Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Ладиченко (2025)

§ 28. Початок індустріальної революції

Подумайте!

Роздивіться світлину. На ній зображено модель парової машини, яку 1776 р. створив шотландець Джеймс Ватт. Парова машина працювала на вугіллі, що дозволяло зменшити залежність виробництва від водяних млинів та інших природних джерел енергії. Поміркуйте, як винайдення парового двигуна вплинуло на розвиток промисловості та інші сфери життєдіяльності людини.

Парова машина Ватта

1. Науково-технічні досягнення. Упродовж XVI-XVIII ст. в Англії практично зникли вільні селяни й майже вся земля опинилась у руках великих землевласників - лендлордів. Вони віддавали її в довгострокову оренду фермерам і підприємцям. Ті використовували працю найманих робітників - учорашніх селян, позбавлених землі та згодних найматися на роботу за будь-яку платню. Так в Англії була здійснена аграрна революція. Водночас заповзятливі банкіри, торговці та підприємці накопичили величезні капітали та прагнули розширювати виробництва. Проте на заваді цьому стояв слабкий рівень розвитку промисловості.

Так склалися умови для індустріальної (промислової) революції - винайдення й широкого впровадження у виробництво машин, здатних замінити ручну працю. До того ж мануфактури поступалися фабрикам з майже повністю механізованою працею.

Почалася індустріальна революція в найстарішій галузі англійської промисловості - текстильному виробництві. Ще із XVII ст. серйозним конкурентом англійських тканин став красивий і дешевий індійський ситець. Згодом англійці зрозуміли, що витримати конкуренцію вони зможуть, лише збільшивши випуск власних тканин і зробивши їх дешевшими. У 1765 р. тесля і ткач Джеймс Харгрівс виготовив механічну прядку «Дженні» (майстер назвав її так на честь своєї дочки), за допомогою якої один робітник міг приводити в рух 18-20 веретен. Колишній перукар і спритний ділок Річард Аркрайт привласнив чужий винахід і вдало його використав - пристосував до «Дженні» водяне колесо. Ба більше, у 1771 р. енергійний Аркрайт звів спеціальну будівлю для своїх машин - першу в Англії фабрику.

Прядильна машина Аркрайта (модель)

Винаходи з’являлися один за одним також і в інших галузях промисловості. Колосальні наслідки для розвитку фабричного виробництва мала поява парового двигуна, який, на відміну від водяного, можна було використовувати будь-де. Створив його шотландець Джеймс Ватт. Парова машина працювала на вугіллі, і це дало поштовх розвитку вугільної промисловості. Застосування парового двигуна зумовило появу нових фабрик.

Металургія теж перейшла на використання кам’яного вугілля. Плавити залізо, як раніше, на деревному вугіллі ставало дедалі складніше, тому що великі лісові масиви було знищено. Нестача палива гальмувала розвиток металургії і змушувала Англію ввозити метал з-за кордону. Тепер ситуація цілком змінилася: Англія стала виробляти багато якісного металу, і сама продавала його в інші країни. А головне - збільшення виплавки металу дало змогу розширити випуск машин. Подальші технічні винаходи не тільки сприяли росту виробництва металів, а й дозволили зробити їх дешевшими.

Широке застосування машин зумовило зниження заробітної плати. Частина працівників узагалі втратила роботу. Умови праці були дуже важкі, робочий день тривав 14-18 годин. Хазяї охоче використовували працю жінок і дітей, яким платили вдвічі чи втричі менше, ніж чоловікам. Урядові закони насаджували на фабриках сувору дисципліну, жорстоко карали за найменші порушення, що викликало обурення серед працівників.

Основні наслідки індустріальної революції стануть відчутними лише в XIX ст., а у XVIII ст. виявилося головне - перевага фабричного виробництва над мануфактурою, машинної праці над ручною. Індустріальна революція заклала економічний фундамент для нового буржуазного суспільства, стала одним з найважливіших проявів кризи старого ладу. Усе це зумовило становлення нової, індустріальної, цивілізації.

Документ

Із статті про умови праці на фабриці в місті Манчестері. XVIII ст.

Бавовняні фабрики розміщено у великих будинках й влаштовано так, щоб у них можна було розмістити якомога більше людей. Аби не залишити невикористаного місця, фабрики будують на кілька поверхів, переважно невисоких. Більшість приміщень заставлено машинами... Через специфічний характер промисловості в повітрі постійно літає бавовняний пил, який у з’єднанні з маслом... дає особливо неприємний запах...

