Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

Розділ IV. Національна економіка та роль уряду в її функціонуванні

Тема 5. Основні прояви цілісності національної економіки

На макроекономічному рівні основним узагальнюючим показником результатів національного виробництва виступає ВВП, який доцільно розраховувати у номінальних та реальних величинах. Безліч інших індексів базуються на його основі або співставляються із ним.

Динаміка національного виробництва набуває циклічного розвитку, а ключовими індикаторами порушення макрорівноваги є інфляція та безробіття.

У даному розділі розглядаються питання, пов’язані з особливостями макроекономічного рахівництва, наслідками порушення макроекономічної рівноваги, роллю держави в регулюванні національної економіки. Дається характеристика фінансової політики уряду та грошово-кредитного регулювання.

А практичне виконання вправ, творчих завдань, тестів сприяє кращому засвоєнню тем, пов’язаних із розвитком національної економіки.

§ 17. Загальна рівновага національної економіки. Сукупний попит і сукупна пропозиція

Важливою властивістю, що притаманна економічним системам, є постійне тяжіння до стану рівноваги. Якщо на мікроекономічному рівні мова йде про часткову рівновагу, то на рівні національної економіки — загальну рівновагу.

Загальна рівновага — це збалансованість і пропорційність економічних процесів у масштабах національної економіки (рівноважний стан усієї ринкової системи).

В узагальненому вигляді загальна рівновага є рівновагою між сукупним попитом і сукупною пропозицією, виробництвом і споживанням, доходами і витратами. На відміну від мікроекономічної рівноваги, яка досягається встановленням такого рівня цін, за якого розмір попиту дорівнює розміру пропозиції (внаслідок поведінки покупців і продавців), рівновага на рівні національної економіки (макроекономічна) досягається в результаті дії складного механізму збалансованого кругообігу структурних частин валового внутрішнього продукту (величин сукупного попиту і сукупної пропозиції, потоків товарів, послуг і факторів виробництва, доходів і витрат).

Макроекономічна (загальна) рівновага встановлюється між сукупним попитом і сукупною пропозицією (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Макроекономічна рівновага

Сукупний попит (AD) — загальний обсяг благ, які готові придбати домогосподарства, фірми, уряд країни, а також економічні агенти інших країн світу за визначеного рівня цін.

Складовими сукупного попиту виступають:

• споживчий попит — платоспроможний попит домашніх господарств, на який справляють вплив доходи виробництва, купівельна спроможність населення, податкове навантаження та трансфертна політика уряду;
• інвестиційний попит — попит підприємницького сектора, який залежить від обсягів виробництва, процентної ставки на ринку капіталів, податкової та кон'юнктурної політики уряду;
• попит держави — витрати уряду на виробництво суспільних благ, державне замовлення та трансфертні платежі населенню, які залежать від обсягу державного бюджету країни;
• попит закордону — попит економічних суб'єктів інших держав на товари і послуги національної економіки, який визначають співвідношенням цін на вітчизняні та закордонні блага, обмінним курсом національних валют (реальні умови обміну).

На величину сукупного попиту справляє вплив низка факторів, які умовно можна поділити на цінові і нецінові.

До основних цінових факторів, які реалізують обернену залежність сукупного попиту від ціни, відносять:

• - ефект відсоткової ставки (при зростанні цін покупцям товарів і послуг необхідно більше грошей для оплати угод, що спричиняє підвищення відсоткової ставки і зменшення сукупного попиту);
• - ефект багатства (при зростанні рівня цін реальна вартість — купівельна спроможність — накопичених фінансових активів з фіксованим доходом зменшується, що спричиняє скорочення попиту власників депозитів, облігацій, акцій);
• - ефект чистого експорту (якщо внутрішні ціни підвищуються стосовно цін на аналогічну продукцію за кордоном, то покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам — зростання імпорту та скорочення експорту).

До основних нецінових факторів, вплив яких переміщує криву попиту, відносять:

• - політико-економічні чинники (монетарну та фіскальну політику уряду — пропозицію грошей, оподаткування);
• - зовнішні чинники (обсяг національного доходу в зарубіжних країнах, динаміку вартості активів та цін на ресурси, валютні курси);
• - сподівання споживачів та підприємців (зміну в добробуті та кількості населення, заборгованості споживачів, обсязі надлишкових потужностей фірм, технології виробництва).

