Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Ладиченко (2025)

§ 12. Розвиток науки та техніки

Подумайте!

Розгляньте зображення португальської караки на фрагменті карти 1565 р. Пригадайте, які досягнення в науці та техніці сприяли Великим географічним відкриттям. Яку назву мала карака Фернана Магеллана, на якій його експедиція здійснила навколосвітню подорож? Як гадаєте, чи можна вважати досягнення науки та техніки показником розвитку суспільства? Відповідь обґрунтуйте.

Португальська карака

1. Розвиток техніки. У всі часи основним показником технічного розвитку суспільства були ті види енергії та двигуни, які використовували для приведення в рух механізмів. На світанку нового часу головним джерелом енергії залишалася мускульна сила людей, а також вода й вітер.

Поширеним і звичним двигуном було водяне млинарське колесо із системою зубчастих передач. У XV-XVI ст. його вдосконалили: горизонтальне колесо обладнали лопатями, а вертикальне - майже вдвічі збільшили в діаметрі (інколи до 10 м), що значно підвищило їхню потужність.

У місцевостях, бідних на ріки, використовували вітряки. Голландські винахідники придумали спеціальне пристосування, яке дозволяло, обертаючи верхню рухому частину вітряка, змінювати нахил крил і ловити вітер у будь-якому напрямку. Відтоді використання млина помітно розширилось: за його допомогою приводили в рух сукновальні, ковальські молоти, лісопилки, помпи, виготовляли папір, обробляли шкури, займалися шліфуванням.

Водяне колесо. Гравюра середини XVI ст.

З другої половини XVI ст. англійці почали широко використовувати кам’яне вугілля. Воно давало вищу, порівняно з деревиною і торфом, температуру горіння, але під час спалення виділяло страшенний сморід і кіптяву. Англійці навчилися у спеціальних печах випалювати з вугілля домішки й перетворювати його на кокс. Його широко використовували в галузях з високими температурами - у соле- і миловарінні, під час виготовлення черепиці й скла. Це сприяло покращанню якості продукції та розширенню виробництва.

Ранній новий час не приніс нових технічних відкриттів, натомість удосконалювалися наявні механізми. Так, наприклад, у масовий обіг увійшов міцніший металевий гвинт, що сприяло покращенню організації виробництва, насамперед у гірничорудній справі.

Видобуток срібла. Художник X. Хессе. 1521 р.

Технічні вдосконалення найкраще приживались у нових галузях - виготовленні дзеркал, паперу, книгодрукуванні, де не існувало давніх цехових традицій і суворих обмежень ремісничих статутів. Інколи нововведення застосовували і в давніших галузях: з XVI ст. почали використовувати колісну прядку з підніжкою, яка полегшила і пришвидшила працю ткача, а також верстат для виготовлення візерунчастих тканин - гобеленів. Проте ремісники боялися конкуренції та розорення, а тому чинили опір усьому новому. Цехи уважно стежили не лише за тим, щоб окремі майстри не ставили додаткових верстатів та не перевищували норм виготовлення продукції, а й за тим, щоб вони не застосовували технічних винаходів.

• Чому ранній новий час не став добою великих відкриттів у техніці? Якими були найзначніші технічні досягнення цієї доби?

Подробиці

Історія донесла до нас розповідь про те, що на початку XVII ст. в невеликому голландському місті Мідделбурзі жив майстер Хане Ліпперсгей, який виготовляв і продавав окуляри. Одного дня його діти гралися в крамниці й вирішили через два скельця подивитися на гарного півника на шпилі соборної дзвіниці. На превеликий подив півник збільшився в розмірах. Хлопчики розповіли про це батькові, і той виявив, що одне скло було опуклим, а друге - увігнутим. Він закріпив їх на кінцях двох трубок і помістив їх одна в одну. Так було створено першу підзорну трубу.

Як часто буває з відкриттями, ще декілька людей майже одночасно з голландським майстром зробили подібні труби. Скельця в них були відшліфовані у формі зернятка сочевиці. Німецькою сочевиця звучить як «лінзе», звідси й пішла назва «лінза».

Україна і світ

Технічним винаходом, що змінив світ на початку нового часу, стало книгодрукування. В Україні його витоки пов’язують з Іваном Федоровим. Близько 1572 р. він переїхав до Львова, де створив власну друкарню. У 1574 р. там було видано перші друковані українські книги - «Апостол» (з накладу 1000 примірників збереглося 90) і «Буквар» (уціліло лише дві книжки). На запрошення Василя-Костянтина Острозького Іван Федоров оселився в Острозі, де також заснував друкарню й 1581 р. видав Острозьку Біблію - перше друковане видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Зображення євангеліста Луки та сторінка із заставкою з «Апостола». 1574 р.

