Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Ладиченко (2025)
§ 29. Освічений абсолютизм
Подумайте!
Роздивіться зображення. Що їх поєднує? Що пам’ятаєте з курсу історії стародавнього світу про засновану Платоном першу філософську школу - Академію? Припустіть, з якою метою Людовік XIV заснував 1666 р. академію наук у Франції. Як гадаєте, чому і вищий навчальний заклад, і наукові установи, завданням яких є розвиток наук або мистецтва, називають академіями? Кого називають освіченим?
Академія Платона. Мозаїка з Помпеїв. I ст.
Заснування академії наук Людовіком XIV. Художник Ш. Лебрен. XVII ст.
1. Ідея «добре впорядкованої держави». У другій половині XVIII ст. у Європі абсолютизм з його необмеженою монархічною владою перебував у кризовому становищі. Поступово володарі Австрії, Пруссії, Росії та деяких інших країн стали провадити політику, спрямовану на зміцнення влади дворян в умовах становлення капіталізму.
На світогляд цих монархів вплинули ідеї Просвітництва. Правителям подобалася думка про державу на чолі з освіченим государем, який радиться з філософами і перетворює суспільство на нових, розумних засадах. Вони запровадили помірковані реформи, аби створити сприятливі умови для розвитку своїх країн і водночас укріпити власні позиції.
Нова державна політика, спрямована на перетворення застарілих феодальних порядків і модернізацію шляхом реформ, отримала назву освічений абсолютизм.
У різних країнах політика освіченого абсолютизму мала багато спільного; вона передбачала:
- активне впровадження політики меркантилізму;
- увагу до розвитку освіти, науки та мистецтва;
- намагання обмежити станові привілеї знаті та полегшити становище селян;
- привласнення державою церковних земель та майна ордену єзуїтів;
- поступове утвердження віротерпимості;
- припинення «полювання на відьом».
Разом із тим на ідею просвітників про суспільний договір монархи дивилися як на угоду, за якою народ повинен був повністю їм підпорядковуватись. Така держава вважалася б «регульованою» або «добре впорядкованою», схожою на величезний годинник, у якому всі коліщатка рухаються за єдиним задумом. На першому місці мала стояти загальна користь - вища за особисті прагнення окремої людини.
• З якою метою проводилася політика освіченого абсолютизму? Якими були її основні засади?
2. Особливості абсолютизму у володіннях австрійських Габсбургів. У 1740 р. у Відні помер імператор Священної Римської імперії та ерцгерцог Австрії Карл VI. Єдиною його спадкоємицею залишилася донька - 23-річна Марія Терезія.
Молодій правительці довелося силою зброї доводити свої законні права на австрійський престол. Після закінчення воєнних дій в імператриці Марії Терезії (1740-1780) з’явилася можливість зайнятися реформами в дусі освіченого абсолютизму. Їхнім результатом стало створення в Австрії нових, нестанових органів влади. До держави перейшло стягування податків, до того ж податкові пільги дворян і духовенства було скасовано.
Марія Терезія. Художник М. ван Мейс Молодший. Після 1745 р.
Імператриця провела перший в історії країни перепис населення і земельних володінь. Вона також полегшила становище кріпосного селянства, скоротивши панщину до трьох днів на тиждень. Держава отримала нове військо, сформоване з набраних на довічну службу рекрутів. Марія Терезія заборонила середньовічні тортури та обмежила застосування смертної кари. Величезне прогресивне значення мала шкільна реформа, яка заклала фундамент народної освіти. Унаслідок її здійснення виникла розгалужена система освіти - від сільських шкіл до університетів.
Імператор Йосиф II (1780-1790) услід за своєю матір’ю Марією Терезією намагався обмежити привілеї знаті й духовенства. Він керувався принципом «одне право для всіх» і встановив рівність підданих перед законом, незалежно від їхньої станової належності. Недворянам дозволялось обіймати будь-яку державну посаду, що відкривало широкі можливості перед здібними вихідцями з народу.
Йосиф II. Художник А. фон Марон. 1772 р.
Важливе значення для багатонаціональної імперії Габсбургів мало оголошення віротерпимості. Припинилося переслідування протестантів і зневажання православної церкви, було ліквідовано єврейське гетто (місце, куди виселяли євреїв, відокремлене від інших територій). Йосиф II розпустив релігійні ордени й монастирі, які не займалися корисною діяльністю - лікуванням хворих або навчанням дітей. Багатства монастирів він передав на потреби освіти. Імператор запровадив обов’язкову безкоштовну початкову освіту для народу.
