§ 34. Види грошей за матеріальними носіями

Появі грошей передувала епоха натурального обміну (бартеру). Розвиток розподілу праці, поява розмаїття товарів, виникнення розбіжності потреб учасників обміну викликали необхідність загального еквіваленту, який би полегшував процес обміну. Із загальної товарної маси почали виділятися товари, які мали визнану суспільну корисність і на які був сталий повсякденний попит. На одних територіях це було хутро, на інших — сіль, чай, перли, риба, мідь, золото, тютюн. Це були так звані товарні гроші. Зрозуміло, що всі ці еквіваленти були доволі незручними, оскільки одиниці таких грошей значно відрізнялися одна від одної за розміром, якістю, терміном придатності.

Подальший розвиток суспільства вимагав, щоб гроші мали такі властивості, як цінність, зносостійкість, портативність, однорідність, подільність, впізнаваність, цінова стабільність. Усім цим вимогам найбільше відповідали коштовні метали. Розпочалася тривала ера панування металевих грошей. Цей етап у розвитку грошей характеризувався одночасним функціонуванням золота й срібла в ролі грошей і називався золото-срібним біметалізмом. Закінчився він наприкінці XIX ст. перемогою золота, установленням золотого монометалізму.

Металеві гроші мали величезні переваги перед товарними грошима. Однак зливки металів мали й певні незручності. У кожній платіжній операції необхідно було зважувати зливки, визначати пробу і, що найгірше, ділити їх на частини. Щоб уникнути цих незручностей, зливки почали робили різної ваги. Найбільш відомі купці ставили на них своє тавро, яким засвідчували вагу й пробу металу.

Однак авторитет купця як приватної особи був обмеженим, і його тавро могло задовольнити вузьке коло суб’єктів ринку. Із розвитком торгівлі виникла потреба таврування зливків більш відомою й авторитетною особою, і ця функція перейшла до держави.

Держави стали виготовляти за встановленою формою зливки металу, вагу й пробу яких засвідчували своїм штемпелем. Такі зливки дістали назву монети.

Протягом майже трьох тисячоліть людство використовувало повноцінні монети, тобто монети, у яких реальний ваговий вміст відповідав номінальній вартості. Нарівні з повноцінною монетою почали карбувати неповноцінні (білонні) розмінні монети (не з коштовного металу), які відрізнялися дешевизною виробництва і тривалим функціонуванням.

У XX ст. відбувся процес демонетизації золота (втрата золотом грошової функції): спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.

Символами вартості, які замінили повноцінні золоті монети, стали паперові гроші.

Уперше паперові гроші почали друкувати в Китаї у 812 р. н. е., і до 970 р. н. е. вони набули поширення. У XV—XVIII ст. паперові гроші з’явилися в Європі та стали основним замінником повноцінних грошей. Паперові гроші не мають власної вартості. Вона визначається тією кількістю товарів і послуг, які можна на них придбати. Оскільки емісія (випуск в обіг) паперових грошей пов’язана з необхідністю фінансування державних видатків, то цілком можливою є їх надмірна кількість в обігу відносно товарної маси, а отже, і знецінення грошей.

Із розвитком кредитних відносин з’явилися кредитні гроші — знаки вартості, які виникають і функціонують в обігу на основі кредиту. Кредитні гроші не так швидко знецінюються, в обігу перебувають певний час, скорочують потребу в наявних готівкових грошах, зменшують витрати обігу та прискорюють його. Розширення обігу кредитних грошей робить грошовий обіг значно еластичнішим, гнучкішим і чутливішим до потреб суспільного виробництва.

До кредитних грошей відносять векселі, банкноти, чеки, депозитні гроші.

Вексель — боргова розписка, зобов’язання виплатити гроші за отриманий товар у певний термін. Наприкінці XVII ст. банки замість комерційних векселів стали випускати свої зобов’язання — банкноти («вексель на банкіра»). Це безстрокові зобов’язання банку, які підлягають оплаті в будь-який час. Банкноти поступово перетворилися на універсальний платіжний і купівельний засіб та стали самостійним видом кредитних грошей — банківськими грошима. Зараз право випуску банкнот отримує лише центральний банк країни (в Україні — Національний банк). Згодом, коли банки стали широко залучати банкноти від клієнтів на вклади, виникла друга форма банківських грошей — депозитні гроші — певні грошові суми, записані на рахунок суб’єктів банків. Приблизно одночасно з банкнотою з’явився чек — письмове розпорядження власника поточного рахунка банку про виплату зазначеної на ньому суми грошей пред’явнику чека.

Своєрідним сучасним замінником чеків стали кредитні картки — іменні документи, які надають право купувати товари та послуги без оплати готівкою.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Перехід від товарних грошей до паперових — це крок вперед чи назад у розвитку суспільства? Чи можливе за сучасних умов повернення до товарних грошей? Дайте обґрунтовану відповідь.

Відповідь. Перехід від товарних грошей до паперових — це, звичайно, крок вперед у розвитку суспільства, оскільки він пов’язаний з ускладненням і розвитком суспільного поділу праці, еволюцією самого суспільства.

Обіг повноцінних грошей, коли вони збігаються з товарною формою, дуже дорогий. Крім того, добування металів не встигало за зростанням потреби економіки в грошовій масі. Частина повноцінних грошей вибувала з обігу, осідаючи як скарб. Від тривалого обігу монети стиралися, і вартість золота, що реально залишалося в монеті, зменшувалася. Проте в обігу монети продовжували циркулювати у своїй номінальній вартості й успішно виконувати основні функції. Можливість відхилення та відокремлення вартості золота як товару і як грошей здавна помічена суб’єктами ринку та широко використовувалася в інтересах тих, хто карбував монети. На цій можливості базувалося звичайне карбування фальшивих монет приватними особами, відоме ще з давнини. Проте й держави нерідко випускали в обіг неповноцінні (фальшиві) монети з метою поліпшення фінансового становища своєї скарбниці або в інтересах певних класів й окремих соціальних груп населення.

Суб’єктам ринку важливо, щоб гроші користувалися суспільним визнанням, а тому не мас значення, чи дійсно в монеті стільки золота, як її номінальна вартість. Саме на цій основі створювалися передумови для появи знаків вартості. Таким чином, сам процес обігу металевих грошей у міру відхилення їх від номінального вмісту визначив повний відрив грошей від товарної форми та її повне зникнення. Цим і тим, що паперові гроші зручніші в обігу, прискорюють швидкість обміну товарів та послуг, пояснюється факт переходу від металевих товарних грошей до паперових.

Повернення до металевих грошей уже неможливе. Навіть поширення товарного або бартерного обміну у випадках погіршення економічної ситуації (наприклад війна, економічна криза) все ж таки не є частковим поверненням товарних повноцінних грошей.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте види грошей.

2. Що «підкріплює» гроші в умовах відсутності золотого стандарту?

3. Які форми грошей належать до кредитних?

4. Підготуйте обґрунтоване повідомлення про причини демонетизації золота.