшими.
Тож Великі географічні відкриття започаткували процеси, які мали великий вплив на подальшу історію людства. Утім, якщо за доби середньовіччя суспільство розвивалося поступово, розмірено, то XVI - першу половину XVII ст. називають добою «великого прориву», а для характеристики докорінності змін вживають термін революція.
Словник
Революція - докорінний переворот у житті суспільства, який супроводжується зміною влади; різкі зміни в якій-небудь галузі, що приводить до істотних перетворень, удосконалення чого-небудь.
Революція цін - значне підвищення цін на товари внаслідок зростання видобутку цінних металів і падіння їх вартості.
Надходження з Нового світу золота й срібла дало можливість карбувати потрібну для обігу кількість монети. Це сприяло розвитку торгівлі та промисловості. Зростали міста, перетворюючись на торговельно-промислові та адміністративні центри. З іншого боку, надмірна кількість монети призвела до того, що ціни на товари першої потреби та сировину для виробництва стрімко зросли. Таке знецінення грошей отримало назву революція цін. За таких умов відбувалося швидке розорення одних людей і блискавичне збагачення інших.

У збирача податків. Художник Я. Массейс. 1539 р.

Біржа в Амстердамі. Гравюра XVII ст.
Встановлення постійних зв’язків між Європою й нововідкритими землями вплинуло на торгівлю. Тепер головна роль відводилася не внутрішнім морям, а океанам: відбувалось переміщення основних торговельних шляхів із Середземного та Балтійського морів у води Атлантики. Це спричинило занепад старих торговельних центрів - Венеції, Генуї, Марселя, Барселони та міст німецької Ганзи. У центрі ділового життя опинилися океанські порти: спочатку Лісабон, Севілья та Антверпен, а згодом - Амстердам і Лондон. Торгівля міцніше зв’язувала раніше ізольовані континенти в єдине ціле: народжувався світовий ринок.
• Поясніть значення термінів «модернізація», «революція», «революція цін». Чому занепали старі торговельні центри, адже європейці досі потребували тих самих товарів?
2. Аграрна революція. Руйнування традиційного європейського суспільства. Зміни в житті міст були помітнішими, ніж у селі, де переважав традиційний лад. Селяни, як і раніше, боролися з природними лихами, неврожаями, намагалися запобігти голоду. Цим можна пояснити могутність церкви, яку часто вважали єдиною силою, здатною вплинути на природу.
У селах також відчули вплив «революції цін». Через знецінення грошей та збільшення кількості населення ціни на сільськогосподарську продукцію зростали, її стало вигідно продавати. Так відбулася аграрна революція - реформування сільського господарства з метою збільшення його товарності й прибутковості.

Селяни на ринку. Художник А. Дюрер. Гравюра. 1519 р.
Наприклад, в Англії великі землевласники змушували селян залишати поля, а потім віддавали їх в оренду заможним мешканцям міст і сіл, які часто перетворювали їх на пасовиська й розводили овець. Овечу вовну продавали тим, хто виготовляв тканини, і отримували значні прибутки. Знедолені селяни були змушені найматися на роботу. Щоб розрахуватися за оренду, доводилося експериментувати з новими культурами (з Америки були завезені картопля, кукурудза, квасоля, томати), розводити нові породи худоби, застосовувати системи посіву та зрошування. Наприклад, урожай картоплі вимагав менших посівних площ та був стійкішим до природних умов. З’являється спеціалізація господарства: вирощували та розводили тільки те, що приносило прибуток, решту купували на ринку, зокрема й товари, які доставляли з українських земель.

Сінокіс. Художник П. Брейгель Старший. 1565 р.
Модернізація, що тривала з кінця XV ст., засвідчила перехід від традиційного суспільства до сучасного, від аграрного до індустріального. Йдеться про те, що таке суспільство загалом стає освіченішим, заможнішим, йому притаманні демократичні засади та відданість гуманістичним ідеалам. Ранній новий час приніс розуміння цінності людини та її життя, усвідомлення необхідності розбудовувати нові стосунки між людьми, встановлювати нові порядки в державах.
Більшість європейців продовжувала жити в сільській місцевості, однак селяни вже були особисто вільними, могли переміщатися та користуватися майном на власний розсуд. Розпадався феодальний лад. У середньовіччі традиційними були відносини сеньйор-васал та землевласник-селяни. Їхні відносини трималися на службі та володінні землею. Тепер у центрі системи відносин ставало прагнення до збільшення прибутків.
На зміну старому порядку приходив капіталізм - устрій, сформований на основі приватної власності, найманої праці та ринкової економіки.

