Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Ладиченко (2025)

§ 22. Московська держава: від царства до імперії

Подумайте!

Роздивіться картину (автор імовірно був з кола Лукаса Кранаха Старшого), на якій зображено одну з битв литовсько-московської війни 1512-1522 рр. - битву під Оршею 1514 р. Пригадайте з курсу історії України, чим було зумовлене протистояння між Великим князівством Московським та Великим князівством Литовським. Хто очолив українсько-білорусько-литовське військо? Яким був результат битви? Як литовсько-московські війни засвідчують зовнішньополітичний курс Московської держави?

Битва під Оршею. Невідомий художник (імовірно з кола Лукаса Кранаха Старшого). 1520-1534 рр.

https://cutt.ly/5eKtkpGl

1. Правління Івана IV. У 1533 р. трон Великого князівства Московського успадкував трирічний син Василя III (1505-1533) - Іван, який правив упродовж 1533-1584 рр. під ім’ям Івана IV. Юний государ зростав у атмосфері змов, заколотів та боротьби між різними аристократичними кланами, однак з часом розправився з усіма ворожими угрупуваннями.

Портрет Івана Грозного з «Царського титулярника». 1672 р.

У 1547 р. Іван IV першим в історії Московської держави прийняв титул царя. До влади прийшов новий уряд - Обрана рада, яка здійснила низку важливих державних реформ. Було створено систему приказів - органів центрального управління на кшталт сучасних міністерств. Кожний із приказів відповідав за певну галузь: Посольський - за дипломатичну службу, Розрядний - за військові справи, Чолобитний - за контроль над усіма іншими приказами тощо.

Іван IV Грозний на Казанському престолі. Мініатюра XVI ст.

У 1549 р. було скликано перший Земський собор - станово-представницький орган на зразок західноєвропейських парламентів, але без участі представників міст. Він мав дорадчий характер і, не обмежуючи влади царя, слугував надійною опорою його політики. За рішенням собору 1550 р. було ухвалено Судебник, який став єдиним джерелом права і встановив однаковий порядок суду на всій території царства. Новий Судебник став також черговим кроком у закріпаченні селянства.

Суттєві зміни відбулися у військовій справі. Було створено перше постійне стрілецьке військо, озброєне вогнепальною та холодною зброєю. Гроші, зброю та обмундирування стрільці отримували від царя. Було обмежено місництво - отримання воєнних посад залежно від знатності та заслуг предків. Невдовзі до царського війська влилося донське козацтво.

Облога Ревеля московитами. Мініатюра 1578 р.

Посилення самодержавної влади і створення стрілецького війська дало змогу Івану IV активізувати зовнішню політику. У 1552 р. ціною великих зусиль було завойоване Казанське ханство, а в 1556 р. майже без боїв підкорилося Астраханське ханство. У результаті Московське царство відкрило собі торговельний шлях до країн Сходу.

У 1558 р. почалася Лівонська війна. Спочатку для Івана IV вона складалася досить успішно і за пів року його військо вже стояло на березі Балтійського моря. Але успіх виявився нетривким: проти Московської держави виступили Польща, Швеція, Данія та Литва. Воєнні невдачі загострили відносини царя з Обраною радою. Цар, нездатний стримувати себе, почав гоніння на найближчих соратників. Обрана рада розпалася, і цар почав правити одноосібно. У державі встановилося необмежене самодержавство - форма правління, за якої вся повнота влади належала царю.

Наступним кроком царя стала розправа з противниками. На початку 1564 р. Іван IV, забравши головні церковні святині та державну казну, виїхав із сім’єю з Москви. Він оселився поблизу столиці і, звинувативши знать у зраді та розкраданні казни, заявив, що зрікається престолу. Це був продуманий політичний хід з метою викликати народні заворушення. Щоб уникнути їх, Боярська дума і вище духовенство звернулися до царя з проханням повернутися. Іван IV погодився, але на нечуваних умовах.

