Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Ладиченко (2025)

§ 21. Держави Габсбургів і Османів

Подумайте!

Роздивіться карту першої третини XVI от, на якій країни Європейського континенту зображено у вигляді жінки, голову якої - Іспанію - увінчує корона. У нижній частині подано вірш «Європа журиться», звернений до імператора Священної Римської імперії Карла V Габсбурга та його брата Фердинанда, ерцгерцога Австрії, короля Чехії, Угорщини та Хорватії. «Королева Європа» закликає Габсбургів покласти край війнам на континенті та врятувати її від небезпеки турецького вторгнення. Поміркуйте, чому художник надав карті такого алегоричного вигляду. Як вона віддзеркалює політичну ситуацію в Європі в першій третині XVI ст.? Якими подіями запам’яталося вивчення історії Іспанського королівства часів Карла V та Філіппа II?

https://cutt.ly/TeGP6PQn

1. Австрійська монархія. Ви вже знаєте, що 1556 р. імператор Карл V зрікся влади. Титул володаря Священної Римської імперії перейшов до його брата Фердинанда, а Іспанію, більшу частину Італії та Нідерланди успадкував син Філіпп II. Так рід Габсбургів розпався на дві гілки - австрійську та іспанську. Перед правителями стояли різні завдання, однак спільним був ревний католицизм і ворог - Франція, що єднало долю споріднених династій та їхні держави.

З того часу бере початок історія Австрійської монархії, яка 1804 р. перетворилася на Австрійську імперію. Це державне утворення відоме також під назвою Габсбурзька імперія. Протягом усього існування монархії до неї входили австрійські землі, Чехія, Хорватія, частина угорських і німецьких земель. У державі не існувало єдиної конституції чи загальних органів влади, крім самого Габсбурзького двору у Відні. Провідну роль відігравали палацова канцелярія і таємна рада, які консультували імператора переважно з питань міжнародної політики й законодавства.

Реформація в Австрії зазнала невдачі. Головною ж загрозою австрійських монархів була Османська імперія. Османи захопили майже весь Балканський півострів, зламали опір Угорщини й розгорнули наступ на австрійські володіння Габсбургів. У 1529 р. армія османів узяла в облогу столицю країни - Відень. Місто вистояло, але із цього моменту і впродовж двох наступних століть кордон між Священною Римською і Османською імперіями проходив усього в декількох десятках кілометрів від нього. Загони турецької кінноти постійно нападали на мирні поселення, сіючи на своєму шляху смерть і розруху.

Облога Відня турецькими військами. Мініатюра 1589 р.

Подробиці

На відміну від монархії республіка є формою правління, за якої вищі органи державної влади обирають на певний термін. У Північній Італії існувало чимало невеликих міст-держав. Деякі з них, наприклад, Венеційська республіка, були олігархічними республіками. Тут уся влада належала найбагатшим і найвпливовішим родинам (патриціям).

Існували різні органи влади з визначеними повноваженнями та підпорядкуванням. Найвищим органом республіки була Велика рада. Кількість її членів у різні періоди коливалася від 400 до 2500, причому засідати в ній могли лише чоловіки з аристократичних родин. Рада обирала дожа (правителя республіки) та інші органи управління головних магістратів (адміністративних одиниць). Дож правив довічно, однак його повноваження були суттєво обмежені та контролювалися радою. Питання зовнішньої та внутрішньої політики вирішував виборний сенат.

Прийом іспанського посла в Палаці дожів. Художник П. Маломбра. 1604 р.

Словник

Олігархічна (бюргерська) республіка - форма правління, за якої влада в державі належить найзаможнішій верхівці (олігархії).

• Скориставшись картою на с. 94, схарактеризуйте володіння австрійських Габсбургів: які землі до них належали, з якими країнами сусідили.

Україна і світ

Під владою Габсбургів перебували й західноукраїнські землі. У 1526 р. після поразки угорського війська від османів у битві під Могачем до Священної Римської імперії відійшла частина Закарпаття, а до кінця XVII ст. - увесь регіон, який став ареною кровопролитних боїв.

У 1772 р. у результаті першого поділу Речі Посполитої до Австрії прилучено Галичину, яка стала північно-східною провінцією краю під назвою Королівство Галичини та Лодомерії. У вересні 1774 р. австрійські війська зайняли північну частину Молдавського князівства, приєднавши Буковину включно з містом Чернівці. Поступово на приєднаних територіях проводилися реформи, скасовано кріпацтво, розвивалася промисловість. На Буковину мігрувало чимало німців. Дедалі більше центр провінції, Чернівці, ставав схожим на німецькі міста.

2. Велич і занепад Османської імперії. На початку XVI ст. Османська імперія перетворилася на могутню державу з великою територією. Османи панували в Малій Азії та на Кримському півострові, були господарями Чорного моря. В арабів вони захопили Сирію і частину Аравії разом із священними для мусульман містами Меккою і Мединою. Із завоюванням Єгипту до складу Османської держави увійшли землі на півночі Африки. Так османи отримали контроль над важливими торговельними центрами Середземномор’я. Султан (титул правителя в мусульманських країнах) Османської імперії недарма вважав себе правителем світу.

Вершини своєї могутності Османська імперія досягла за правління султана Сулеймана І Пишного (1520-1566). Саме так за численні перемоги й розкіш двору називали його європейці. Піддані ж свого правителя іменували Кануні (Законодавець) за видання зводу законів . Особливість цього законодавства полягала в поділі населення імперії на мусульман і немусульман, які відповідно мали різні права й обов’язки. Суд перебував у руках мусульманського духовенства й усі справи вирішував на засадах заповідей ісламу.

