Основи релігійної етики. 5 клас. Кришмарел

§ 15. Толерантність

1. Совість та сором.
2. Толерантність як основа відносин між людьми.
3. Релігійна толерантність.

1. Совість та сором

Прочитаємо та подумаємо

Пригадай «золоте правило моралі». Про що воно говорить? У чому виражається ставлення до іншої людини, як до себе? Чи знаєш ти приклади, коли ставлення до іншого виявлялося з позиції виконання цього правила? Наведи приклади. Часом відносини з людьми не складаються через відмінності у поглядах. З подальшого тексту ти дізнаєшся, як діяти в таких ситуаціях.

Як би ми не намагалися чинити так, як потрібно, інколи в нас це не виходить. Окремі такі вчинки є навмисними, окремі — випадковими. Але головне, що при цьому ми знаємо, що вчинок неправильний. Саме тому в людини виникають неприємні відчуття, коли таке трапляється. Це як запобіжник — якщо не хочеться знову їх пережити, то не треба так чинити.

Такі відчуття виникають на основі совісті та сорому.

Совість — це здатність людини самостійно здійснювати морально-етичний контроль та оцінювання вчинків. Це усвідомлення людиною того, що є добро і що — зло, на підставі чого відбувається вибір.

Цитата

Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон, що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну

Рим., 2:14—15

Саме совість не дає змоги людині здійснювати погані вчинки, навіть якщо про них ніхто не дізнається. Це унікальна людська якість, якої немає у тваринному світі — усвідомлювати відповідальність за свої вчинки.

Сором — це відчуття соціальної неприйнятності певного вчинку. Обов'язково передбачає спостерігача, реального або уявного, соромно завжди перед кимось. Совість не потребує такого спостерігача.

Відмінності між совістю та соромом можна подати у вигляді такої таблиці:

«Сором»

«Совість»

Почуття хвилювання, ніяковості;

потребує зовнішньої оцінки;

«зовнішній суддя»

• Відчуття власної помилки;

• не потребує оцінки іншими;

• «внутрішній суддя»

• Прочитавши притчу, подумай, чи завжди виправлення поганого вчинку потребує слів? Яким чином ще можна засвідчити свій жаль із приводу власної провини, крім вибачень на словах? Наведи приклади з власного досвіду. Дай оцінку з позицій ввічливості діям кожного з цих чоловіків.

Був чудовий літній вечір, місячне сяйво освітлювало стежку, якою йшов чоловік. Замислившись, він не помітив каменя, спіткнувся, впав і боляче забився. Встав, подивився на камінь і пішов собі далі.

За деякий час на стежці з’явився інший чоловік. Насвистуючи, він ще здалеку помітив камінь. Підійшов до нього й подумав: «Це ж моя кохана йтиме цією стежкою, не помітить каменя і впаде». Узяв камінь та й відсунув до узбіччя.

Та ось з’явився ще один чоловік. Він побачив камінь, що лежав віддалік, зловтішно посміхнувся і поклав його знову серед стежки. Починало світати.

На доріжці з’явився четвертий чоловік. Коли він побачив камінь, то подумав, що люди можуть його не помітити, і прибрав камінь подалі від стежки, щоб нікому не заважав.

2. Толерантність як основа відносин між людьми

Прочитаємо та подумаємо

Пригадай, яким чином ти поводишся, коли чуєш від людей думку, яку не підтримуєш? Опиши це п’ятьма словами. Як ти вважаєш — це ефективні дії, вони допомагають тобі досягнути мети? Прочитай, що здатне допомогти людині вибудовувати відносини у складних життєвих обставинах.

Окрім звичайних буденних відносин у житті людини трапляються ситуації, коли взаємини з іншими людьми можуть ускладнюватися різними поглядами на устрій світу та різні приклади взірцевої поведінки. Саме такі відносини здебільшого стосуються релігійних переконань.

Як ти пам’ятаєш, одним з основних елементів релігії є віра. Саме тому аргументовано переконати людину інших поглядів у власній правоті вкрай складно, а часто — просто неможливо.

Цитата

Вірую, бо абсурдно

Тертулліан

У таких випадках найпродуктивнішим є пояснення власної позиції, але без намагання переконати. Інша людина має право на власні погляди, і все, що ти можеш змінити, — це допомогти їй зрозуміти тебе й поважати одне одного. Саме такі відносини є умовою мирного безконфліктного існування у світі, де поглядів і переконань існує багато. Толерантність стосується не тільки релігійних переконань. Вона може виявлятися у ставленні до одягу, традицій їжі, взаємин у сім’ї тощо.

Толерантність — поважливе ставлення до відмінної від власної думки; не оцінне ставлення до позиції, що відрізняється від власної; надання права людині сповідувати власні погляди й жити відповідно до них.

Цитата

Головне правило поведінки — це взаємна терпимість, розуміння того, що люди не можуть думати однаково і що всі ми бачимо фрагменти єдиної істини під різним кутом зору.

Махатма Ганді

При цьому не треба сприймати толерантність як відмову від власної позиції. Якщо людина толерантна — це означає не те, що вона має сумніви щодо власних переконань, а те, що вона не тисне на іншу людину, аби та змінила свої. Інколи, поки сам не навчишся — як треба, то весь досвід і пояснення інших не допоможуть. Наприклад, жодна людина не може навчитися їздити на велосипеді чи на ковзанах, не впавши. При цьому ані досвід вчителів, ані найкраще обладнання не допоможуть — певні речі можна зрозуміти лише самому. Але інші можуть допомогти.