Віднині цар міг розправлятися зі своїми противниками на власний розсуд. Іван IV отримав уділ, який існував ніби окремо («опріч») усіх інших земель. Звідси пішла назва «опричнина» - система заходів Івана IV для боротьби з непокірною боярсько-князівською опозицією. У межах уділу влада неподільно належала царю: тут існували окремі прикази, царський двір і військо. Московське царство поринуло у вир жорстоких гонінь і кривавих страт. Нащадки мали всі підстави назвати Івана IV Грозним.

Розправи розхитали військову систему держави. Кращих воєвод було страчено, опричне військо здійснювало лише каральні операції та погано протистояло зовнішнім ворогам. У 1571 р. кримський хан Девлет Герай підійшов до стін Москви і спалив міський посад. Загинули десятки тисяч людей. Через рік хан вторгся знову й лише ціною неймовірних зусиль вдалося відбити напад. Зазнавши невдач, Іван IV скасував опричнину і навіть заборонив згадувати це слово. Однак країну було доведено до страшенного розорення, до чого в 1583 р. додалася цілковита поразка у Лівонській війні. У результаті Швеції було передано Нарву, Івангород і ще кілька міст.

• З ім’ям якого правителя пов’язане перетворення Великого князівства Московського на Московське царство? Схарактеризуйте зовнішню та внутрішню політику Івана IV.

2. Смутний час. Наступником Івана IV став його син Федір Іванович (1584-1598). Він був хворобливим, нездатним самостійно управляти величезною державою. Тож влада фактично зосередилася в руках Бориса Годунова, брата дружини нового царя, який і став у 1598 р. володарем держави. Він не належав до царського роду і не мав права на трон, однак уже давно був реальним правителем. Період від часу його воцаріння і до 1613 р. називають Смутним часом.

Борис Годунов. Невідомий художник. XVII ст.

Правління Годунова складалося нещасливо. Московську державу спіткали кілька неврожайних років, країну наповнили юрби голодних і жебраків. Упродовж усього часу Смути на престолі змінювалися самозванці та авантюристи, вчинялися змови, спалахували потужні народні повстання. Від багаторічних лихоліть потерпали всі верстви суспільства: збезлюдніли міста, перервалися торговельні зв’язки, зубожіло селянство.

Правителі намагалися заручитися підтримкою інших країн, що ворогували між собою. Так боярин Василь Шуйський, який посів престол у 1606 р., звернувся по допомогу до Швеції, обіцяючи їй частину московських земель. Це обурило польського короля, який вів війну зі шведами. Поляки рушили на Москву і, вщент розбивши московське військо, захопили місто. Тільки народне ополчення на чолі з посадським старостою Кузьмою Мініним і князем Дмитром Пожарським, змогло звільнити Москву від поляків.

• Чому період 1598-1613 рр. називають «Смутним часом»?

3. Правління династії Романових. У 1613 р. Земський собор обрав на царство представника нової династії - 16-річного Михайла Романова (1613-1645), який став засновником нової правлячої династії. Період Смути, що тривав з 1598 р., закінчився, однак Московська держава впродовж ще багатьох років переживала складні часи. Тривало протистояння зі Швецією, і хоч Московія повернула більшість загарбаних нею земель, однак втратила вихід до Балтики. Частиною території довелося поступитися Речі Посполитій, продовжувалися спустошливі набіги Кримського ханства.

Цар Михайло Федорович. Художник І. Г. Ведекінд. 1728 р.

Зміни в організації державної влади в Московському царстві відбулися у другій половині XVII ст. за правління Олексія Михайловича (1645-1676). Цар отримав титул «самодержець», припинили скликати Земські собори. У Московському царстві почався перехід від станово-представницької монархії - самодержавства з Боярською думою - до чиновницько-дворянської монархії - абсолютизму.