Сулейман І. Невідомий художник. Близько 1530 р.

Могутність Османської імперії трималася на численному війську. За вірну службу воїни отримували від султана земельні володіння та воєнну здобич. Утім османи пізнавали світ не лише у військових походах і завоюваннях. Територія імперії стала перетином безлічі торговельних шляхів, її ринки рясніли товарами з найвіддаленіших куточків Європи та Сходу. Свого розквіту досягли мистецтво, архітектура та література.

Безупинні війни вимагали величезних витрат. Чималі кошти поглинав також розкішний двір султана. Це змушувало владу посилювати податковий гніт, що перешкоджало розвитку торгівлі, промисловості та сільського господарства. Єдиним виходом правлячі кола вважали продовження загарбницьких війн, які обіцяли багату здобич і нові землі для стягування податків.

Мечеть Сулейманіє XVI ст. Стамбул. Сучасна світлина

Лампа з мечеті. XVII ст.

Економічна відсталість Туреччини позначилася на технічному оснащенні османського війська. Йому було дедалі важче протистояти краще озброєним європейським арміям. До того ж великих зусиль вимагало втихомирення підкорених народів і придушення повстань всередині країни.

У середині XVII ст. війська султана, використовуючи територію союзного Кримського ханства, кілька разів вдерлися в Польщу. Окрилена успіхом, Османська імперія зважилася на нову спробу розгромити Австрію. У 1683 р. понад 100-тисячне турецьке військо підійшло до стін Відня. На допомогу місту прийшов польський король Ян III Собеський, який очолив об’єднане австрійсько-німецьке і польське військо, де були й українські козаки. Вони розгромили турків і змусили їх відступити від Відня. Ця поразка поклала край турецькому просуванню в Європу. Відтоді Османська імперія почала поступово втрачати свої завоювання.

• Скориставшись картою на с. 94, схарактеризуйте завойовницьку політику Османської імперії. Чому добу правління Сулеймана Пишного називають «золотим віком»? Що було причиною ослаблення Османської імперії?

Документ

Прочитайте уривок з листа Сулеймана Пишного до французького короля Франциска І, який тоді перебував у стані війни з Габсбургами. Доберіть аргументи на користь твердження про войовничість зовнішньої політики Османської імперії.

Франциск... ви звернулися з листом... ви довели до нашого відома, що ворог оволодів вашою країною і що ви самі перебуваєте... у полоні, і ви звернулися сюди по допомогу... для вашого звільнення.

Немає нічого дивного, що імператори зазнають поразок і потрапляють у полон. Отже, кріпіться і не падайте духом. Наші славні предки... ніколи не припиняли війн для того, щоб відбити ворога й підкорити нові землі. І ми також наслідували їхній приклад. Ми безупинно завойовували провінції та сильні неприступні фортеці. Вдень і вночі наш кінь стоїть осідланий, і ми оперезані шаблею.

3. Народи Південно-Східної Європи під владою Османів. Після успішних завоювань та приєднання величезних територій Османська імперія перетворилася на багатонаціональну державу. Піддані султану народи проживали в Європі, Азії та Африці, сповідуючи різні релігії та маючи різний рівень розвитку. Так, під турецьке володарювання до кінця XVI ст. потрапили майже всі південнослов’янські землі (Сербія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, частина Хорватії). У 1526 р. перемога турків у битві під Могачем дозволила оволодіти Угорщиною. Васальну залежність від султана визнала Трансильванія та Молдавське князівство.

Облога Белграду 1456 р. Мініатюра 1584 р.

Яничари під стінами Родоса. Мініатюра 1558 р.

Підкорені народи мали право займатися ремісництвом, торгівлею та сільським господарством. Османи ж обіймали високі посади у війську або працювали чиновниками, дипломатами, священниками. Лише силою зброї їм вдавалося тримати в покорі пригнічені народи, обурені свавіллям влади та чужими мусульманськими традиціями.

На Балканському півострові турецька влада прагнула якомога більше поширити іслам, нерідко - й примусово, адже християн позбавляли багатьох прав. Християнська церква втратила всі свої земельні володіння, немусульман примусово переселяли на віддалені землі чи навіть продавали в рабство. Слов’янські міста натомість заселялися турками. Така політика спричиняла численні антитурецькі повстання.

• Які народи Південно-Східної Європи потрапили під владу Османської імперії? Якими були наслідки битви під Могачем? Схарактеризуйте соціально-економічні умови на підкорених османами територіях.

Дізнайтеся!

З історією Османської імперії тісно пов’язана історія Кримського ханства. Скориставшись додатковою літературою або інтернетом, дізнайтеся про особливості державного устрою Кримського ханства, його суспільне й господарське життя та як на ньому позначалася залежність від Османської імперії.

Діємо творчо

В обороні Відня від османів у 1683 р. брав участь український шляхтич родом із Самбірщини, що на Львівщині, Юрій-Франц Кульчицький. Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/1eGAQiiD або кодом, перегляньте відео про знаменитого співвітчизника. Чим він відзначився у Віденській битві? За що його шанують віденці та як увічнено його пам’ять? Напишіть есе про роль Юрія-Франца Кульчицького в історії Австрії.