Кількість тих, хто працює на фабриці, залежить від її розмірів. На одній фабриці... працювало кілька сотень осіб. Фабрики часто працюють удень і вночі. Для цього використовується багато свічок, але майже нічого не робиться для вентиляції, через що постійно бракує свіжого повітря... Яких наслідків можна чекати від таких згубних умов?

• Чому вважається, що аграрний переворот заклав основи індустріальної революції? Які технічні винаходи сприяли поширенню індустріальної революції? Схарактеризуйте умови праці на фабриці в Манчестері у XVIII ст.

Подробиці

Індустріальна революція та зміни у сфері виробництва вимагали вдосконалення транспорту й шляхів сполучення. Англія довго потерпала від жахливих доріг. Тим часом великі вантажі вугілля, заліза, бавовни та іншої сировини треба було доставляти від копалень та портів на фабрики. Готова продукція також чекала відправки на далекі ринки. Розв’язати цю проблему взявся Джон Меткар - «Сліпий Джек». Шестирічним хлопчиком він захворів на віспу і втратив зір, але, ставши дорослим, навчився прекрасно орієнтуватись і знаходити найкращі напрямки для прокладання шляхів. Саме Меткар перший зробив опуклу дорогу і проклав уздовж неї канави для стоку води. Такі дороги можна було використовувати протягом усього року.

Утім, перевезення суходолом коштувало досить дорого. Вихід знайшли у прокладанні каналів. Невдовзі їх мережа вкрила всю країну. Канали дозволяли легко й дешево перевозити великі вантажі вугілля, металів та інших громіздких товарів.

2. Повсякденне життя. Індустріальна революція дала поштовх урбанізації - так називають збільшення кількості міст та їх населення, поширення міського способу життя та культури. Потужним фактором для цього стало зубожіння селян, змушених шукати кращої долі. Кількість міських жителів стрімко зростала, особливо в Англії, Пруссії, Нідерландах, де містяни складали близько чверті всього населення. Найбільшими містами Європи XVIII ст. стали Лондон (близько 1 млн людей на кінець століття), Париж та Мадрид. У містах зосереджувалася наука, мистецтво, вирувало політичне життя, поставали театри та університети.

Панорама Лондона 1754 р.

Важливі зміни принесло XVIII ст. і в побут населення Європи. Звичними напоями стали чай і кава, а численні кав’ярні перетворилися на справжні осередки суспільного життя. Тут завжди можна було дізнатися про політичні та економічні новини. У сім’ї вже більше не їли з однієї миски, кожному належала своя тарілка й чашка, у вжиток увійшли виделки.

Поліпшився стан медицини: відкривалися лікарні та пологові будинки, удосконалювалося медичне обслуговування, знижувалася смертність. Не лише багатії, а й люди середнього статку створювали власні бібліотеки. Відчинялися також двері загальнодоступних бібліотек, де книжки видавали додому. Освічені люди створювали клуби, збиралися в салонах - приватних будинках, щоб провести час у цікавих бесідах.

У середині XVIII ст. друкована періодична преса повністю витіснила рукописні новини. Газети й журнали поширювали інформацію про події міжнародного життя, зміст дебатів в уряді, стан економіки. На їхніх шпальтах розміщували рекламні оголошення, повідомлення про концерти та театральні вистави, обговорювали книжкові новинки. Під впливом просвітителів журналісти критикували політику власних урядів, поступово знімаючи з неї завісу таємничості й роблячи надбанням гласності. Чимало місця відводилося публікації листів читачів, де вони висловлювали свої судження з різних проблем. Так складалися умови для формування громадської думки.

Комфортнішим стало житло. У європейських помешканнях стали зникати прохідні кімнати, стелі ставали вищими, кімнати краще провітрювали та освітлювали. Кожна кімната отримувала певне призначення: спальня, кухня, вітальня, кабінет. Стару скриню замінили комоди з шухлядами, та й загалом меблів ставало більше, а їхній дизайн - вишуканішим і різноманітнішим.

На улюблену деталь інтер’єру перетворилися різних форм дзеркала в красивих рамах, зріс попит на настінні годинники з маятником і картини. Попри дорожнечу збільшилося ввезення китайської порцеляни - декоративних ваз, столового посуду, витончених статуеток. Згодом виробництво вишуканих виробів з порцеляни було налагоджено і в Європі.

Стіл-секретер із майстерні Рьонтгенів. XVIII ст.

Майсенська порцеляна. XVIII ст.

Нові смаки потребували створення простішого і зручнішого костюма, практичних аксесуарів. Складні жіночі зачіски початку століття поступово відходили в минуле. Водночас верхівка суспільства зберігала вірність розкоші. Кравчиня французької королеви Марії-Антуанетти Роза Бертен, яку в ті часи називали «міністром моди», ввела моду на силует роброн - із дуже широкою, ошатною спідницею. Звичайним стало використання спідньої білизни. Англійці ввели в ужиток парасольку від дощу, яку раніше вважали жіночим аксесуаром для захисту від сонця.