Після недовгого правління Федора Олексійовича (1676-1682) трон мав перейти до його молодшого брата, хворобливого царевича Івана. Однак бояри вирішили оголосити царем 10-річного сина Олексія Михайловича Петра. Роками тривала боротьба за владу, зрештою в 1696 р. Петро І став єдиновладним правителем Московської держави.

Своє головне завдання цар Петро І вбачав у продовженні війни з Кримським ханством та Османською імперією, яка розпочалася ще за його попередників. Проте через відсутність кораблів перший похід на турецьку фортецю Азов закінчився невдало. Тож упродовж року було споруджено декілька великих і сотні малих суден, а також удвічі збільшено військо.

Петро І. Художник Ж.-М. Натьє. 1717 р.

З метою укріпити становище Московії та знайти союзників проти Туреччини, а також налагодити торговельні, технічні й культурні зв’язки з розвиненими державами, було організовано Велике посольство для поїздки в Західну Європу. Воно складалося з 250 осіб і мало на меті залучити іноземних фахівців для створення нових армії і флоту, а також закупити зброю, прилади, карти. До посольства приєднався і сам цар.

Подробиці

Після падіння в 1453 р. Константинополя Московське царство стало претендувати на статус центру світового православ’я. Проте давалися взнаки розбіжності між канонічними обрядами та православними традиціями, що склалися на теренах держави. 1652 р. патріарх Никон за згодою царя розпочав реформи, що мали узгодити обряди православних церков. Частина вірян не сприйняла нововведення, що призвело до церковного розколу. Тих, хто не визнав реформи Никона, стали називати «старообрядцями» та переслідувати. Реформи патріарха Никона послабили авторитет церкви та розкололи православний світ.

• Хто був засновником династії Романових? Чим позначилося правління її представників? Навіщо цар Петро організував Велике посольство в Західну Європу? З якою метою було розпочато церковну реформу? Хто такі старообрядці й чому їх переслідували?

4. Реформи Петра І. Поїздка Західною Європою справила на Петра І велике враження. Разючий контраст між побаченим і московською дійсністю посилив його наміри модернізувати всі сфери життя. Цар видав указ носити європейський одяг, голити бороди. Літочислення стали вести вже не від створення світу, а від Різдва Христового. Було сформульовано нові цілі зовнішньої політики Московської держави: вони полягали в боротьбі зі Швецією за вихід до Балтійського моря, що призвело до Північної війни (1700-1721).

Під час війни московське військо захопило гирло Неви. Тут у 1703 р. Петро заснував місто Санкт-Петербург - майбутню столицю, морські ворота й символ нової держави. Здобувши перемогу над Швецією в Північній війні, Московія за умовами Ніштадтського миру отримала вихід до Балтійського моря. Петру І вдалося «прорубати вікно до Європи». У жовтні 1721 р. Московське царство було проголошено Російською імперією.

Санкт-Петербург. Гравюра XVIII ст.

Адміралтейство. Гравюра. 1716 р.

Петро І видав указ голити бороди. Карикатура XVIII ст.

Реформи Петра І були здебільшого підпорядковані потребам ведення Північної війни. Найбільших змін зазнала промисловість. Виникло близько 200 нових мануфактур, особливо швидко розвивалися металургія і текстильне виробництво. Успішно працювали нові галузі - суднобудування, шовкопрядіння, виготовлення скла й порцеляни. Панування кріпацтва вкрай обмежувало використання в промисловості вільнонайманої праці. Власникам мануфактур доводилося купувати селян без землі й, залишаючи їх кріпаками, переселяти на заводи. Це гальмувало становлення в Росії капіталізму.

Петро І створив нові органи державного управління. Замість Боярської думи утворився сенат, який розробляв нові закони, контролював державні фінанси й адміністрацію. На зміну громіздкій і заплутаній системі приказів прийшли 11 колегій. Кожна з них управляла певного галуззю: Колегія закордонних справ - зовнішніми відносинами, Адміралтейська - флотом та ін. Країну поділено на губернії, влада в яких цілком належала губернаторам.

