Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

§ 53. Міжнародне підприємництво та науково-технічне співробітництво країн. Участь України в науково-технічному співробітництві

«Міжнародне співробітництво є життєво важливим для збереження безпеки та життєздатності нашої планети» (Ангус Дітон).

Міжнародне підприємництво — це діяльність, що здійснюється через науково-технічну, виробничу, торговельну та іншу взаємну співпрацю суб’єктів господарювання двох чи більше країн (міжнародних партнерів).

Розрізняють такі форми міжнародної підприємницької діяльності:

I. Виконання окремих зовнішньоекономічних операцій — експортно-імпортних, лізингових, посередницьких, а також консультаційних і маркетингових послуг.

II. Промислова кооперація — науково-технічна (науково-дослідні, проектно-конструкторські й випробувальні роботи), виробнича, збутова, сервісна (технічне обслуговування і ремонт виробів тривалого користування). Характеризується порівняно невисоким рівнем інтернаціоналізації підприємств та організацій.

III. Спільне підприємництво — діяльність, в якій бере участь спільний капітал, що утворився з пайових внесків партнерів двох або більше країн, котрі спільно здійснюють господарську діяльність.

IV. Комплекси територіально-виробничих і багатосторонніх економічних зв'язків (прикордонна та прибережна торгівля, формування консорціумів тощо).

Міжнародне науково-технічне співробітництво — це форма міжнародних економічних відносин, яка представляє собою систему економічних зв'язків у сфері перетину науки, техніки, виробництва, торгівлі, надання послуг та існує на основі спільних, наперед вироблених та узгоджених намірів, які закріплені в міжнародних економічних угодах.

Структура міжнародного науково-технічного співробітництва:

  • створення координаційних міжнародних програм, спільних науково-технічних досліджень;
  • міжнародне ліцензування, обмін науково-технічними документами, патентами, ліцензіями;
  • міжнародний інжиніринг;
  • співробітництво в підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів;
  • проведення міжнародних науково-технічних конференцій, симпозіумів;
  • створення та функціонування міжнародних науково-дослідних інститутів, організацій;
  • розробка науково-технічних прогнозів.

Пріоритетними напрямами розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва є:

  • електронізація та автоматизація виробничих процесів;
  • надійне мирне використання атомної енергії;
  • розширення практичного використання біотехнології та генної інженерії (клонування);
  • космічні дослідження.

Однією з основних міжнародних форм передання технологій є франчайзинг. Він полягає в тому, що материнська компанія (франчайзер) надає іншому підприємству (франчайзі) право здійснювати підприємницьку діяльність з використанням назви та продукції франчайзера у встановленому порядку. Франчайзинг більш популярний у сферах оренди, ресторанного і готельного бізнесу. Прикладами компаній, які його використовують, є McDonald's, KFC, Pizza Hut, Burger King та інші.

Міжнародний інжиніринг — це форма міжнародного науково-технічного співробітництва, що має вигляд сукупності інтелектуальних видів діяльності, кінцева мета яких полягає в одержанні найкращих результатів від закордонних капіталовкладень чи інших витрат, пов'язаних з реалізацією проектів різного призначення інженерно-консультативного типу. Іншими словами, — це надання інженерно-консультативних послуг.

Традиційно склалося, що основні наукові дослідження в Європі проводять здебільшого в науково-дослідних інститутах, тоді як у США традиційну науку здійснюють в університетах, а прикладну — в пошукових лабораторіях великих організацій.

Спеціалізація в науці на світовому рівні сприяє значному її прогресу. Обмін науковими знаннями відбувається різними шляхами: через наукову літературу, роботу провідних вчених у різних країнах, створення спільних науково-дослідних закладів, проведення різного роду симпозіумів, майстер-класів та конференцій.

Серед великої кількості міжнародних організацій, що діють на рівні міжнародного науково-технічного співробітництва, помітно виділяється Світова організація інтелектуальної власності — міжурядова організація, що має статус спеціалізованого закладу ООН, заснована в 1970 році і має на меті: сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом розвитку співробітництва держав та взаємодії з будь-якою іншою міжнародною організацією.

Міжнародне науково-технічне співробітництво є одним із дієвих і ефективних засобів інтеграції України в європейський та світовий економічний і технологічний простір.

Найближчими роками Україна має прекрасні перспективи в міжнародній інноваційно-технологічній співпраці в таких галузях, як ракетно-космічне машинобудування, енергетика, телекомунікації. Перспективне також співробітництво України з НАТО в науково-технологічній сфері. Участь українських науковців у ній сприяє євроатлантичній інтеграції нашої держави й імовірній підтримці НАТО розвитку науково-технологічного потенціалу України, а також формуванню сталої тенденції участі України в міжнародному поділі праці в науковій сфері.

Міжнародне науково-технічне співробітництво України має бути зорієнтоване на практичне використання досягнень вітчизняної науки у розв'язанні проблем сталого розвитку сучасної цивілізації (екологія, енергетика і транспорт XXI століття, зміна світового клімату, ВІЛ/СНІД, глобальна інформаційна інфраструктура тощо), а також проблем глобальної безпеки (міжнародний тероризм, наркобізнес, інформаційні війни).

Подальше вдосконалення двосторонніх наукових контактів і кооперації у сфері використання результатів наукових досліджень значною мірою лежить у площині відносин Україна — ЄС. Активізується взаємодія з Європейським Союзом у рамках

Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС та їх державами-членами та Угоди між Україною та ЄС про співробітництво в галузі науки і технологій.

Україна є частиною регіону Східного партнерства Європейського сусідства. В цьому регіоні передбачається розвиток «Спільного простору знань та інновацій». Для досягнення цього Комісія активізує співпрацю з Україною і підтримуватиме кращу мережу та координацію між Україною та ЄС у встановленні та синхронізації пріоритетів досліджень.