Сукупна пропозиція (AS) — обсяг національного продукту, який економіка здатна виробляти за кожного рівня цін і пропонувати для продажу.

На величину сукупної пропозиції справляє вплив низка факторів, які умовно можна поділити на цінові і нецінові.

До основних цінових факторів, які реалізують пряму залежність сукупної пропозиції від ціни та призводять (приводять) до зростання (скорочення) витрат на виробництво, відносять:

• - інституційні чинники (екологічні нормативи та санкції, непрямі податки, прогресивні тарифи на понаднормове споживання електроенергії та палива);
• - зовнішньоекономічні чинники (мито і квоти на товари, які є ресурсами виробництва, розширення збуту на інших ринках);
• - природні умови та структурні чинники (ціни на товари і послуги, дорогі природні ресурси, які не використовують, зростання обсягів виробництва на менш ефективних підприємствах, використання резервного устаткування з нижчою продуктивністю, залучення у виробництво робочої сили з нижчим рівнем кваліфікації).

До основних нецінових факторів, вплив яких переміщує криву пропозиції, відносять:

• - економіко-правові чинники (податки на бізнес та фізичних осіб, субсидії, державне регулювання економічної діяльності);
• - продуктивність праці (зростання продуктивності та вдосконалення технології сприяють збільшенню обсягу продукції, яку отримує країна з наявних виробничих ресурсів);
• - ціни на фактори виробництва (власні ресурси, імпортні фактори виробництва, кількість продавців на ринку).

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Дайте визначення макроекономічної рівноваги.

2. Охарактеризуйте зміст сукупного попиту. Які цінові і нецінові фактори сприяють його зміні?

3. Охарактеризуйте зміст сукупної пропозиції. Які цінові і нецінові фактори сприяють її зміні?

4. Проаналізуйте сутність рівноважного рівня цін і рівноважного обсягу виробництва.

5. Профспілки підсилили вимоги про підвищення заробітної плати з метою підтримки рівня життя в умовах зростання цін в економіці. Використовуючи модель AD-AS, поясніть, які процеси відбуватимуться в економіці.

Творчі завдання.

Завдання для колективного обговорення

Економіка України з кожним роком усе більше стає олігархізованою, корупційною та кумівською, віддаляючись від проголошених орієнтирів після Помаранчевої революції та революції Гідності на високі соціальні стандарти, європейський вектор розвитку тощо. Цю ситуацію наочно демонструє розроблений експертами журналу «The Economist» Р. Шарма, А. Ганді, М. Волтоном індекс т. з. «кумівського капіталізму» (crony capitalism), що базується на оцінці статків мільярдерів світу (оцінки із журналу Forbes), які прямо чи опосередковано пов’язані із галузями, в яких домінуючою стратегією є пошук ренти та особисті відносини взаємозалежності.

Добробут мільярдерів, у % до ВВП країн світу

Країна	2014				2016
	BW	CS	NCS	% CS	BW	CS	NCS	% CS
Росія	18,9	15,9	3,0	84,1	21,3	18,0	3,3	84,5
Малайзія	16,4	16,1	0,3	98,2	13,3	13,0	0,3	97,7
Філіппіни	14,7	11,9	2,8	81,0	14,2	11,3	2,9	79,6
Сінгапур	14,9	11,9	3,0	79,8	14,8	10,7	4,1	72,3
Україна	14,8	13,2	1,6	89,2	7,8	6,7	1,1	85,9
Мексика	11,3	8,9	2,4	78,8	8,7	6,6	2,1	75,9
Індонезія	5,2	3,8	1,4	73,1	5,8	3,8	2,0	65,5
Туреччина	5,2	2,9	2,3	55,8	6,2	3,4	2,8	54,8
Індія	9,7	3,7	6,0	38,1	11,7	3,4	8,3	29,1
Тайвань	14,7	5,5	9,2	37,4	10,3	3,2	7,1	31,1
Китай	6,0	2,9	3,1	48,3	7,3	3,2	4,1	43,8
Таїланд	8,8	2,0	6,8	22,7	11,4	2,6	8,8	22,8
Південна Африка	6,9	2,9	4,0	42,0	7,0	2,5	4,5	35,7
Великобританія	5,6	2,3	3,3	41,1	5,6	2,3	3,3	41,1
Бразилія	7,4	2,7	4,7	36,5	7,5	2,3	5,2	30,7
США	14,0	2,2	11,8	15,7	13,3	1,8	11,5	13,5
Аргентина	2,8	2,1	0,7	75,0	2,2	1,6	0,6	72,7
Франція	8,4	1,1	7,3	13,1	8,8	1,1	7,7	12,5
Японія	2,1	0,7	1,4	33,3	2,0	0,5	1,5	25,0
Південна Корея	4,6	0,3	4,3	6,5	5,5	0,5	5,0	9,1
Польща	2,4	1,8	0,6	75,0	1,7	0,4	1,3	23,5
Німеччина	10,7	0,3	10,4	2,8	13,9	0,2	13,7	1,4