Толерантність також не можна сприймати як погодження заради заспокоєння — так, ти можеш говорити, що хочеш, я не суперечитиму тобі, але я вважаю, що ти глибоко помиляєшся. Інколи така поведінка є виправданою, аби не загострювати конфлікт, але вона жодним чином не стосується толерантності. Толерантність — це повага, а не байдужість.

• Як ти вважаєш, толерантність у відносинах допомагає чи заважає? Поясни свою позицію. Прочитай історію про побудову стосунків у родині. Чи прийнятно для тебе використати рекомендації з наведеної притчі для власного використання? Чому?

Давно колись в Китаї жила одна родина. Родина не звична — дуже велика, більше 100 людей, жили спільно. Фактично, це було одне велике родинне село. Здавалося б — ну й що тут дивного? Жили — то й жили. Здивування викликає те, що в цій родині були мир та злагода. Ані сварок, ані суперечок, ані бійок чи образ. Звістка про таку дивину дійшла до імператора, і він вирішив сам переконатися, що така родина дійсно існує. Приїхав він до того села, і зрадів щиро побаченому: діти радісні, старі задоволені, навколо все чисто, добробут процвітає. Імператор не знав, як можливо такого досягти, тож пішов до голови родини, поважного старця, щоб той пояснив все. Старий погодився допомогти, взяв аркуш паперу й почав писати пояснення. Писав довго — помітно було, що йому важко і складно це робити. Нарешті, імператор отримав аркуш з ледь розбірливим почерком старця, і зміг розібрати написані посередині три слова: ЛЮБОВ, ПРОЩЕННЯ, ТЕРПІННЯ. А внизу аркуша написано було: сто разів любов, сто разів прощення, сто разів терпіння. Імператор здивувався: «Оце й усе?». «Так, це основа злагоди і добробуту, - відповів старий, - та й миру в цілому».

3. Релігійна толерантність

Прочитаємо та подумаємо

Пригадай «золоте правило моралі». Про що в ньому йдеться? Як на твою думку, чи суперечить це правило толерантності? Поясни свою думку.

Різні релігії розуміють толерантність по різному. Основи ставлення до представників інших, відмінних від власних, поглядів на світ і його устрій, містяться у вихідних настановах щодо ставлення до людей. Узагальнити погляди, сконцентровані у вченнях світових релігій, можна таким чином.

Християнство: як ви бажаєте, щоб з вами чинили інші, так само чиніть з ними самі.

Цитата

Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те!

2 Кор., 11:4

Іслам: ніхто з вас не може вважатися віруючою людиною, поки не полюбить брата свого, як самого себе.

Буддизм: людина може висловити своє ставлення до родичів і друзів п’ятьма шляхами: великодушністю, шанобливістю, доброзичливістю, ставленням до них як до себе та вірністю своєму слову.

Робота в групах. Зобразьте толерантність. Чому саме так? Підготуйте пояснення. Запишіть поряд якості, що мають бути в толерантної людини (4-6). Порівняйте із зображеннями в інших групах. Створіть спільний символ, який врахує найважливіші позиції всіх робочих груп, та запишіть поряд 5-7 найважливіших якостей серед тих, які пропонувала кожна група.

Взаємини на основі ввічливості та толерантності стають у нагоді, коли ми потрапляємо в обставини, в яких не знаємо як поводитися. Це може відбутися як у місці, де ти живеш увесь час, так і під час подорожей. Звісно, різні регіони мають власні традиції, але універсальні правила стосуються всіх, і якщо ти виявиш хоча б їх — то це вже значно полегшить твої взаємини з іншими.

• Толерантність — складне поняття, яке охоплює багато значень, тому в більшості мов світу не перекладається, щоб зберегти всю повноту смислу. Проте практично всюди є слова, що здавна в побуті використовувалися для позначення бажаного та правильного ставлення до поглядів іншої людини. Вони відображають основні риси, якими має керуватися людина у відносинах з іншими.

Іспанська мова: здатність визнавати відмінні від власних погляди чи думки.

Французька мова: ставлення, яке дозволяє думки чи вчинки, відмінні від власних.

Англійська мова: готовність бути терплячим і поблажливим.

Китайська мова: бути великодушним до інших, дозволяючи їм бути такими, якими вони є.

Арабська мова: милосердя, терплячість, доброзичливість у ставленні до інших.

Українська мова: бути витриманим, здатним примиритися з існуванням поглядів, відмінних від власних.

• Розпитай когось зі своїх однолітків, із якими ти рідко спілкуєшся, яку музику любить ця людина. Якщо ваші погляди не збігаються — буде навіть цікавіше. Підготуйся до такого інтерв’ю. Запиши до зошита план вашої розмови. Які пункти в ній будуть обов’язковими? Які за смислом фрази варто використати неодмінно, а від яких — відмовитися? Чи може в цій розмові виявитися толерантність? Як саме?

ПЕРЕВІРИМО СЕБЕ

1. Що таке ввічливість? Назви основні правила ввічливості.
2. Чим відрізняються сором і совість? Наведи приклади їхнього вияву.
3. Поясни, як ти розумієш слово «толерантність».
4. На підставі яких якостей має відбуватися спілкування між людьми? Чи залежить це від релігійних поглядів того, з ким спілкуєшся? Чому?
5. Як ти вважаєш, родина — це приклад суспільних чи соціальних відносин? Поясни свою думку.
6. Запиши відмінні риси між байдужою та толерантною людиною (4-6 позицій) у зошит.
7. Як ти вважаєш, як співвідносяться між собою ввічливість і толерантність? Що має бути вихідним, а що — основним у взаєминах з іншими людьми? Обґрунтуй свою позицію.

Зміст