Це цікаво!

Розвиток економічного співробітництва, валютних та фінансових відносин між країнами зумовив появу міжнародних фінансово-кредитних організацій, які здійснюють регулювання цих відносин і сприяють стабілізації світової економіки. Міжнародні фінансово-кредитні організації створені на основі міжнародних угод. Провідне місце серед них належить Міжнародному валютному фонду (МВФ), Світовому банку, Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та ін.

Міжнародний валютний фонд — наднаціональна валютно-кредитна установа. МВФ створено на Міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі в 1944 р. як спеціалізовану представницьку організацію ООН. За статутом, метою МВФ є сприяння міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримання рівноваги платіжних балансів країн-членів Фонду. Його ресурси формуються за рахунок внесків країн-учасниць. Україна прийнята до МВФ у вересні 1992 р. і стала 167-им членом цієї міжнародної організації. Головним акціонером МВФ є США. На кінець 1992 р. квота США становила 19,62%. Великими акціонерами є Німеччина і Японія (по 6,1%), Франція і Великобританія (по 5,48%), Саудівська Аравія (3,7%), Італія (3,4%), Канада (3,2%), Нідерланди (2,55%), Китай (2,5%). Квоту для України встановлено на рівні 0,7%.

Світовий банк — це Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) і його філії: Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР) і Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ).

МБРР — це найбільша у світі фінансово-кредитна організація, яка надає довгострокові кредити на державні програми урядам і центральним банкам країн. Вона проводить свою діяльність у вигляді надання довгострокових позик. Як правило, кредити надаються на термін 15-25 років. Міжнародний банк реконструкції та розвитку надає позики в основному для: розвитку інфраструктури; здійснення сільськогосподарських проектів; розвитку промисловості, але не більше 20% від загальної суми позики.

Вступ України в МВФ забезпечив їй також членство у Світовому банку (квота 10678 акцій на загальну суму в 1,3 млрд доларів). Це дає можливість нашій державі залучати іноземні інвестиції для розв'язання таких проблем, як стабілізація економіки та її структурна перебудова, реальна інтеграція України у світове господарство.

До Світового банку Україна вступила в 1992 році (водночас зі вступом до МВФ); вона є членом всіх його структур — МБРР, МФК, МАР і БАГІ. Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку є другим, після МВФ, кредитором України (його частка для України становить 32,8% усіх позичок). При цьому спостерігається тенденція зростання частки кредитів МБРР за рахунок зменшення частки МВФ.

За цільовим призначенням кредити МБРР поділяють на 4 групи: інституційні; реабілітаційні; на розвиток певної галузі економіки; на структурну перебудову галузей економіки.

Інституційні кредити спрямовані на реформи та розвиток державного управління фінансами, економікою. Реабілітаційна позика має інвестиційний характер. Кошти, що надходять від Світового банку, на відміну від коштів МВФ, використовують більш різноманітно. Вони спрямовані не тільки на погашення дефіциту бюджету й платіжного балансу, але й на реалізацію довгострокових інвестиційних проектів, підтримку українських підприємств, страхування імпорту.

Позики Світового банку для України вигідніші, ніж позики з інших джерел, оскільки умови надання ним кредиту більш сприятливі. За класифікацією СБ, Україна належить до III категорії країн (рівень доходів нижче середнього), тому термін погашення кредитів продовжений до 20 років з пільговим періодом 5 років. Відсотки за кредит сплачують за плаваючою ставкою, і становлять вони близько 6,5% річних.

Отож, зовнішня політика України стосовно міжнародного співробітництва в інноваційно-технологічній сфері має сприяти створенню механізмів і забезпеченню сприятливих умов для міжнародної комерціалізації результатів науково-технічної діяльності, які відповідають взаємним інтересам українських та іноземних партнерів, адаптації української нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності до світової практики.

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Яка сутність понять «міжнародне підприємництво» та «міжнародне науково-технічне співробітництво»?

2. Які є форми міжнародного підприємництва та міжнародного науково-технічного співробітництва?

3. Який потенціал участі України в міжнародному науково-технічному співробітництві?

4. Яка роль МВФ, Світового банку, ЄБРР у міжнародному науково-технічному співробітництві?

5. Охарактеризуйте відносини України з МВФ, Світовим банком та іншими міжнародними фінансово-кредитними організаціями.

Творчі завдання.

Завдання 1. Важливим чинником залучення інвестицій у місто, район (область) є створення його привабливого іміджу. В Україні приділяють недостатньо уваги ролі інформації в забезпеченні економічного зростання. У той же час у розвинених країнах засоби масової інформації широко використовуються для реклами досягнень і презентації переваг тієї чи іншої території.

Уявіть, що Ви берете участь у рекламній кампанії свого населеного пункту (району, області). Ваше завдання — якомога привабливіше, яскравіше й цікавіше подати його природні й господарські об’єкти, переконати потенційних інвесторів вкласти капітал у господарство саме Вашого населеного пункту (району, області).

(Використано інтернет-джерела вільного доступу)

Завдання 2. Заповніть таблицю «Переваги та недоліки участі України в міжнародних фінансово-кредитних організаціях» та зробіть відповідні висновки.

Організація

Переваги участі України

Недоліки участі України

МВФ

Завдання 3. Наведіть приклади діяльності організаційних форм, які забезпечують розвиток інноваційних процесів. Обґрунтуйте феномен технополісу «Silicon valley». Які технопарки існують в Україні?

Завдання 4. Які тенденції розвитку науково-технічного прогресу і його взаємодія з соціоприродним середовищем?

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст