Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Ладиченко (2025)
§ 20. Річ Посполита - шляхетська республіка
Подумайте!
Роздивіться картину Ісаака ван ден Блока «Алегорія гданської торгівлі» (1608 р.). У ній утілено символічний образ Гданська - міста на узбережжі Балтійського моря, яке впродовж раннього нового часу було важливим торговельним та економічним центром Польського королівства. У центрі картини - велика арка, що веде до моря, перед нею - Двір Артуса, де зустрічалися купці. Повз арку Віслою прямують кораблі, навантажені крамом. У нижній частині полотна зображено сцени міського повсякдення. Поміркуйте, як географічне розташування Гданська сприяло його перетворенню на торговельний центр країни. Які події та процеси європейської історії доби раннього нового часу могли впливати на економічне пожвавлення в Польському королівстві? Пригадайте, які українські землі перебували в його складі на середину XVI ст.
https://cutt.ly/ueGP5YQZ
1. Особливості «шляхетської демократії». У XVI - першій половині XVII ст. Польське королівство було однією з провідних країн Центрально-Східної Європи. Основою економічного життя країни були фільварки - багатогалузеві магнатські господарства, зорієнтовані на виготовлення продукції на продаж. У XVI ст. фільваркове господарство досягло свого розквіту. Це було зумовлено зростанням попиту на зерно як у самій Польщі, так і в Західній Європі.
Шляхта (дворянство) активно нарощувала власне господарство, збільшуючи насамперед посівні площі під жито, адже в умовах стрімкого зростання цін на хліб це приносило чималі прибутки. Зростання фільваркового господарства, що ґрунтувалося на широкому запровадженні панщини, сприяло економічному й політичному посиленню шляхти. До того ж частка дворянства в загальному складі польського населення була значно вищою, ніж в інших європейських країнах. Цим і пояснювалася політична активність польської шляхти, її інтерес до державних справ.
Шляхтич із дружиною. Художник Л. де Хере. 1575 р.
На межі XV-XVI ст. у Польщі завершилось формування станової монархії: у країні діяв двопалатний парламент - сейм. Верхня палата - сенат - складалася з представників вищого духовенства та магнатів, зайнятих на високих державних посадах. До нижньої палати - посольської ізби - входили депутати, обрані на сеймиках - з’їздах місцевої шляхти. Селяни та містяни участі в сеймі не брали. Головну роль у ньому дедалі більше перебирала на себе шляхта. Так у Польщі сформувалася аристократична (шляхетська) республіка. Сейм міг не тільки впливати на рішення короля, але навіть обмежувати його дії. До того ж, хоча із XIV ст. у країні правили лише представники династії Ягеллонів, королі залишалися виборними.
Словник
Аристократична (шляхетська) республіка - політична система Речі Посполитої, що характеризувалася широкими правами шляхти в управлінні країною.
Подробиці
Демократична традиція існувала й у Великому князівстві Литовському, Руському й Жемайтійському. Вищим дорадчим органом при великому князі була Пани-Рада. Спочатку вона виконувала допоміжні функції, поступово набуваючи більшої самостійності. З посиленням впливу знаті в XV ст. виник вальний (загальний) сейм, який набув у XVI ст. значення вищого законодавчого та контролюючого органу. На його засідання запрошували панів зі складу Пани-Ради, посадовців центрального та частково місцевого управління, представників духовенства, а також по два депутати від шляхти кожного повіту.
• Яку роль в управлінні Польським королівством відігравала шляхта? Чим польська шляхетська монархія відрізнялась від станово-представницьких монархії Західної Європи?
Документ
Прочитайте уривок з твору польського державного та релігійного діяча XVI ст. Анджея Фрича Моджевського «Про виправлення держави». Чому, на думку автора, знатного походження недостатньо для того, щоб бути шляхтичем? Як він співвідносить шляхетність як станову ознаку та шляхетність як гідність?
Аж ніяк недостатньо, щоб ти був шляхтичем і називався б ним по чоловічій і жіночій родинній лінії, якщо не здобудеш собі шляхетства вчинками, бо без них шляхетство твоє перетворюється на ганьбу. І навпаки, якщо перед нами не шляхтич, а людина, позбавлена родовитості, проте славна й гідна поваги за свої вчинки, то така відсутність шляхетства не лише не є вадою, але й заслуговує величезної похвали, більшої, ніж усілякі герби і портрети предків...