Подружжя Бардетт. Художник Дж. Райт. 1765 р.

• Які зміни відбулися в повсякденні містян у XVIII ст.? Як поява періодичної друкованої преси впливала на формування громадської думки?

3. Зміни в родинних відносинах. Досягнення індустріальної революції та ідеї Просвітництва досить швидко проникли в тогочасне суспільство. Під їхнім знаком відбувалися зміни в освіті й традиціях сімейного виховання. Помітно потеплішали стосунки всередині сім’ї, зокрема ставлення до дітей. Навіть на сімейних портретах замість маленьких леді й джентльменів, яких раніше зображували у строгих позах, з’явилися малюки, які граються.

У XVIII ст. люди вже прагнули мати стільки дітей, скільки були в змозі прогодувати й виховати, що свідчить про глибокі зміни у свідомості людини. Батьки почали приділяти більше уваги вихованню дітей і розвитку їхніх розумових здібностей. Дбаючи про добробут своїх нащадків, вони прагнули дати дітям якісну освіту. Розширення мережі шкіл, зокрема й для бідняків, сприяло зростанню числа освічених людей. Дівчатка здебільшого вчилися грамоти та ведення хатнього господарства у своїх матерів, але чимало з них уже відвідували школи. У заможних сім’ях досить звичним було запрошення для доньок домашніх учителів. Дедалі голосніше лунали голоси тих, хто намагався переконати батьків і вчителів у шкідливості тілесних покарань. Джон Лок стверджував: «З дітей, яких часто б’ють, рідко виходять хороші люди».

Діти доктора Грехема. Художник В. Хогарт. 1772 р.

Сім’я поступово перестає бути місцем роботи та центром виробництва. Дедалі частіше тепер чоловік працював поза домом, а жінка залишалася вести домашнє господарство та доглядати за дітьми. Навіть якщо жінка працювала нарівні з чоловіками, її працю цінували нижче, а тому часто жінки працювали лише до заміжжя.

• Яких змін зазнали відносини в сім’ї під впливом ідей Просвітництва? Що свідчить про зміни у свідомості тогочасних людей?

Україна і світ

Відома українська історикиня Наталія Полонська-Василенко (1884-1973) у книзі «Видатні жінки України» так писала про українське жіноцтво XVIII ст.: «XVIII століття не освітлюють постаті видатних українських жінок. Багато таких, імена яких збереглися в спогадах, але вони не мають інтересу. Це жінки колишньої старшини, нових “дворян російської імперії”, що стихійно протестують проти русифікації, що розмовляють тільки українською мовою, що не хочуть змінити української ноші на модні роброни. Це ті матері, що свято бережуть звичаї українські у всьому хатньому побуті й не дають загаснути цьому вогникові. Величезну ролю відіграють у цій справі, - справі збереження старих традицій, духовні родини на всьому просторі України».

Дізнайтеся!

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/leZOP4hN або кодом, перегляньте відео про історію моди та стилю XVIII ст. Поміркуйте над тим, як історичні події та зміни впливають на формування світогляду, а результатом цього стають серед іншого й модні тенденції. За бажання намалюйте ескіз жіночого вбрання XVIII ст., спираючись на інформацію з відео.

Портрет Наталії Розумовської. Художник Г. Готліб. 1746 р.

Діємо творчо

Щоб підсумувати, чи добре засвоїли матеріал уроку, розіграйте в загальному колі сценку, взявши за основу сюжет на гравюрі. Відтворіть діалоги відвідувачів кав’ярні, обговоривши новини тогочасного життя. За бажання об’єднайтеся з однокласниками та однокласницями у дві-три команди та позмагайтеся, чия сценка найповніше відтворить дух епохи Просвітництва.

Лондонська кав’ярня. Гравюра XVIII ст.

1. Розташуйте технічні винаходи в хронологічній послідовності: а) будівництво першої фабрики; б) винахід парової машини Ватта; в) створення прядки «Дженні».

2. Покажіть на карті країни, де кількість міських жителів складала майже чверть населення.

3. Наведіть аргументи на користь твердження про те, що промисловий переворот заклав основи формування нової індустріальної цивілізації.

4. Складіть у зошитах таблицю технічних винаходів і нововведень у сфері виробництва та побуту.

5. Як змінювалася роль жінки в сім’ї протягом періоду раннього нового часу?

6. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/xeJo6ImW або кодом та виконайте завдання онлайн.