Реформи Йосифа II були важливими, але часто не до кінця продуманими. Скасувавши кріпосне право, імператор звільнив селян від особистої залежності, але зберіг їхні повинності. Він прагнув створити в багатонаціональній імперії зразок освіченого абсолютизму, але при цьому не брав до уваги інтереси окремих народів. Йосиф II хотів удосконалити управління своєю державою і тому зробив німецьку єдиною державною мовою. «Мрійник на троні» сподівався, що це допоможе різним народам його держави стати єдиною нацією. Проте така політика наразилася на протест населення «клаптикової імперії» і спричинила рух, спрямований на розвиток національних культур.
Палац Шенбрунн у Відні. Художник Б. Беллотто. 1759 р.
Реформи освічених монархів позитивно впливали на становище в державі. Вони сприяли демократизації порядків і розвитку підприємництва. Проте зазвичай нововведення мали тимчасовий характер і закінчувалися зі зміною правителя. Після смерті Иосифа II майже всі перетворення були скасовані його братом і наступником Леопольдом.
• Чому Йосифа II називали «мрійником на троні»? Які наслідки мали реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ для Священної Римської імперії?
Україна і світ
Дух реформ відчули на собі й мешканці західноукраїнських земель, які перебували в складі імперії Габсбургів, - Галичини, Буковини й Закарпаття. Зокрема, було зрівняно в правах греко- та римо-католиків. Діти отримали право навчатися в початковій школі «материнською» мовою. У Львові замість закритої єзуїтської академії в 1784 р. відновив діяльність університет, при ньому до 1809 р. діяв Руський інститут, де на філософському і богословському факультетах навчалися українці. Водночас посилився німецький вплив.
3. Королівство Пруссія. Королівство Пруссія виникло на початку XVIII ст. Його перший король Фрідріх І Гогенцоллерн (1701-1713) створив одну з найчисленніших і найкращих у Європі армій. За Фрідріха Вільгельма І (1713-1740) було остаточно встановлено абсолютну монархію та модернізовано армію. Гідним продовжувачем династії став Фрідріх II (1740-1786). Він був високоосвіченою людиною і листувався з Вольтером, який навіть приїздив погостювати до короля в Берлін. Найближче оточення називало Фрідріха II «філософом на троні» і створило легенду, начебто його головна турбота полягала в постійному піклуванні про свій народ.
Фрідріх II. Художник В. Кампхаузен. 1870 р.
Насправді ж прусський король прагнув насамперед укріпити становище дворян. Вони переважали у війську й державному апараті, більшість з них було звільнено від податків. Селянам Фрідріх II заборонив скаржитися на утиски з боку панів і надав лише обмежені судові права. Водночас, пам’ятаючи, що саме селяни є основними платниками податків, король намагався полегшити їхнє становище. Він обмежив панщину і не дозволяв дворянам зганяти селян із землі.
Фрідріх II активно заохочував розвиток виробництва й торгівлі: сприяв створенню нових мануфактур і банків, прокладанню доріг і розвитку внутрішнього ринку, забудові міст. Він запровадив загальну початкову освіту й налагодив професійне навчання ремесел, торгівлі, державної служби та ведення сільського господарства. У Пруссії було введено свободу друку й віросповідання. Велику увагу король приділяв війську, через що здобув ще одне прозвання - «фельдфебель на троні». За його правління чисельність прусської армії зросла до 150 тис., а її утримання важким тягарем лягло на народ.
• Коли виникло Прусське королівство? Чим позначилося в історії країни правління Фрідріха І та Фрідріха II? Що давало сучасникам підстави одночасно називати Фрідріха II «філософом на троні» і «фельдфебелем на троні»?
Документ
Прочитайте уривок із заповіту прусського короля Фрідріха II. У чому він бачив своє покликання як короля? Чи можна застосувати до прусського короля слова, які колись сказав про себе інший монарх - Людовік XIV: «Держава - це я»? Якщо ні, то чому? Яку державу прусський король уважав зразковою?
Я жив філософом і хочу бути похованим, як такий, - без розкоші і помпезності... Я ніколи не був ані скупим, ані багатим; не мав великих сум - на державні прибутки я дивився, як на святиню, торкнутися якої не сміє жодна нечестива рука; ніколи громадські прибутки не потрапляли в моє особисте користування...
Моє управління не порушувало спокою моєї совісті, і я б не побоявся звітувати про нього публічно.
Мої останні бажання в момент смерті будуть спрямовані на користь держави. Нехай завжди нею управляють із справедливістю, мудрістю і твердістю! Нехай буде вона найщасливішою з держав через м’якість законів, найсправедливіше управління фінансами, доблесний захист солдатом, який прагне лише честі та воєнної слави. Нехай живе вона, процвітаючи до кінця віків!
4. Російська імперія. Після смерті імператора Петра І у 1725 р. розпочалася нещадна боротьба за володіння російською короною. Епоха палацових переворотів протягом 37 років супроводжувалася придворними інтригами та заколотами. Спадкоємицею трону стала донька Петра І Єлизавета Петрівна (1741-1761). Державні справи вона передовірила фаворитам - братам Розумовським, Шуваловим та Воронцовим. Російські вельможі розширили привілеї дворянства: тільки йому дозволялося володіти землею і селянами. Водночас було створено сприятливі умови для розвитку російської промисловості й торгівлі, науки та культури.