Я вважаю, що проблема держави полягає в належній організації трьох її складників. Одна з них стосується громадянського суспільства, управління ним, збереження в ньому порядку і його захисту. Друга стосується чистого і щирого шанування безсмертного Бога, а третя - правильного виховання і освіти молоді.
Подробиці
Магнати і шляхта змагалися за вплив на короля. У 1530 р. це вилилося у відкрите політичне протистояння. Поштовхом до нього стало те, що літній король Сигізмунд І (1506-1548), за наполяганням своєї дружини-італійки Бони Сфорци, провів обрання і коронацію свого дев’ятирічного сина Сигізмунда Августа. Це суперечило традиції, адже нового короля можна було обирати лише після смерті його попередника. Спроба замінити виборну монархію спадковою обурила шляхту, яка звинуватила короля в порушенні законів, утім справу владнали.
Сигізмунд II Август (1548-1572) продовжив лінію батька, через що мав конфлікт із шляхтою. Проте, коли королю знадобилися гроші для ведення війни, а отримати їх можна було лише за згоди шляхти, монарху довелося піти на поступки. На подив усьому сейму Сигізмунд II Август з’явився на його засідання не в звичному для нього модному італійському, а в шляхетському вбранні, звернувшись до сейму польською мовою, а не латиною, як завжди. То були символічні ознаки прагнення короля порозумітися зі шляхтою. Результатом компромісу стало затвердження принципу обрання польських королів.
Сигізмунд II Август. Художник Л. Кранах Старший. 1553 р.
2. Утворення Речі Посполитої. Утвердження в Польському королівстві шляхетської демократії збіглося в часі з його об’єднанням із Великим князівством Литовським. Об’єднуючись із Литвою, Польща запобігала утвердженню Московії на берегах Балтики та прагнула розширити свої землеволодіння за рахунок українських територій. Українське панство розраховувало отримати привілеї нарівні з польською шляхтою та сподівалося на підтримку в захисті своїх земель від нападів Кримського ханства, які з кінця XV ст. стали майже постійними.
Люблінська унія. Художник Я. Матейко. 1869 р.
Герб Речі Посполитої
У 1569 р. відбулося підписання Люблінської унії - угоди про об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського в єдину державу, яка дістала назву Річ Посполита (пол. - республіка). У новоутвореній державі територія власне Польського королівства не перевищувала третини її загальної площі. Проте співвідношення реальної влади склалося на користь Польщі. Сучасники недаремно називали нову країну «союзом коня і вершника». Річ Посполита складалася із своєрідної мозаїки різних культур і релігій, але не створила умов для їхнього рівноправного співіснування.
|
Річ Посполита |
|
|
Польське королівство Органи виконавчої влади та суду, власне військо, скарбниця |
Велике князівство Литовське Органи виконавчої влади та суду, власне військо, скарбниця |
|
Спільно: законодавча влада - сейм, грошова система, зовнішня політика, монарх був польським королем і великим князем литовським |
|
Після смерті Сигізмунда II Августа, останнього з династії Ягеллонів, польським королем обрали французького принца Генріха Валуа (1573-1574). Король був зобов’язаний кожні два роки скликати сейм, не міг без його згоди оголошувати війну, укладати мир, видавати закони, скликати ополчення. Посилення позицій шляхти мало наслідком уведення в дію принципу вільного «вето» (від лат. veto - забороняю). Якщо хоча б один із депутатів сейму вимовляв: «Не дозволяю», рішення не ухвалювали, навіть якщо за нього проголосували всі інші. Почалися постійні зриви в роботі сейму. Нерідко траплялося, що депутати роз’їжджалися по своїх маєтках, так нічого й не вирішивши. Саме тоді народився вислів «Польща тримається непорядком».