Аугсбурзька площа. Художник Й. Брей. 1550 р.
• Як відкриття Нового світу пов’язане з аграрною революцією в Європі? У чому вона полягала та які зміни в суспільстві зумовила?
Подробиці
До кінця XV ст. країни Сходу - Арабський Халіфат, Китай та Індія - тримали пальму першості в розвитку культури, науки й техніки. Але характерною рисою їхнього розвитку залишалося дотримання традицій, в основі яких була міцна державна, відверто деспотична влада та перевага суспільних інтересів над особистими. Тому новий час в історії країн Сходу не позначився докорінними змінами.
Україна і світ
Європейська «революція цін» та зумовлена нею аграрна революція торкнулися й українських земель, де наприкінці XV ст. розгорнулося виробництво зерна на продаж у Західну Європу. Бажання землевласників (переважно Галичини та Волині) примножувати статки підштовхувало їх закладати фільварки - господарства, орієнтовані не лише на задоволення власних потреб, а й на продаж продукції на ринку. Робота в таких господарствах велася силами селян, які виконували її безоплатно як повинність (панщину) на користь землевласника.
Поширенню фільваркового господарювання сприяла «Устава на волоки» 1557 р. За цим документом сільськогосподарські землі ділили на ділянки - волоки, які ставали одиницею оподаткування. «Устава на волоки» встановлювала розмір панщини, обмежувала права переходу селян від одного землевласника до іншого, що вело до обмеження особистої волі (закріпачення); зменшила площу земель суспільного користування (пасовища, луки) й фактично позбавила селян права користуватися лісами. Одночасно запроваджувана трипільна система землеробства значно збільшувала продуктивність праці.
Дізнайтеся!
Із середини XVI ст. на атлантичних шляхах з’явилися численні англійські, французькі та нідерландські пірати. Їхні дії були викликані тим, що європейські країни не бажали миритися з монополією іспанців на торгівлю в Новому світі. Купці інших країн намагалися прорватися туди зі своїм вантажем, але іспанці перекривали їм шлях і безжально відбирали всі товари. Щоб відшкодувати збитки, потерпілі отримували від своїх монархів спеціальний дозвіл на пограбування іспанських «золотих» і «срібних» флотів. Таке офіційне піратство називається ка́перством. Нерідко самі королі споряджали піратські експедиції, до складу яких зазвичай входило чимало дворян і знатних людей: адже піратство приносило чималі прибутки й вважалося гідним заняттям.
Як гадаєте, чому піратство і сьогодні не відійшло в минуле? Скориставшись додатковою літературою або інтернетом, дізнайтеся, де й досі існує ризик зустрітися з піратами. У яких ще значеннях вживається термін «піратство»? Чому розповіді про піратські пригоди, попри їх протиправність, викликають захоплення?
Діємо творчо
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/ledRVGMs або кодом, перегляньте відео про те, як відкриття Нового світу позначилося на економічному розвитку Європи, і зокрема Іспанської імперії. Схематично зобразіть, як надходження дорогоцінних металів зумовило «революцію цін» та якими були наслідки цього явища.

1. Установіть хронологічну послідовність процесів: а) аграрна революція; б) «революція цін»; в) Великі географічні відкриття.
2. Скориставшись картою «Великі географічні відкриття» або картою в атласі, визначте місце розташування старих і нових центрів світової торгівлі, про які йшлося в матеріалі параграфа.
3. Якими рисами народжуване індустріальне суспільство відрізнялося від аграрного?
4. Порівняйте становище селян у країнах Західної Європи та на українських землях у ранній новий час.
5. Що, на вашу думку, є кращим для розвитку суспільства - поступова модернізація чи стрімка революція?
6. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/zedg6ZwM або кодом та виконайте завдання онлайн.