2. Розвиток вогнепальної зброї. Відбувся перехід до сучасної переробної, або доменної, металургії. Левову частку металів використовували для виготовлення зброї. Якщо перші гармати робили з бронзи й стріляли вони кам’яними ядрами, то з кінця XVI ст. їх уже почали відливати з чавуну. Це було значно дешевше, до того ж чавунні ядра мали більшу руйнівну силу. Високі кам’яні мури міст не витримували гарматних залпів, тому доводилося будувати укріплення нового типу. Бойові дії дедалі частіше розгорталися на відкритій місцевості, де доля перемоги залежала саме від вогневої сили артилерії.

Гармат у Європі стало набагато більше, змінилися й засоби їх транспортування. Під час битви пересувні гармати збирали в батареї і цим значно посилювали їхню бойову міць.

Гармата кінця XVI ст.

Першою ручною вогнепальною зброєю була аркебуза, яку мали обслуговувати двоє людей, що було не лише незручно, а й небезпечно. Із середини XVI ст. з’явилися мушкети - довгі рушниці, широкі грановані приклади яких щільно притискалися до плеча. Стрілець-мушкетер став головною постаттю на полі битви. Мушкет був основним, але не єдиним видом вогнепальної зброї в європейських арміях XVI-XVII ст. Кавалеристи віддавали перевагу карабінам - коротким, зручним для стрільби з коня рушницям, а також пістолетам.

Голландський мушкетер. Художник Я. ван Гейн. 1608 р.

Застосування вогнепальної зброї змінило хід ведення війни. Кулі пробивали рицарський обладунок, тому важкоозброєна кіннота втратила колишнє значення. Її місце заступила легка кавалерія, зросла роль піхоти, набраної із простого люду. Тільки наприкінці XVII ст. всю піхоту озброїли рушницями з багнетами. Тепер саме на її плечі ліг основний тягар війни.

У середні віки не існувало поділу на торгові й військові судна, проте в XVII ст. відбулося остаточне розмежування, коли голландці побудували спеціальні торгові судна - флейти.

Голландський флейт. Гравюра середини XVII ст.

Для розвитку кораблебудування вирішальне значення мали Великі географічні відкриття і зародження світового ринку. На океанські простори вийшли інші великі й вдосконалені кораблі - іспанські галеони, португальські каравели та караки. Географічні карти, компаси, астролябії та інші навігаційні прилади допомагали точно прокладати шлях у маловідомих морях та океанах. Розміри кораблів дозволяли відносно дешево і швидко перевозити великі партії вантажів.

• Як розвиток металургії позначився на вдосконаленні вогнепальної зброї? Як винайдення нового озброєння вплинуло на хід ведення війн? Як вплинули Великі географічні відкриття на розвиток кораблебудування?

3. Наукові відкриття. У центрі уваги творців Відродження була людина та гуманітарні науки. Утім, на межі XVI-XVII ст. нові знання та численні вдосконалення дали поштовх до розвитку природничих наук. Поява нових розробок у цій галузі знань була зумовлена потребами виробництва та практичною діяльністю людини. Далекі морські подорожі служили успіхам астрономії. Застосування компаса спричинило вивчення явищ магнетизму. Успіхи в металургії та виготовлення ліків вели до накопичення знань з хімії. Необхідність визначення відстані метання ядра під час стрільби з гармати підштовхнула до вивчення законів падіння і руху тіл.

Розвиток виробництва був тісно пов’язаний із науковими відкриттями та винаходами. У цей час було виготовлено досконаліші годинники, з’явився мікроскоп, телескоп, термометр та інші необхідні для астрономії та фізики прилади.

Від часів античності в Західній Європі панувало уявлення про Землю як центр Всесвіту. Навколо неї в певній послідовності оберталися Місяць, Сонце і планети. Така точка зору відповідала католицькому віровченню, і заперечити її можна було, лише повставши проти церкви. Першим на це відважився польський астроном і математик Миколай Коперник (1473-1543). Він висловив думку, що Земля та інші планети обертаються навколо Сонця. Свою теорію Коперник обґрунтував у роботі «Про обертання небесних сфер». Побоюючись інквізиції, учений довгі роки не наважувався опублікувати свій трактат, і перший примірник книги було надруковано лише після його смерті.

Пам’ятник Копернику у Варшаві. Сучасна світлина

Прибічником учення Коперника був італійський монах-францисканець Джордано Бруно (1548-1600). Утім, він пішов далі за свого попередника і вважав, що Всесвіт не обмежується лише Сонячною системою. Бруно висловив думку про нескінченність Всесвіту та існування в ньому безлічі світів, зокрема й населених. Сміливі погляди Бруно на вчення католицької церкви стали підставою для його звинувачення в єресі. Допити й тортури не змусили Бруно відмовитися від своїх поглядів; його було спалено в Римі.

Галілео Галілей (1564-1642) сконструював телескоп із збільшенням у 32 рази. Направивши його в зоряне небо, він відкрив нові зірки й побачив на Місяці гори, зробив перші замальовки місячної поверхні. Учений підтвердив думку, що Земля, як й інші планети та Сонце, обертається навколо своєї осі, за що на нього ополчилася інквізиція. Галілей був змушений зректися власних переконань. За легендою, залишаючи залу суду, учений тихо, але твердо вимовив: «І все-таки вона обертається!».