Головною умовою для просування державною службою став принцип особистої вислуги, закріплений у «Табелі про ранги» 1722 р. Табель поділяв усі посади на 14 рангів. Отримати кожний наступний можна було лише після проходження всіх попередніх, що відкривало шлях нагору людям здібним і заповзятливим. Посадовці отримували платню і повністю залежали від государя й держави. Своєрідною колегією став Синод - колегіальний орган управління церквою. Цар створив його, скасувавши посаду глави Російської церкви - патріарха. Нагляд за діяльністю Синоду здійснював державний чиновник, що стало ще одним кроком на шляху підпорядкування церкви державі.

Унаслідок цих перетворень у Російській імперії склалася централізована система управління. Вирішальну роль у ній відігравав монарх, а його опорою було дворянство.

За часів Петра І російське військо та флот стали одними з найсильніших у Європі. Було введено рекрутську повинність: 20 селянських дворів виставляли на довічну службу одного рекрута. Так було створено регулярне військо, яке наприкінці петровського царювання досягло близько 200 тис. осіб. Його утримання вимагало величезних коштів. Саме на плечі простолюду ліг основний тягар петровських реформ, які проводилися з нечуваною жорстокістю і неодноразово супроводжувалися повстаннями.

Документ

Акт про піднесення Петру І титулу імператора всеросійського, 22 жовтня 1721 р.

У 20 день сього жовтня, за порадою в сенаті спільно з духовним Синодом... його величність, на показання своєї належної подяки, за високу його милість та батьківську опіку й старання, яке він про благополуччя держави в усі часи свого славетного правління й особливо під час минулої шведської війни проявити зволив, і всеросійську державу в такий сильний та добрий стан, і народ свій підданий у таку славу... привів... іменем всього народу російського просить, щоб зволив прийняти... від них титул: батька вітчизни, імператора всеросійського, Петра Великого...

• За яких обставин Петро І став єдиновладним правителем Московської держави? Які цілі мав перед собою Петро І у внутрішній та зовнішній політиці? Якою ціною вони досягалися?

Україна і світ

У протистоянні Речі Посполитої та Московського царства, а пізніше - Російської імперії, українські землі неминуче ставали ареною зіткнення. Ідеться не лише про завоювання території, а загалом про вибір історичного шляху. Традиції козацької вольниці, демократичні засади обрання гетьманів усіляко протирічили московському самодержавству. Після підписання Березневих статей 1654 р. московський царат розпочав поступовий наступ на автономію Гетьманщини. Реформи імператора Петра І мали на меті підпорядкувати всі сфери життя на величезних теренах імперії, зокрема й на українських. Відбувалося закріпачення селян (основного прошарку українського населення), вивезення культурних цінностей. Окремою трагедією стало примусове залучення українців до будівництва Санкт-Петербурга та каналів на Ладозі, які коштували життя тисячам козаків.

Дізнайтеся!

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/BeKtk38B або кодом, перегляньте відео. Обговоріть у загальному колі вплив подій Північної війни на українські землі. Свої висновки аргументуйте інформацією з відео та знаннями з курсу історії України.

Діємо творчо

Об’єднавшись у групи, обговоріть різні аспекти теми «Петро І та Україна»: перша група. - політичні аспекти, друга - економічні, третя - військові, четверта - культурні. Результати обговорення презентуйте на загал, підсумувавши узагальненим висновком.

1. Скільки років минуло від проголошення Московського царства до його перетворення на імперію?

2. Як змінювалися кордони Московської держави впродовж правління династії Романових? Що зумовило ці зміни?

3. Як у Московській державі відбувалося формування абсолютизму?

4. У зошитах заповніть таблицю «Реформи Петра І» за поданим зразком.

Політична сфера	Військова сфера	Промисловість	Адміністративна сфера	Релігія

5. Які верстви населення мають більше прав за станово-представницької монархії, а які - за абсолютизму? Відповідь обґрунтуйте.

6. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/ZeHIZEsC або кодом та виконайте завдання онлайн.