Пізнаємо природу. 6 клас. Коршевнюк

§ 26. Як влаштовані штучні екосистеми поля і саду

• 1. Чи доводилось тобі бувати в полі? Яке враження воно на тебе справило?
• 2. Що тобі відомо про ставки?
• 3. Чи була в тебе змога милуватись квітучим садом навесні й ласувати його яблуками та грушами восени? Що тобі найбільше запам’яталось?

НАУКОВА ДОВІДКА. ЕКОСИСТЕМА ПОЛЯ

Людина здавна спеціально сіє і висаджує рослини на оброблених ділянках землі, що звуться полями. Рослини, які спеціально вирощують на полях, мають назву культурних рослин. Поле — це штучна екосистема, створена людиною для вирощування культурних рослин. В Україні завдяки родючим чорноземам великі ділянки землі відведено під поля. Сучасні українські аграрії (так називають людей, котрі обробляють землю і вирощують на ній рослини) вирощують на полях різноманітні рослини (колаж). Зверни увагу: на одному полі висівають та обробляють одну культурну рослину.

Як і в природних екосистемах, усі компоненти екосистеми поля взаємозв’язані, між організмами встановлюються та підтримуються харчові ланцюги. До групи утворювачів належать рослини поля, до споживачів — тварини, які живуть в екосистемі поля, людина і свійські тварини.

Людина сама визначає, які рослини, в якій кількості та на яких ділянках сіяти, як обробляти, чим підживлювати, якими способами позбуватись шкідників. Без догляду людини поле перестане існувати. Найбільші площі в Україні займають посіви зернових культурних рослин: пшениці, жита, вівса, кукурудзи та інших (мал. 86).

Мал. 86. Зернові культурні рослини: 1-2 — пшениця; 3 — ячмінь; 4 — просо; 5 — кукурудза; 6 — рис; 7 — овес

Крім зернових рослин вирощують олійні (соняшник), технічні (цукровий буряк), овочі (помідори, огірки, кабачки, цибулю, перець) та деякі інші (колаж).

Для природних екосистем не існує поняття шкідники: усі живі істоти приносять певну користь системі, підтримуючи її існування. У штучних екосистемах організми, які заважають системі функціонувати належним чином, вважаються шкідниками. Людина прагне позбутись від них різними способами. В екосистемі поля окрім культурної рослини всі інші — шкідники. Їхня загальна назва бур’яни. На будь якому полі разом з культурними рослинами росте багато бур’янів. Вони перешкоджають нормальному живленню культурних рослин, відбираючи в них воду з поживними речовинами, затінюють посіви, спричиняють вилягання культурних рослин, заважають збиранню врожаю. Тому аграрії різними способами намагаються їх позбутись. Деякі бур’яни завдають шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини (наприклад, амброзія полинолиста).

Деякі поширені бур’яни українських полів зображено на (мал. 87).

Мал. 87. Поширені бур’яни полів: 1 — пирій; 2 — щириця; 3 — берізка; 4 — лобода; 5 — амброзія

Серед рослин поля та в ґрунті оселились чимало видів тварин. Це павутинний кліщ, буряковий довгоносик, колорадський жук, хлібний турун, гусінь метеликів білана лучного та капустяного, попелиці, сарана, польові миші, хом’яки, ховрахи, а також орли та лисиці, які полюють на цих тварин (мал. 88).

Мал. 88. Шкідники поля: 1 — довгоносик буряковий; 2 — попелиця; 3 — кліщ; 4 — сарана; 5 — метелик і гусінь капустяної совки; 6 — колорадський жук; 7 — миша польова

Споживаючи культурні рослини, тварини-шкідники поля завдають чималих збитків врожайності полів і можуть повністю знищити посіви.

Завдання 1. Склади два ланцюги живлення екосистеми поля.

Завдання 2. Користуючись текстом рубрики «Наукова довідка», назви способи/методи догляду за полем. Доповни їх власними прикладами.

ПЛІЧ-О-ПЛІЧ

1. Розгляньте колекції та малюнки культурних рослин, доберіть інформацію, що з них виробляють.

2. Дізнайтесь, які машини й механізми використовують для їх вирощування на полях.

3. Здобутою інформацією поділіться з іншими групами.

4. Розгляньте колекції та малюнки тварин, які є шкідниками полів. Для кількох видів поцікавтесь, яку шкоду та яким культурним рослинам поля вони наносять.

МЕДІАПОШУК

З доступних джерел добери інформацію про те, як птахи допомагають людині захищати поля від шкідників.

НАУКОВА ДОВІДКА. САД ЯК ШТУЧНА ЕКОСИСТЕМА

Не можна уявити, щоб біля житла українця не було саду. Сад — це також штучна екосистема із насаджених дерев і кущів, плоди і ягоди яких людина споживає.