Ратуша в Познані. 1550-1560 рр. Сучасна світлина
Подробиці
Після втечі у Францію короля Речі Посполитої Генріха Валуа на престол зійшов вихідець зі знатного угорського роду Стефан Баторій (1576-1586). Новий король прагнув зміцнити монаршу владу, рішуче боровся із впливом магнатів, підтримував діяльність єзуїтів. Будучи вмілим дипломатом і військовокомандувачем, Баторій досяг перелому в Лівонській війні з Московією, приєднавши Лівонію (Східну Балтику). Водночас король рішуче уникав конфлікту з Османською імперією. 1578 р. Баторій здійснив так звану козацьку реформу, найнявши на службу 500 козаків-реєстровців, за якими закріпили певні соціальні права і привілеї, за військову службу вони отримували платню.
Стефан Баторій. Художник В. Стефановський. 1576 р.
Загалом із середини XVII ст. в історії Речі Посполитої розпочалася епоха воєн, потрясінь і занепаду, що врешті-решт призвели до загарбання колись могутньої країни її сусідами.
• Коли відбулася Люблінська унія? Якими були її рішення? Чому Річ Посполиту називали «союзом коня і вершника»? У чому полягав принцип «вето» і як його введення впливало на вирішення державних питань?
3. Українські землі у складі Речі Посполитої. Унаслідок Люблінської унії Київщина, Брацлавщина та Волинь, які належали до Великого князівства Литовського, перейшли в підпорядкування Польського королівства. У результаті більшість українських земель об’єднано в одній державі у складі шістьох воєводств (Руське, Белзьке, Подільське, Волинське, Київське, Брацлавське).
Українських магнатів і шляхту зрівняли в правах з польською шляхтою. Розвивалися міста, користуючись магдебурзьким правом; їх кількість збільшувалася. Водночас зростання польського впливу зумовило розширення на українських землях фільваркового господарства та посилення закріпачення селян. Проводилася політика покатоличення населення, запровадження латинської та польської мов, централізація управління.
Василь Костянтин Острозький - «некоронований король Русі». Невідомий художник. XVIII ст.
Через постійні набіги татар малозаселеними та неосвоєними залишались південні регіони, так зване Дике Поле. Саме на теренах Придніпров’я, на українсько-татарському порубіжжі, під впливом політичних, соціальних і релігійних обставин зародилося козацтво, перетворившись з часом на потужну військову і політичну силу. Польський уряд намагався встановити над ним контроль, запровадивши реєстрове козацтво. Водночас влада різними способами боролася із постійним збільшенням козаків на Запорожжі. 1648 р. розгорілося козацьке повстання під проводом Богдана Хмельницького, що згодом переросло в революцію, згуртувавши різні верстви українського суспільства. У результаті постала українська козацька держава - Військо Запорозьке.
• Унаслідок якої події більшість українських земель були об’єднані в складі Польського королівства? Коли відбулася ця подія? Схарактеризуйте становище українських земель у складі Речі Посполитої.
Дізнайтеся!
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/teGAzXCm або кодом, перегляньте відео про Річ Посполиту у другій половині XVІІ - XVІІІ ст. Що нового дізналися про історію цієї держави в окреслений період? Що призвело до її занепаду й розподілу між іншими країнами? Чи можна вважати причиною цього слабку владу короля?
Діємо творчо
Використовуючи набуті на уроці знання та пригадавши матеріал з курсу історії України, обговоріть питання: чи можна вважати Річ Посполиту також українською державою, чи лише польсько-литовською. Наведіть відповідні аргументи.
1. У якому році відбулася подія, утілена на картині відомого польського художника Я. Матейка, репродукцію якої подано на с. 108? На вшанування якої річниці створено полотно?
2. Покажіть на карті на с. 170 територію Речі Посполитої, зокрема українські землі, які входили до її складу.
3. Прокоментуйте вислів «Польща тримається непорядком». Яких сторін польського життя він стосується? Чи можна припускати, що «непорядок», який функціонував у Польському королівстві, був водночас рушієм його розвитку? Відповідь аргументуйте.
4. Порівняйте структуру та повноваження польського сейму до створення Речі Посполитої із структурою та повноваженнями англійського парламенту після «Славної» революції.
5. Польський мислитель Анджей Фрич Моджевський вважав виховання та освіту молоді одним із найважливіших завдань держави. А як думаєте ви?
6. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/veJ2W4B6 або кодом та виконайте завдання онлайн.