BW позначає сукупний добробут мільярдерів країни, у % ВВП; CS — індекс кумівського капіталізму, у % ВВП, що контролюють олігархи в секторах, пов’язаних із пошуком ренти (crony sectors); NCS — % ВВП, який контролюють олігархи в секторах, не пов’язаних із пошуком ренти (non-crony sectors); % CS — частка секторів із домінуванням ренто-орієнтованої поведінки.

До секторів економіки, в яких домінує рентоорієнтована поведінка (rent-seeking sectors), належать: національна безпека та оборона, казино, депозитні на інвестиційні банківські послуги, інфраструктура та трубопроводи, порти та аеропорти, нерухомість та будівництво, нафто- та газопостачання, комунальні послуги та послуги зв’язку, телекомунікації, гірничо-видобувна, залізорудна, вугільна та хімічна промисловість.

У таблиці наведена інформація про добробут мільярдерів 22 країн світу, в тій чи іншій мірі уражених проблемою кумівського капіталізму (5 — найбагатших країн світу, 10 — тих, що найбільш динамічно розвиваються, та інших 7, де кумівство не є суттєвою проблемою). Показовим є те, що лише 14% мільярдерів із розвинутих країн світу базують свої статки на галузях, пов’язаних із видобутком ренти, тоді як у країнах, що розвиваються, таких осіб вже 65%.

Поміркуйте над наступними питаннями:

1. Чому пошук ренти пов’язують із позначенням внеску факторів землі, машин, обладнання? Які найкращі форми видобутку ренти в олігархізованих економіках?

2. Яким рівнем індикаторів соціально-економічного розвитку, як правило, характеризуються країни, уражені кумівським капіталізмом? Проаналізуйте показник ВВП на особу, індекс людського капіталу, стандарти життя населення тощо.

3. За даними таблиці проаналізуйте тренд у зміні індексу кумівського капіталізму в Україні. Які країни з наведених демонструють аналогічну динаміку, а які протилежну? Обґрунтуйте свою відповідь.

4. Чому, на Вашу думку, олігархічні структури часто стають на заваді технологічному прогресу? Як економічна політика держави, що перебуває під контролем олігархату, сприяє або блокує розвиток підприємництва, креативних індустрій, ризик-орієнтованих технологій?

Вправи для саморозвитку.

Завдання 1. Функція попиту на певний товар має вигляд: Q_d = 30 - Р, а функція пропозиції: Q_S = 15 + 2Р, де: Р — ціна товару в $, Q_d — величина попиту в одиницях, Q_S — величина пропозиції в одиницях. Знайдіть рівноважний обсяг виробництва та рівноважну ціну на товар. Зобразіть це графічно. Яка ситуація складеться на ринку, якщо уряд знизить ціну до 3$?

Завдання 2. Поясніть, як запропоновані фактори впливатимуть на зміну сукупного попиту чи сукупної пропозиції в національній економіці:

1. Країни ОПЕК знижують виробництво сирої нафти на 40%.

2. Завдяки активізації профспілок зростає рівень заробітної плати в економіці.

3. Посилення нестабільності світової економіки призводить до скорочення попиту на товари українського експорту на 20%.

4. Диверсифікація пропозиції і погіршення умов постачання енергоносіїв на зовнішні ринки.

5. Біля Харкова відкрито родовище природного газу.

6. Ураган пошкодив понад тисячу кілометрів електромереж.