ПЛІЧ-О-ПЛІЧ

Позмагайтесь у групі на кращого знавця рослин саду. Під час гри швидко по черзі називайте рослини саду (дерева і кущі). Той, хто замешкається з назвою, вибуває з гри. Під кінець гри залишається один переможець.

Як і в екосистемі поля, складниками саду є культурні рослини (дерева і кущі), бур’яни і тварини, що оселилися в ньому. Частина птахів проживають у саду, проте більшість навідуються до нього, щоб поживитись комахами та їхніми личинками. Серед тварин саду є помічники людини (сонечка, бджоли, жаба ропуха, птахи) і шкідники (мал. 89).

Мал. 89. Тварини саду: 1 — дрізд; 2 — бджола; 3 — мурашки; 4 — сонечко; 5 — ропуха; 6 — турун; 7 — бронзівка волохата; 8 — яблунева плодожерка

Саду шкодять або доросла комаха-шкідник, або її личинки, або ж обоє. Наприклад, навесні самка метелика яблунева плодожерка відкладає яйця на зав’язь квітки яблуні. Яблуко росте, а всередині нього росте і розвивається гусениця. Вона виїдає м’якуш. Доки гусениця не прогризе назовні отвір, ніхто й не здогадується, що гарне зовні яблуко всередині пошкоджене («червиве»). За літо одна гусениця здатна зіпсувати кілька яблук.

Як і будь яка штучна система, сад без догляду людини довго не проіснує. Екосистемі саду властиві свої харчові ланцюги.

Завдання 3. Склади 2-3 харчових ланцюги екосистеми саду.

ПІЗНАВАЛЬНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Городянам і селянам відомий такий шкідник саду й лісу, як хрущ. Навесні в саду, лісосмузі чи лісі чутно, як гудуть дорослі комахи. Тарас Шевченко це відмітив у вірші «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть». Рослинам саду шкодять і дорослі комахи, і їхні личинки. Цей шкідник саду та лісу має певні особливості розвитку (мал. 90).

Личинка хруща розвивається 3-4 роки, потім з’являється дорослий хрущ. Проживаючи у ґрунті, личинки живляться молодими корінцями рослин (на городах — бульбами картоплі) і наносять рослинам відчутну шкоду. З’явившись у саду, дорослий хрущ відразу ж починає поїдати молоді листки дерев.

Мал. 90. Розвиток хруща: 1 — яйця; 2 — личинка; 3 — лялечка; 4 — доросла комаха

ДОБРІ СПРАВИ ДЛЯ ПРИРОДИ

У боротьбі зі шкідниками поля та саду людина має надійних помічників. Це відоме тобі сонечко семикрапкове (мал. 91). Воно поїдає шкідливих попелиць, кліщів, інших комах, а також їхніх гусениць, яйця і личинок. Сонечко семикрапкове може поїдати навіть яйця колорадського жука. Щодня одна комаха знищує до кількох сотень шкідників.

Мал. 91. Сонечко семикрапкове

Комаха турун або жужелиця (мал. 92) за день знищує шкідливих комах, загальна маса яких у кілька разів перевищує масу її тіла.

Мал. 92. Турун (жужелиця)

Комахи їздці (мал. 93) відкладають в тіло шкідника яйця. З них вилуплюються личинки, які ростуть і розвиваються у організмі шкідника, знищуючи його.

Мал. 93. Їздець

Тобі варто знати корисних комах, ні в якому разі не знищувати їх, поширювати інформацію про таких помічників серед свого оточення.

ТОБІ ДО СНАГИ

1. Назви одну штучну екосистему, дві рослини і три тварини однієї із штучних екосистем.

2. Чим штучні екосистеми відрізняються від природних?

3. На конкретному прикладі (поле або сад) поясни взаємозв’язки між організмами в екосистемі. Відповідь супроводжуй моделюванням ланцюга живлення, зазнач утворювачів і споживачів.

4. Чи доводилось тобі практикувати застосування способів поліпшення однієї із штучних екосистем? Розкажи, як це відбувалось та якими були наслідки.

5. Крім поля і саду існують інші штучні екосистеми, наприклад ставок, акваріум, квіткова клумба, лісосмуга. Добери інформацію про одну із названих штучних екосистем, обери спосіб її презентації та презентуй на уроці.

6. Склади казку для малят, персонажами якої стануть організми екосистеми поля чи саду. Звернись до вчителя/вчительки початкових класів з проханням прочитати її молодшим школярам. Зверни увагу, як вони сприйняли твою творчість. Можливо у майбутньому ти станеш казкарем?