Катерина II. Художник Й. Б. Лампі Старший. 1790-ті роки
Російський трон Єлизавета заповіла своєму небожу Петру ІІІ який виріс у Німеччині й не любив чужої для нього Росії. Менше ніж за рік під час чергового державного перевороту Петра вбили. На престол зійшла його дружина Катерина II (1762-1796) - донька дрібного володаря одного з німецьких князівств, учасниця змови проти свого чоловіка.
За взірець Катерина II вважала царя-реформатора Петра І. Імператриця листувалася з просвітителями, радилася з ними про державні справи й відповідно до умов нового часу намагалася втілювати політику освіченого абсолютизму.
Однією з перших реформ став поділ сенату на департаменти. Це покращило управління країною, однак позбавило сенат законодавчої влади, яка перейшла до імператриці. У 1764 р. скасовано гетьманство в Україні. Катерина II ліквідувала автономію України, стверджуючи, що вся країна повинна мати єдине управління. Імператриця також секуляризувала церковне майно, яке в результаті реформи перейшло до держави, і запровадила віротерпимість.
Повстання 1773-1775 рр. під проводом донського козака Омеляна Пугачова продемонструвало глибокі протиріччя в російському суспільстві. Пугачовщина змусила Катерину II впроваджувати реформи, спрямовані на зміцнення системи державного управління. Маючи на меті укріпити адміністративний апарат і полегшити нагляд за населенням, імператриця збільшила кількість губерній до 50. На чолі їх стояли губернатори, підпорядковані безпосередньо монархині. У губерніях виникли нові органи місцевого управління, сформовані переважно з дворян, що посилило роль дворянства в державі.
Водночас із заснуванням губерній було створено становий суд. Для дворян, містян і вільних селян вводили окремі судові заклади, але кріпаки залишилися під судовою владою поміщика, який розпоряджався їхньою долею на свій розсуд.
У 1785 р. Катерина II підписала ще два важливих документи - Жалувані грамоти дворянству й містам. Перша з них закріплювала за російським дворянством свободу вирішувати - відбувати державну службу чи ні, звільняла його від особистих податків та тілесних покарань, надавала право займатися торгівлею та підприємництвом і присвоювала назву «благородне». Друга грамота визначала права та обов’язки міського населення й фактично оголосила наявність у Росії третього стану - містян.
Катерина II замислила ввести в країні загальну освіту й виховати «нову породу людей». У Петербурзі було створено Учительську семінарію, де вперше в Росії почали готувати вчителів. Невдовзі за наказом Катерини II в містах було відкрито загальноосвітні й доступні для всіх школи - народні училища.
Катерина II не встигла здійснити всі свої проєкти, однак її правління вважається доленосним для історії різних народів, зокрема українського.
• Які заходи Катерини II дають підстави вважати, що вона провадила політику «освіченого абсолютизму»?
Подробиці
У народних училищах у Російській імперії уроки починалися взимку о 8, а влітку о 7 ранку і тривали до 11 години. Потім робили перерву, а від 14 до 16 знову вчилися. Раніше вчитель займався з кожним учнем окремо, через що в приміщенні стояв безперервний галас. Тепер він працював з усім класом. У класній кімнаті з’явилася дошка, на якій писали крейдою; на початку уроку робили перекличку. Хто хотів відповідати або щось запитати - підіймав ліву руку. З того часу дійшли до нас класний журнал, іспити, канікули.
Дізнайтеся!
Короля Пруссії Фрідріха II вважають центральною фігурою освіченого абсолютизму. І водночас цей правитель казав: «...народові, мов малій дитині, треба вказувати, що він повинен їсти та пити». Як думаєте, чи означало це рівність усіх людей, як громадян однієї держави, чи навпаки свідчило про бажання короля втримати абсолютну владу над усіма сферами життя?
Діємо творчо
Використовуючи текст параграфа та додаткові джерела, складіть історичний портрет правителя або правительки, які провадили свою політику на засадах освіченого абсолютизму.
1. Що означає «ідея добре впорядкованої держави»? Коли й де вона зародилася?
2. Визначте за картою на с. 165 території: а) Священної Римської імперії на кінець правління Марії Терезії; б) Прусського королівства за правління Фрідріха II; в) Російської імперії на кінець правління Катерини II.
3. Які наслідки мала політика освіченого абсолютизму для країн Європи?
4. Порівняйте реформи, проведені у Священній Римській та Російській імперіях за часів Марії Терезії та Катерини II.
5. Права якої верстви населення фактично були узаконені завдяки політиці освіченого абсолютизму?
6. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/weLQyHZ8 або кодом та виконайте завдання онлайн.
