Музичне мистецтво. 6 клас. Кондратова

Звучить романс

Привіт, мій друже! На тебе чекає незабутня зустріч з романсом. Цей жанр камерно-вокальної музики подарує тобі ліричний настрій та задоволення.

Привіт, Христино! Із самісінького ранку я слухаю ліричні пісні. Хочу передати тобі свій настрій — тож пересилаю романси у виконанні сучасних українських співаків.

Привіт, Богдане! Дякую за чудовий подарунок. Я теж готую сюрприз для тебе: це європейські романси.

Поезія і музика беруть початок з одного джерела — з душі людини, з глибинного світу її почуттів. Інакше хіба могло б виникнути таке диво, як пісня, та ще й лірична? Радісна й журлива, сповнена тривоги і мрій про щастя, вона стала постійним супутником людини.

Термін «романс» виник в Іспанії. Спершу так називали світську пісню, що виконувалася рідною, романською (іспанською), а не латинською мовою, обов’язковою на ті часи в церковному співі. Згодом цей термін поширився у країнах Західної Європи і закріпився за музично-поетичними творами для голосу з інструментальним супроводом.

Ч. Детті. «Романтична серенада»

У західноєвропейській музиці XIX ст. з’явилися перші вокальні цикли Л. ван Бетховена, Ф. Шуберта, Р. Шумана. Вони ознаменували новий етап у розвитку образно-тематичної сфери романсу і визначили появу циклів пісень та романсів.

В Україні вперше до цього жанру звернувся композитор Д. Бортнянський. Коріння українського романсу сягає одноголосих пісень без інструментального супроводу в їхніх найкращих лірико-драматичних зразках. Розквіт у XVIII ст. — першій половині XIX ст. ліричної поезії, захоплення інструментальною музикою, зокрема грою на бандурі, гітарі, гуслях, фортепіано, сприяли формуванню пісні з акомпанементом. Термін «пісня-романс» найбільш відповідає сутності жанру, що став перехідним від народної ліричної пісні до романсу.

П.О. Ренуар. «Дівчата за фортепіано»

У XIX ст. романс став самостійним та улюбленим видом творчості поетів і композиторів. Романсовий вірш — це невелика лірична поезія, строфічна, з наспівною інтонацією. Мелодія романсу органічно пов’язана з текстом і передає не тільки загальний характер, структуру, а й ритмоінтонацію поетичного твору. Скарбницю світової вокальної лірики неможливо уявити без музично інтерпретованих М. Глінкою поезій О. Пушкіна чи М. Лисенком — лірики Т. Шевченка.

Романс (ісп. romance — романський) — одноголосий камерний вокальний твір з інструментальним супроводом, який виник в Іспанії та набув поширення в інших країнах.

У Росії вже в XIX столітті романс існував як авторська пісня. До його популяризації долучалися й українські поети, які писали російською мовою (Є. Гребінка. «Очи чёрные...»). На межі XIX—XX століть романс поширився в українській ліриці (Леся Українка, Агатангел Кримський та інші). Романс є і в поетичній спадщині Спиридона Черкасенка.

На початку та в середині XX століття всесвітньо відомими стали українські пісні-романси «В саду осіннім айстри білі» (музика і слова народні), «Черемшина» (музика Василя Михайлюка, слова Миколи Юрійчука), «Квітка з полонини» (музика і слова Романа Савицького) та інші.

Цікаво знати, що в українській музиці щодо романсу вживають також термін «солоспів», який буквально означає «пісня, призначена для сольного виконання».

В. Реджианіні. «Галантний кавалер співав романс»

Характерні риси жанру романсу:

відтворення внутрішнього світу людини, глибини її настроїв, переживань;
відображення переважно особистих почуттів та думок (щасливе або нещасливе кохання, туга розлуки, ревнощі і т. п.);
наспівна лірична мелодія, що зближує його з народною ліричною піснею;
тематика (мотиви зустрічі, розлуки, краса природи тощо).

Послухай музику

Українська народна пісня «Місяць на небі» у виконанні вокального дуету.

Муз. В. Михайлюка, сл. М. Юрійчука. Романс «Черемшина» у виконанні Д. Гнатюка.

Муз. М. Глінки, сл. В. Забіли. Романс «Не щебечи, соловейку» у виконанні А. Солов’яненка.

Проаналізуй ці твори за таким планом:

1. Розкажи про свої враження від прослуханих українських романсів.

2. Охарактеризуй засоби музичної виразності кожного твору.

3. Хто виконував ці романси? Розкажи про тембри співацьких голосів та особливості музичного акомпанементу.

4. Які романси ти знаєш? Пригадай їхні назви.

5. На що надихнула тебе прослухана музика?

Анатолій Борисович Солов’яненко (1932-1999) — всесвітньо відомий український співак (лірико-драматичний тенор), неперевершений виконавець оперних партій, романсів, українських народних пісень.

Гнучкий, виразний голос повного діапазону, досконала техніка вокалу й темпераментність виконання стали взірцем майстерності не лише для вітчизняних, а й для зарубіжних співаків. Знаменитого українця визнавали рівним собі П. Домінґо і Л. Паваротті.

Дмитро Михайлович Гнатюк (1925 р.н.) — видатний український оперний співак (баритон), режисер, педагог. Народний артист України.

Голос сильний, рівний у всіх регістрах, гнучкий у відтінках; бездоганна техніка вокалу, дикції, акторської гри. Своєрідною візитівкою співака стали пісні «Два кольори» (муз. О. Білаша, сл. Дм. Павличка) та «Києве мій» (муз. І. Шамо, сл. Дм. Луценка).

МУЗИКА ЗЕМЛІ

Слова і музика А. Житкевича