Галілео Галілей. Художник Ю. Сустерманс. 1636 р.

Телескоп Галілея

Англійський філософ Френсіс Бекон (1561-1626) вважав знання силою. Він був упевнений, що у своїй роботі вчений має спиратися на результати тривалих спостережень і тільки дослід становить основу наукових знань. Переконання Бекона в тому, що наука повинна дати людині владу над природою та поліпшити її життя, знайшло вираження в його крилатому вислові «Знання - сила». На відміну від Бекона, французький філософ і математик Рене Декарт (1596-1650) відводив досліду другорядну роль. Джерелом справжнього знання він уважав розум, що закарбувалося у словах: «Я мислю, отже, я існую».

Френсіс Бекон. Художник П. ван Сомер. 1617 р.

Піднесення наукової думки й потреби природничих наук сприяли швидкому розвитку математики. Відкриття в ній здійснювали майже одне за одним: було винайдено логарифми, стали використовувати літери та знаки додавання і віднімання, рівності, дужки та інші. Відтепер у вжиток увійшли чіткі алгебраїчні формули, що значно полегшило складні обчислення.

Важливі зміни відбулися в медицині. Військовий хірург і знавець народної медицини Теофраст Парацельс (1493-1541) створив чимало нових ліків, однак був висміяний авторитетними професорами. У творі Андреаса Везалія «Про будову людського тіла» було узагальнено й систематизовано знання про анатомію, відкрито систему кровообігу людини. Уперше в історії науки почали збирати гербарії, засновувати ботанічні сади та природничі музеї.

Парацельс. Репродукція гравюри 1538 р.

Поставали постійно діючі наукові організації для дослідження та поширення наукових знань - академії. Перша виникла флорентійська Академія, яку фінансувала родина Медічі. У середині XVII ст. були засновані Лондонське королівське товариство і Паризька академія - своєрідні «республіки вчених».

Портрет аптекаря П’єра Кюта. Художник Ф. Клуе. 1562 р.

• Як відкриття М. Коперника, Дж. Бруно та Г. Галілея змінили уявлення про Сонце, Землю та інші планети? Чому особливе обурення церкви викликали відкриття в галузі астрономії?

Документ

Прочитайте уривок з роману Френсіса Бекона «Нова Атлантида» (1626 р.). У цьому творі автор змалював картину життя в ідеальній державі, у якій провідна роль належала науковцям. Як у поданому уривку відображено погляди та переконання Бекона? Чим можна пояснити таке ставлення автора до читання книг? Що він має на увазі, називаючи себе сурмачем?

Читайте не для того, щоб заперечувати й спростовувати, не для того, щоб сприймати на віру, і не для того, щоб знайти предмет для бесіди, але щоб мислити й розмірковувати...

Я всього лише сурмач і не беру участі в битві... Наша сурма закликає людей не до взаємних чвар або до битв, а, навпаки, до того, щоб вони, уклавши між собою мир, спільними силами стали на боротьбу з природою, захопили штурмом її неприступні укріплення і розсунули межі людської могутності.

Діємо творчо

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/geRQ9ARI або кодом, перегляньте відео про Галілео Галілея. Поділіться в загальному колі міркуваннями про долю наукових відкриттів в умовах протистояння науки та релігії. Як думаєте, що надихало вчених, попри жорстокі розправи, бути відданими своїм переконанням?

Дізнайтеся!

У 2010 р. в центрі столиці Польщі, місті Варшава, було відкрито інтерактивний музей науки й техніки - Центр науки «Коперник», названий ім’ям видатного вченого. У науковому центрі розташовується понад 450 інтерактивних експонатів, за допомогою яких відвідувачі самі проводять експерименти, а також надсучасний планетарій «Небо Коперника». Дізнайтеся з інтернету про Музей науки в Києві. Які виставкові зали та експонати є в ньому? Які з них вам цікаво було б відвідати?

1. Установіть хронологічну послідовність подій: а) заснування Лондонського королівського товариства; б) створення мушкета; в) видання Острозької Біблії.

2. Чим погляди Миколая Коперника, Джордано Бруно та Галілео Галілея на будову Всесвіту відрізнялися від світобачення їхніх сучасників?

3. Які умови сприяли піднесенню природничих наук у ранній новий час?

4. У зошиті заповніть таблицю «Визначні наукові та технічні досягнення XVI-XVII ст.».

Галузь науки та технологій	Винахід або наукове відкриття	Спосіб застосування

5. Прокоментуйте твердження Ф. Бекона про необхідність «спільними силами стати на боротьбу з природою, захопити штурмом її неприступні укріплення і розсунути межі людської могутності». Наскільки ця ідея відповідає сучасним уявленням про захист довкілля?

6. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/2eREg9Gj або кодом та виконайте завдання онлайн.